Постанова

від 26.07.2024 по справі 203/2705/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3350/24 Справа № 203/2705/23 Суддя у 1-й інстанції - Ханієва Ф.М. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Барильської А.П.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «ЖСК №8 Весна» на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2023 року та на додаткове рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2023 року по справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «ЖСК №8 Весна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2023 року Обслуговуючий кооператив «ЖСК №8 Весна» (далі - ОК «ЖСК №8 Весна») звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що основною метою кооперативу є задоволення та захист законних, соціальних, економічних інтересів його членів, а також об`єднання зусиль його членів для створення можливості підвищення добробуту і задоволення різноманітних потреб. На виконання умов договорів про надання різних комунальних послуг ОК «ЖСК №8 Весна» складав та надавав члену кооперативу ОСОБА_1 квитанції про сплату обов`язкових платежів, зокрема, за період з березня 2020 року по лютий 2023 року на загальну суму 35332,04 грн. Відповідно до квитанцій на сплату обов`язкових платежів, відповідачкою були здійснені певні оплати за період з 12 жовтня 2020 року по 23 листопада 2022 року на загальну суму 24163,77 грн. Статутом ОК «ЖСК №8 Весна», серед іншого, закріплено обов`язок члена кооперативу своєчасно та у повному обсязі сплачувати належні платежі, тому просив стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 11168,27 грн

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2023 року стягнути з ОК «ЖСК №8 Весна» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОК «ЖСК №8 Весна» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов стягнути судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ним надано достатньо належних та допустимих доказів наявності заборгованості, яка не спростована та підлягає до стягнення з відповідачки. Відповідачка є власницею квартири та членом кооперативу та повинна своєчасно здійснювати платежі. Додаткове рішення підлягає скасуванню як невід`ємна частина основного рішення.

Відповідачка своїм правом на надання відзиву не скористалась.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України, у редакції чинній на час подання апеляційної скарги).

Зважаючи на те, що ціна позову становить 11168,27 грн. та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та апеляційну скаргу подано до набрання чинності Законом України від 19 червня 2024 року № 3831-IX "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах" Прикінцевими положеннями якого установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає з огляду на таке.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першоїінстанції встановленота цепідтверджується матеріаламисправи,що 12 травня 2015 року відповідачка ОСОБА_1 була зареєстрована власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Статуту ОК «ЖСК №8 Весна», затвердженого загальними зборами членів, протокол №29/12-2016 від 29 грудня 2016 року (далі Статут), з метою задоволення і захисту законних, соціальних економічних інтересів його членів, а також об`єднання зусиль членів Кооперативу для створення можливості підвищення добробуту і задоволення різноманітних потреб, у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , діє ОК «ЖСК №8 Весна», код ЄДРПОУ 23360787. Кооператив не є прибутковою організацією, і його фінансово-господарська діяльність будується тільки за рахунок надходження у касу внесків від членів кооперативу.

Відповідно до положень розділів 8, 10, 12 Статуту, у разі прийняття на власний баланс кооперативу всього житлового комплексу та вибору форми управління неподільним та загальним майном через статутні органи кооперативу між кооперативом та кожним власником житлового чи нежитлового приміщення, укладається договір на основі Типового договору, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Договір повинен містити істотні умови, визначені законодавством.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна кооперативу має право звернутися до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Право на звернення до суду виникає в кооперативу через 60 днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.

Членом кооперативу може бути зокрема фізична особа, яка є власником житлових приміщень (квартир) у житловому комплексі.

Члени кооперативу за порушення Статуту та законних рішень статутних органів несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Рішенням загальних зборів членів кооперативу може ініціюватися звернення до суду щодо встановлення матеріального відшкодування збитків, завданих кооперативу його членами, спричинених порушеннями Статут та рішень статутних органів.

Відповідно до умов пунктів 1.1, 2.1, 2.3, 4.6, 7.5, 11.3 Статуту, кооператив утворюється шляхом об`єднання фізичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам для реалізації завдань, передбачених цим Статутом.

Метою ОК «ЖСК №8 Весна» є задоволення і захист законних, соціальних, економічних інтересів його членів, а також об`єднання зусиль його членів для створення можливості підвищення добробуту і задоволення різноманітних потреб, зокрема, належного утримання будинку та прибудинкової території, а також забезпечення сприяння членам кооперативу в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю кооперативу.

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків кооператив має право, зокрема, вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх установлених законодавством України та Статутом кооперативу платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань з резервного та ремонтного фондів та в подальшому звертатись до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються своєчасно та в повному обсязі сплачувати всі установлені законодавством України та Статутом кооперативу платежів, зборів і внесків від власників до резервного та ремонтного фондів.

До компетенції правління ОК «ЖСК №8 Весна» входить здійснення контролю за своєчасною сплатою членами кооперативу внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з чинним законодавством.

Перелік та розміри обов`язкових платежів на обслуговування та ремонт неподільного та загального майна, а також порядок їх сплати встановлюються відповідно до Статуту кооперативу.

Члени кооперативу мають, зокрема, обов`язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати належні платежі.

Відповідно до п. 12.2 Статуту, рішенням загальних зборів членів кооперативу може ініціюватися звернення до суду щодо встановлення матеріального відшкодування збитків, завданих кооперативу його членами, спричинених порушеннями Статуту та рішень статутних органів.

За відомостями з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОК «ЖСК №8 Весна», код ЄДРПОУ 23360787, зареєстрований як юридична особа, вид економічної діяльності: управління нерухомим майном, керівник ОСОБА_2 .

Відповідачка ОСОБА_1 як власник квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням положень Статуту, є членом кооперативу.

На підтвердження факту надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також сплати за надані послуги, позивач надав суду: копії договорів, укладених кооперативом з ДКВУВКГ м. Дніпропетровська (Водоканал), з ТОВ «Екологія-Д», з АТ «НАК «Нафтогаз України», копії платіжних інструкцій кредитового переказу коштів щодо сплати КП «Дніпроводоканал» за період з 22 жовтня 2021 року по 15 лютого 2023 року за воду, щодо сплати ТОВ «Екологія-Д» за період з 16 вересня 2020 року по 30 грудня 2022 року за послуги з поводження з побутовими відходами згідно з договором.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості зі сплати комунальних послуг за період з березня 2020 року по лютий 2023 року на суму 11168,27 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки на підтвердження розміру спірної заборгованості відповідачки за період з березня 2020 року по лютий 2023 року на загальну суму 11168,27 грн. позивачем надано суду копії квитанцій про платежі за адресою: АДРЕСА_1 , платник ОСОБА_3 , в той час, як власниця квартири ОСОБА_1 ..

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, у зв`язку з наступним.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно з п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов`язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.

Відповідно до положень ст. ст. 156, 162 ЖК України, власники квартири зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити оплату за комунальні послуги.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 липня 2017 року № 2189-VIII (далі Закон України № 2189-VIII, введений в дію 01 травня 2019 року), предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України № 2189-VIII, комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України № 2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України № 2189-VIII, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Статуту ОК «ЖСК №8 Весна», затвердженого загальними зборами членів, протокол №29/12-2016 від 29 грудня 2016 року з метою задоволення і захисту законних, соціальних економічних інтересів його членів, а також об`єднання зусиль членів Кооперативу для створення можливості підвищення добробуту і задоволення різноманітних потреб, у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , діє ОК «ЖСК №8 Весна».

Відповідно ст. 1 Закону України «Про кооперацію», кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

У ст. 2 Закону України «Про кооперацію» зазначено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

У ст. 6 Закону України «Про кооперацію» визначено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ЦК України, для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Згідно ст. 8 Закону України «Про кооперацію», статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно ст. 10 Закону України «Про кооперацію», членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Згідно ст. 11 Закону України «Про кооперацію», вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Відповідно до протоколів зборів правління ОК «ЖСК №8 Весна» від 15 березня 2020 року, 22 березня 2020 року, 24 квітня 2021 року, зборами правління були, зокрема, затверджені рішення щодо розрахунків оплати за комунальні послуги, вартість їх оплати, питання утримання будинку.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Згідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Разом з тим, в постанові КЦС ВС від 13 листопада 2019 року у справі № 686/14833/15 зазначено, що відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі - Правила).

Згідно з п. 7 зазначених Правил власник квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок по оплаті житлово-комунальних послуг, утримання будинку і прибудинкової території в будинках (квартирах) фонду житлово-будівельних кооперативів, приватного житлового фонду покладено на власника.

Аналіз викладеного вище вказує, що відповідачка як власниця квартири та споживач житлово-комунальних послуг, зобов`язана не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отриманні комунальні послуги. При цьому відповідальність споживача за надані житлово-комунальні послуги, за їх несплату, наступає у випадку підтвердження установою або організацією, яка їх надає, факту несплати останніх (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 27.03.2013р. у справі №6-6цс13).

Таким чином з аналізу положень статей 11, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, статей 1, 7, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна.

На підтвердження наявності заборгованості та її розміру за період з березня 2020 року по лютий 2023 року на загальну суму 11168,27 грн. позивачем надано суду копії квитанцій про платежі за адресою: АДРЕСА_1 , де дійсно платником вказана ОСОБА_3 , втім проаналізувавши матеріали справи та доводи сторін колегія суддів зауважує, що вказання у квитанціях за адресою АДРЕСА_1 , платником ОСОБА_3 (яка є матір`ю відповідачки власниці квартири) не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову.

В аспекті наведеного колегія суддів констатує, що одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем за наявних в матеріалах справи доказів доведено існування між ним та відповідачкою правовідносин, що випливають з надання житлово-комунальних послуг, наявна заборгованість стороною, якій такі послуги надавалися не спростована.

Враховуючи вищевикладені висновки апеляційного суду, вбачається невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення до скасування з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з наявністю правових підстав для скасування рішення суду з прийняттям нового рішення підлягає скасуванню і додаткове рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2023 року яким стягнуто з ОК «ЖСК №8 Весна» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої позивачем до стягнення суми на правову допомогу 6000 грн, наданому обсягу адвокатських послуг, колегія суддів доходить висновку, що заявлена сума витрат є неспівмірною, зважаючи на ціну позову та складність даної справи.

З урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути витрати на правову допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України апеляційний суд, в зв`язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на задоволення апеляційної скарги позивача, судовий збір понесений за подання позову та за подачу апеляційної скарги у загальному розмірі 6710 грн (2684 + 4026) відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «ЖСК №8 Весна» задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2023 року та додаткове рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове.

Позов Обслуговуючого кооперативу «ЖСК №8 Весна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «ЖСК №8 Весна» (ЄДРПОУ 23360787) заборгованість за період з

березня 2020 року по лютий 2023 року в розмірі 11168,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «ЖСК №8 Весна» (ЄДРПОУ 23360787) судовий збір у розмірі 6710 грн та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 2000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров