Ухвала

від 02.01.2024 по справі 465/10609/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/10609/23

2-з/465/1/24

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"02" січня 2024 р. Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С.М., розглянувши заяву керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, який діє в інтересах позивача Львівської міської ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовом керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, який діє в інтересах позивача Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третьої особи на стороні позивача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про витребування з чужого, незаконного володіння об`єкту нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

29.12.2023року керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, який діє в інтересах позивача Львівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участі третьої особи на стороні позивача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про витребування з чужого, незаконного володіння об`єкту нерухомого майна.

Разом з позовною заявою, до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій керівник Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, який діє в інтересах позивача Львівської міської ради та просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення:

- арешту на майно - нежитлові приміщення загальною площею 110,7 м2, які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 731095046101).

- заборони суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомості - нежитлових приміщень загальною площею 110,7 м2, які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 731095046101).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову керівник Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, який діє в інтересах позивача Львівської міської ради посилається на те, що забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно, що підлягає витребуванню є обґрунтованим, адекватним заходом забезпечення позову, забезпечить збалансованість інтересів позивача та відповідача та водночас не порушуватиме охоронюваних прав та інтересів відповідача. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

В контексті можливості розпорядитись спірним нерухомим майном під час розгляду справи зазначає, що за відсутності заборони у відповідача на розпорядження об`єктом нерухомого майна, передбачені чинним законодавством вимоги про нотаріальне оформлення договорів щодо розпорядження нерухомим майно та обов`язок зі сплати податків і державного мита не будуть становити перешкод для відчуження Відповідачем спірних нежитлових приміщень (в т.ч. за наслідками їх виділу, поділу в окремий об`єкт нерухомого майна або об`єднання з іншим об`єктом нерухомого майна) під час розгляду спору щодо їх витребування у комунальну власність.

Крім цього, у разі відчуження Відповідачем спірного нежитлового приміщення, зокрема, юридичній особі (особам) до ухвалення рішення в даній справі, подальший спір про витребування майна підлягатиме вирішенню у порядку господарської юрисдикції з огляду на суб`єктний склад учасників правовідносин.

Також така ситуація унеможливить виконання рішення суду та належний захист інтересів держави у цивільному судочинстві, а відновлення інтересів держави викличе необхідність подання органами прокуратури ще одного позову, що очевидно потребуватиме значних зусиль та процесуальних витрат.

Враховуючи вищезазначене, а також той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, виникає необхідність в накладенні арешту на майно Відповідача для попередження умисного створення відсутності у відповідача майна, яке є предметом стягнення, внаслідок здійснення Відповідачем під час судового розгляду його видозмінення, відчуження, та вчинення інших юридичних дій щодо розпорядження майном, яке належить йому на праві приватної власності.

Відтак, з метою забезпечення виконання судового рішення у даній справі доцільним є накладення арешту на спірне нерухоме майно нежитлові приміщення загальною площею 110,7 м2, які знаходиться по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 731095046101).

Крім цього, звертаючись із даною заявою про забезпечення позову, Франківська окружна прокуратура м. Львова вважає, що внаслідок вчинення в подальшому з боку Відповідача можливих дій, спрямованих на змінення технічних характеристик спірного нерухомого майна, його ідентифікуючих даних, поділу його на частини або виділу частки, а також відчуження на користь третіх осіб, може бути унеможливлено виконання рішення суду про його витребування, що призведе до неефективного захисту та не поновлення прав територіальної громади, порушених унаслідок незаконного вибуття з її власності нежитлових приміщень.

При цьому, за відсутності заходів забезпечення позову у вигляді арешту на майно та заборони на вчинення реєстраційних дій, у відповідача будуть відсутні будь-які перешкоди для поділу (виділу) належного йому майна на частині із відкриттям нового розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та присвоєнням йому нового реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна. Вказані дії, зокрема, можуть бути вчинені будь-яким нотаріусом за наявності відповідної заяви власника майна.

За таких обставин, забезпечення позову, шляхом накладання арешту на спірне майно та заборони вчиняти будь-які дії щодо такого майна забезпечуватиме адекватність та розумність обраного позивачем заходу забезпечення позову, який створює належні умови для ефективного судового захисту прав та інтересів позивача (заявника) у разі задоволення його позовних вимог.

Відповідно до положень ч.1 ст.153Цивільного процесуальногокодексу України (далі -ЦПК України), п.7Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22.12.2006року №9«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» (далі - Постанови від 22.12.2006 року №9) заява позивача про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

З врахуванням положень ст.153ЦПК України сторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась, у зв`язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову суд приходить до наступного висновку.

У постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року, прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, викладено правову позицію, відповідно до якої метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, відповідно до положень ч.1ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності з роз`ясненнями, викладеними в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із роз`яснень п.6 названої Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищенестаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

У рішенні Конституційного Суду України від 16 червня 2011 року №5-рп/2011у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленогост.55Конституції України.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 331/3944/18 (провадження № 61-11311св19).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 26.12.2023 року, нежитлові приміщення, загальною площею 110,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_1 . Державний реєстратор: приватний нотаріус Дячук О.А. Львівський міський нотаріальний округ, Львівська область; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28325914 від 18.02.2016, приватний нотаріус Дячук О.А. Львівський міський нотаріальний округ, Львівська область; Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, нежитлових приміщень, серія та номер: 921, виданий 15.02.2016, видавник: Дячук О.А., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу.

Згідно зст.5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

З огляду на вищезазначене, вивчивши матеріали позову та заяву про забезпечення позову, оглянувши долучені документи до таких, в їх сукупності та виходячи із обставин справи, беручи до уваги те, що між сторонами виник спір з приводу витребування майна, виходячи із засад розумності та обґрунтованості вимог позивача щодо забезпечення позову, а оскільки невжиття заходів забезпечення позову, в даному випадку, може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача за захистом якого він звернувся до суду, а тому суд вважає, що слід обрати один із вказаних заходів забезпечення позову, а саме заборонити суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомості - нежитлових приміщень загальною площею 110,7 м2, які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 731095046101).

Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу.

Разом з тим, суд вважає за доцільне задовольнити заяву про забезпечення позову частково, оскільки забезпечення позову,шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомості - нежитлових приміщень загальною площею 110,7 м2, які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 731095046101), повною мірою забезпечить позов та відповідатиме меті забезпечення позову та принципам розумності та співмірності, та достатньою мірою гарантування досягнення дієвості такого заходу забезпечення у даному спорі.

Відтак, взадоволенні заяви про забезпечення позову в іншій частині слід відмовити.

Керуючись статтями 149-153, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, який діє в інтересах позивача Львівської міської ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовом керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, який діє в інтересах позивача Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третьої особи на стороні позивача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про витребування з чужого, незаконного володіння об`єкту нерухомого майна - задовольнити частково.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомості - нежитлових приміщень загальною площею 110,7 м2, які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 731095046101).

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження

Відповідно до ч. 2ст. 261 ЦПК Україниухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання три роки.

Стягувач: Франківська окружна прокуратура міста Львова Львівської області (місцезнаходження: 79057, м. Львів, вул. Генерала Т. Чупринки, б. 85, ідентифікаційний код 02910031) в інтересах держави Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл.. Ринок,1, ідентифікаційний код 04055896).

Боржник: ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 )

Суддя Мартьянова С.М.