Рішення

від 27.12.2023 по справі 922/4392/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2023м. ХарківСправа № 922/4392/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85) Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул. Плеханівська, 149), 2) Державне підприємство "Енергоринок" (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопак- Інжинірінг" (61115, м. Харків, вул. Біблика, 2-Д, кв. 184) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ "Трест "Південзахіденергобуд" (Харківська область, Дергачівський район, с.Подвірки, вул. Набережна, 1) про стягнення 212'111,40 грн за участю представників:

позивача - Валентинової О.М.;

відповідача - Вернигора О.В.;

ДП "Енергоринок" - Калініна М.В.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопак-Інжинірінг", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 96'841,91 грн, інфляційні втрати у розмірі 50'715,11 грн та 15% річних у розмірі 64'554,38 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3181,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 01.01.2019 між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", умови якого відповідач (як споживач електроенергії) безакцептно прийняв з урахуванням п. 1.2.9 ПРРЕЕ. Позивач зазначає, що він належним чином виконав свої зобов`язання в частині постачання електричної енергії, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за січень, лютий, березень 2019 року, проте відповідачем, в порушення умов п. 2.1 глави 2 Договору, не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість.

Ухвалою суду від 23.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/4392/23 розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Харківобленерго".

08 листопада 2023 року Акціонерне товариство "Харківобленерго" надало до суду письмові пояснення (вх. 30580), які досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

15.11.2023 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№ 31174), який досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.11.2023 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд".

17.11.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. 31519), яку досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

17.11.2023 від представника відповідача надійшло клопотання (вх. 31597) про долучення додаткових доказів, яке було досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

20.11.2023 від представника відповідача надійшла заява про застосування позовної давності (вх. 31638). Надана заява була досліджена судом та приєднана до матеріалів справи.

22.11.2023 представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. 31969), які було досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

22.11.2023 представник відповідача надав до суду письмові пояснення (вх. 31977), які було досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

22.11.2023 представник відповідача надав до суду заперечення на клопотання позивача про залучення в якості третьої особи ДП "Енергоринок" (вх. 31988).

22.11.2023 представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. 31994), які було досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

22.11.2023 представник відповідача надав до суду додаткові пояснення (вх. 32000), яке було досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 23.11.2023 здійснено перехід до розгляду справи №922/4392/23 за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "Енергоринок" (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 21515381).

28.11.2023 відповідач подав додаткові пояснення, які було досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

29.11.2023 позивач подав заперечення на заяву про застосування позовної давності, які досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

13.12.2023 позивач надав заперечення на пояснення ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", які досліджені судом та приєднані до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 13.12.2023 року підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 грудня 2023 року о 14:00.

18.12.2023 ДП "Енергоринок" подало письмові пояснення, які було досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

21.12.2023 позивач подав додаткові пояснення, які досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 27.12.2023 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а також зазначив, що факт поставки та обсяг розподіленої електричної енергії ДПЗД "Укрінтеренерго" за березень 2019 року (за винятком 150842 кВт/год) підтверджений рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15252/19, яке набрало законної сили 21.09.2021.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.12.2023 підтримав свої заяви по суті спору та додаткові пояснення, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що жодних законодавчо обумовлених підстав для укладання публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" між ДПЗД "Укрінтеренерго" та ТОВ "Термопак - інжинірінг" не було. Крім того, відповідач зазначив, що АТ "Харківобленерго" не міг бути оператором системи розподілу по відношенню до ТОВ "Термопак - інжинірінг", оскільки розподільчі електричні мережі ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" під`єднані безпосередньо до мереж ДП "НЕК "Укренерго", які не мають електричного зв`язку з мережами інших ліцензіатів, тобто є тупиковими.

Представник третьої особи (ДП "Енергоринок") в судовому засіданні 27.12.2023 підтримав свої пояснення, в яких зазначив, що правовідносини щодо купівлі-продажу електричної енергії між ДП "Енергоринок" та ДПЗД "Укрінтеренерго" (як постачальником "останньої надії") виникли на Оптовому ринку електричної енергії, в межах якого ДП "Енергоринок" має статус Оптового постачальника електричної енергії, а спірні правовідносини ДПЗД "Укрінтеренерго" з ТОВ "Термопак - інжинірінг" виникли на роздрібному ринку електричної енергії, на якому ДП "Енергоринок" не здійснювало діяльності. Представник третьої особи також звернув увагу, що питання подальшого постачання електричної енергії ДПЗД "Укрінтеренерго" на користь його споживачів не відносилося до компетенції ДП "Енергоринок".

Представники інших третіх осіб у судове засідання 27.12.2023 не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд установив такі обставини.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (із змінами) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2023 року.

Позивач зазначає, що між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - Позивач, ДПЗД "Укрінтеренерго"), яке виконує функції постачальника "останньої надії", діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344, та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (із змінами), відповідно до положень ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами) (далі - ПРРЕЕ), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Термопак - інжинірінг" (далі - Споживач, Відповідач, ТОВ "Термопак - інжинірінг") укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" положень ПРРЕЕ, по оператору системи розподілу AT "Харківобленерго".

За даними AT "Харківобленерго", ТОВ "Термопак-інжинірінг" віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" з січня 2019 року, про що зазначено в листі AT "Харківобленерго" від 14.01.2019 № 07-56к/08-169.

Таким чином, позивач вважає, що з 01.01.2019 між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", умови якого відповідач (як споживач електроенергії) безакцептно прийняв з урахуванням п. 1.2.9 ПРРЕЕ.

Відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Факт споживання електричної енергії відповідачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику "останньої надії" оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі - Тимчасовий порядок), а саме шляхом надання постачальнику "останньої надії" Звіту про фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.

Позивач зазначає, що ним на підставі даних, отриманих від AT "Харківобленерго", складені акти купівлі-продажу електроенергії за спірний період, а саме:

- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2019 року відповідачу позивачем складено акт № 000789 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2019 року від 31 січня 2019 року та рахунок №000031938114/19/001/03713 від 11.02.2019 на обсяг споживання електричної енергії - 10 860 кВт.*год. на суму 34'195,06 грн (з ПДВ) та направлено відповідачу 13.02.2019 поштою на його юридичну адресу;

- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2019 року відповідачу позивачем складено акт № 001666 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2019 року від 28 лютого 2019 року та рахунок №000031938114/19/002/05323 від 11.03.2019 на обсяг споживання електричної енергії - 11 800 кВт.*год. на суму 37'154,84 грн (з ПДВ) та направлено відповідачу поштою на його юридичну адресу;

- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за березень 2019 року відповідачу позивачем складено акт № 002727 купівлі- продажу електроенергії за розрахунковий період березень 2019 року від 31 березня 2019 року та рахунок № 000031938114/19/003/06477 від 10.04.2019 на обсяг споживання електричної енергії - 8 096 кВт.*год. на суму 25'492,01 грн (з ПДВ) та направлено відповідачу поштою на його юридичну адресу.

За твердженнями позивача, останній належним чином виконав свої зобов`язання в частині постачання електричної енергії відповідачу протягом спірного періоду на загальну суму 96'841,91 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за січень, лютий, березень 2019 року, проте відповідачем в порушення умов п. 2.1 глави 2 Договору не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами для виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закон України "Про ринок електричної енергії", який набув чинності 01.01.2019, визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажом, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, і про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (пункт 16).

Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

За приписами частини першої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

За вимогами частин 6-10 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами роздрібного ринку.

Відповідні Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - Правила), затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312.

Відповідно до пункту 1.2.9 Правил №312 (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Зокрема, відповідно до пункту 8 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.4.4. Правил договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання Споживача до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

У даному випадку позивачем у якості обставини, настання якої зумовило надання постачальником "останньої надії" (позивачем) з 01.01.2019 послуг з постачання електричної енергії відповідачу, визначено факт необрання відповідачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником (п. 4 ч. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Проте суд не може погодитись з такими висновками позивача, з огляду на таке.

За приписами Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач електричної енергії має право купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку (п. 1 ч. 1 ст. 58).

Відповідно до ч. 1, 2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Отже, з метою уникнення понаднормових втрат, пов`язаних із закупівлею електроенергії за цінами постачальника "останньої надії", споживачі мають повне право укласти договір з електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.

З викладеного вбачається, що постачальник "останньої надії" фактично не має підстав для постачання електричної енергії споживачу, зокрема у випадку, коли інший постачальник на підставі укладеного договору зі споживачем здійснює постачання електричної енергії відповідно до правил роздрібного ринку.

Як убачається з матеріалів справи, 20.12.2018 між ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" (Продавець) та відповідачем (Покупець) укладено договір купівлі - продажу електроенергії №003-Е, відповідно до умов якого Продавець зобов`язався продавати електричну енергію, а Покупець зобов`язався приймати й оплачувати електричну енергію на умовах і в терміни, передбачені цим Договором, податками до нього та чинним законодавчими і нормативними актами.

ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" має ліцензію з постачання електричної енергії, яка видана НКРЕКП постановою № 1455 від 27.12.2017.

Згідно з пунктом 2.6. Договору № 003-Е від 20.12.2018 продаж електроенергії у розрахунковому періоді здійснюється у відповідності з фактичними обсягами споживання електричної енергії Покупцем. Загальний обсяг споживаної електричної енергії, що постачається Покупцю, розраховується на основі показань приладів диференційованого погодинного обліку, а в точках обліку, максимальний місячний обсяг споживання електроенергії, в яких за останні 12 місяців не перевищує 50 тис. кВт/год, визначення погодинних обсягів купленої електроенергії здійснюється Продавцем на підставі даних, розрахованих у відповідності з методиками, затвердженими НКРЕКП.

Положеннями пункту 2.7. Договору № 003-Е від 20.12.2018 встановлено, що для визначення обсягу споживаної Покупцем електроенергії Сторони здійснюють зняття показань розрахункових приладів обліку на 00:00 годин 01 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оформляється акт зняття показів лічильника, який підписується Сторонами. На підставі знятих показань 01 числі місяця, наступного за розрахунковим, Продавцем оформлюється акт приймання-передачі електроенергії, який підписується Сторонами. Підписаний Сторонами Акт приймання-передачі електроенергії є підставою для проведення остаточних розрахунків по кожному розрахунковому місяцю.

Відповідно до пункту 9.1. Договору № 003-Е від 20.12.2018 цей договір набирає чинності з моменту з моменту його підписання. Договір діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Згідно з умовами Додатку № 2 до Договору № 003-Е від 20.12.2018 сторони домовились про поставку електроенергії з 01.01.2019.

Суд установив, що Договір поставки електричної енергії №003-Е від 20.12.2018 за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу, а предметом договору є саме поставка електроенергії, при цьому сторони в цьому договорі погодили всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду, а саме: предмет, ціну та строк його дії.

Так, на виконання умов Договору поставки електричної енергії №003-Е від 20.12.2018, ТОВ "Термопак - інжиніринг" протягом спірного періоду було придбано електроенергію у ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" відповідно до актів здачі приймання робіт (надання послуг):

- акт №27 від 31.01.2019 в кількості 4000 КВт/год на суму 10'213,25 грн;

- акт №25 від 28.02.2019 в кількості 6000 КВт/год на суму 15'319,87 грн;

- акт №23 від 31.03.2019 в кількості 6400 Квт/год на суму 16'341,19 грн.

Оплату за поставлену ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" електричну енергію протягом спірного періоду було здійснено через розрахунковий рахунок згідно з платіжними дорученнями: №245 від 11.02.2019 на суму 10'213,25 грн, №357 від 12.03.2019 на суму 15'319,87 грн та №465 від 10.04.2019 на суму 16'341,19 грн.

Крім того, на підставі договору купівлі - продажу електроенергії №003-Е від 20.02.2018 та відповідно до здійсненої ТОВ "Термопак - інжиніринг" оплати за спожиту електроенергію, ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" складені податкові накладні, які були зареєстровані відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями ДПС України.

Таким чином, матеріали справи підтверджують факт поставки ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" відповідачу електричної енергії за Договором №003Е від 20.12.2018 протягом спірного періоду.

Суд звертає увагу, що Договір № 003-Е від 20.12.2018 є чинним, виконується сторонами починаючи з 2019 року та по теперішній час, учасниками не оскаржувався, в судовому порядку недійсним не визнавався.

Позивачем та третьою особою (АТ "Харківобленерго") жодним чином не доведено, що ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", яке проводить господарську діяльність з постачання електричної енергії відповідачу згідно з ліцензією, виданою НКРЕКП, здійснює постачання електричної енергії з порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Обізнаність позивача (ДПЗД "Укрінтеренерго") та третьої особи (АТ "Харківобленерго") щодо наявності у відповідача постачальника електричної енергії та відсутність правових підстав для поставки електроенергії постачальником "останньої надії", підтверджується наявними у справі та дослідженим судом листуванням сторін.

Неодноразове повідомлення позивача (ДПЗД "Укрінтеренерго") та третьої особи (АТ "Харківобленерго") про обрання споживачем електропостачальника до 01.01.2019, тобто до початку постачання електричної енергії позивачем, та про наявність чинного договору постачання електричної енергії свідчить про те, що до відповідача не може бути застосована умова договору приєднання з підстав необрання споживачем електропостачальника.

Фактично у відповідача (споживача) був постачальник електричної енергії, в зв`язку з чим необхідності у постачанні електричної енергії постачальником "останньої надії" не виникало. Жодний рахунок за електричну енергію, наданий позивачем відповідачу, останнім не сплачувався, що свідчить про неприйняття споживачем умов Договору приєднання на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що підстави для здійснення позивачем постачання відповідачу протягом спірного періоду електричної енергії на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" були відсутні, оскільки позивачем не доведено настання жодного з виключних випадків щодо необхідності постачання відповідачу електричної енергії постачальником "останньої надії", а умова договору приєднання щодо необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником, не може бути застосована до відповідача, адже електропостачальник (ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд"), який має відповідну ліцензію, був обраний відповідачем до 01.01.2019, тобто, до початку постачання електроенергії позивачем, про що було належним чином та завчасно повідомлено позивача (ДПЗД "Укрінтеренерго") та третю особу (АТ "Харківобленерго").

Крім того, позивачем жодним документом не підтверджено фактичне постачання відповідачу електричної енергії у спірний період.

Натомість відповідачем та третьою особою (ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд") доведено, що ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" має власні розподільчі електричні мережі, під`єднані безпосередньо до мереж ДП "НЕК "Укренерго", які не мають електричного зв`язку з мережами інших ліцензіатів, і є тупиковими.

Вказані доводи учасників справи підтверджуються наданим актом № 467 від 13.12.2019, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Дана перевірка проводилася НКРЕКП за зверненням АТ "Харківобленерго" від 28.03.2019 № 56-к-01/05-1806.

Відповідно до висновків НКРЕКП, що містяться в зазначеному акті:

- мережі ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" під`єднані безпосередньо до мереж ПрАТ "НЕК "Укренерго" (ПС Залютине - 330 кВ). Мережі ПрАТ «Трест "Південзахіденергобуд" є тупиковими та не мають електричного зв`язку з мережами інших ліцензіатів, у тому числі з АТ "Харківобленерго";

- між ПрАТ «Трест "Південзахіденергобуд" як постачальником електричної енергії та 26 субспоживачами, під`єднаними до розподільчих мереж ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", у грудні 2018 року були укладені договори купівлі-продажу (постачання) електроенергії, що виконуються сторонами;

- станом на 01.12.2019 ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" забезпечує постачання електричної енергії 28 субспоживачам, з якими укладені відповідні договори купівлі-продажу (постачання) електроенергії;

- від електромереж ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" отримують живлення електричною енергією як електроустановки самого ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", так і субспоживачі ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", приєднані безпосередньо до мереж останнього по стороні 0,4 кВ, вузли комерційного обліку яких обладнані у встановленому законодавством порядку розрахунковими приладами комерційного обліку, зареєстровані в міжнародній системі та мають відповідне кодування;

- 21.12.2018 між ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та ДП "Енергоринок" укладено договір купівлі продажу електричної енергії № 15984/01 (копія наявна у даній справі - том 2 аркуші справи 124-138);

- ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" придбало у ДП "Енергоринок" електроенергію, яка поставляється субспоживачам ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", у тому числі і відповідачу;

- 01.01.2019 між ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та ДП "НЕК "Укренерго" укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0027-02032.

Вивчивши матеріали даної справи, суд доходить висновку, що надані позивачем на підтвердження обсягів спожитої відповідачем електричної енергії Звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за січень-березень 2019 року, що надані АТ "Харківобленерго", не є належними та допустимими доказами у справі на підтвердження фактичного споживання електричної енергії відповідачем, оскільки АТ "Харківобленерго" не є оператором системи розподілу електричної енергії щодо розподільчих мереж ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", від котрих отримують живлення електричною енергією електроустановки відповідача.

Факт того, що АТ "Харківобленерго" не є оператором системи розподілу електричної енергії щодо розподільчих мереж ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" також підтверджується постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2020 у справі №922/1804/19.

Крім того, проведеною НКРЕКП вказаною перевіркою встановлено, що відповідно до листа НЕК "Укренерго" від 13.12.2019 № 01/48396 на теперішній час функції оператора обліку (збирання, передавання, адміністрування даних приладів комерційного обліку) по точкам комерційного обліку межі балансової належності між НЕК "Укренерго" та ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" виконує НЕК "Укренерго". Для цього ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" здійснює постачання електричної енергії від електроустановок оператора системи передачі НЕК "Укренерго" до електроустановок субспоживачів, тобто, згідно підпункту 78 пункту 1 статті 1 розділу 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", здійснює розподіл електричної енергії.

Перевіркою НКРЕКП також встановлено, що у зв`язку з відсутністю договору спільне використання технологічних електричних мереж між ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та АТ "Харківобленерго" через відсутність точки підключення до електричних мереж АТ "Харківобленерго", є неможливим укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Крім того, відповідно до частини першої Постанови НКРЕКП № 1446 від 16.11.2018 АТ "Харківобленерго" була видана ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) Акціонерного товариства "Харківобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством).

При цьому, суд установив, що розподільчі електричні мережі ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" (код ЄДРПОУ 00118434) не є власністю АТ "Харківобленерго", не перебувають у господарському віданні, управлінні, не приєднані до мереж останнього, і у ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" відсутні укладені з АТ "Харківобленерго" договори про спільне використання технологічних електричних мереж ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд".

Мережі, якими здійснюється транспортування електричної енергії від електроустановок ОСП до об`єктів споживачів в даному випадку належать не Оператору системи розподілу (АТ "Харківобленерго"), а постачальникові електричної енергії відповідачу - ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд".

Відтак, правові підстави для здійснення діяльності з розподілу електричної енергії мережами ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" у АТ "Харківобленерго" відсутні.

Підпунктом 2 пункту 3.1.6. ПРРЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи.

За відсутності у справі доказів приєднання електричної мережі ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" до мереж АТ "Харківобленерго" такі мережі не можуть вважатися територією здійснення ліцензованої господарської діяльності АТ "Харківобленерго" з розподілу електричної енергії, а ДПЗД "Укрінтеренерго" не може вважатися таким, що отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії відповідачу на території діяльності оператора системи АТ "Харківобленерго".

Проведені АТ "Харківобленерго" розрахунки фактичного споживання відповідачем електроенергії за спірний період за допомогою Алгоритму визначення обсягів надходження електричної енергії до мереж основних споживачів та віддачі електричної енергії з мереж основних споживачів, що погоджені між АТ "Харківобленерго" та ДП "НЕК "Укренерго" у відповідності до постанови НКРЕКП №54 від 25.01.2019, також визнаються судом безпідставними, оскільки як вбачається з даного рішення НКРЕКП, оператори систем розподілу та ДП "НЕК "Укренерго" мають можливість визначати обсяги надходження електричної енергії до мереж основного споживача та віддачі електричної енергії з мереж основного споживача лише на підставі відповідних договорів, у тому числі на підставі укладеного між оператором систем розподілу та основним споживачем договору на спільне використання технологічних електричних мереж та на підставі укладеного між ОСР з субспоживачами основних споживачів - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Проте, між відповідачем та АТ "Харківобленерго" не укладався договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, так само як і не укладався договір на спільне використання технологічних електричних мереж між АТ "Харківобленерго" та ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд".

В свою чергу відсутність договорів між вказаними суб`єктами господарювання свідчить про неможливість АТ "Харківобленерго" визначати обсяги споживання електричної енергії субспоживачами основного споживача ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", у тому числі субспоживачем - ТОВ "Термопак-Інжинірінг".

Відповідно до підпункту 78 пункту 1 статті 1 розділу 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

Відповідачем та третьою особою - ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" доведено, що для транспортування електричної енергії від електроустановок оператора системи передачі (ДП "НЕК "Укренерго") до електроустановок ТОВ "Термопак-Інжинірінг" використовуються виключно розподільчі мережі ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", що позивачем та АТ "Харківобленерго" не спростовано.

Таким чином, надані позивачем Звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за січень-березень 2019 року, та складені на підставі даних Звітів рахунки на оплату, Акти купівлі-продажу електричної енергії за спірний період, а також надані АТ "Харківобленерго" розрахунки фактичного споживання відповідачем електроенергії за спірний період є необґрунтованими та судом відхиляються.

Щодо тверджень позивача про те, що факт поставки та обсяг розподіленої електричної енергії ДПЗД "Укрінтеренерго" за березень 2019 року (за винятком 150842 кВт/год) підтверджений рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15252/19, яке набрало законної сили 21.09.2021, суд зазначає, що ТОВ "Термопак - інжинірінг" не було учасником вказаної справи, не брало в ній участь, господарським судом м.Києва не досліджувалась поставка електричної енергії за договором купівлі - продажу електричної енергії №003-Е від 20.12.2018 ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" в адресу покупця - ТОВ "Термопак - інжинірінг".

При цьому, правовідносини щодо купівлі-продажу електричної енергії між ДП "Енергоринок" та ДПЗД "Укрінтеренерго" (як постачальником "останньої надії") виникли на Оптовому ринку електричної енергії, а спірні правовідносини ДПЗД "Укрінтеренерго" з ТОВ "Термопак - інжинірінг" виникли на роздрібному ринку електричної енергії, на якому ДП "Енергоринок" не здійснювало діяльності та не відслідковувало подальше постачання електричної енергії ДПЗД "Укрінтеренерго" на користь його споживачів.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.75 ГПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як зазначено вище, ТОВ "Термопак - інжинірінг" не брало участі у розгляді справи №910/1165/22 Господаським судом м.Києва, тож судове рішення господарського суду м.Києва не є таким, що беззаперечно встановлює обставини поставки електричної енергії ПАТ "Трест "Південзахіденергобуд" в адресу ТОВ "Теромпак - інжинірінг" і відповідно не свідчить про поставку електроенергії ДПЗД "Укрінтеренерго".

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як такі, що не спростовують зазначених вище висновків суду.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача (як основної - стягнення заборгованості, так і похідних - стягнення відсотків річних та інфляційних втрат), з огляду на їх недоведеність та необґрунтованість.

У зв`язку з відмовою у позові з підстав його необґрунтованості, заява відповідача про застосування позовної давності судом не розглядається.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Термопак-Інжинірінг" (61115, м. Харків, вул. Біблика, 2-Д, кв. 184).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

- Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул. Плеханівська, 149);

- Державне підприємство "Енергоринок" (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" (Харківська область, Дергачівський район, с.Подвірки, вул. Набережна, 1).

Повний текст рішення складено 02.01.2023.

Суддя І.В. Трофімов