Рішення

від 02.01.2024 по справі 910/14591/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.01.2024Справа № 910/14591/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» до Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення 2 292 697,59 грн та за зустрічним позовом Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" до Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» про визнання недійсним договору факторингу

Представники сторін у судове засідання не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.09.2023 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС" (далі позивач) було сформовано позовну заяву до Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (далі відповідач) про стягнення 2 292 697,59 грн та була передана 18.09.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут хіміко-технологічних проблем» (далі - Постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (далі - Покупець) у результаті проведення процедури закупівлі в електронній системі закупівель Прозоро (UA-2020-04-16-002128-c) укладено договір поставки товарів № 291(3)20УК (зареєстровано Покупцем за № 53-121-01-20-09600 від 31.07.2020 (далі-Договір поставки).

04.09.2020 Постачальник поставив, а Покупець отримав засоби дезактивації у місці призначення - вантажоодержувач: Запорізьке відділення ВП «Складське господарство», вул. Промислова, 133, (склад), м. Енергодар, Запорізька обл.), що підтверджено видатковою накладною від 04.09.2020 № 0000004.

Разом з тим як вказує позивач, відповідачем не сплачено вартість отриманого товару.

31.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут хіміко-технологічних проблем» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (Фактор) укладено договір факторингу № 36-Ф (далі-Договір факторингу).

02.08.2023 Загальними зборами учасників ТОВ «ФК «Морган Кепітал» прийнято рішення (протокол № 156) про зміну найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Оболонь інвест плюс».

З огляду на вищевикладене позивач вказує, що за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 2 292 697,59 грн з яких: 1 520 160,40 грн - основний борг, 122 820,63 грн -3% річних та 649 716,55 грн інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 20.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.10.2023.

06.10.2023 в системі «Електронний суд» Державним підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" будо сформовано зустрічну позовну заяву відповідно до якої останній просить суд визнати недійсним договір факторингу № 36-Ф від 31.07.2023, укладений між ТОВ «Інститут хіміко-технологічних проблем» код ЄДРПОУ 32851160 та ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» код ЄДРПОУ 40008320 та всі додатки до нього.

Ухвалою суду від 10.10.2023 зустрічну позовну заяву залишено без руху та надано відповідачу за первісним позовом строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

У встановлений судом строк від відповідача за первісним позовом надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.10.2023 зустрічну позовну заяву Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС" про визнання недійсним договору факторингу, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС" до Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення 2 292 697,59 грн та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/14591/23. Повідомлено сторони, що судове засідання відбудеться 07.11.23 о 10:30 год.

Рішенням суду від 12.12.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» до Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення 2 292 697,59 грн задоволено.

В задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» про визнання недійсним договору факторингу відмовлено.

18.12.2023 представником позивача (за первісним позовом) в системі «Електронний суд» було сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення відповідно до якої представник зазначає, що сума судових витрат складає 10 % від ціни позову та становить 229 269,76 грн.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання містить посилання, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи складатимуть 229 269,76 грн.

Ухвалою суду від 22.12.2023 розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» про ухвалення додаткового рішення у справі призначено на 02.01.2024.

26.12.2023 в системі «Електронний суд» представником відповідача (за первісним позовом) сформовано заперечення. Відповідно до останніх представник вказує наступні підстави для відмов у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» про ухвалення додаткового рішення:

- позивачем не надано розрахунковий документ, що підтверджує факт здійснення господарської операції між юридичною особою та адвокатом;

- вартість виконаних представником позивача робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не є співмірною зі складністю справи.

Представники сторін у судове засідання 02.01.2024 не прибули.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» про ухвалення додаткового рішення у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат у сумі 229269,76 грн представник позивача (за первісним позовом) надав копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 31 від 28.04.2023, Додаткової угоди № 4 від 12.09.2023 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 31 від 28.04.2023, Договір про співпрацю від 01.05.2023, Акту приймання-передачі наданої правової допомоги № 1 від 18.12.2023, а також рахунок на оплату №1 від 18.12.2023.

Окрім того матеріали справи містять свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 2907 та копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги АА № 0033120.

28.04.2023 між Адвокатським об`єднанням «Пріус» (далі Адвокатське об`єднання) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (старе найменування, далі Замовник, Клієнт) (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Оболонь інвест плюс» - нове найменування) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 31 (далі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Адвокатське об`єднання зобов`язується самостійно або шляхом залучення інших адвокатів, в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", зобов`язується надавати замовнику правову допомогу за його запитом (надалі "Послуги"), а Замовник зобов`язується оплатити надані Послуги.

Пунктом 2.1 та 2.2 Договору сторони погодили, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати Замовникові за його окремими усними чи письмовими запитами правову допомогу протягом строку дії цього Договору.

Адвокатське об`єднання може надати наступні види правової допомоги:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності;

- підготовка, складення та подання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

- надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

- представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами без обмеження повноважень;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

- надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

- інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

У відповідності до п. 4.1, 4.2 та 4.4 Договору, вартість Послуг за надання правової допомоги за конкретними завданнями Клієнта, а також можливі уточнення порядку їх оплати, визначаються додатковими угодами до цього Договору, які є невід`ємними його частинами.

Плата за надання Послуг за цим Договором, здійснюється Замовником в 5-ти денний строк з моменту направлення Адвокатським об`єднанням відповідного рахунку Замовнику в порядку та у спосіб, визначені цим Договором.

На підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням Замовнику Послуг по мірі їх / надання сторони складають та підписують Акт про надані послуги. Відповідальним за складання та надсилання актів про надані послуги є Адвокатське об`єднання. Складені та підписані зі своєї сторони у 2-ох оригінальних примірниках акти про надані послуги надсилаються Адвокатським об`єднанням на підписання Замовнику цінним листом з повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації останнього або передаються Замовнику власноручно. Замовник протягом 3-ох днів з дати отримання підписує вказані акти про надані послуги та повертає Адвокатському об`єднанню поштою на адресу його місця реєстрації або власноручно один примірник підписаного акту.

01.05.2023 між Адвокатським об`єднанням (далі сторона 1) та адвокатом Вавдійчиком Богданом Павловичем (далі сторона 2) укладено Договір про співпрацю.

У відповідності до п. 1.1. та 1.2 Договору про співпрацю, Сторона-2 зобов`язується надавати правову допомогу від імені та за рахунок Сторони-1 відповідно до вимог законодавства України.

Сторона-1 зобов`язується забезпечити Стороні-1 необхідну матеріальну, організаційну та інформаційну підтримку при наданні правової допомоги, а також виконання всіх обов`язків, передбачених Законом У країни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

12.09.2023 Адвокатське об`єднання та Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» уклали Додаткову угоду №4 за умовами п. 2.1 сторони погодили, що за надання правової (правничої) допомоги з супроводу господарської справи у суді першої інстанції, що включає усі види правової допомоги, визначені пунктом 2.2. Договору, визначається сторонами в розмірі 10 % ціни позову та складає 229 269,76 грн (двісті двадцять дев`ять тисяч двісті шістдесят дев`ять гривень 76 копійок) та підлягає сплаті Замовником па користь Адвокатського об`єднання в 5-ти денний строк з дня оголошення господарським судом першої інстанції рішення за позовною заявою або його отримання Замовником.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором від 31.05.2023 про надання правової (правничої) допомоги та Додатковою угодою від 12.09.2023 №4 до нього Адвокатське об`єднання надало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Оболонь інвест плюс» прийняло наступні послуги:

- підготовка позовної заяви та доказів до неї, подання позову до суду з 12.09.2023 до 15.09.2023 (витрачено 30 годин), у тому числі: ознайомлення з матеріалами Замовника: детальне вивчення, дослідження, перевірка та аналіз документації щодо проведення процедури закупівлі в електронній системі закупівель Прозоро UA-2020-04-16-002128-с, договірних документів та документів про виконання поставки і факторингу, матеріалів претензійно-позовної роботи, листування за період 2020-2023 роки; встановлення фактичних відносин, що склались між сторонами Договорів, надання їм попередньої правової оцінки та визначення природи правовідносин сторін; дослідження правового статусу та фінансово- господарського становища боржника, визначення потенційних можливостей та перспектив фактичного погашення боргу, у тому числі стягнення у примусовому порядку, оцінка виливу перетворення (корпоратизації) боржника в акціонерне товариство на перспективи погашення боргу; підготовка правової позиції Клієнта із захисту порушених та оспорюваних прав і законних інтересів Клієнта у порядку господарського судочинства, обсягу та якості доказової бази, пошук та перевірка актуальної судової практики (висновків верховного суду у подібних правовідносинах; обговорення та погодження з клієнтом сформованої правової позиції та доказової бази, перспективності і судового провадження та наявних шляхів і механізмів стягнення боргу);

- наступні контроль і моніторинг етапу провадження по справі з 12.09.2023 до 18.12.2023 з метою своєчасного та повного виконання процесуальних обов`язків та реалізації процесуальних прав учасника та сторони господарського процесу, у тому числі ознайомлення з процесуальними актами суду по справі, а також падання поточних консультацій, роз`яснень та інформації Клієнту щодо провадження по справі (витрачено 15 годин);

- ознайомлення та аналіз аргументів Відповідача у Відзиві на позовну заяву та доданих до нього матеріалів, формування правової позиції (контраргументів) та підготовка і подання Відповіді на відзив з 06.10.2023 до 12.10.2023 (витрачено 22 години, у тому числі 4 години вихідний день);

- ознайомлення та аналіз аргументів Відповідача, наведених у Запереченнях на відповідь на відзив, оцінка необхідності подання додаткових пояснень з контраргументами Позивача - прийнято рішення додаткові пояснення не подавати та погоджено його з Клієнтом (витрачено 2 години);

- ознайомлення та аналіз аргументів Зустрічного позову та Заяви Відповідача і усунення недоліків зустрічного позову, доданих до них матеріалів, формування правової позиції (контраргументів) та підготовка проекту Відзиву на зустрічний позов, надання його Клієнту для самостійного подання через власний електронний кабінет в ЄСІТС з 20.10.2023 23.10.2023 (витрачено 4 години);

- підготовка до засідання та здійснення представництва інтересів клієнта у підготовчому засіданні Господарського суді м. Києва по справі, що відбулось 24.10.2023 у тому числі проїзд до та повернення з приміщення суду, час очікування початку засідання (витрачено 3 години);

- підготовка та подання 23.11.2023 клопотання Позивача про приєднання до матеріалів справи доказів зміни найменування та місцезнаходження Позивача з додатками до нього (витрачено 1 год);

- підготовка до та здійснення представництва інтересів клієнта у підготовчому засіданні Господарського суді м. Києва по справі, що відбулось 23.11.2023, у тому числі проїзд до та повернення з приміщення суду, час очікування початку засідання (витрачено 3 години);

- вивчення та аналіз рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2023 (витрачено 2 години);

- підготовка та подання заяви Позивача про ухвалення по справі додаткового рішення (витрачено 6 годин);

- інше.

За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

У своїх запереченнях від 26.12.2023 представник відповідача (за первісним позовом) вказує наступні підстави для відмов у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» про ухвалення додаткового рішення:

- позивачем не надано розрахунковий документ, що підтверджує факт здійснення господарської операції між юридичною особою та адвокатом;

- вартість виконаних представником позивача робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не є співмірною зі складністю справи.

Судом не беруться до уваги посилання на ненадання документів на підтвердження здійснення господарської операції між юридичною особою та адвокатом, оскільки обов`язок щодо перерахування грошових коштів за надання правничої допомоги встановлено між сторонами в договорі.

Суд звертає увагу, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 5 статті 126 ГПК України).

Частиною 6 статті 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, щоб відповідні витрати не мали надмірний характер, а також відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.

Вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача (за первісним позовом) на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником позивача у розмірі 229269,76 грн є співрозмірні складності справи.

Одночасно судом ураховано кількість та обсяг підготовлених адвокатом позивача (за первісним позовом) процесуальних документів та тривалість розгляду справи судом.

Окрім того суд звертає увагу представника позивача (за первісним позовом), що надані послуги, які вказані в акті приймання, зокрема дослідження правового статусу та фінансово- господарського становища боржника, визначення потенційних можливостей та перспектив фактичного погашення боргу, у тому числі стягнення у примусовому порядку, оцінка виливу перетворення (корпоратизації) боржника в акціонерне товариство на перспективи погашення боргу підлягають виконанню на стадії виконання рішення.

Стосовно наданої послуги: контроль і моніторинг етапу провадження по справі з 12.09.2023 до 18.12.2023 з метою своєчасного та повного виконання процесуальних обов`язків та реалізації процесуальних прав учасника та сторони господарського процесу, у тому числі ознайомлення з процесуальними актами суду по справі, а також падання поточних консультацій, роз`яснень та інформації Клієнту щодо провадження по справі (витрачено 15 годин), суд зазначає, що в ухвалі про відкриття провадження у справі позивачу встановлені строки для здійснення останнім процесуальних дій, які пов`язані з подією, а саме отримання заяв по суті від Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ", а відтак контроль і моніторинг етапу провадження по справі з 12.09.2023 до 18.12.2023 з метою своєчасного та повного виконання процесуальних обов`язків та реалізації процесуальних прав учасника та сторони господарського процесу є статичним (дія здійснюється при отриманні документа від опонента).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та [або] значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім [орієнтовним] розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Водночас суд з урахуванням позиції викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 липня 2022 року у справі 910/7765/20 вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі з урахуванням предмету спору, складності відповідної роботи.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Враховуючи вищевикладене, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником позивача (за первісним позовом) у розмірі 229269,76 грн є співрозмірні до предмета спору, з урахуванням ціни позову та складності справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що сума, яка підлягає до стягнення з Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" становить 50000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткове рішення у справі № 910/14591/23 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» до Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення 2 292 697,59 грн та за зустрічним позовом Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" до Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» про визнання недійсним договору факторингу.

3. Стягнути з Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» (02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 56, прим. 757 А, код ЄДРПОУ 40008320) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

4. В іншій частині заяви відмовити.

5. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання додаткового рішення 03.01.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ