Ухвала

від 29.12.2023 по справі 304/21/23

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/21/23 Провадження № 1-кс/304/763/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2023 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12022078130000170 від 13 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В :

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12022078130000170 від 13 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про накладення арешту на речові докази у кримінальному провадженні, вилучені 14 грудня 2023 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_4 , а саме ноутбук марки «НР» із серійним номером SN#5SD202GK7P; ноутбук марки «OMEN» серійний номер SN#5SD52LKTS, із зарядним пристроєм; чотири сім-картки мобільного оператора «Vodafone» з номерами « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 », « НОМЕР_3 », «015235825187»; мобільні телефони марки «iPhone», моделі «А1784», марки «iPhone», моделі «А1660», марки «Samsung», моделі «SM-G97F7DS», марки «Samsung», моделі «Galaxy S21 Ultra»; стартовий пакет оператора зв?язку «Lifecell» з номером телефону НОМЕР_4 ; пластикові тримачі сім-картки мобільного оператора «Vodafone» з номерами телефонів НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , сім-картки мобільного оператора «Lifecell» з номером телефону НОМЕР_7 , сім-картки мобільного оператора «Київстар» з номером телефону НОМЕР_8 ; дві коробки від стартових пакетів мобільного оператора «Joice Start, з номерами телефонів НОМЕР_9 та НОМЕР_10 ; вісім сім-карток мобільного оператора «Vodafone», без номерних позначень; три сім-картки мобільного оператора «Joice», без номерних позначень; сім-картка мобільного оператора «Київстар», без номерних позначень та сім-картка мобільного оператора «Lifecell», без номерних позначень, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Клопотання мотивує тим, що Перечинським відділом Ужгородської окружної прокуратури відповідно до вимог КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділенням відділення поліції № 1 досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Встановлено, що потерпілій ОСОБА_5 зателефонувала невідома особа, яка представилась працівником банку та якій потерпіла, будучи введеною в оману, надала реквізити платіжної картки та повідомила пароль, який надійшов у вигляді смс-повідомлення на її мобільний телефон, після чого невідома особа за допомогою електронно-обчислювальної техніки виконала операцію по перерахуванню коштів з поточного рахунку ОСОБА_5 банківської платіжної картки «ПриватБанк» № НОМЕР_11 двома транзакціями на загальну суму 38 987 грн, чим спричинила потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму. Прокурор вказує, що 13 жовтня 2022 року дане кримінальне правопорушення внесене до ЄРДР за № 120220781300000170 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК України. Також вказує, що 14 грудня 2023 року у ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено ноутбук марки «НР» із серійним номером SN#5SD202GK7P, який упаковано до спецпакету НПУ № WAR1382481; ноутбук марки «OMEN» серійний номер SN#5SD52LKTS, із зарядним пристроєм, який упаковано до спецпакету НПУ № WAR1382482; чотири сім-картки мобільного оператора «Vodafone» з номерами « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 », «015235818078», « НОМЕР_12 », які упаковано до спецпакету НПУ № PSP1295080; мобільні телефони марки «iPhone», моделі «А1784», марки «iPhone», моделі «А1660», марки «Samsung», моделі «SM-G97F7DS», марки «Samsung», моделі «Galaxy S21 Ultra», які упаковано до спецпакету НПУ № PSP1295079; стартовий пакет оператора зв`язку «Lifecell» з номером телефону НОМЕР_4 ; пластикові тримачі сім-картки мобільного оператора «Vodafone» з номерами телефонів НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , сім-картки мобільного оператора «Lifecell» з номером телефону НОМЕР_7 , сім-картки мобільного оператора «Київстар» з номером телефону НОМЕР_8 ; дві коробки від стартових пакетів мобільного оператора «Joice Start, з номерами телефонів НОМЕР_9 та НОМЕР_10 ; вісім сім-карток мобільного оператора «Vodafone», без номерних позначень; три сім-картки мобільного оператора «Joice», без номерних позначень; сім-картка мобільного оператора «Київстар», без номерних позначень та сім-картка мобільного оператора «Lifecell», без номерних позначень, які упаковано до спецпакету НПУ № WAR1113614. Також прокурор зазначає, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 постановою від 15 грудня 2023 року вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки такі можуть містити на собі сліди вчинення злочину. Посилаючись на норми кримінального процесуального закону, що регулюють питання речових доказів та накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, проведення слідчих дій та судових експертиз, прокурор просить клопотання задовольнити.

Ініціатор клопотання у судове засідання не з`явився, подав слідчому судді заяву про розгляд такого за його відсутності та підтримання клопотання у повному обсязі.

У судове засідання власник майна ОСОБА_4 також не з`явився, однак подав заперечення проти клопотання прокурора, в якому вказує на те, що вилучене у нього майно не здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення та не є засобом або знаряддям його вчинення. Окрім цього звертає увагу слідчого судді на те, що під час проведення обшуку він надав доступ до інформації, а відтак у органу досудового розслідування немає необхідності у подоланні системи логічного захисту, через що вважає, що з часу вилучення у нього комп`ютерних та мобільних пристроїв, у органу досудового розслідування було достатньо часу для їх огляду. Також зазначає, що вилучені за місцем його проживання речі використовуються ним та членами його родини, а не задля яких-небудь шахрайських дій. Про підозру у вчиненні злочину його не повідомляли, вважає, що обшук було проведено помилково, тому просить не обмежувати його право на володіння належним йому майном та відмовити у задоволенні клопотання прокурора, надавши можливість користуватися таким у особистих цілях.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Слідчий суддя, вивчивши надані прокурором матеріали та заперечення власника майна, зваживши доводи викладені у клопотанні, прийшов до такого висновку.

Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З матеріалів клопотання видно, що потерпілій ОСОБА_5 зателефонувала невідома особа, яка представилась працівником банку та якій потерпіла, будучи введеною в оману, надала реквізити платіжної картки та повідомила пароль, який надійшов у вигляді смс-повідомлення на її мобільний телефон, після чого невідома особа за допомогою електронно-обчислювальної техніки виконала операцію по перерахуванню коштів з поточного рахунку ОСОБА_5 банківської платіжної картки «ПриватБанк» № НОМЕР_11 двома транзакціями на загальну суму 38 987 грн, чим спричинила потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Тринадцятого жовтня 2022 року за вказаним фактом було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12022078130000170 від 15 грудня 2023 року.

Як видно з наданих прокурором матеріалів, в ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_4 , у будинку виявлено та вилучено ноутбук марки «НР» із серійним номером SN#5SD202GK7P, який упаковано до спецпакету НПУ № WAR1382481; ноутбук марки «OMEN» серійний номер SN#5SD52LKTS, із зарядним пристроєм, який упаковано до спецпакету НПУ № WAR1382482; чотири сім-картки мобільного оператора «Vodafone» з номерами « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 », «015235818078», « НОМЕР_12 », які упаковано до спецпакету НПУ № PSP1295080; мобільні телефони марки «iPhone», моделі «А1784», марки «iPhone», моделі «А1660», марки «Samsung», моделі «SM-G97F7DS», марки «Samsung», моделі «Galaxy S21 Ultra», які упаковано до спецпакету НПУ № PSP1295079; стартовий пакет оператора зв`язку «Lifecell» з номером телефону НОМЕР_4 ; пластикові тримачі сім-картки мобільного оператора «Vodafone» з номерами телефонів НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , сім-картки мобільного оператора «Lifecell» з номером телефону НОМЕР_7 , сім-картки мобільного оператора «Київстар» з номером телефону НОМЕР_8 ; дві коробки від стартових пакетів мобільного оператора «Joice Start, з номерами телефонів НОМЕР_9 та НОМЕР_10 ; вісім сім-карток мобільного оператора «Vodafone», без номерних позначень; три сім-картки мобільного оператора «Joice», без номерних позначень; сім-картка мобільного оператора «Київстар», без номерних позначень та сім-картка мобільного оператора «Lifecell», без номерних позначень, які упаковано до спецпакету НПУ № WAR1113614.

Вказане підтверджується протоколом обшуку від 14 грудня 2023 року, санкціонованого ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 08 грудня 2023 року у кримінальному провадженні № 12022078130000170 від 13 жовтня 2022 року.

Вилучене під час обшуку майно постановою старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 про визнання предмету речовим доказом від 15 грудня 2023 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022078130000170.

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Ініціатором клопотання доведено, що вилучені під час обшуку предмети мають значення речового доказу у кримінальному проваджені № 12022078130000170 та відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Аналізом положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України встановлено, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав, що у свою чергу спростовує позицію ОСОБА_4 з приводу того, що він не є безпосереднім фігурантом кримінального провадження.

Окрім цього з приводу решти мотивів заперечення ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що у вилучених мобільних терміналах та ноутбуках може міститися листування, а також фото, файли документів, аудіо-, відеодзвінки, які мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, зокрема щодо фактів вчинення кримінальних правопорушень, описаних вище, причетних осіб, зв`язки між ними, номери їхніх телефонів, встановлення місця розташування осіб тощо, оскільки в сучасних реаліях майже уся комунікація між особами здійснюється за допомогою мобільного зв`язку, в тому числі месенджерів, встановлених на такі пристрої, відеодзвінків, електронного листування, а відтак збереження зазначених пристроїв є необхідною умовою для здійснення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з метою встановлення ключових обставин у провадженні.

Тому, на думку слідчого судді, наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 цієї ж статті.

КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

Відтак слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, псування майна, яке є речовим доказом, що у свою чергу не позбавляє власника/користувача можливості користуватися таким.

Слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно в частині розпорядження таким не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності, тобто не забороняє користування, не припиняє права власності на нього.

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12022078130000170 від 13 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на ноутбук марки «НР» із серійним номером SN#5SD202GK7P; ноутбук марки «OMEN» серійний номер SN#5SD52LKTS, із зарядним пристроєм; чотири сім-картки мобільного оператора «Vodafone» з номерами « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 », «015235818078», «015235825187»; мобільні телефони марки «iPhone», моделі «А1784», марки «iPhone», моделі «А1660», марки «Samsung», моделі «SM-G97F7DS», марки «Samsung», моделі «Galaxy S21 Ultra»; стартовий пакет оператора зв`язку «Lifecell» з номером телефону НОМЕР_4 ; пластикові тримачі сім-картки мобільного оператора «Vodafone» з номерами телефонів НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , сім-картки мобільного оператора «Lifecell» з номером телефону НОМЕР_7 , сім-картки мобільного оператора «Київстар» з номером телефону НОМЕР_8 ; дві коробки від стартових пакетів мобільного оператора «Joice Start», з номерами телефонів НОМЕР_9 та НОМЕР_10 ; вісім сім-карток мобільного оператора «Vodafone», без номерних позначень; три сім-картки мобільного оператора «Joice», без номерних позначень; сім-картка мобільного оператора «Київстар», без номерних позначень та сім-картка мобільного оператора «Lifecell», заборонивши розпоряджатися вказаним майном.

У задоволенні вимог решти клопотання відмовити.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1