Ухвала

від 03.01.2024 по справі 363/4434/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"03" січня 2024 р. Справа № 363/4434/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 січня 2023 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши клопотання представникатретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору на стороніпозивача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» адвоката Зубчук Оксани Русланівни про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у цивільній справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Вишгородська міська рада, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Бандура Світлана Олегівна про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває вказана цивільна справа.

2 січня 2024 року на електронну адресу суду, від представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» адвоката Зубчук О.Р. надійшло клопотання про її участь у судовому засіданні, призначеному на 10 січня 2024 року на 14:00, в режимі відеоконференції.

Перевіривши клопотання, суд дійшов висновку про залишення його без розгляду з таких підстав.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX.

З урахуванням внесених змін до процесуального закону, частиною шостою статті 14 ЦПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно із частинами сьомою та восьмою статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 43 ЦПК України документи (у тому числі, процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною першою статті 183 ЦПК України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно із частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Отже, зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва адвокатом, шляхом подання документів до суду через електронні кабінети в ЄСІТС або в паперовій формі.

Як встановлено судом, третя особа - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство, має зареєстрований електронний кабінет.

Адвокат Зубчук О.Р., яка діє в інтересах вказаної третьої особи, звертаючись до суду із клопотанням про розгляд справи у режимі відеоконференції, зазначає про наявність у неї електронного кабінету, проте не надає про це відомості суду та не зазначає код ЄДРПОУ.

Крім цього, враховуючи обов`язок наявності у адвоката електронного кабінету, клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції, подано з порушенням порядку, встановленого процесуальним законодавство, для вчинення процесуальних дій адвокатом, оскільки його надіслано на електронну адресу суду, що ЦПК України не передбачено.

Частиною четвертою статті 183 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

У зв`язку із невідповідністю клопотання адвоката Зубчук О.Р. про розгляд справи у режимі відеоконференції викладеним вище вимогам процесуального закону, його необхідно повернути без розгляду. При цьому, повернення клопотання без розгляду, не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

Керуючись статтями 14, 43, 183, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання адвоката Зубчук Оксани Русланівни про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів повернути без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Лукач