Ухвала

від 19.12.2023 по справі 569/10943/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10943/23

1-кс/569/9596/23

УХВАЛА

19 грудня 2023 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого відділу СУ ГУ Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено заступником начальника відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суськ Ківерцівського району Волинської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, працюючого охоронцем, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 345-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу СУ ГУ Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням яке погоджене заступником начальника відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Досудовим розслідуванням встановлено, що до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області 15.06.2023 року надійшла письмова заява від ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 жителя АДРЕСА_3 , про те, що невідома особа 15.05.2023 року в нічну пору доби шляхом підпалу пошкодила його автомобіль марки " CHRYSLER 200". 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований по вул.Д. Галицького 16 в м. Рівне.

Крім того, встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» журналістом є творчий працівник суб`єкта у сфері медіа, який професійно збирає, одержує, створює, редагує, поширює і забезпечує підготовку інформації для медіа. Статус журналіста підтверджується документом, виданим суб`єктом у сфері медіа, професійною чи творчою спілкою журналістів. Документ, що підтверджує статус журналіста, має містити найменування та вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб`єктів у сфері медіа або найменування професійної чи творчої спілки, фото, прізвище, ім`я та по батькові журналіста, номер документа, дату видачі і строк його дії, підпис особи, яка видала документ.

Згідно ст. 13 Закону України «Про медіа» для цілей цього Закону суб`єктами у сфері медіа є: 1) суб`єкти у сфері аудіовізуальних медіа;2) суб`єкти у сфері друкованих медіа; 3) суб`єкти у сфері онлайн-медіа;4) провайдери аудіовізуальних сервісів; 5) провайдери платформ спільного доступу до відео; 6) постачальники електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про медіа», для цілей цього Закону суб`єктом у сфері онлайн-медіа вважається особа, що здійснює редакційний контроль щодо створення або добору, організації та поширення масової інформації у формі онлайн-медіа. Суб`єктами у сфері онлайн-медіа можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають місце проживання в Україні, зареєстровані в установленому законодавством порядку юридичні особи України.

Згідно примітки до ст. 345-1 Кримінального кодексу України, під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов`язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.

ОСОБА_8 є засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний аргумент» (ЄДРПОУ - 42281337), як суб`єкта інформаційної діяльності, основним видом діяльності якого є: 63.91 Діяльність інформаційних агентств та додатковими видами діяльності: 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, 73.11 Рекламні агентства, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, 63.12 Веб-портали та має статус журналіста, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_2 , виданим 16.02.2023 головним редактором ТОВ «Західний аргумент» та дійсним до 16.02.2024.

Так, не пізніше 2 липня 2023 року, ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Рівне Рівненської області, з метою вчинення погрози вбивством та насильством щодо журналіста ОСОБА_8 , у зв`язку із здійсненням ОСОБА_8 законної професійної діяльності журналіста, вступив у попередню змову із групою невстановлених осіб та вчинив наступні дії.

У період з 20 год. 30 хв. 02.07.2023 по 3 год. 30 хв. 03.07.2023, перебуваючи в м. Рівне, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із групою невстановлених осіб, усвідомлюючи, що журналіст ОСОБА_8 систематично здійснює свою законну професійну діяльність, з метою реалізації своєї мети вчинення погрози вбивством та насильством стосовно журналіста, виконав напис «Вічна пам`ять, світла пам`ять Ісаєву від вдячних читачів» на спеціальній стрічці до поховального вінка.

У подальшому, приблизно о 3 год. 30 хв. 3 липня 2023 року, реалізуючи вищевказаний спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 передав поховальний вінок із спеціальною стрічкою з виконаним ним особисто написом «Вічна пам`ять, світла пам`ять Ісаєву від вдячних читачів» невстановленій особі, яка доставила зазначений поховальний вінок до місця проживання журналіста ОСОБА_8 , а саме залишила під вхідними дверима квартири АДРЕСА_4 .

В результаті злочинних дій ОСОБА_5 за попередньою змовою із групою невстановлених осіб, журналісту ОСОБА_8 завдано моральної шкоди, оскільки він сприйняв це як реальну погрозу вбивства та насильства щодо себе, у зв`язку із здійсненням ним законної професійної діяльності.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1ст. 345-1 КК України -погроза вбивством та насильством щодо журналіста у зв`язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, за попередньою змовою групою осіб.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - обгрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів та іншими доказами у своїйсукупності, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження.

14.12.2023 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 КК України ОСОБА_5 вручено його матері ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що підозрюваний відсутній за місцем реєстрації та за місцем проживання протягом тривалого часу.

14.12.2023 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування саме такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду;незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків - метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також перешкоджання ризикам:

- переховуватись від органів досудового розслідування, а також ухилитися від слідства та суду, оскільки є достатньо підстав вважати, ОСОБА_10 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, розуміючи реальність і невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Крім цього, слід врахувати, що інкримінований підозрюваному злочин вчинено щодо журналіста та в умовах воєнного стану, який введений згідно Указу Президента №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, а тому застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу - тримання під вартою повністю відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та є необхідним для того, щоб запобігти спробам останнього переховуватися від суду та слідства.

Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями не хворіє, протягом тривалого часу не має постійного заробітку.

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Оскільки судом будуть братися до уваги лише показання, дані під час судового розгляду та із врахуванням того, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_5 є погрозою вбивством та насильством щодо особи, є всі підстави вважати, що підозрюваний буде чинити тиск на свідків для зміни показань. В ході досудового розслідування допитані свідки в даному кримінальному провадженні підтвердили, що є знайомими підозрюваного.

- іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 під час досудового розслідування умисно надав слідчому контактний номер телефону, який йому не належить. Тому це свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_5 буде іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

може вчинити інше кримінальне правопорушення. Згідно матеріалів кримінального провадження, а саме відповідно до протоколів НСРД встановлено обставини, які свідчать про спрямованість дій підозрюваного ОСОБА_5 на вчинення правопорушень.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, застави, домашнього арештуне зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у п.п.1, 3, 4,5ч.1 ст.177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований, не одружений, а тому інший більш м`який запобіжний захід, не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави прошу визначити її розмір - 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 414 240 гривень.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою та при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави визнати її розмір - 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 414 240 гривень.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні слідчого відділу СУ ГУ Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023181010001781 від 15.06.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 345-1 КК України.

14.12.2023 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 КК України ОСОБА_5 вручено його матері ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що підозрюваний відсутній за місцем реєстрації та за місцем проживання протягом тривалого часу.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 345-1 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він раніше не судимий, не одружений, працездатний, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 345-1 КК України за вчинення якого передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, а також, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, а також ухилитися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 345-1 КК України за вчинення якого передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 345-1 КК України за вчинення якого передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 160 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суськ Ківерцівського району Волинської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, працюючого охоронцем, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 345-1 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 14.02.2024 року.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».

Встановити строк дії ухвали до 14.02.2024 року.

Одночасно визначити підозрюваному розмір застави в межах 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 414 240 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;

утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом,

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну,

носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави встановити до 14.02.2024 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1