Ухвала

від 01.01.2024 по справі 340/9784/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 січня 2024 року Справа № 340/9784/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали позовної заяви у адміністративній справі № 340/9784/23 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Кіровоградського окружного адміністративного суду (ЄДРПОУ 35084241, вул.Велика Перспективна 24, м.Кропивницький, 25006) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суддівської винагороди, постановив ухвалу.

24.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Кіровоградського окружного адміністративного суду щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за жовтень 2023 року;

- стягнути з Кіровоградського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суддівську винагороду за жовтень 2023 року у сумі 129 578.02 грн;

- допустити до негайного виконання рішення суду у частині стягнення суддівської винагороди за один місяць у сумі 129578.02 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 адміністративну справу №340/9784/23 передано для визначення підсудності до Третього апеляційного адміністративного суду (ЄДРСР 115276200).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 визначено територіальну підсудність справи №340/9784/23 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суддівської винагороди - справу направлено до Черкаського окружного адміністративного суду для розгляду (ЄДРСР 115758782).

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

В обґрунтуванні позову зазначає позивач, що 01.09.2022 подана заява голові суду, проте у додатках до адміністративного позову такої заяви у контексті підтвердження обставин (про нарахування у майбутньому - жовтні 2023 року) відповідно до ч.1 ст.161 КАС України не надає, не повідомляє про оскарження індивідуального акта від 19.07.2022 №161/к «Про припинення нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 » та/або про преюдиційність для урахування під час вирішення спору. Позивач повідомляє, що нараховано та виплачено за травень та червень 2022 року відповідно 129578.02 грн, проте не зазначає про виплати у липні-грудні 2022 року, січні - вересні 2023 року та не зазначає про день отримання копії наказу від 19.07.2022 №161/к і наказу від 30.03.2022 №53/к «Про увільнення ОСОБА_2 від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації».

19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, яким внесені зміни до діючого законодавства про працю. Згідно з частиною першою та другою статті 233 Кодексу законів про працю України (строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів) викладені у редакції: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Верховний Суд у справі №280/6779/22 зазначає: до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 та інших справах за подібних правовідносин. Застосування такого підходу судом касаційної інстанції є сталим та послідовним.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позивач є суддею та суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, тому справа не належить до справ незначної складності у розумінні п.1 ч.6 ст.12 КАС України, проте позивачем подане немотивоване клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

ВП ВС у справі №990/114/23 висновує: Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, що не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

У додатках до позовної заяви не надана копія наказів від 30.03.2022 №53/к «Про увільнення ОСОБА_2 від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації» та наказу від 19.07.2022 №161/к «Про припинення нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 » щодо проходження публічної служби позивачем.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача про нарахування та/або виплату суддівської винагороди у жовтні 2023 року чи про з`ясування належної до виплати винагороди у жовтні 2023 року (отримання розрахункових листків з нарахуванням роботодавцем ЄСВ, утриманням ПДФО, військового збору) у контексті підтвердження нарахованої та невиплаченої винагороди для реалізації стягнення безспірної суми - не йдеться і про джерела такого стягнення (за рахунок бюджетних асигнувань та/або бюджетної програми).

Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом відповідно до п.6 ч.1 ст.5 КАС України прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Адміністративний позов не обгрунтований потребою відшкодувати шкоду шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України (наприклад судові рішення у справі № 340/4053/20 про стягнення коштів з держави Україна).

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не надає власного звернення до відповідача про вчинення юридично значимих дій на користь ОСОБА_1 щодо нарахування суддівської винагороди у жовтні 2023 року на підтвердження бездіяльності Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач визначив ціну позову 129578.02 грн, проте докази на підтвердження нарахованої, проте не виплаченої належної позивачеві суми винагороди за жовтень 2023 року не надає.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.12, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем у жовтні 2023 року за наявного наказу від 19.07.2022 №161/к; надання доказів на підтвердження протиправності/правомірності індивідуального акта відповідача; доказ на підтвердження дати отримання (ознайомлення) наказів від 19.07.2022 №161/к «Про припинення нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 » та від 30.03.2022 №53/к «Про увільнення ОСОБА_2 від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації»; доказ на підтвердження звільнення від сплати судового збору; обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з урахуванням повідомлення про подану 01.09.2022 заяву голові суду; копії звернення до відповідача від 01.09.2022 та/або від іншої актуальної для спірних правовідносин дати; обгрунтування обраного способу захисту про стягнення коштів з доказами підтвердження належної суми позивачеві.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА