Постанова

від 24.07.2024 по справі 911/1297/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2024 р. Справа№ 911/1297/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Мітченко К.В. (самопредставництво)

від відповідача: Гаврин Д.В. (довіреність, посвідчення адвоката № 0670 від 27.02.2006)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД"

на рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2023

у справі № 911/1297/21 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД"

про стягнення 136 000,00 грн та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД" (відповідача) про: стягнення з відповідача на користь позивача 136 000,00 грн штрафу; зобов`язання відповідача виконати умови встановлені у п.п. 2.2.2 та п. 2.2 договору № 80.1-14/1-23 від 09.09.2014, а саме: надати позивачу довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2020 - по березень 2021.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконує свій обов`язок за договором від 09.09.2014 № 80.1-14/1-23 в частині надання довідок про чистий дохід підприємства у орендованому приміщенні за звітні періоди (з березня 2020 - по березень 2021) та не сплачує суми штрафів, які відповідно до умов договору нараховані позивачем в загальній сумі 136 000,00 грн у зв`язку з неподанням відповідачем довідок про чистий дохід.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.12.2023 у справі № 911/1297/21 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 110 900,00 грн неустойки та 3702,10 грн витрат по сплаті судового збору. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД" виконати зобов`язання, встановлене у підпункті 2.2.2 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-23 від 09.09.2014, а саме надати Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні березень 2020, квітень 2020, травень 2020, червень 2020, липень 2020, серпень 2020, вересень 2020, жовтень 2020, листопад 2020, грудень 2020, січень 2021, лютий 2021, березень 2021.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для часткового задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2023 у справі № 911/1297/21 в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 25 100,00 грн штрафу та судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Короткий зміст апеляційної скарги позивача та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу в стягненні штрафу, за неподанням відповідачем довідок, на загальну суму 25 100,00 грн, оскільки вказана сума штрафу була нарахована позивачем відповідно до приписів п. 7 Розділу "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ) і умов п. 4.3 договору.

Також позивач посилається на судову практику Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладену в постанові від 20.09.2023 у справі № 917/1212/22 та судову практику судів апеляційної інстанції, яка викладена у постановах від 13.03.2023 у справі № 904/3258/22, від 18.04.2023 у справі № 910/5549/22.

Короткий зміст письмових пояснень відповідача на апеляційну скаргу позивача та узагальнення їх доводів

У своїх поясненнях відповідач зазначає, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) та відповідно положення п. 7 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України за правилами встановленими ст. 5 Цивільного кодексу України, не регулюють правовідносини між сторонами, які виникли задовго до набранням чинності вищезгаданих нормативних актів.

Короткий зміст апеляційної скарги відповідача та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що внаслідок запровадження карантину та відсутності пасажирів міжнародних повітряних рейсів, у зв`язку із тимчасовим закриттям пункту пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення в позивача, відповідач, починаючи з 18.03.2020 по 14.06.2020 включно, не здійснював торгівельної діяльності, внаслідок чого не отримував виручки (чистого доходу) у вказаний період.

Таким чином, на переконання відповідача, оскаржуване рішення місцевого господарського суду про стягнення неустойки, в тому числі за період березень - червень 2020 та зобов`язання відповідача надати позивачу довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, в тому числі за березень - червень 2020 є помилковим, за умов відсутності доходу (виручки від продажу товарів), та у зв`язку із нездійсненням з об`єктивних причин торгово-господарської діяльності у спірний період.

Короткий зміст відзиву позивача на апеляційну скаргу відповідача та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідача, позивач наголошує на тому, що доказами наявними у матеріалах справи доведено невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024, апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2023 у справі № 911/1297/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1297/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2023 у справі № 911/1297/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2024.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 19.01.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2023 у справі № 911/1297/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2023 у справі № 911/1297/21. Об`єднано апеляційні скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2023 у справі № 911/1297/21 в одне апеляційне провадження; розгляд справи призначено на 19.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду занесеною до протоколу судового засідання від 19.06.2024 оголошено перерву до 24.07.2024.

В судове засідання, яке відбулося 24.07.2024, з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої позиції щодо апеляційних скарг.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.06.2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (орендарем, відповідачем) було укладено договір № 1573 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (надалі - договір № 1573), відповідно до умов п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частину приміщення № 4.2.11 на четвертому поверсі пасажирського термінала "D", загальною площею 37,00 кв.м, розміщене за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Відповідно до п. 5.10 договору № 1573 орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна за переліком всіх видів послуг та згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю. При цьому, витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві.

За умов п. 5.18 договору № 1573 орендар зобов`язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Договір оренди укладено строком на 10 років, що діє з 11.06.2014 до 10.06.2024 включно (п. 10.1 договору № 1573).

01.07.2014 актом приймання-передавання до договору № 1573 орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування майно, а саме частину приміщення № 4.2.11 на четвертому поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 37,00 кв.м, розміщене за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль". Вказаний акт погоджено балансоутримувачем (позивачем).

На виконання умов договору договору № 1573, 09.09.2014 між позивачем (балансоутримувачем) та відповідачем (орендарем) укладено договір № 80.1-14/1-23 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - договір № 80.1-14/1-23).

Підпунктом 1.1.1 договору № 80.1-14/1-23 встановлено, що балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги, вказані в таблиці № 1 (п. 1-п. 5) цього договору, а саме: забезпечення теплом (теплова енергія), забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем, прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів, сплата за які визначається залежно від обсягу наданих послуг в місяць з урахуванням встановленої оплати за одиницю вимірювання щодо кожного виду послуг.

Пунктом 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 Договору № 80.1-14/1-23 встановлено також, що балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, щомісячна плата за які встановлена в розмірі 18% від чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі, за мінусом орендної плати (без ПДВ), де: чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщенні відповідно до умов договору оренди (чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць).

Відповідно до підпункту 2.2.3 договору № 80.1-14/1-23 орендар зобов`язується щомісяця з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Окрім того, відповідно до підпункту 2.2.2 договору № 80.1-14/1-23 відповідач зобов`язався, щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію позивача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. В цьому пункті договору № 80.1-14/1-23 також встановлено, що орендар (відповідач у справі) несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в цій довідці.

На підставі вказаної довідки визначається щомісячна плата за надання послуг відповідно до п. 5 таблиці № 1 пп. 1.1.1 договору № 80.1-14/1-23.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 10.06.2024 (п. 6.1 договору № 80.1-14/1-23).

Звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом, позивач посилався на те, що відповідачем в порушення вимог п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору про відшкодування витрат, не надано довідок про чистий дохід відповідача у орендованому приміщенні за звітні періоди (з березня 2020 - по березень 2021). Таким чином, у зв`язку з неподанням відповідачем довідок про чистий дохід позивачем нараховано відповідачу штраф в загальній сумі 136 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.12.2023 у справі № 911/1297/21 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 110 900,00 грн неустойки та 3702,10 грн витрат по сплаті судового збору. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД" виконати зобов`язання, встановлене у підпункті 2.2.2 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-23 від 09.09.2014, а саме надати Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні березень 2020, квітень 2020, травень 2020, червень 2020, липень 2020, серпень 2020, вересень 2020, жовтень 2020, листопад 2020, грудень 2020, січень 2021, лютий 2021, березень 2021.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційних скарг, відзиву, письмових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги позивача та відповідача не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст. ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що листи відповідача від 10.09.2020 № 426, від 10.09.2020 № 427, від 10.09.2020 № 428, від 09.10.2020 № 519, від 06.11.2020 № 603, від 08.12.2020 № 649, від 11.01.2021 № 4, від 08.02.2021 № 54, від 09.03.2021 № 99, від 07.04.2021 № 164, які іменуються "довідка" та які відповідач направив позивачу поштовими повідомленнями з трек-номерами: 0834300058718, 0834300058661, 0834300058670, 0212113011740, 0212113200062, 0212113183877, 0212113112619, 0212113345370, 0212113193961, 0212113427369, не містять відомостей про конкретний розмір чистого доходу відповідача за звітні місяці відповідно: березень квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий та березень 2021 року, а лише відсилають до "сукупності періодичних звітів із касових апаратів".

При цьому, попри не встановлення безпосередньо договором № 80.1-14/1-23 форми довідки про чистий дохід, визначальним у даному випадку є щомісячне надання відповідачем позивачу відомостей про конкретний розмір чистого доходу, отриманого в конкретному місяці від діяльності в орендованому приміщенні. Цей конкретний розмір чистого доходу має значення для правовідносин сторін, оскільки з пункту 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 договору № 80.1-14/1-23 випливає, що від величини чистого доходу орендаря (відповідача) в орендованому приміщенні безпосередньо залежить нарахування відповідачу розміру плати за послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування.

В свою чергу, належне виконання відповідачем обов`язку, встановленого підпунктом 2.2.2 договору № 80.1-14/1-23 - надає позивачу можливість своєчасно та в повному обсязі визначити вартість наданих послуг, які передбачені пунктом 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 договору №80.1-14/1-23.

При цьому, згідно положень таблиці 1 підпункту 1.1.1 договору № 80.1-14/1-23 чистим доходом орендаря вважається виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщенні, а в підпункті 2.2.2 договору № 80.1-14/1-23 сторони домовились про те, що орендар (відповідач у справі) несе відповідальність за своєчасне надання позивачу довідки про чистий дохід та достовірність даних в такій довідці.

Враховуючи наведене, направленням відповідачем позивачу листів-довідок: від 10.09.2020 № 426, від 10.09.2020 № 427, від 10.09.2020 № 428, від 09.10.2020 № 519, від 06.11.2020 № 603, від 08.12.2020 № 649, від 11.01.2021 № 4, від 08.02.2021 № 54, від 09.03.2021 № 99, від 07.04.2021 № 164 без зазначення в них конкретного розміру чистого доходу не є належним виконанням відповідачем умов підпункту 2.2.2 договору № 80.1-14/1-23, яким встановлений обов`язок відповідача надавати позивачу довідки про чистий дохід.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що на виконання підпункту 2.2.2 договору № 80.1-14/1-23 ним було надано позивачу довідки будь-якої форми, які б містили розмір чистого доходу отриманого від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2020, квітень 2020, травень 2020, червень 2020, липень 2020, серпень 2020, вересень 2020, жовтень 2020, листопад 2020, грудень 2020, січень 2021, лютий 2021, березень 2021.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо порушення відповідачем встановленого пп. 2.2.2 договору № 80.1-14/1-23 обов`язку щодо надання позивачеві довідок про чистий дохід за спірні періоди та задоволення позовних вимог у цій частині.

Що стосується інших позовних вимог про стягнення штрафу за спірний період, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4.3 договору № 80.1-14/1-23 встановлено, що в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

За порушення відповідачем зобов`язання щодо надання довідок про чистий дохід від діяльності у орендованому приміщенні за період з березня 2020 - березень 2021 року позивачем згідно з п. 4.3 договору № 80.1-14/1-23 було нараховано відповідачу штраф за загальний період з 08.04.2020 - по 31.03.2021 на дні прострочення за ненадання довідки про чистий дохід.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 4.3 договору № 80.1-14/1-23 позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури про сплату штрафу на загальну суму 136 000,00 грн за ненадання довідок про чистий дохід від діяльності у орендованому приміщенні за період березень 2020 року - березень 2021 року, від отримання яких відповідач відмовився, що зафіксовано у відповідних актах. Рахунки-фактури на загальну суму 136 000,00 грн залишилися неоплаченими відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

З урахуванням зазначеного, заявлений позивачем штраф за своєю правовою природою є неустойкою.

Разом з тим, судова колегія зауважує, що позивачем при пред`явленні позову в частині вимог про стягнення штрафу не враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Договором № 80.1-14/1-23 не передбачено нарахування неустойки понад передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як свідчать матеріали справи, позивачем нараховано відповідачу штраф за дні прострочення виконання зобов`язання щодо надання позивачу довідок про чистий дохід за березень 2020, липень 2020, серпень 2020 з порушенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки за ненадання відповідачем позивачу довідок про чистий дохід за березень 2020 нарахування штрафу припинилось 07.10.2020, липень 2020 нарахування штрафу припинилось 07.02.2021, за серпень 2020 нарахування штрафу припинилось 07.03.2021.

З огляду на зазначене та враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо надання позивачу щомісяця довідок про чистий дохід, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовна вимога про стягнення штрафу в сумі 136 000,00 грн, в межах таких штрафних санкцій за шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, підлягає частковому задоволенню в сумі 110 900,00 грн (березень 2020 у сумі 18 300,00 грн замість нарахованої суми у розмірі 35 800,00 грн; липень 2020 у сумі 18 400,00 грн замість нарахованої суми у розмірі 23 600,00 грн; серпень 2020 у сумі 18 100,00 грн замість нарахованої суми у розмірі 20 500,00 грн).

Таким чином наведені у апеляційних скаргах аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційних скарг.

Посилання скаржників на судову практику судів касаційної та апеляційної інстанцій є неревалентними, з огляду на інші встановлені обставини у цій справі, що розглядається, яке у свою чергу, зумовлює різне застосування правових норм.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданих апеляційних скаргах сторонами по справі не було надано суду апеляційної інстанції.

Отже, суд першої інстанції надав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а тому дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Колегія суддів зазначає, що за результатами апеляційного перегляду, даної справи не встановлено неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час винесення оскаржуваного судового рішення і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у апеляційних скаргах, судова колегія теж не вбачає, у зв`язку з чим апеляційні скарги позивача та відповідача задоволенню не підлягають.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційних скарг

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційні скарги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області 28.12.2023 у справі № 911/1297/21 - без змін.

Матеріали справи № 911/1297/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.09.2024 після виходу колегії суддів з відпустки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська