Ухвала

від 01.01.2024 по справі 913/468/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01 січня 2024 року м.Харків Справа № 913/468/23

Провадження №8/913/468/23

Суддя Господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 27.12.2023 про забезпечення позову у справі

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ,

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», м. Сєвєродонецьк Луганської області,

відповідача-2 - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1,

про стягнення 167 681 грн. 67 коп.

Без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» та ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №34086384-КД-3 від 10.02.2022 у розмірі 167 681 грн. 67 коп., з яких заборгованість за кредитом в сумі 150 000 грн. 00 коп. та заборгованість по процентам за кредитом в розмірі 17 681 грн. 90 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.02.2022 між сторонами було укладено Кредитний договір №34086384-КД-3 від 10.02.2022, відповідно до умов якого відповідачу-1 було надано кредит у розмірі 2 450 000 грн. 00 коп., на рефінансування Кредитного договору №34086384-КД-2 від 18.02.2020 року з подальшою можливістю використання кредитних коштів на поповнення обігових коштів, в обмін на зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, та інших платежів, які передбачені умовами Договору. Сторони узгодили, що за користування кредитними коштами відповідач-1 сплачує відсотки у розмірі 13,63 % річних, а термін повернення кредитних коштів - 01.02.2023.

Як зазначає позивач, він належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором та надав відповідачу-1 кредит у розмірі 2 450 000 грн. 00 коп.

В свою чергу, відповідач-1 зобов`язання за Кредитним договором не виконав, не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін, не сплатив відсотки та винагороду, в зв`язку з чим станом на 22.12.2023 його заборгованість становить 167 000 грн. 59 коп., з яких заборгованість за кредитом в сумі 150 000 грн. 00 коп. та заборгованість по процентам за кредитом в розмірі 17 681 грн. 90 коп.

Також між 10.02.2022 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №34086384-ДП-3/1 від 10.02.2022, предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов`язань Відповідача-1, які випливають з Кредитного договору №34086384-КД-3 від 10.02.2022.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості за Кредитним договором.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023 справу №913/468/23 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Разом з позовною заявою 29.12.2023 до суду від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» надійшла заява від 27.12.2023 про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на наступне майно, яке належить відповідачу-1 - Товариству з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» (код ЄДРПОУ: 34086384), а саме:

1. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2466344714020, тип об`єкта:земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0292. Опис об`єкта: площа (га): 0.25.

2. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2423003714209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0410. Опис об`єкта: площа (га): 5,1.

3. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2249390344251, тип об`єкта: нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 323.2, Опис: А-1, а, а1 - ковбасний цех; Б, В, Г, Д - навіс; Е, Ж - зливна яма. Адреса: АДРЕСА_1 . Номер об`єкта в РПВН: 22460261.

4. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2144635614209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0138. Опис об`єкта: площа (га): 0,6.

5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2139439314209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0388. Опис об`єкта: площа (га): 2.

6. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2139415814209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0387. Опис об`єкта: площа (га): 2.

7. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2116009414209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1410370300:00:001:0420. Опис об`єкта: площа (га): 1,5.

8. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2113262214103, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0386. Опис об`єкта: площа (га): 2.

9. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2030400214103, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0376. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

10. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2028884714209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0365. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

11. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027533314209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0369. Опис об`єкта: площа (га): 2.

12. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027500314209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0375. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

13. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027483014209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0372. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

14. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027442314209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0378. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

15. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027435914209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0377. Опис об`єкта: площа (га): 2.

16. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027245114000, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0366. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

17. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027221214209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0373. Опис об`єкта: площа (га): 2.

18. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027047514209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0370. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

19. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027016514209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0367. Опис об`єкта: площа (га): 2.

20. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027002014209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0368. Опис об`єкта: площа (га): 2.

21. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2026980214209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0374. Опис об`єкта: площа (га): 2.

22. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1956088214209, тип об`єкта: житловий будинок, Будинок садибного типу з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості: Так. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 40.4, житлова площа (кв.м): 26.6, Опис: позначено літерою А1аа1а2, гараж Б, льох В, гараж Г, літня кухня Д. Адреса: АДРЕСА_2 . Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 1420987500:03:000:0138. Номер об`єкта в РПВН: 13495184.

23. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1709630414209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0157. Опис об`єкта: площа (га): 2.

24. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 115976514209, тип об`єкта: нежитлова будівля, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 241.6, Опис: Б-1 нежитлова будівля дробильно-сортувального відділення. Адреса: АДРЕСА_2 .

Також позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на наступне майно, яке належить відповідачу-2 - ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), а саме:

1. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2570795014020, тип об`єкта: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: Так. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 41.7, житлова площа (кв.м): 26.1, Опис: позначений за планом літерою АІаа1, Б - літня кухня, В - сарай, Е -сарай, Д - убиральня, Г - погріб, №1-4 - огорожа. Адреса: АДРЕСА_3 .

2. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2122320414209, тип об`єкта: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: Так. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 52, житлова площа (кв.м): 12.6. Адреса: АДРЕСА_2 .

3. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2061970014209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420980300:01:118:0017. Опис об`єкта: площа (га): 2.

4. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1175363114209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:01:009:0007. Опис об`єкта: площа (га): 7.4633.

5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 570426414209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0242. Опис об`єкта: площа (га): 2. Адреса: Донецька обл., Бахмутський р., с/рада. Покровська.

6. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 570415114209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0243. Опис об`єкта: площа (га): 2. Адреса: Донецька обл., Бахмутський р., с/рада. Покровська.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що відповідач тривалий час не виконує взяті на себе зобов`язання - не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого у нього виникла заборгованість. У банку відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо виконання обов`язків перед кредитором. Позивач вважає недобросовісною поведінку відповідача в контексті загальних засад цивільного законодавства та договірних зобов`язань.

На думку позивача, у разі невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову у цій справі цілком можливе чергове відчуження відповідачем об`єктів нерухомості й створення ситуації появи нових власників спірного об`єкта нерухомості, а відтак і нових судових спорів. Відчуження зазначеного вище майна на користь третіх осіб до моменту відкриття виконавчого провадження може унеможливити виконання рішення суду у цій справі.

Таким чином, враховуючи ухилення відповідача-1 від свого обов`язку щодо задоволення вимог кредитора, позивач вважає, що існує реальний ризик ускладнення виконання рішення суду.

Відповідно до протоколу з передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.12.2023 заяву у справі №913/468/23 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

За змістом п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Наведене узгоджується з позицією Верховного суду у складі Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 13.01.2020 року у справі №922/2163/17.

З матеріалів поданої заяви вбачається, що позивач в її обґрунтування посилається на те, що у разі невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову, а саме накладення арешту на вказане майно, у цій справі цілком можливе чергове відчуження відповідачем об`єктів нерухомості й створення ситуації появи нових власників спірного об`єкта нерухомості, а відтак і нових судових спорів. Відчуження зазначеного вище майна на користь третіх осіб до моменту відкриття виконавчого провадження може унеможливити виконання рішення суду у цій справі. Таким чином, враховуючи ухилення відповідача-1 від свого обов`язку щодо задоволення вимог кредитора, позивач вважає, що існує реальний ризик ускладнення виконання рішення суду.

Разом з тим, для застосування заходів забезпечення позову, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

До того ж, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Суд зауважує, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати права осіб, які не є учасниками судового процесу або встановлювати обмеження, не пов`язані з предметом спору, що відповідає висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №910/15811/17.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Однак, у поданій до суду заяві про забезпечення позову позивачем не зазначено яким чином невжиття заходів забезпечення позову у цій справі унеможливить чи істотно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову. Доказів на підтвердження вказаного не надано.

Також позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду шляхом відчуження відповідачами їх майна або належного позивачу майна чи коштів. Докази погіршення фінансового стану відповідача або його фінансової неспроможності також відсутні.

Самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Викладене відповідає позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, наведеною у постанові від 30.07.2020 у справі №910/3836/20.

При цьому, посилання позивача на цілком можливе відчуження відповідачем об`єктів нерухомості на користь третіх осіб й створення ситуації появи нових власників спірного об`єкта нерухомості вказують тільки на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову. Будь-яких доказів відчуження зазначеного вище майна відповідачами на користь третіх осіб надано не було.

В зв`язку з чим, доводи заявника про те, що існує реальний ризик ускладнення виконання рішення суду є лише його припущеннями.

Також суд не погоджується з аргументами позивача про те, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки заявник просить накласти арешт на 29 об`єктів нерухомого майна відповідачів, що є явно неспівмірним із заявленою до стягнення сумою.

Разом з тим, суд зауважує, що в постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, на яку посилався позивач йдеться про інші, не подібні до даного позову правовідносини як за суб`єктним складом так і за характером спірних правовідносин.

Крім того, у справі №905/448/22 суд першої інстанції наклав арешт і на грошові кошти в межах загальної ціни позову, і на майно відповідача у такому ж обсязі, фактично арештував грошові кошти і майно на загальну суму, що удвічі перевищує ціну позову.

В той час як Верховний Суд вказав, що суд мав наклаcти арешт на майно лише у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення, а не на все майно відповідачів, про яке є відомості у відповідних реєстрах, як просить позивач у даній справі. Тобто Верховний Суд звернув увагу на необхідність дотримання співмірності при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За змістом статей 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що позивач не обґрунтував припущення того, що невжиття заходів до забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі, доказів на підтвердження можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення не надав, суд приходить до висновку, що подана позивачем заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться лише до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, не містить документального обґрунтування та надання належних і допустимих доказів саме неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 27.12.2023 про забезпечення позову у справі №913/468/23 слід відмовити.

Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 79, 86, 129, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 27.12.2023 про забезпечення позову у справі №913/468/23 відмовити.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1 073 грн. 60 коп. покласти на заявника.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 01.01.2024 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя А.В. Іванов