Ухвала

від 27.12.2023 по справі 134/1824/23

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/1824/23

2/134/38/2024

У Х В А Л А

27 грудня 2023 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої суддіКантонистої О.О.

з участю: секретаря судового засідання Франко О.Г.

позивача ОСОБА_1

його представника адвоката Близнюка В.В.

представника органу опіки та піклування

Крижопільської селищної ради адвоката Панасюка В.Б.

розглядаючи у підготовчому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком, за участю органу опіки та піклування Крижопільської селищної ради,

встановив:

В провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Близнюк В.В. в підготовчому засіданні підтримали позовні вимоги, просять задовольнити позов в порядку, встановленому ст. ст. 206, 207 ЦПК України, в зв`язку із визнанням відповідачкою позову.

Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилася, 25.12.2023 року подала до суду заяву, в якій просить розглянути дану справу без її участі у зв`язку з виїздом за межі України. Вказала, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та визнає їх у повному обсязі.

Представник органу опіки та піклування Крижопільської селищної ради адвокат Панасюк В.Б. щодо ухвалення в підготовчому засідання рішення про задоволення позовних вимог в зв`язку із визнанням відповідачкою позову поклався на розсуд суду, при цьому просить врахувати наявний в матеріалах справи висновок комісії з питань захисту прав дитини Крижопільської селищної ради щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини сторін разом з батьком.

Заслухавши позивача, його представника, представника органу опіки та піклування, розглянувши заяву відповідачки про визнання позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із частиною першоюстатті 175 Цивільного процесуального кодексу Україниу позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог. Він проявляється в матеріально-правовій заінтересованості позивача. Іншими словами, це те матеріальне благо, яке позивач бажає отримати. Підстава позову - це ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і які обґрунтовуються поданими при подачі заяви чи у судовому процесі доказами.

Відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 49 Цивільного процесуального кодексу Українивідповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

За положеннями частин першої-другоїстатті 206 Цивільного процесуального кодексу Українипозивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пунктах 1, 2 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Із системного тлумачення пункту 1 статті 3, статті 9 Конвенції, частин другої, третьоїстатті 11 Закону України «Про охорону дитинства»,статті 161 СК Українивипливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Отже, при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2022 року в справі № 675/2136/19 (провадження № 61-2251св22) зроблено висновок, що суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.

У даному випадку суд вбачає підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачкою позову, оскільки вона жодним чином не обґрунтовує своєї позиції щодо обставин, викладених у позові, та підстав визнання позову. Вирішення позовних вимог у даній справі потребує забезпечення судом учасникам справи можливості брати участь у її розгляді, викладати свою точку зору, у тому числі й щодо поданих учасниками доказів.

Керуючись найкращими інтересами малолітньої дитини, суд вважає за необхідне продовжити розгляд у цій справі з метою з`ясування всіх обставин справи, у тому числі необхідність окремого проживання малолітньої дитини від матері у разі доведеності обставин, викладених у позові, у тому числі й щодо залишення матір`ю своєї малолітньої дитини та фактичного проживання окремо від неї.

При підготовці справи до судового розгляду по суті були проведені підготовчі дії, передбаченістаттею 197 Цивільного процесуального кодексу України. Суд вважає їх достатніми для закриття підготовчого провадження в справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно частини першоїстатті 223 Цивільного процесуального кодексу Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом частини другоїстатті 200 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено що, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Підстав для залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі немає.

Відповідно до пункту 15 частини другоїстатті 197 Цивільного процесуального кодексу Україниу підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За змістом пункту 3 частини другоїстатті 200 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст.49,197,200,206,223,260,261 Цивільного процесуального кодексу України,суд -

постановив:

Відмовити у прийнятті визнання відповідачкою ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком та продовжити судовий розгляд справи.

Закрити підготовче провадження у справі та призначити її до судового розгляду по суті на11год.00хв.15січня2024року в приміщенні Крижопільського районного суду Вінницької області (Вінницька область, Тульчинський район, смт. Крижопіль, вул. Героїв України, 23).

Встановити загальний порядок дослідження доказів.

Про дату, час і місце судового засідання повідомити учасників справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 01 січня 2024 року.

Суддя