Справа № 541/4431/23
Провадження № 2-з/541/1/2024
У Х В А Л А
03 січня 2024 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Вірченко О.М., розглянувши заяву Приватного підприємства «Райагропостач» про забезпечення позову,
встановив:
В провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ПП «Райагропостач» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Р.В., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, договору дарування.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: 21/100 частку комплексу будівель, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06 березня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 321, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріальний округ Пазиничем Р.В.; 1/100 частку комплексу будівель, що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 22 травня 2013 року. зареєстрованого в реєстрі за номером 1170, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області Гільом Д.В.; 23/100 частки комплексу будівель, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13 червня 2018 року. зареєстрованого в реєстрі за номером 915, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріальний округ Пазиничем Р.В., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник зазначив, що за час розгляду справи відповідачі можуть відчужити свою частку у праві власності, що значно утруднить виконання рішення у разі задоволення позовних вимог та призведе до необхідності витребування майна у добросовісного набувача, тому просив накласти арешт на зазначене в клопотанні майно.
Дослідивши надані представником заявника докази, суд прийшов до наступного.
У відповідності до ст.149ЦПК України суд має право за заявою учасника справи вжити передбачених ст.150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст.150ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд при розгляді заяви повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Представник ПП «Райагропостач» в заяві про забезпечення позову посилається на те, що, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на визнанні недійсними договорів, що стали підставою для реєстрації за відповідачами їх права власності на спірне майно, у випадку вчинення дій, спрямованих на відчуження їх майна, виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача буде неможливим.
Вивчивши матеріали справи, з огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні.
Керуючись ст.ст.149-153,157 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву Приватного підприємства «Райагропостач» про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на: 21/100 частку комплексу будівель, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06 березня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 321, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріальний округ Пазиничем Р.В.; 1/100 частку комплексу будівель, що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 22 травня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 1170, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області Гільом Д.В.; 23/100 частки комплексу будівель, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13 червня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 915, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріальний округ Пазиничем Р.В., яке розташоване за адресою: вул. Нафтовиків, буд. 3, м. Миргород, Полтавська область.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Суддя: О. М. Вірченко
Суд | Миргородський міськрайонний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 03.01.2024 |
Оприлюднено | 04.01.2024 |
Номер документу | 116091294 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Вірченко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні