Справа № 304/21/23 Провадження № 1-кс/304/87/2024
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2024 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12022078130000170 від 13 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна,
У С Т А Н О В И В:
прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12022078130000170 від 13 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про накладення арешту на речовий доказ у кримінальному провадженні, вилучений за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме мобільний телефон марки «iPhone XS», рожевого кольору, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним мобільним телефоном. Клопотання мотивує тим, що Перечинським відділом Ужгородської окружної прокуратури відповідно до вимог КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділенням відділення поліції № 1 досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Встановлено, що потерпілій ОСОБА_5 зателефонувала невідома особа, яка представилась працівником банку, та якій потерпіла, будучи введеною в оману, надала реквізити платіжної картки та повідомила пароль, який надійшов у вигляді смс-повідомлення на її мобільний телефон, після чого невідома особа за допомогою електронно-обчислювальної техніки виконала операцію по перерахуванню коштів з поточного рахунку ОСОБА_5 банківської платіжної картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 двома транзакціями на загальну суму 38 987 грн, чим спричинила потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму. Прокурор вказує, що 13 жовтня 2022 року дане кримінальне правопорушення внесене до ЄРДР за № 120220781300000170 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК України. Також вказує, що 22 грудня 2023 року у ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «iPhone XS», рожевого кольору, який упаковано до спецпакету НПУ № WAR1111009. Також прокурор зазначає, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 постановою від 22 грудня 2023 року вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки такий може містити на собі сліди вчинення злочину. Посилаючись на норми кримінального процесуального закону, що регулюють питання речових доказів та накладення арешту на майно, з метою збереження речового доказу у даному кримінальному провадженні, проведення слідчих дій та судових експертиз, прокурор просить клопотання задовольнити.
Ініціатор клопотання у судове засідання не з`явився, подав слідчому судді заяву про розгляд такого за його відсутності та підтримання клопотання у повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, прийшов до такого висновку.
Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З матеріалів клопотання видно, що потерпілій ОСОБА_5 зателефонувала невідома особа, яка представилась працівником банку та якій потерпіла, будучи введеною в оману, надала реквізити платіжної картки та повідомила пароль, який надійшов у вигляді смс-повідомлення на її мобільний телефон, після чого невідома особа за допомогою електронно-обчислювальної техніки виконала операцію по перерахуванню коштів з поточного рахунку ОСОБА_5 банківської платіжної картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 двома транзакціями на загальну суму 38 987 грн, чим спричинила потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
Тринадцятого жовтня 2022 року за вказаним фактом було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12022078130000170 від 03 листопада 2023 року.
Як видно з наданих прокурором матеріалів, у ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_4 , виявлено та вилучено мобільний телефон марки «iPhone XS», рожевого кольору, який упаковано до спецпакету НПУ № WAR1111009.
Вказане підтверджується протоколом обшуку від 22 грудня 2023 року, санкціонованого ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 грудня 2023 року у кримінальному провадженні № 12022078130000170 від 13 жовтня 2022 року.
Вилучений під час обшуку мобільний телефон постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 про визнання предмету речовим доказом від 22 грудня 2023 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022078130000170.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Ініціатором клопотання доведено, що вилучений під час обшуку мобільний телефон має значення речового доказу у кримінальному проваджені № 12022078130000170 та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання такого як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Положеннями ч. 5 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12022078130000170 від 13 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «iPhone XS», рожевого кольору, який упаковано до спецпакету НПУ № WAR1111009, що був вилучений 22 грудня 2023 року у ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_4 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним мобільним телефоном.
Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Перечинський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2024 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 116963475 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Перечинський районний суд Закарпатської області
Ганько І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні