Ухвала

від 02.01.2024 по справі 308/23314/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/23314/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., ознайомившись із позовною заявою кредитної спілки «Хосен» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

Кредитна спілка «Хосен» звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту.

Приписами ч.1 ст.187ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України, а саме не містить:

відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін (п.1 ч.3 ст.175 ЦПК України);

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п.7 ч.3 ст.175 ЦПК України);

зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України);

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п.9 ч.3 ст.175 ЦПК країни).

Разом з тим, ч.4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом Українивід 8липня 2011року №3674-VI«Про судовийзбір» (далі Закон №3674-VI).

Частинами першою та другою статті 9Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини першої статті 6Закону №3674-VI судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, зокрема й з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Відповідно до частини другої статті 40 «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року №1591-IX (далі Закон №1591-IX) платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Постановою правління Національного банку від 29.07.2022 №163 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі Інструкція).

Пунктом 37 Розділу ? Інструкції встановлено, що платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов?язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача (або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Пунктом 40 Розділу ? Інструкції визначено, що платник має право ініціювати платіжну операцію за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача коштів шляхом надання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника. Платіжна інструкція, крім обов`язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II цієї Інструкції, повинна містити: 1) унікальний ідентифікатор фактичного платника або найменування/ прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код фактичного платника та/або 2) унікальний ідентифікатор фактичного отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код фактичного отримувача.

З огляду на вищевказане, суд звертає увагу, що одним з обов`язкових реквізитів платіжного документу є призначення платежу, а також найменування отримувача, код отримувача та номер його рахунку, найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Відповідно до пункту 41 Інструкції, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Крім того, Верховний Суд, зокрема, в ухвалі від 31 травня 2018 року у справі №922/496/17 та у постанові від 19 січня 2019 року у справі №905/1057/18 звернув увагу на обов`язковість правильного оформлення платіжного документу, який підтверджує сплату судового збору та вказав, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Також згідно з роз`ясненнями, наведеними у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другоїстатті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Проте, у платіжній інструкції №1180 від 15.12.2023, яка долучена позивачем до позову, у реквізиті «Призначення платежу» зазначено: «Судовий збір за позовом КС «Хосен» до ОСОБА_1 , Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області». При цьому, прізвище відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до яких позивач звертається з позовними вимогами, у цій платіжній інструкції не вказане.

Враховуючи наведене, інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу позову, відповідачем якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивачем сплачено судовий збір, відсутня, а отже, суддя дійшов висновку про те, що додана позивачем платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору за даним позовом.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, позивачу необхідно оформити нову редакцію заяви з врахуванням означених у цій ухвалі недоліків, та подати її в суд із заявою про усунення недоліків у примірниках заяви та доданих документів, що буде відповідати кількості учасників справи.

Згідно з ч.1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовне заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. ст.175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву кредитної спілки«Хосен» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 простягнення боргуза договоромкредиту залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник