Рішення

від 28.12.2023 по справі 911/1297/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1297/21

Розглянувши позовну заяву Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД»

про стягнення 136 000,00 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику сторін.

встановив:

Державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль (далі - позивач, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД» (далі - відповідач, ТОВ «БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД») 136 000,00 грн. штрафу та зобов`язати вчинити дії.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконує свій обов`язок за договором від 09.09.2014 року № 80.1-14/1-23 щодо надання довідок про чистий дохід підприємства у орендованому приміщенні за звітні періоди з березня 2020 року по березень 2021 року та не сплачує суми штрафів, які відповідно до умов договору нараховані позивачем в загальній сумі 136 000,00 грн. у зв`язку з неподанням відповідачем довідок про чистий дохід.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2021 року відкрито провадження у справі № 911/1297/21, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Через канцелярію Господарського суду Київської області 08.06.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач, посилаючись на карантинні обмеження, встановлені постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, зазначає що він зіштовхнувся з певними об`єктивними перешкодами при здійсненні господарської діяльності. На підтвердження факту неможливості використання орендарем орендованого майна за цільовим призначенням в період часу з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року, відповідач посилається на умови додаткового договору, укладеного до договору оренди № 1573 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, протягом якого майно не могло використовуватись орендарем за цільовим призначенням згідно договору через обставини, за які орендар та орендодавець не відповідають, та вирішено зупинити виконання сторонами умов договору, передбачених п. 3.6, 5.3, 8.4. З поступовим відновленням своєї господарської діяльності відповідач з 10.09.2020 року на виконання п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору 80.1-14/1-23 разом з поштовими повідомленнями відновив надіслання на адресу позивача довідок та примірників періодичних звітів з касових апаратів. Враховуючи зазначене, твердження позивача відносно того, що відповідачем не надано довідки про чистий дохід за березень 2020 року - березень 2021 року не відповідають фактичним обставинам справи. Також твердження позивача щодо надходження листів відповідача без належних додатків та надходження листів, в яких також були відсутні заявлені документи, спростовуються описами до листів з поштовими повідомленнями з відмітками уповноважених працівників поштових відділень, які ним додано до відзиву.

Через канцелярію Господарського суду Київської області 15.06.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він вказує що карантинні обмеження, встановлені постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, не звільняють відповідача від виконання обов`язку, встановленого п.п. 2.2.2. п. 2.2 договору № 80.1-14/1-23 від 09.09.2014 року щодо надання позивачу довідки про чистий дохід відповідача, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Позивач вважає, що у відзиві на позовну заяву відповідач не спростовує невиконання ним вимог п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору, а навпаки, своїми поясненнями підтверджує невиконання своїх зобов`язань.

Через канцелярію Господарського суду Київської області 01.07.2021 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 ГПК України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

встановив:

11.06.2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області в якості орендодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» в якості орендаря було укладено Договір № 1573 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, (далі - Договір № 1573), відповідно до умов п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частину приміщення № 4.2.11 на четвертому поверсі пасажирського термінала «D», загальною площею 37,00 кв.м, розміщене за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Відповідно до пункту 5.10 Договору № 1573 орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна за переліком всіх видів послуг та згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю. При цьому, витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві.

Відповідно до пункту 5.18 Договору № 1573 орендар зобов`язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Договір оренди укладено строком на 10 років, що діє з 11.06.2014 року до 10.06.2024 рокувключно (пункт 10.1 Договору № 1573).

01.07.2014 рокуактом приймання-передавання до Договору № 1573 орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування майно, а саме частину приміщення № 4.2.11 на четвертому поверсі пасажирського терміналу «D», загальною площею 37,00 кв.м, розміщене за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Вказаний акт погоджено балансоутримувачем (позивачем).

09.09.2014 року між позивачем в якості балансотримувача та відповідачем в якості орендаря укладено договір № 80.1-14/1-23 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю (далі - Договір № 80.1-14/1-23).

Підпунктом 1.1.1 Договору № 80.1-14/1-23 встановлено, що балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги, вказані в таблиці № 1 (п. 1-п. 5) цього договору, а саме: забезпечення теплом (теплова енергія), забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем, прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів, сплата за які визначається залежно від обсягу наданих послуг в місяць з урахуванням встановленої оплати за одиницю вимірювання щодо кожного виду послуг.

Пунктом 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 Договору № 80.1-14/1-23 встановлено також, що балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, щомісячна плата за які встановлена в розмірі 18% від чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі, за мінусом орендної плати (без ПДВ), де: чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщенні відповідно до умов Договору оренди (чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць).

Відповідно до підпункту 2.2.3 Договору № 80.1-14/1-23 орендар зобов`язується щомісяця з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Окрім того, відповідно до підпункту 2.2.2 Договору №80.1-14/1-23 відповідач зобов`язався, щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію позивача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. В цьому пункті Договору № 80.1-14/1-23 також встановлено, що орендар (відповідач у справі) несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в цій довідці.

На підставі вказаної довідки визначається щомісячна плата за надання послуг відповідно до п. 5 таблиці № 1 пп. 1.1.1 Договору № 80.1-14/1-23.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 10.06.2024 року (п. 6.1 Договору № 80.1-14/1-23).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Суд відмічає, що листи відповідача від 10.09.2020 року № 426, від 10.09.2020 року № 427, від 10.09.2020 року № 428, від 09.10.2020 року № 519, від 06.11.2020 року № 603, від 08.12.2020 року № 649, від 11.01.2021 року № 4, від 08.02.2021 року № 54, від 09.03.2021 року № 99, від 07.04.2021 року № 164, які іменуються «довідка» та які відповідач направив позивачу поштовими повідомленнями з трек-номерами: 0834300058718, 0834300058661, 0834300058670, 0212113011740, 0212113200062, 0212113183877, 0212113112619, 0212113345370, 0212113193961, 0212113427369, не містять відомостей про конкретний розмір чистого доходу відповідача за звітні місяці відповідно: березень квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий та березень 2021 року, а лише відсилають до «сукупності періодичних звітів із касових апаратів».

При цьому, попри не встановлення безпосередньо Договором № 80.1-14/1-23 форми довідки про чистий дохід, визначальним у даному випадку є щомісячне надання відповідачем позивачу відомостей про конкретний розмір чистого доходу, отриманого в конкретному місяці від діяльності в орендованому приміщенні. Цей конкретний розмір чистого доходу має значення для правовідносин сторін, оскільки з пункту 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 Договору № 80.1-14/1-23 випливає, що від величини чистого доходу орендаря (відповідача) в орендованому приміщенні безпосередньо залежить нарахування відповідачу розміру плати за послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування.

В свою чергу, належне виконання відповідачем обов`язку, встановленого підпунктом 2.2.2 Договору № 80.1-14/1-23 - надає позивачу можливість своєчасно та в повному обсязі визначити вартість наданих послуг, які передбачені пунктом 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 Договору №80.1-14/1-23.

При цьому, згідно положень таблиці 1 підпункту 1.1.1 Договору № 80.1-14/1-23 чистим доходом орендаря вважається виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщенні, а в підпункті 2.2.2 Договору № 80.1-14/1-23 сторони домовились про те, що орендар (відповідач у справі) несе відповідальність за своєчасне надання позивачу довідки про чистий дохід та достовірність даних в такій довідці.

Враховуючи наведене, направленням відповідачем позивачу листів-довідок від 10.09.2020 року № 426, від 10.09.2020 року № 427, від 10.09.2020 року № 428, від 09.10.2020 року № 519, від 06.11.2020 року № 603, від 08.12.2020 року № 649, від 11.01.2021 року № 4, від 08.02.2021 року № 54, від 09.03.2021 року № 99, від 07.04.2021 року № 164 без зазначення в них конкретного розміру чистого доходу не є належним виконанням відповідачем умов підпункту 2.2.2 Договору № 80.1-14/1-23, яким встановлений обов`язок відповідача надавати позивачу довідки про чистий дохід.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що на виконання підпункту 2.2.2 Договору № 80.1-14/1-23 ним було надано позивачу довідки будь-якої форми, які б містили розмір чистого доходу отриманого від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2020 року, квітень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року, серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо порушення відповідачем встановленого пп. 2.2.2 Договору № 80.1-14/1-23 обов`язку щодо надання позивачеві довідок про чистий дохід за спірні періоди.

За своєю правовою природою укладений між сторонами є договором надання послуг, за умовами якого, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено у статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також, згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За вказаних обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачу за Договором № 80.1-14/1-23 довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2020 року, квітень 2020 року,, травень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року, серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу за вказаний період - суд приходить до наступних висновків.

Пунктом 4.3 Договору № 80.1-14/1-23 встановлено, що в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

За порушення відповідачем зобов`язання щодо надання довідок про чистий дохід від діяльності у орендованому приміщенні за період з березня 2020 року - березень 2021 року позивачем згідно з п. 4.3 Договору № 80.1-14/1-23 нараховано відповідачу штраф за загальний період з 08.04.2020 року по 31.03.2021 року на дні прострочення за ненадання довідки про чистий дохід.

Позивачем відповідно до пункту 4.3 Договору № 80.1-14/1-23 виставлено відповідачу рахунки-фактури про сплату штрафу на загальну суму 136 000,00 грн. за ненадання довідок про чистий дохід від діяльності у орендованому приміщенні за період березень 2020 року - березень 2021 року, від отримання яких відповідач відмовився, що зафіксовано у відповідних актах. Рахунки-фактури на загальну суму 136 000,00 грн. залишилися неоплаченими відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

З урахуванням зазначеного, заявлений позивачем штраф за своєю правовою природою є неустойкою.

Разом з тим, суд зауважує, що позивачем при пред`явленні позову в частині вимог про стягнення штрафу не враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Договором № 80.1-14/1-23 не передбачено нарахування неустойки понад передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем нараховано відповідачу штраф за дні прострочення виконання зобов`язання щодо надання позивачу довідок про чистий дохід за березень 2020 року, липень 2020 року, серпень 2020 року з порушенням частини шостої статті 232 ГК України, оскільки за ненадання відповідачем позивачу довідок про чистий дохід за березень 2020 року нарахування штрафу припинилось 07.10.2020 року, липень 2020 року нарахування штрафу припинилось 07.02.2021 року, за серпень 2020 року нарахування штрафу припинилось 07.03.2021 року.

З огляду на зазначене та враховуючи, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо надання позивачу щомісяця довідок про чистий дохід, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення штрафу в сумі 136 000,00 грн., в межах таких штрафних санкцій за шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, підлягає частковому задоволенню в сумі 110 900,00 грн. (березень 2020 року у сумі 18 300,00 грн. замість нарахованої суми у розмірі 35 800,00 грн.; липень 2020 року у сумі 18 400,00 грн. замість нарахованої суми у розмірі 23 600,00 грн.; серпень 2020 року у сумі 18 100,00 грн. замість нарахованої суми у розмірі 20 500,00 грн.).

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 3 702,10 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД» (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, село Мартусівка, вул. Промислова, будинок 70, ідентифікаційний код 36953886) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) 110 900 (сто десять тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп. неустойки та 3 702 (три тисячі сімсот дві) грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД» (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, село Мартусівка, вул. Промислова, будинок 70, ідентифікаційний код 36953886) виконати зобов`язання, встановлене у підпункті 2.2.2 договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю № 80.1-14/1-23 від 09.09.2014 року, а саме надати Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні березень 2020 року, квітень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року, серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021року.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін