Рішення

від 04.01.2024 по справі 482/1674/23

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.01.2024

Справа № 482/1674/23

Номер провадження 2/482/480/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

04 січня 2024 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання Єфімової О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Гур`ївського ліцею Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про скасування наказу і зобов`язання поновити нарахування і виплату з моменту припинення, як мобілізованому на особливий період педагогічному працівнику, середньомісячної заробітної плати, -

встановив:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Лещенка О.О. звернувся до суду із позовом до Гур`ївського ліцею Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про скасування наказу і зобов`язання поновити нарахування і виплату з моменту припинення, як мобілізованому на особливий період педагогічному працівнику, середньомісячної заробітної плати.

Позовні вимоги (з урахуванням змін) обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працює вчителем фізичної культури у комунальному закладі - Гур`ївському ліцеї Костянтинівської сільської ради Миколаївської області. 25 березня 2022 року позивач був призваний на військову службу до Збройних Сил України за мобілізацією на підставі указу Президента України від 24 лютого 2022 року, № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Відповідно до наказу Гур`ївського ліцею Костянтинівської сільської ради Миколаївської області № 69-к від 20.07.2022 р., у зв`язку із набранням чинності Закону України від 01.07.2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким передбачено зупинення нарахування середнього заробітку працівникам, які увільнені від роботи на підставі частини третьої статті 119 КЗпП України нарахування середнього заробітку ОСОБА_1 , вчителю фізичної культури, на період проходження ним військової служби, було зупинено з 19.07.2022 року.

Посилаючись на ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» позивач просить визнати оскаржуваний наказ незаконним, скасувати його із поновленням нарахування і виплати попереднього середнього заробітку ОСОБА_1 , який проходить військову службу за призовом, з моменту припинення таких виплат.

Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 серпня 2023 року було відкрите провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15.09.2023 року позивачем у передбачений ч. 3 ст. 49 ЦПК України строк було доповнено позовну заяву новими обставинами і змінено предмет позовної заяви.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, але від його представника до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомила, правом на подання відзиву не скористались.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позовної заяви і матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач, ОСОБА_1 працює вчителем фізичної культури у комунальному закладі - Гур`ївському ліцеї Костянтинівської сільської ради Миколаївської області (ЄДРПОУ: 26087103) з 23.09.2013 року, згідно з наказом № 330-к від 13.09.2013 року.

Як вбачається з військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 25 березня 2022 року був призваний на військову службу до Збройних Сил України за мобілізацією на підставі указу Президента України від 24 лютого 2022 року, № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 07 липня 2023 року № 36/1075 солдат ОСОБА_1 з 25.03.2022 року по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу Гур`ївського ліцею Костянтинівської сільської ради Миколаївської області № 69-к від 20.07.2022 р., у зв`язку із набранням чинності Закону України від 01.07.2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким передбачено зупинення нарахування середнього заробітку працівникам, які увільнені від роботи на підставі частини третьої статті 119 КЗпП України нарахування середнього заробітку ОСОБА_1 , вчителю фізичної культури, на період проходження ним військової служби, було зупинено з 19.07.2022 року.

Листом від 03.07.2023 року № 02-266/23 відділ освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області зазначив, що з 19.07.2022 року по теперішній час позивачу не виплачена заробітна плата у зв`язку із внесенням змін до статті 119 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), згідно з якими скасовано збереження середнього заробітку за мобілізованими працівниками відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ.

За змістом положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 48 Конституції України передбачає, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Частинами першою, другою статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 Цивільного кодексу України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно з частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту».

19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», яким, зокрема, внесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України щодо припинення збереження середнього заробітку працівникам, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Частиною третьою статті 119 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ, чинної з 19.07.2022) установлено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації зберігається місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Натомість згідно з частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту» у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Будь-яких змін до Закону України «Про освіту» на час звернення позивача до суду щодо припинення збереження попереднього середнього заробітку працівникам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, не внесено.

Отже, частина друга статті 57 Закону України «Про освіту» щодо збереження за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками попереднього середнього заробітку на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, чинна і має реалізовуватися в повному обсязі.

Тобто за педагогічними працівниками на час проходження ними військової служби за призовом під час мобілізації зберігається попередній середній заробіток.

Аналогічні висновки викладені в листах Міністерства економіки України від 21 серпня 2022 року № 4711-06/60669-03 та Міністерства освіти і науки України від 06 вересня 2022 року № 1/10241-22.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, очевидно вбачається наявність суперечностей (колізія) між ними.

До загальних правових принципів подолання колізій у законодавстві належить принцип lex specialis derogat legi generali, зміст якого полягає в тому, що у разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Такий же підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі № 807/257/14.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в п. 4.1.22 колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Гур`ївського ліцею Костянтинівської сільської ради Миколаївської області на 2023-2028 роки, зареєстрованому виконавчим комітетом Костянтинівської сільської ради Миколаївської області 08.08.2023 р. за № 7 зазначено, що відповідно до норм статті 57 Закону за педагогічними та науково-педагогічними працівниками зберігається середній заробіток, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми статті 57 Закону України «Про освіту» як правові норми, які регулюють оплату праці педагогічних працівників, тобто є спеціальними по відношенню до норм статті 119 КЗпП України (які регулюють оплату праці будь-яких працівників), та які є найбільш сприятливими для особи.

Таким чином, за педагогічними працівниками на час проходження ними військової служби за призовом під час мобілізації зберігається попередній середній заробіток.

Відповідно до абзацу другого частини 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» перелік посад педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, до посад педагогічних працівників відноситься, зокрема, посада вчителя фізичної культури.

Позивач ОСОБА_1 працював до початку проходження військової служби за призовом під час мобілізації вчителем фізичної культури у Гур`ївському ліцеї Костянтинівської сільської ради Миколаївської області, є педагогічним працівником, а тому має право на збереження попереднього середнього заробітку на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що наказ Гур`ївського ліцею Костянтинівської сільської ради Миколаївської області № 69-к від 20.07.2022 р., про зупинення нарахування середнього заробітку ОСОБА_1 , вчителю фізичної культури, на період проходження ним військової служби, є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до Статуту Гур`ївського ліцею Костянтинівської сільської ради Миколаївської області в новій редакції засновником Гур`ївського ліцею є Костянтинівська сільська рада Миколаївської області (п. 1.4. Статуту).

Згідно із абз. 2 пункту 1.4. Статуту Гур`ївського ліцею Костянтинівської сільської ради Миколаївської області в новій редакції Засновник здійснює фінансування Закладу освіти: матеріально-технічне забезпечення, утримання Закладу освіти, надає необхідні будівлі, інженерні комунікації, обладнання тощо.

Відповідно до п. 1.5. Статуту, уповноваженим органом управління Закладом освіти є Відділ освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради Миколаївської області.

Отже, фінансування всіх витрат, у т.ч., заробітної плати працівників Гур`ївського ліцею здійснюється виключно Костянтинівською сільською радою Миколаївської області в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради Миколаївської області.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom) (заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма (стаття 13 Конвенції) гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.

У цій справі порушенням права, на яке посилається позивач, є невиплата середнього заробітку особі, яка проходить військову службу за призовом під час мобілізації, тож суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту порушеного права є стягнення попереднього середнього заробітку до юридичної особи, яка є власником і одночасно розпорядником коштів, з яких виплачується заробітна плата позивачу, тобто Костянтинівської сільської ради Миколаївської області в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради Миколаївської області.

За змістом ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 280-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Гур`ївського ліцею Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про скасування наказу і зобов`язання поновити нарахування і виплату з моменту припинення, як мобілізованому на особливий період педагогічному працівнику, середньомісячної заробітної плати - задовольнити.

Скасувати наказ Гур`ївського ліцею Костянтинівської сільської ради Миколаївської області № 69-к від 20.07.2022 р. «Про зупинення нарахування середнього заробітку ОСОБА_1 ».

Стягнути з відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (код в ЄДРПОУ 44057323, адреса: Миколаївська обл., Миколаївський район, село Костянтинівка, вул. Гагаріна, будинок 29а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час зупинення, починаючи з 19.07.2022 року.

Стягнути з відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (код в ЄДРПОУ 44057323, адреса: Миколаївська обл., Миколаївський район, село Костянтинівка, вул. Гагаріна, будинок 29а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) 1073,60 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя: В.О. Баранкевич