Рішення

від 25.12.2023 по справі 203/2705/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2705/23

Провадження № 2-др/203/44/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВЕ)

25.12.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сливчук В.В.,

за участі:

представника заявника (відповідача) - Бочкаря Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника (відповідача) про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «ЖСК №8 Весна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

18.12.2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник відповідача - адвокат Бочкарь Р.В. (далі - представник заявника) із заявою про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі №203/2705/23, в якій заявник просить суд:

- ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що 11.12.2023 року рішенням суду було відмовлено у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу «ЖСК №8 Весна» (далі - ОК «ЖСК №8 Весна», позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Однак, у рішенні суд не вирішив питання понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн. На підтвердження вимог заяви представник відповідача надав суду відповідні докази: копію договору про надання правової допомоги та платіжну інструкцію на суму 8500,00 грн.

Тому представник відповідача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Представник позивача не надав суду заперечень проти заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення або заяви про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги заяви та просив суд їх задовольнити, пояснивши підстави звернення до суду із заявою таким чином, як про це вказано вище.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Судове засідання з розгляду заяви було призначене судом на 25.12.2023 року.

У судове засідання з`явився представник відповідача (заявника).

Представник позивача, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду заяви, не повідомив суду причини неприбуття у судове засідання, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надсилав.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, на підставі положень ст. ст. 128, 223, 270 ЦПК України розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи в рамках вирішення заяви.

Під час судового розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення суд заслухав усні пояснення представника відповідача та дослідив письмові докази в рамках вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що рішенням суду від 11.12.2023 року було відмовлено у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу «ЖСК №8 Весна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підтвердження факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Бочкарем Р.В., у розмірі 8500,00 грн, представник відповідача надав суду копії: договору про надання правової допомоги, юридичного консультування та юридичного представництва №17/23 від 17.03.2023 року з додатком №1 від 18.08.2023 року до договору, ордера на надання правничої (правової) допомоги від 17.03.2023 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №17/23 від 17.03.2023 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.04.2018 року, серії ДП №3665, посвідчення адвоката, дата видачі 02.04.2018 року, платіжної інструкції №@2PL612519 від 19.08.2023 року на суму 8500,00 грн.

Так, за умовами договору, викладеними у пункті 2.2 підпункті 2.2.3 договору, клієнт зобов`язаний оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень, а також винагороду (гонорар, якщо договір є оплатним) за надання правової допомоги у порядку та строки, обумовлені сторонами у договорі.

Відповідно до умов, викладених у додатку №1 до договору, сторони домовились, що вартість наданої правової допомоги (гонорару) за супровід справи №203/2705/23 в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська становить 8500,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції від 19.08.2023 року №@2PL612519 на суму 8500,00 грн, в графі: призначення платежу вказано: ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) гонорар адвокату за супровід, згідно з договором №17/23, спір з ОК «ЖСК №8 Весна», ОСОБА_1 .

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу ухвалення в цивільній справі додаткового рішення.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частин 1 - 6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 6, 8 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо , зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати .

Аналіз викладених вище норм ЦПК України вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до п. 6, п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. ст. 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону №5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Отже, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 №904/4507/18 (12-171гс19)).

Аналіз викладеного вище вказує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються: складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Суд бере до уваги те, що для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року, справа № 815/1479/18, додаткова постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року, справа № 826/841/17, додаткова постанова Верховного Суду від 06.03.2019 року, справа №922/1163/18).

З урахуванням положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд бере до уваги вказані правові висновки Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97, п. 30). Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі, якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece)).

Так, як видно з наданих представником відповідача письмових доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, відповідачу були надані правничі послуги адвокатом Бочкарем Р.В. На підтвердження заявленої до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8500,00 грн, яку понесла відповідач, представник відповідача надав суду копію платіжної інструкції від 19.08.2023 року. Також суд враховує те, що відповідно до умов договору, вказана сума судових витрат відповідача є фіксованою та акт прийому-передачі наданих послуг сторонами договору не складався. Як пояснив представник відповідача, він є представником відповідача і в інших судових справах, в інших органах державної влади тощо, та умова договору щодо складання акту прийому-передачі наданих послуг стосується саме загальної ціни договору за закінченням представництва інтересів відповідача, відповідно до договору.

V. Висновки суду за результатами розгляду заяви.

З огляду на встановлені судом обставини справи, докази, надані представником відповідача на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу, рішення суду, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн, з урахуванням критеріїв співмірності, розумності та пропорційності.

Тому суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника відповідача у повному обсязі та ухвалити додаткове рішення в цивільній справі.

Керуючись статтями 3-13, 133, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Заяву представника заявника (відповідача) про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «ЖСК №8 Весна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «ЖСК №8 Весна» (адреса місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки (колишня назва - Пушкіна), буд. 57; код ЄДРПОУ 23360787) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне додаткове рішення суду складено 02.01.2024 року.

Суддя Ф.М. Ханієва