Ухвала

від 04.01.2024 по справі 541/33/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/33/24

Провадження № 2/541/264/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2024 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О. А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Миргородської міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішення Миргородської міської ради від 06 листопада 2009 року 37 сесії 5 скликання № 95,-

установив:

03 січня 2024 року поштовим засобом зв`язку на адресу суду надійшла вищезазначена позовна заява ОСОБА_1 датована 29.12.2023. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він являється власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 . Зазначений будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 5310900000:50:025:0136, яка на підставі державного акту серії ЯИ № 528170 від 20.04.2010 належить позивачу. Власником суміжної земельної ділянки, розміщеної за адресою АДРЕСА_1 являється ОСОБА_2 , яка передана останньому згідно рішення 37 сесії 5 скликання Миргородської міської ради від 06 листопада 2009 року № 95. Позивач вказує, що передача вказаної земельної ділянки відбулася з порушенням вимог закону, що впливає на його права та законні інтереси. Тому позивач звернувся до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення Миргородської міської ради від 06 листопада 2009 року 37 сесії 5 скликання № 95.

Дослідивши зміст поданої заяви та доданих до неї документів суд дійшов наступних висновків.

У позові позивач посилається на те, що спір є приватноправовим, тому що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування стало підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків у відповідача ОСОБА_2 , так як даній особі було передано у власність земельну ділянку. Позивач пов`язує з виникненням у ОСОБА_2 права на землю, порушення свого інтересу, як власника суміжної земельної ділянки, тобто, спір виник з приводу цивільного права ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що відповідний спір між тими самими сторонами вже перебував на розгляді в суді. Так, рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2013 року (справа № 1620/2895/2012; провадження № 2/541/31/2013), відмовлено у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Миргородської міської ради Полтавської області, третя особа; Відділ Держкомзему у м. Миргород про визнання незаконним та скасування рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 06.11.2009року № 95 про передачу в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000га. для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 797700 зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 531090001001004, кадастровий номер 5310900000: 50:025:0227, зобов`язанні відділу Держкомзему у м. Миргород скасувати державну реєстрацію та кадастровий номер вказаного державного акту.

Рішення суду набрало законної сили.

Зі змісту рішення вбачається, що підстави, предмети та суб`єктний склад позовів (зустрічного позову в рамках цивільної справи № 1620/2895/2012 та позову, питання про можливість відкриття за яким наразі вирішується) є аналогічними.

Таким чином, позивачем повторно подано до суду спір, який вже був вирішений по суті.

За змістом ст. 2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на основі верховенства права (п.1 ч.3 ст. 2 ЦПК України).

Однією із складових принципу верховенства права є принцип правової визначеності.

Принцип юридичної визначеності, означає, що у разі остаточного вирішення спору судами, то їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Слід зауважити, що принцип правової визначеності вимагає, крім іншого, щоб у разі винесення судами остаточного судового рішення воно не підлягало перегляду. Власне, сталість та незмінність остаточного судового рішення, що вступило в законну силу, забезпечується через реалізацію принципу res judicata («вирішена справа» лат.). Інакше кажучи, застосування поняття res judicata означає, що справа вирішена по суті, усунута спірність чи невизначеність ситуації і рішення є остаточним та незмінним. Керуючись цим усталеним підходом, остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Принцип правової визначеності передбачає повагу до вирішеної справи і не припускає повторного її розгляду або екстраординарного перегляду без вагомих на те підстав.

У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами;

Відкриття провадження у вказаному спорі є неможливим, так як призведе до повторного розгляду та перегляду остаточного судового рішення, у позапроцесуальний спосіб (тобто в рамках апеляційного чи касаційного провадження), що суперечить завданням цивільного судочинства.

Тому, на переконання суду у відкритті провадження необхідно відмовити на підставі п. 2 ч.1 ст. 186 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2,186,354 ЦПК України, суддя

постановив:

У відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Миргородської міської ради та ОСОБА_2 про скасування рішення Миргородської міської ради від 06 листопада 2009 року 37 сесії 5 скликання № 95 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Суддя: О. А. Городівський