Постанова

від 26.12.2023 по справі 756/5200/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2023 року м. Київ

Справа №756/5200/23

Провадження№22-ц/824/13048/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Центаріс»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Центаріс», поданою адвокатом Петренко Іриною Леонідівною,на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 липня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центаріс» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та виселення,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року ТОВ «Центаріс» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та виселення.

Представник відповідача ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні просила зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі № 756/10790/21 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Центаріс», ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», про набуття права власності та за зустрічним позовом ТОВ «Центріс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» про визнання договору іпотеки недійсним.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що предметом спору є усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та виселення з квартири АДРЕСА_1 . На даний час у Оболонському районному суді міста Києва перебуває на розгляді цивільна справа про визнання права власності на вказану квартиру.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06 липня 2023 року зупинено провадження у справі за позовом ТОВ «Центаріс» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та виселення до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі № 756/10790/21, яка розглядається Оболонським районним судом міста Києва.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ТОВ «Центаріс» - адвокат Петренко І.Л. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема зазначає про те, що судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини справи, що призвело до помилковості висновків суду про задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки обидві справи пов`язані між собою виключно спільним учасником - ТОВ «Центаріс», який в одній справі є позивачем, а в іншій - відповідачем.

У відзиві на апеляцій скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на законність та обґрунтованість, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інтенції без змін.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року в складі колегії суддів відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, врахуваши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що дану справу у зв`язку з необхідністю вирішення питання щодо права власності ТОВ «Центаріс» на квартиру АДРЕСА_1 , виселення відповідача з якої є предметом спору, неможливо вирішити до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 756/10790/21, яка розглядається Оболонським районним судом міста Києва.

Проте, погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

В даній справі суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питань щодо усунення Позивачу перешкод у користуванні своєю власністю. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не вказав, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду двох справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суд першої інстанції взагалі не аналізував та не встановлював у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про зупинення провадження і оскаржена ухвала суду першої інстанції перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження є помилковою.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центаріс», подану адвокатом Петренко Іриною Леонідівною- задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 липня 2023 - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна