Рішення

від 02.01.2024 по справі 420/17125/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17125/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сігейт» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.10.2022 року № 26020/15-32-07-01-22,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 28 листопада 2022 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сігейт» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.10.2022 року № 26020/15-32-07-01-22 на суму 18 480 775,00 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22 вересня 2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області за результатами документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сігейт» було складено Акт №20606/15-32-07-01-17/40316451 (надалі за текстом - Акт перевірки). В висновках зазначеного акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства та визначено суми податкових зобов`язань. На підставі даного Акту 20.10.2021 року було винесено податкове повідомлення-рішення №26020/15-32-07-01-22 на загальну суму 18 480 775,00 гривень (надалі за текстом - ППР).

Згідно вказаного ППР встановлено відсутність складення та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ податкових накладних на загальну суму 37 181 152 гривень за період січня 2017 по березень 2020 року. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Сігейт» не віднесено до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість реалізованих транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення остачання послуг міжнародного перевезення вантажів залізничним, автомобільним, орським і річковим та авіаційним транспортом без їх документального підтвердження та е зареєстровано податкові накладні з зазначенням обов`язкових реквізитів на загальну уму 37 181 152 гривень, внаслідок чого було винесено ППР на суму 18 480 775,00 гривень.

Позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення є протиправними та не ґрунтується на законі у зв`язку з чим підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що під час складання Акту перевірки відповідачем грубо порушено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків,

затверджений Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 року №727, внаслідок ого встановлені ним попущення податкового законодавства викладені не об`єктивно;факти та обставини, що доводять наявність вини платника податку (з детальним їх описом) - відсутні: перелік документів та інформації, які підтверджують наявність вини платника податку - не визначені.

Розділ Акту перевірки « 3.1.2. Податок на додану вартість» містить три різні суми нібито заниженого ТОВ «Сігейт» податку на додану вартість: -

37 215 815 грн. - походження цієї суми - невідоме, обґрунтування - відсутнє, в Акті перевірки просто написано «встановлено заниження податкових зобов`язань на всього 37 215 815 грн».;

- 37 181 152 грн. - 20 відсотків (ПДВ) від самостійно задекларованих підприємством інших операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою та були визнані перевіркою як такі, що не підтверджені документами, а відповідно (на думку відповідача) є такими, місце постачання яких розташоване на митній території України;

- 36 683 326 грн. - походження цієї суми - невідоме, обґрунтування - відсутнє, в Акті перевірки просто написано «перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість встановлено його заниження на загальну суму 36 683 327 грн».

Також позивач зазначає, що викладена в Акті перевірки інформація щодо ненадання первинних документів не відповідає дійсності та є недостовірною. Так, зокрема, у акті перевірки неодноразово було зазначено, що в ході перевірки на адресу представника ТОВ «Сігейт» неодноразово надавались письмові запити щодо надання оригіналів первинних, бухгалтерських, фінансово-господарських та інших документів), а саме: 30.08.2021 року; 01.09.2021 року; 03.09.2021 року; 14.09.2021 року. 03.09.2021, 14.09.2021 року та 15.09.2021 року було складено Акти про «ненадання посадовими особами (представниками) ТОВ «Сігейт» належним чином завірених копій та оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів.

Позивач зазначає, що перевіряючими було отримано 188 папок із фінансово-господарською документацією ТОВ «Сігейт», що підтверджується не лише їх підписами, а й відеозаписами та показаннями свідка ОСОБА_1 . Із вказаними документами перевіряючі не працювали, їх небажання виконувати свої обов`язки вони фактично відобразили в Акті перевірки, зазначивши відсутність первинної фінансово-господарської документації, що є недостовірною інформацією.

Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним

Відповідач зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області адміністративний позов не визнає та не погоджується з доводами позивача, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході перевірки на адресу посадових осіб (представників) ТОВ «СІГЕЙТ» неодноразово надавалися письмові запити щодо надання до перевірки оригіналів установчих документів, документів щодо взаємовідносин з контрагентами постачальниками та покупцями, резидентами та нерезидентами, Регістрів бухгалтерського обліку, документів щодо проведення розрахунків з контрагентами та інше.

Посадовими особами (представниками) ТОВ "СІГЕЙТ" до перевірки було надано фінансово-господарські, первинні документи у кількості 168 папок, однак серед наданих до перевірки документів були відсутні оригінали первинних бухгалтерських та інших документів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року.

У зв`язку з цим було складено Акти «про ненадання посадовими особами (представниками) ТОВ "СІГЕЙТ" належним чином завірених копій та оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів» від 03.09.2021 року №2647/15-32-07-01/40316451, від 14.09.2021 року №2752/15-32-07-01/40316451, від 15.09.2021 року зареєстрованого 16.09.2021 року №2758/15-32-07-01/40316451.

В цілому, перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 44.1, п.п. 44.3, п.п.44.5, п.п.44.6 ст.44, п. п. 185.1, ст. 185, п. 187.1, ст. 187, п. 188.1, ст. 188, п.п. 195.1.3. п. 195.1 ст. 195, п. 201.1, ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями, ТОВ «СІГЕЙТ» не віднесено до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість реалізованих транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення постачання послуг міжнародного перевезення вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом без їх документального підтвердження та не зареєстровано податкові накладні з зазначенням обов`язкових реквізитів (номенклатури товару, коду УКТЗЕД, інше) на загальну суму 37 181 152 грн.

У зв`язку з встановленням факту відсутності у наданих документах: оригіналів первинних бухгалтерських та інших документів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року, в тому числі і документів, відсутність яких стала підставою для встановлення факту заниження фінансового результату до оподаткування, а саме ВМД, інвойси, коносаменти, акти виконаних робіт з нерезидентами, SWIFT повідомлення тощо, складено відповідні акти №2752/15-32-07-01/40316451 від 14.09.2021 р. та №2785/15-32-07-01/40316451 від 15.09.2021 року.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням ненадання посадовими особами ТОВ «СІГЕЙТ» в повному обсязі бухгалтерських та первинних документів, що стосуються предмета перевірки встановлено, що платник податків свої діяння вчиняв удавано та цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом України, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми від`ємного значення) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року встановлено його заниження на загальну суму 36 683 326 грн.

Станом на дату реєстрації акту перевірки ТОВ «СІГЕЙТ» не виписано та не зареєстровано в ЕРПН податкові накладні на суму податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 37 181 152 грн.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 22 грудня 2022 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: 65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №30.

21 грудня 2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов з додатками (вхід. №38843/23).

21 грудня 2022 року, 09 січня 2023 року, 10 січня 2023 року та 11 січня 2023 року позивачем на виконання ухвали суду були подані до суду копії первинних бухгалтерських документів, які були залучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року продовжено підготовче провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сігейт» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.10.2022 року №26020/15-32-07-01-22 на 30 днів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року зупинено провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сігейт» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.10.2022 року № 26020/15-32-07-01-22 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №420/13218/22.

У підготовчому засіданні 24 липня 2023 року ухвалою суду на місці, занесеною до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання представника позивача та поновлено провадження по справі №420/17125/22, продовжено розгляд справи зі стадії, на якій його було зупинено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 серпня 2023 року о 10 год. 00 хв. в Одеському окружному адміністративному суді за адресою: вул. Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, зала судових засідань 30.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року за клопотанням представника відповідача зупинено провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сігейт» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.10.2022 року №26020/15-32-07-01-22 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду по справі № 420/13218/22.

У судовому засіданні 11 грудня 2023 року ухвалою суду на місці, занесеною до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання представника позивача та поновлено провадження по справі №420/17125/22, продовжено розгляд справи зі стадії, на якій його було зупинено.

У судовому засіданні 14 грудня 2023 року ухвалою суду на місці, занесеною до протоколу судового засідання, судом, враховуючи відсутність заперечень з боку представників сторін, вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігейт» з 21.11.2014 року перебуває на обліку в органах ДПС як платник податків з 03.03.2016 року. Видами діяльності ТОВ «Сігейт» (за КВЕД) є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів.

На підставі наказу від 02.08.2021 року №5520-п «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Сігейт» (код за ЄДРПОУ 40316451) посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області в період з 27.08.2021 року по 15.09.2021 року проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Сігейт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року, валютного законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року.

За результатами проведеної перевірки 22.09.2021 року складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сігейт» №20606/15-32-07-01-17/40316451, яким встановлено, серед іншого, наступні порушення:

1) п.п. 14.1.203 п. 14.1 cт. 14, п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 cт. 85, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, п. 5, п. 7, п. 8, п. 21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, із змінами і доповненнями, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 за № 27/4248, із змінами та доповненнями, п. 2 ст. 3, п. 1. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 29662798 грн., у тому числі: 2017р. - 7178312 грн., 2018р. - 10796569 грн., 2019р.- 11170001 грн., 2020р. - 517916 грн.;

2) п.п. 44.1, п.п. 44.3, п.п. 44.5, п.п. 44.6 ст.44, п.п. 185.1 cт. 185, п. 187.1, ст. 187, п. 188.1 cт. 188, п.п. 195.1.3 п. 195.1 cт. 195, п. 201.1 cт. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 36683326 грн., в т.ч.: січень 2017- 14319 грн., лютий 2017р. - 122989 грн., березень 2017р. - 287773 грн., квітень 2017р. - 252466 грн., травень 2017р. - 471218 грн., червень 2017р. - 1106599 грн., липень 2017р. - 993999 грн., серпень 2017р. - 877892 грн., вересень 2017р. - 289605 грн., жовтень 2017р. - 803818 грн., листопад 2017р. - 823396 грн., грудень 2017р. - 753152 грн., січень 2018р. - 555622 грн., лютий 2018р. - 358210 грн., березень 2018р. - 1304954 грн., квітень 2018р. - 1058114 грн., травень 2018р. - 912648 грн., червень 2018р.- 1182026 грн., серпень 2018р. - 1924270 грн., вересень 2018р. - 1765228 грн., жовтень 2018р. - 1567926 грн., листопад 2018р. - 1771570 грн., грудень 2018р. - 1478783 грн., січень 2019р. - 2004024 грн., лютий 2019р. - 1759790 грн., березень 2019р. - 1196794 грн., квітень 2019р. - 222190 грн., травень 2019р. - 1222755 грн., червень 2019р. - 1338356 грн., липень 2019р. - 681638 грн., серпень 2019р. - 1113393 грн., вересень 2019р. - 1193664 грн., жовтень 2019р. - 1620568 грн., листопад 2019р. - 1232128 грн., грудень 2019р. - 1119264 грн., січень 2020р. - 1059389 грн., лютий 2020р. - 72608 грн., квітень 2020р. - 170188 грн.;

3) п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 - VI, із змінами та доповненнями не виписано та не зареєстровано в ЕРПН податкові накладні на суму податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 37181152 грн. у тому числі за січень 2017р. - 52154 грн., лютий 2017р. - 132781 грн., березень 2017р. - 240146 грн., квітень 2017р. - 255587 грн., травень 2017р. - 635416 грн., червень 2017р. - 939280 грн., липень 2017р. - 987537 грн., серпень 2017р. - 877892 грн., вересень 2017р. - 289605 грн., жовтень 2017р. - 803818 грн., листопад 2017р. - 821553 грн., грудень 2017р. - 753152 грн., січень 2018р. - 555622 грн., лютий 2018р. - 768957 грн., березень 2018р. - 1308138 грн., квітень 2018р. - 767120 грн., травень 2018р. - 994783 грн., червень 2018р. - 989094 грн., серпень 2018р. - 2072470 грн., вересень 2018р. - 1599327 грн., жовтень 2018р. - 1604275 грн., листопад 2018р. - 1731623 грн., грудень 2018р. - 1557871 грн., січень 2019р. - 2225455 грн., лютий 2019р. - 1616661 грн., березень 2019р. - 973578 грн., квітень 2019р. - 820133 грн., травень 2019р. - 1090545 грн., червень 2019р. - 986065 грн., липень 2019р. - 998361 грн., серпень 2019р. - 1370106 грн., вересень 2019р. - 1341842 грн., жовтень 2019р. - 1215729 грн., листопад 2019р. - 1051888 грн., грудень 2019р. - 1056426 грн., січень 2020р. - 830777 грн., лютий 2020р. - 706719 грн., березень 2020р. - 158666 грн.

З огляду на встановлені порушення Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення №26020/15-32-07-01-22 від 20.10.2022 року, яким до ТОВ «Сігейт» застосовано штраф у сумі 18 480 775,00 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №26020/15-32-07-01-22 від 20.10.2022 року, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст.44 ПК України передбачено для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 44.3 ст.44 ПК України встановлено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п134.1 п. 134.1 ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наводить в якому значенні вживаються в законі терміни, зокрема:

бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Частиною 2 ст.9 цього Закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Не істотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналогічні положення наведені у п.2.1, п.2.4, п.2.7 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК до таких податкових накладних.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Так, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення згідно з актом перевірки є встановлення перевіркою відсутність складення та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних на загальну суму 37 181 152 гривень за період з січня 2017 по березень 2020 року. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Сігейт» не віднесено до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість реалізованих транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення постачання послуг міжнародного перевезення вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом без їх документального підтвердження та не зареєстровано податкові накладні з зазначенням обов`язкових реквізитів на загальну суму 37 181 152 гривень, внаслідок чого було винесено ППР на суму 18 480 775,00 гривень.

Так, зокрема, у Акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні зазначено, що в порушення п.п. 44.1, п.п. 44.3, п.п.44.5, п.п.44.6 ст.44, п. п. 185.1, ст. 185, п. 187.1, ст. 187, п. 188.1, ст. 188, п.п. 195.1.3. п. 195.1 ст. 195, п. 201.1, ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями, ТОВ «СІГЕЙТ» не віднесено до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість реалізованих транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення постачання послуг міжнародного перевезення вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом без їх документального підтвердження та не зареєстровано податкові накладні з зазначенням обов`язкових реквізитів (номенклатури товару, коду УКТЗЕД, інше) на загальну суму 37 181 152 грн.

Також як зазначено у Акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні, в ході перевірки на адресу представника ТОВ «СІГЕЙТ» неодноразово надавалися письмові запити, а саме :

вперше - запити від 30.08.2021 (Щодо надання оригіналів первинних, бухгалтерських, фінансово-господарських та інших документів.);

вдруге - запити від 01.09.2021 (Щодо надання оригіналів первинних, бухгалтерських, фінансово-господарських та інших документів.);

втретє - запит від 03.09.2021 (Щодо надання оригіналів первинних, бухгалтерських, фінансово-господарських та інших документів.);

вчетверте - запит від 14.09.2021 (Щодо надання оригіналів первинних, бухгалтерських, фінансово-господарських та інших документів.).

У зв`язку з встановленням факту відсутності у наданих документах: оригіналів первинних бухгалтерських та інших документів за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, в тому числі і документів, відсутність яких стала підставою для встановлення факту заниження фінансового результату до оподаткування, а саме ВМД, інвойси, коносаменти, акти виконаних робіт з нерезидентами, SWIFT повідомлення тощо, складено відповідні акти №2752/15-32-07-01/40316451 від 14.09.2021р. та №2785/15-32-07-01/40316451 від 15.09.2021.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням ненадання посадовими особами ТОВ «СІГЕЙТ» в повному обсязі бухгалтерських та первинних документів, що стосуються предмета перевірки встановлено, що платник податків свої діяння вчиняв удавано та цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом України, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання.

Разом з цим суд зазначає, що позивач заперечує щодо того, що ним первинні документи не надавались. Позивач зазначає, що для проведення перевірки посадовим особам відповідача надавались 188 папок первинної документації.

Обставини надання відповідачу первинної документації також підтверджуються наявним в матеріалах справи відеозаписом та показаннями свідка ОСОБА_1 .

Зазначені обставини також підтверджуються і відповідачем в акті перевірки, в якому зазначено, що посадовими особами (представниками) ТОВ "СІГЕЙТ" до перевірки було надано фінансово-господарські, первинні документи у кількості 168 папок.

Разом з цим відповідач в акті перевірки зазначає, що серед наданих до перевірки документів були відсутні оригінали первинних бухгалтерських та інших документів за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, а саме:

установчі та дозвільні документи , в тому числі: ліцензії, дозволи та інш.;

інформацію про наявність розрахункових рахунків у банках та залишків грошових коштів на них;

відомості щодо офісних, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів (власні чи умови оренди);

документів щодо призначення на посаду (звільнення з посади) посадових осіб;

накази підприємства Про організацію бухгалтерського обліку підприємства та облікову політику за період з 01.01.2017 по 31.12.2020;

головні книги за 2017, 2018, 2019, 2020 роки;

регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдові відомості, журнали-ордера, обороти рахунків, регістри бухгалтерського обліку (зокрема, але не вичерпно) , відомості по бухгалтерським рахункам за перевіряємий період в цілому за перевіряємий період та по роках (в розрізі субрахунків): 10, 13, 15, 20, 23, 28, 30, 31, 36, 37, 40, 44, 45, 47, 63, 66, 68, 70, 79, 90, 91, 92, 93, 94 та інші;

документи підтверджуючі ЖД перевезення (ЖД накладна) та документів щодо підтвердження морських перевезень (коносаменти), які у відповідності до Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність» підтверджують придбання та надання послуг транспортно-експедиторського обслуговування;

банківські виписки за національними та валютними розрахунками;

платіжні доручення в національній та іноземній валюті;

ВМД, інвойси, коносаменти, акти виконаних робіт з нерезидентами, SWIFT повідомлення;

контракти з нерезидентами надано не в повному обсязі;

документи, які стали підставою для виплат доходів нерезидентам із джерелом походження з України (фрахт, інші доходи) надано не в повному обсязі.

У зв`язку з цим було складено Акти «про ненадання посадовими особами (представниками) ТОВ "СІГЕЙТ" належним чином завірених копій та оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів» від 03.09.2021 року №2647/15-32-07-01/40316451, від 14.09.2021 року №2752/15-32-07-01/40316451, від 15.09.2021 року зареєстрованого 16.09.2021 року №2758/15-32-07-01/40316451.

Отже відповідачем зроблено висновки щодо відсутності складення та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних на загальну суму 37 181 152 гривень за період з січня 2017 по березень 2020 року. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Сігейт» не віднесено до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість реалізованих транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення постачання послуг міжнародного перевезення вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом без їх документального підтвердження та не зареєстровано податкові накладні з зазначенням обов`язкових реквізитів на загальну суму 37 181 152 гривень, внаслідок чого було винесено ППР на суму 18 480 775,00 гривень.

З приводу наведеного суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України від 1 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі - Закон №1955-IV):

транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

Статтею 8 Закону №1955-IV встановлено, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України; фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснюють роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об`єктів; організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організовують експертизу вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників; здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності; забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, переважу; зберігання вантажів; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством; надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Відповідно до статті 9 Закону №1955-IV, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Як зазначає позивач ним надавались експедиторські послуги як в межах митної території України, так і поза її межами.

Як зазначено в акті перевірки, згідно наданих до перевірки актів виконаних робіт, встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, ТОВ «СІГЕЙТ» надано послуг транспортного експедирування на суму 506 376 628 грн., при цьому на території України виконано послуг на суму 320 470 962 грн. та за межами митної території України на загальну суму 185 905 766 грн. (на підставі ст.195 ПКУ операції оподатковуються податком на додану вартість за ставкою - 0%). У складі вартості наданих ТОВ «СІГЕЙТ» послуг вартість послуг (перевезення, вантажно-розвантажувальних робіт, фрахту тощо), які за даними платника є самостійно задекларованими в податкових деклараціях з податку на додану вартість, придбано та в подальшому реалізовано замовникам на території України та за її межами склала 482 504 428 грн. До перевірки надано первинні документи (договори, замовлення, товарно-транспортні та залізничні накладні тощо), що підтверджують виконання робіт сторонніми організаціями, залученими до надання комплексу транспортно-експедиторських послуг на території України на суму 317 711 105 грн. До перевірки не надано будь яких первинних документів (коносаментів тощо), які би підтверджували залучення саме сторонніх організацій до надання комплексу транспортно-експедиторських послуг поза межами митної території України на суму 164 793 323 грн. Крім того, відсутність підтверджуючих первинних документів не підтверджує і сам факт надання комплексу транспортно-експедиторських послуг саме за межами митної території України.

При цьому, суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі №420/13218/22, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного суду від 20.06.2023 року та постановою Верховного Суду від 11.10.2023 року у справі №420/13218/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сігейт» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.10.2021 року №26019/15-32-07-01-22 та №26016/15-32-07-01-22, які були прийняті на підставі того ж Акту перевірки №20606/15-32-07-01-17/40316451 від 22.09.2021 року, що й оскаржуване рішення у даній справі позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Сігейт» задоволені повністю та оскаржувані податкові-повідомлення рішення скасовані.

В межах розгляду справи №420/13218/22 у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року, зокрема, встановлено: «…Разом з цим, до суду від позивача надійшли оригінали первинних документів, які підтверджують залучення сторонніх організацій до надання комплексу транспортно-експедиторських послуг поза межами митної території України, а саме: оригінали зовнішньоекономічних контрактів з 42 контрагентами; копії довідок нерезидентів (сертифікати податкового резидентства), яких ТОВ «Сігейт» залучав до надання комплексу транспортно-експедиторських послуг поза межами митної території України; рахунки; інвойси; акти виконаних робіт; банківські виписки по валютним рахункам ТОВ «Сігейт» відкритих у АБ «Південний» за 2017-2020 роки; заявки на придбання іноземної валюти за 2017-2020 роки.

Крім цього, позивачем також було надано до суду копії наявних в нього, станом на час розгляду справи, коносаментів.

Як зазначено в акті перевірки, згідно наданих до перевірки актів виконаних робіт , встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, ТОВ «СІГЕЙТ» надано послуг транспортного експедирування за межами митної території України на загальну суму 185 905 766 грн. Разом з цим в акті зазначено, що до перевірки не надано будь яких первинних документів (коносаментів тощо), які би підтверджували залучення саме сторонніх організацій до надання комплексу транспортно-експедиторських послуг поза межами митної території України на суму 164 793 323 грн.

Таким чином зі змісту акту перевірки вбачається що відповідачем, з огляду на надані позивачем під час перевірки документи визнано надання послуг транспортного експедирування за межами митної території України на загальну суму 21 112 443 грн.

Разом з цим зі змісту акту перевірки не вбачається на підставі чого відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податкових зобов`язань. Так відповідач лише узагальнено зазначає про заниження позивачем податкових зобов`язань, без посилань на відповідні договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, тощо. Не зазначає відповідач і відповідних контрагентів позивача по відносинах з якими відповідач дійшов висновку про заниження ТОВ «Сігейт» податкових зобов`язань. Акт перевірки містить лише перелік сум по періодам…».

При цьому суд зазначає, що розділ Акту перевірки « 3.1.2. Податок на додану вартість» містить три різні суми нібито заниженого ТОВ «Сігейт» податку на додану вартість:

- 37 215 815 грн. - походження цієї суми - невідоме, обґрунтування - відсутнє, в Акті перевірки просто написано «встановлено заниження податкових зобов`язань на всього на 37 215 815 грн.»;

- 37 181 152 грн. - 20 відсотків (ПДВ) від самостійно задекларованих підприємством інших операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою та були визнані перевіркою як такі, що не підтверджені документами, а відповідно (на думку відповідача) є такими, місце постачання яких розташоване на митній території України;

- 36 683 326 грн. - походження цієї суми - невідоме, обґрунтування - відсутнє, в Акті перевірки просто написано «перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість встановлено його заниження на загальну суму 36 683 327 грн».

Так, суд зазначає, що Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків (далі - Порядок).

Цей Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків (у розумінні статті 15 Податкового кодексу) дотримання податкового, валютного законодавства, законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 1 Порядку).

Відповідно до п. 5 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Суд зазначає, що акт перевірки складено з порушеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, зокрема п. 5 Порядку.

Щодо суми 37 215 815 гривень.

Так, згідно пункту 3.1.2.1.1 «податкові зобов`язання» розділу «3.1.2. Податок на додану вартість» Акту перевірки , перший та другий абзац знизу, сторінка 16, встановлено наступне: «За період з 01.01.2017 по 31.12.2020 ТОВ «Сігейт» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 63 533 151 гривень.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року встановлено їх заниження всього на суму 37 215 815 грн, .. .» - надалі йде розрахунок по місяцях з січня 2017 по березень 2020 року».

Така ж інформація та цифри міститься в пункті 3.1.2.1.1. Акту перевірки, сторінка 18.

Крім того, у даному пункті зазначено, що встановлено, що на формування цього показника (63 533 151 гривень задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість) мало вплив надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень вантажів на митній території України. «Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 у сумі 63 711 113 грн. на підставі документів, наведених у додатку №4 до акта перевірки встановлено заниження всього на суму 37 215 815 грн. (надалі йде розрахунок по місяцях з січня 2017 по березень 2020 року).

У додатку №4 до Акта перевірки у графі «податкові зобов`язання з податку на додану вартість» зазначено наступні документи: 1) декларації з податку на додану вартість; 2) реєстри виданих податкових накладних, податкові накладні, тощо з резидентами; 3) договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, тощо по взаємовідносинах з резидентами. Крім того зазначено, що вказані документи перевірялись в суцільному порядку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Однак, з огляду на пункт 3) додатку №4 до Акту перевірки у самому Акті перевірки не зазначено жодного договору, видаткових накладних, актів виконаних робіт, тощо по відносинах з резидентами, згідно яких відповідач прийшов до висновку про заниження ТОВ «Сігейт» податкових зобов`язань з ПДВ на суму 37 215 815 грн., що є грубим порушенням пункту 5 розділу «Основні вимоги до оформлення документальних перевірок» Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 року №727.

Щодо суми 37 181 152 гривень.

На сторінці 19 Акту перевірки, пункт 3.1.2.1.1.1. вказано, що згідно з наданими ГУ ДПС України в Одеській області декларацій з ПДВ, встановлено, що ТОВ «Сігейт» задекларовано здійснення інших операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою всього на суму 185 905 766 грн. (надалі йде перелік по місяцях з січня 2017 по березень 2020 року).

У відповідності до п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України від 02.12.2010 року за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг: а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним перевізним документом (стор. 20 акту перевірки).

До перевірки не надано первинні, бухгалтерські та інші документи, підтверджуючі фактичне надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення постачання послуг міжнародного перевезення вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом які оподатковуються за нульовою ставкою (стор. 22 Акту перевірки).

Оскільки до перевірки не надано первинних, бухгалтерських на інших документів, підтверджуючі фактичне надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення постачання послуг міжнародного перевезення вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом які оподатковуються за нульовою ставкою, то такі операції можливо вважати послугами, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК України (стор. 24 Акту перевірки).

На підставі вищевикладеного ТОВ «Сігейт» не віднесено до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість реалізованих транспортно-експедиційних послуг з організації та забезпечення постачання послуг міжнародного перевезення вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом, здійснення яких за межами митної території України не підтверджено відповідними первинними документами та не зареєстровані відповідні податкові накладні на загальну суму 37 181 152 грн. (стор. 26 Акту перевірки) - тобто 20% від 185 905 766 грн.

Разом з тим, як вже будо зазначено судом вище, викладена в Акті перевірки інформація щодо ненадання вказаних документів не відповідає дійсності, та спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом, показаннями свідка ОСОБА_1 та встановленими фактами у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі № 420/13218/22, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного суду від 20.06.2023 року та постановою Верховного Суду від 11.10.2023 року у справі № 420/13218/22.

Зазначені обставини також підтверджуються і відповідачем в акті перевірки, в якому зазначено, що посадовими особами (представниками) ТОВ «СІГЕЙТ» до перевірки було надано фінансово-господарські, первинні документи у кількості 168 папок.

Щодо суми 36 683 326 грн.

У висновку (пункт 3.1.2.3., стор. 37 Акту перевірки) визначено, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року встановлено його заниження на 36 683 326 грн.

Однак, у самому Акті перевірки не зазначено жодного договору, видаткових накладних, актів виконаних робіт, тощо по відносинах з резидентами, згідно яких відповідач прийшов до висновку про заниження ТОВ «Сігейт» податкових зобов`язань з ПДВ на суму 36 683 326 грн., що є знову ж таки порушенням пункту 5 розділу «Основні вимоги до оформлення документальних перевірок» Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 року №727.

Суд зазначає, що не лише такий обов`язок, а й фактична можливість у відповідача була, що підтверджено ним самим на сторінках 6-7 Акту перевірки (цитата): «Згідно наданих до перевірки актів виконаних робіт встановлено, протягом періоду, який перевірявся,

ТОВ «Сігейт» надано послуг транспортного експедирування на суму 506 576 628 грн., при цьому на території України виконано послуг на суму 320 470 962 грн., та за межами митної території України на загальну суму 185 095 766 грн. (на підставі ст. 195 ПКУ операції оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 0 %).

Отже, відповідач сам підтвердив, що здійснив перевірку (згідно наданих ТОВ «Сігейт» актів виконаних робіт) послуг транспортного експедирування на загальну суму 506 576 628 грн., а відповідно - має повний перелік контрагентів ТОВ «Сігейт» за перевіряємий період, в тому числі і на суму 185 095 766 грн.

Відсутність зазначеної інформації також унеможливлює подання заперечень на такий акт перевірки, оскільки платник податків фактично позбавлений можливості встановити по відносинам з якими саме контрагентами податковий орган дійшов висновку про заниження податкових зобов`язань зі сплати податків.

Крім того, в межах розгляду справи № 420/13218/22 у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року, зокрема, встановлено: «…в процесі розгляду справи в підготовчому засіданні, яке відбулось 14.12.2022 року відповідач зазначив, що за результатами проведеної перевірки ТОВ «Сігейт» будь-які претензії (порушення) до ТОВ «Сігейт» за операціями на митній території України відсутні.

Також суд зазначає, що лише в процесі розгляду справи відповідачем було надано перелік, який складається зі 126 контрагентів, яким, як зазначає відповідач, ТОВ «Сігейт» надано послуг транспортного експедирування за межами митної території України на загальну суму 185 905 766 грн.

Разом з цим перевіркою встановлено відсутність будь яких первинних документів, які би підтверджували залучення сторонніх організацій до надання комплексу транспортно-експедиторських послуг поза межами митної території України на суму 164 793 323 грн.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається по яким саме контрагентам позивач дійшов висновку щодо відсутності первинної документації, не зазначено, відсутність яких саме документів по кожному з контрагентів призвела до висновку заниження податкових зобов`язань, не зазначено детальний розрахунок сум в розрізі контрагентів, які складають суму у розмірі 164 793 323 грн.

Наявність переліку контрагентів, за відсутності фактичних відомостей щодо контрагентів, у відносинах з якими відповідач дійшов висновку про відсутність підтверджуючих первинних документів, які би підтверджували залучення саме сторонніх організацій до надання комплексу транспортно-експедиторських послуг поза межами митної території України на суму 164 793 323 грн., без посилань на відповідну документацію щодо кожного контрагента та відповідні суми, свідчить про безпідставне збільшення ТОВ «Сігейт» суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 29662798 грн.

З аналогічних підстав суд вважає безпідставним висновок відповідача в акті перевірки щодо заниження ТОВ «Сігейт» податку на додану вартість на загальну суму 36683326 грн., оскільки, як вже зазначалось судом, відсутність в акті перевірки переліку контрагентів, по взаємовідносинам з якими відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, а також відсутність посилань на відповідну первинну документацію, відсутність якої, по кожному з контрагентів, призвела до висновку про заниження ТОВ «Сігейт» податкових зобов`язань свідчить про те, що факти виявлених порушень викладено не чітко та не об`єктивно.

При цьому, як зазначив відповідач, у відповідності до ЗУ №540 від 30.03.2020 року сплинув термін позовної давності січні 2017 у сумі 14319 грн. та лютому 2017 у сумі 122 989 грн., у зв`язку з чим Головним управлінням ДПС в Одеській області збільшено суму грошового зобов`язання з платежу податок на додану вартість на суму 36 546 018 грн.

При цьому суд зазначає, що відносно податку на додану вартість в акті перевірки зазначений лише перелік контрагентів на суму 36 663 та 120 984 гривень.

Разом з цим, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення №26019/15-3-07-01-22 від 20.10.2021 року, яким ТОВ «Сігейт» збільшену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 45 682 522 грн., з яких 36 546 017 грн. за податковим зобов`язанням та 9 136 504 грн. за штрафними санкціями, є недиференційованим, а зазначена сума заниженого грошового зобов`язання (36 683 326 грн.) логічно не узгоджується, з зазначеною у самому податковому повідомленні-рішенні інформацією в розділі «Обгрунтовані підстави для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків», в якій зазначено, що ТОВ «Сігейт» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість по рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою , крім ввезення товарів на митну територію України» всього в сумі 37215815 грн. та завищено податковий кредит з податку на додано вартість по рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою» всього у сумі 120 984 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 36 683 326 грн.».

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС - України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Застосовуючи висновки суду у межах розгляду справи №420/13218/22, викладені у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року до встановлених обставин у даній справі, враховуючи надання та дослідження доказів у межах розгляду справи №420/13218/22 та тотожних в межах даної справи, суд приходить до переконання, що застосування до ТОВ «Сігейт» штрафу у розмірі 18 480 775,00 гривень за відсутність складання та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних з ПДВ на загальну суму 37 1818 152 гривень є незаконним та необґрунтованим, що має наслідком також визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №26020/15-32-07-01-22 від 20.10.2022 року.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 24 810,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, у зв`язку з задоволенням даної позовної заяви, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судового збору у розмірі 24 810,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сігейт» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.10.2022 року №26020/15-32-07-01-22 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20.10.2022 року №26020/15-32-07-01-22.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сігейт» суму сплаченого судового збору в розмірі 24 810 грн. 00 коп. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігейт» (вул. Любецька, буд. 66, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ: 40316451).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ: 44069166).

Суддя С.О. Cтефанов