Постанова

від 06.02.2025 по справі 308/23314/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/23314/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 лютого 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого: судді Джуги С.Д.,

суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Хосен» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2024 року у складі судді Хамник М.М., у справі за позовом Кредитної спілки «Хосен» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2024 року цивільну справу № 308/23314/23 за позовною заявою Кредитної спілки «Хосен» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту направлено до Перечинського районного суду Закарпатської області (м. Перечин, пл. Народна, № 15) за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Заперечуючи ухвалу суду, Кредитна спілка «Хосен» подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, визначаючи підсудність справи, не врахував положення ч.8 ст.28 ЦПК України. Вказує, що відповідно до п. 3.7. Договору про споживчий кредит 79*30 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, укладеного в м. Ужгороді від 25.09.2020 зазначено, що позичальник проводить погашення кредиту та процентів за користування кредитом у касу кредитодавця за її місцезнаходженням у відповідні робочі дні та години. Окрім того, у реквізитах кредитодавця зазначено місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Берчені, 21.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду (п.9 ч.1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду, суд першої інстанції, керувався вимогами ч.1 ст.27, п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, та виходив з того, що оскільки місце проживання/перебування відповідачів не відноситься до території Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, а підстави для застосування альтернативної підсудності відсутні, відтак дану справу необхідно передати за підсудністю на розгляд до Перечинського районного суду Закарпатської області.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

За загальним правилом, визначеним статтею 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Винятки із вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Згідно з частиною восьмою статті 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до положень наведеної правової норми за місцем виконання договору можуть пред`являтися позови за наявності однієї з таких умов: у договорі зазначене місце виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці.

Правила визначення місця виконання зобов`язання передбачено статтею 532 ЦК України.

Відповідно до статті 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Отже, місцем виконання зобов`язання є те місце, в якому боржник повинен виконати свій обов`язок (передати кредитору річ, результати робіт, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор повинен прийняти належне виконання. За загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 3.7. Договору про споживчий кредит №79*30 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, від 25 вересня 2020 року (далі Договору) вбачається, що позичальник проводить погашення кредиту та процентів за користування кредитом у касу кредитодавця за її місцезнаходженням у відповідні робочі дні та години або згідно заяви позичальника, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, визначений розділом 11 цього Договору, або шляхом спрямування добровільних додаткових пайових внесків позичальника на погашення кредиту та процентів за його користування за письмовою заявою члена кредитної спілки за умови дотримання кредитною спілкою нормативу достатності капіталу після прийняття правлінням кредитної спілки відповідного рішення.

У розділі 11 Договору зазначено місцезнаходження кредитодавця: АДРЕСА_1 .

Заява позичальника про перерахування коштів на поточний рахунок кредитодавця та/або заява члена кредитної спілки про спрямування добровільних додаткових пайових внесків позичальника на погашення кредиту та процентів за його користування у матеріалах справи відсутні.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Ураховуючи, що у Договорі сторони самостійно визначили, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом повинно здійснюватися у касу кредитодавця за її місцезнаходженням, а саме за адресою АДРЕСА_1 , що є місцем виконання зобов`язання, відтак подання позову про стягнення боргу за таким договором на підставі правил альтернативної підсудності (частина восьма статті 28 ЦПК України) є правом позивача, що гарантоване йому процесуальним законом.

Отже, Кредитна спілка «Хосен», звертаючись з позовною заявою до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за місцем виконання Договору не порушила вимог закону щодо територіальної (юрисдикції) підсудності.

Суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав щодо направлення справи за підсудністю до Перечинського районного суду Закарпатської області, за зареєстрованим місцем проживання відповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2024 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Хосен» задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 06 лютого 2025 року.

Головуючий:

Судді: