Ухвала

від 27.01.2025 по справі 541/33/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/33/24

Провадження № 2/541/107/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.

позивача ОСОБА_1 його представника, адвоката Колеснікова О.А.

відповідача ОСОБА_2 та його представника, адвоката Чернюка В.Д.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області та ОСОБА_2 про скасування рішення Миргородської міської ради від 06 листопада 2009 року 37 сесії 5 скликання № 95,

в с т а н о в и в:

03 січня 2024 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області, ОСОБА_2 про скасування рішення Миргородської міської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він являється власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 . Зазначений будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 5310900000:50:025:0136, яка на підставі державного акту серії ЯИ № 528170 від 20.04.2010 належить позивачу. Власником суміжної земельної ділянки, розміщеної за адресою АДРЕСА_1 являється ОСОБА_2 , яка передана останньому згідно рішення 37 сесії 5 скликання Миргородської міської ради від 06 листопада 2009 року № 95. Позивач вказує, що передача вказаної земельної ділянки відбулася з порушенням вимог закону, що впливає на його права та законні інтереси, тому позивач звернувся до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення Миргородської міської ради від 06 листопада 2009 року 37 сесії 5 скликання № 95.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04.01.2024 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Миргородської міської ради та ОСОБА_2 про скасування рішення Миргородської міської ради від 06 листопада 2009 року 37 сесії 5 скликання № 95, у зв`язку із наявністю рішення, яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 25.07.2024 скасовано ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04.01.2024 про відмову у відкритті провадження, у зв`язку зі передчасним прийняттям рішення та недостатнього дослідження рішення, яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції

Ухвалою судді від 11 вересня 2024 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2024 року підготовче провадження закрите та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити. Представник пояснив, що позов, який розглядається відмінний від позову по якому постановлене рішення Миргородським міськрайонним судом від 13.08.2019, так як різні підстави позову, а саме в позові що розглядається є посилання на ст. 83 та 123 Земельного кодексу України, оскільки в порушення ст. 123 ЗК України міською радою не було розроблено проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 з подальшою подачею даного проекту Комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою, а в порушення ст. 83 ЗК України Миргородська міська рада своїм рішенням незаконно передала у приватну власність ОСОБА_2 проїзд між домоволодіннями по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , однак передана земельна ділянка відноситься до земель загального користування населеного пункту, тому не могла бути передана у приватну власність. Крім того представник зазначив, що в зустрічному позові по справі №1620/2895/2012 було посилання лише на ст. 83 ЗК України, в даній позовній заяві, що розглядається викладене більш широке обгрунтування та є посилання на висновок експерта, тому на його думку викладені різні підстави позову.

Відповідач та його представник не визнали позовні вимоги, підтримали позицію викладену у відзиві на позовну заяву та просили відмовити в їх задоволенні, оскільки жодних належних і допустимих доказів відносно предмету доказування позивач до свого позову не додав, а надані до позову не підтверджують обгрунтованість позову.

Судом встановлено, що рішенням Миргородського міськрайонного суду від 10.01.2013 та додатковим рішення Миргородського міськрайонного суду від 03 вересня 2013 року, які набрали законної сили, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано незаконними дії ОСОБА_1 щодо вчинення перешкод по користуванню належною ОСОБА_2 частиною земельної ділянки по АДРЕСА_2 та встановленню огорожі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 797700 площею 0,1000га. Заборонено ОСОБА_1 користуватися належною на праві власності ОСОБА_2 частиною земельної ділянки по лінії від (Г до В) по АДРЕСА_2 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 797700 та не чинити перешкод по встановленню огорожі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 . Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод по встановленню огорожі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , шляхом забезпечення вільного доступу на його земельну ділянку та межу між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 для встановлення огорожі.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миргородської міської ради Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 06.11.2009 року № 95 про передачу в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000га. для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 797700 зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 531090001001004, кадастровий номер 5310900000: 50:025:0227, зобов`язанні відділу Держкомзему у м. Миргород скасувати державну реєстрацію та кадастровий номер вказаного державного акту відмовлено за безпідставністю.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 суд вказував, що посилання позивача по зустрічному позову на ч.3 п аст. 83 ЗК України про те, що проїзд загального користування не може передаватись у приватну власність не відповідає матеріалам інвентарних справ та зібраним доказам по справі, так як відсутні докази того що цей проїзд виділявся в загальне користування для суміжних земельних ділянок, дозвіл № 11 від 03.02.2009р. управління архітектури на який посилається ОСОБА_1 стосується будівництва споруд, ніякого відношення змін розмірів земельної ділянки не має, а тому у суду відсутні підстави для визнання незаконними та скасування рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 06 листопада 2009 року 37 сесії 5 скликання №95 про передачу в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0, 1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

В ході розгляду справи при з`ясуванні у представника позивача підстав позовних вимог, останній вказував відмінність між позовами щодо посилання на норми закону, а саме у зустрічному позві по справі №1620/2895/2012 на ст. 83 ЗК України, а у позовній заяві, що розглядається на ст. 83,123 Земельного кодексу України.

Судом встановлено що в зустрічній позовній заяві по справі №1620/2895/2012 позивач посилався на ст. 83 Земельного кодексу України. В позовній заяві, що розглядається судом також позивач посилається на ст. 83 ЗК України, однак посилання на ст. 123 Земельного кодексу України є формальним, так як в обгрунтування підстав позову представник позивача не заявляв будь- яких клопотань про витребування доказів щодо предмету доказування, зокрема витребування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Повторне звернення до суду з тотожними вимогами суперечить принципу правової визначеності та є неможливим.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Відповідно до наведеної норми права, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права.

Отже, в ході вивчення матеріалів цивільної справи №1620/2895/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа; Миргородський міський відділ земельних ресурсів, ДКП Миргородтехінвентаризація про визнання дій незаконними, зобов`язання не чинити перешкод у встановленні огорожі та в користуванні земельною ділянкою, та зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миргородської міської ради Полтавської області, третя особа; Відділ Держкомзему у м. Миргород про визнання незаконним та скасування рішення Миргородської міської ради Полтавської області та Державного акта на право власності на земельну ділянку судом встановлено, що зустрічна позовна заява по вищезазначеній справі тотожна із позовною заявою, що розглядається судом та не містить нових підстав позову, що є зловживанням позивача своїми процесуальними правами щодо звернення до суду із тотожним позовом, тобто зі спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, з тими самими вимогами по якому ухвалене рішення, що набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач звернувся до суду із тотожним позовом, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Миргородської міської ради та ОСОБА_2 про скасування рішення Миргородської міської ради від 06 листопада 2009 року 37 сесії 5 скликання № 95.

Також суд наголошує, що ухвалення рішення у вказаному спорі є неможливим, так як призведе до повторного розгляду та перегляду остаточного судового рішення, у позапроцесуальний спосіб (тобто в рамках апеляційного чи касаційного провадження), що суперечить завданням цивільного судочинства.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст.255 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Миргородської міської ради та ОСОБА_2 про скасування рішення Миргородської міської ради від 06 листопада 2009 року 37 сесії 5 скликання № 95.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 29.01.2025

Суддя: О. А. Городівський