Ухвала

від 04.01.2024 по справі 464/24/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/24/24

пр № 2/464/542/24

У Х В А Л А

04 січня 2024 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Теслюк Д.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 02.01.2024 звернувся в суд із даним позовом, в якому просить стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь 20000 грн моральної шкоди, завданої працівниками Національної поліції України, а також 7000 грн матеріальної шкоди.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що таку слід скерувати до Франківського районного суду м.Львова за підсудністю, з огляду на таке.

Статтею 125 Конституції Українипередбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені у ч. 1ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Основними видами підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Відповідно дост. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, звертаючись до Сихівського районного суду м. Львова із вказаним позовом, позивач ОСОБА_1 покликається на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відтак вважає, що позов може бути пред`явлено також за зареєстрованим його місцем проживання чи перебування.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і у порядку, встановлених законом. Учасники справи зобов`язані діяти в межах відповідних судових процедур. Зазначені процедури спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність (юрисдикція) - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Згідно із ч. 1ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Приписамист. 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідачем у даній справі є Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції(м. Львів, вул. Перфецького, 19).

Відповідно до ч. 2ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 4 ст.28 ЦПК Українивизначено, що позови пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Таким чином, у ч. 4ст. 28 ЦПК України визначений перелік органів, подання позовів з відшкодування шкоди до яких передбачає підсудність таких справ за вибором позивача - або за місцезнаходженням цих органів, або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Згідност. 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Відповідно дост. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами: Національної поліції - підрозділами кримінальної та спеціальної поліції; Державного бюро розслідувань-оперативними, оперативно-технічними, внутрішнього контролю, забезпечення особистої безпеки; Служби безпеки України - контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів; Служби зовнішньої розвідки України -агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки; Державної прикордонної служби України - розвідувальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки), підрозділами забезпечення внутрішньої безпеки та власної безпеки, оперативного документування, оперативно-розшуковими та оперативно-технічними; управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об`єктів, щодо яких здійснюється державна охорона; органів доходів і зборів - оперативними підрозділами податкової міліції та підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою; органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України; розвідувального органу Міністерства оборони України - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки; Національного антикорупційного бюро України - детективів, оперативно-технічними, внутрішнього контролю.

Згідно із ст.38 КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.

Досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; ґ) Національного антикорупційного бюро України.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 , вимога останнього про відшкодування моральної та матеріальної шкоди ґрунтується на протиправних (неправомірних), на його думку, діях органу Національної поліції (Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП) щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, тобто підставою позову не є незаконні рішення, дії чи бездіяльність органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, а Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП хоча і є державним органом, однак не є тим органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратурою або судом, що унеможливлює пред`явлення цього позову за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у порядку ч. 4 ст. 28 ЦПК України.

Також встановлено, що Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП (заподіювач шкоди, на думку позивача) на території Сихівського району м. Львова не знаходиться, інших підстав для застосування альтернативної підсудності, що визначені у ст. 28 ЦПК України, не встановлено.

З огляду на наведене, зважаючи на предмет спору та характер спірних правовідносин, відсутні підстави для застосування вимог ч. 4ст. 28 ЦПК України у частині підсудності у даній справі, відтак слід застосувати ч.2ст.27ЦПК України щодо підсудності справи за місцезнаходженням відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, що територіально належить до Франківського району м. Львова.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З врахуванням наведеного, оскільки дана цивільна справа не підсудна Сихівському районному суду м.Львова, а відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Франківського районного суду м.Львова, а тому таку слід передати за підсудністю.

Керуючись ст. ст.27, 28, 31,32,258,260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

цивільну справу №464/24/24 (пров.№2/464/542/24) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди передати за підсудністю до Франківського районного суду м.Львова.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК