Справа № 953/11720/23
н/п 1-кс/953/10132/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" грудня 2023 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про арешт майна, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001314,
у с т а н о в и в:
1. Процедура.
1.1. До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, яким прокурор з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12023220000001314 просить накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку.
2. Зміст поданого клопотання та його обґрунтування.
2.1. Вимоги клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 13.11.2023 до слідчого управління ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що посадові особи Благодійної організації «Благодійний фонд «Безмежна підтримка», ЄДРПОУ 45060824, під час воєнного стану, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділи наданою ним благодійною пожертвою в особливо великому розмірі, а саме грошовими коштами в розмірі 2 500 000, 00 гривень, не виконавши своїх зобов`язань щодо придбання 25 квадрокоптерів та їх поставки на Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.12.2023 2 адресу ЗСУ.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що 14.09.2023 ним через мобільний додаток «Монобанк» було відкрито благодійний збір на 25 квадрокоптерів, а саме квадрокоптери Mavic 3T 5 штук та Mavic 3 FMC 20 штук., з метою подальшої їх передачі для потреб ЗСУ. 17.09.2023 збір коштів для ЗСУ було закінчено.
З метою закупівлі вказаних квадрокоптерів та в подальшому передачі їх на потреби ЗСУ він за порадою свого знайомого звернувся до Благодійної організації «Благодійний фонд «Безмежна підтримка», ЄДРПОУ 45060824, що зареєстрована за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 83-Г, кв.105, керівником якої є ОСОБА_5 , 1990 р.н. Переговоривши з нею в телефонному режимі, ОСОБА_5 підтвердила, що може допомогти в цьому питанні, а саме через свій благодійний фонд може закупити квадрокоптери напряму у постачальників та повідомила їх вартість, а саме квадрокоптер Mavic 3T вартістю 180 000 гривень за 1 штуку, та квадрокоптер Mavic 3 FMC вартістю 80 000 гривень за 1 штуку.
Таким чином, загальна вартість замовлених квадрокоптерів склала суму в розмірі 2 500 000 гривень. 19.09.2023 та 20.09.2023 ОСОБА_4 , як фізична особа, перерахував на рахунок БО «БФ «Безмежна підтримка» відкритий в АТ «Сенс Банк» грошові кошти в сумі 900 000 гривень та 1 600 000 гривень відповідно, з призначенням платежу: «Благодійний внесок на квадрокоптери».
Після перерахування вказаної суми ОСОБА_5 запевнила його в її зобов`язанні щодо поставки даних квадрокоптерів до 05.10.2023. Однак, станом на теперішний час ОСОБА_5 квадрокоптери так і не поставила, грошові кошти не повернула. При цьому, ОСОБА_5 повідомляла, що до 05 жовтня буде доставка квадрокоптерів до м. Кракова, після чого на протязі тижня завозить в Україну та надала номер телефону особи у якої він мав забрати квадрокоптери, однак вказаний телефон виявився вимкнутим.
Під час досудового розслідування встановлено, що 19.09.2023 та 20.09.2023 ОСОБА_4 зі свого розрахункового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Універсал банк», перерахував грошові кошти у розмірі 900 000 гривень та 1 600 000 гривень відповідно на банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ «Сенс Банк» на ім`я Благодійної організації «Благодійний фонд «Безмежна підтримка», ЄДРПОУ 45060824, з призначенням платежу: «Благодійний внесок на квадрокоптери», що підтверджується долученими до матеріалів провадження квитанціями про перерахування грошових коштів на рахунок фонду та рахунків на оплату.
Відповідно до інформації щодо руху коштів по банківському рахунку БО «Благодійний фонд «Безмежна підтримка», ЄДРПОУ 45060824, відкритого в АТ «Сенс Банк», МФО 300346, встановлено, що у період з 20.09.2023 по 21.09.2023 грошові кошти у розмірі 2 500 000 гривень з банківського рахунку БО «Благодійний фонд «Безмежна підтримка», ЄДРПОУ 45060824, були перераховані на інші розрахункові рахунки, які відкриті в різних банках на ім`я юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в тому числі 5 транзакцій на загальну суму 552 000 гривень на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 відкритий в АТ «Сенс Банк», МФО 300346, на Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.12.2023 3 ім`я ОСОБА_5 , іпн. НОМЕР_4 , з призначенням платежів: оплата за організацію благодійного аукціону до дня козацтва (оренда приміщення, трансфер), оплата за майстер клас з хореографії, за майстер клас з хореографії діти (5-9років), оплата за товар.
При цьому, під час здійснення вищевказаних транзакцій керівник БО «Благодійний фонд «Безмежна підтримка», ЄДРПОУ 45060824, ОСОБА_5 знаходилась за кордоном, що підтверджується відповідними відомостями витребуваними з Державної прикордонної служби України.
Предметом посягання даного кримінального провадження є грошові кошти, які перераховані на вищевказаний рахунок відкритий на ім`я благодійної організації «Благодійний фонд «Безмежна підтримка», ЄДРПОУ 45060824, та в подальшому керівником вказаної благодійної організації ОСОБА_5 частина цих грошових коштів в сумі 552 000 гривень перерахована на власний вищевказаний розрахунковий рахунок, та фактично ці кошти є доказом у кримінальному провадженні, а також той факт, що діями посадової особи вказаної благодійної організації завдано матеріальної шкоди, з метою попередження можливості втрати грошових коштів які можуть знаходитись на зазначених рахунках, забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та стягнення отриманої неправомірної вигоди, виникла необхідність у накладенні арешту на видаткову частину рахунку № НОМЕР_2 відкритого в АТ «Сенс Банк», МФО 300346, на ім`я Благодійної організації «Благодійний фонд «Безмежна підтримка», ЄДРПОУ 45060824, та на видаткову частину рахунку № НОМЕР_3 відкритого в АТ «Сенс Банк», МФО 300346, на ім`я ОСОБА_5 , іпн. НОМЕР_4 , із забороною розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на вказаних рахунках та грошовими коштами, які в подальшому можуть надходити на дані рахунки, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.
З огляду на наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза втрати грошових коштів, які можуть знаходитись на рахунку № НОМЕР_2 відкритого в АТ «Сенс Банк», МФО 300346, на ім`я Благодійної організації «Благодійний фонд «Безмежна підтримка», ЄДРПОУ 45060824, та на рахунку № НОМЕР_3 відкритого в АТ «Сенс Банк», МФО 300346, на ім`я ОСОБА_5 , іпн. НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .( к.т. НОМЕР_5 ). Розгляд даного клопотання необхідно проводити без виклику особи, у володінні якої знаходяться вказані рахунки, а саме ОСОБА_5 , яка є керівником зазначеної благодійної організації та особою на чиє ім`я відкритий розрахунковий рахунок, як на фізичну особу, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.
3. Узагальнені позиції сторін кримінального провадження
Прокурор у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати клопотання за його відсутністю.
Власник майна в судове засідання, будучи повідомленим про день та час слухання справи, не з`явився.
4. Нормативне регулювання арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПКУкраїниарешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Так, згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2цієїстаттівизначено,щоарештмайнадопускається,зокрема,зметоюзабезпечення: (1)збереженняречовихдоказів .
У випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу,згідноякої,речовимидоказами єматеріальні об`єкти,якібулизнаряддямвчиненнякримінальногоправопорушення,зберегли насобі йогослідиабо містятьіншівідомості,якіможутьбутивикористаніякдоказфактучиобставин,щовстановлюютьсяпідчаскримінальногопровадження,в томучислі предмети,щобулиоб`єктомкримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправнимшляхомабоотриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінальногоправопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першійцієї статті.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно ізч.10ст.170КПКУкраїниарештможебутинакладенийувстановленомуцимКодексом порядкунарухомечинерухомемайно,грошіубудь-якійвалютиготівкою абоубезготівковійформі,втомучислікоштитацінності,щознаходятьсянабанківськихрахункахчиназберіганні убанках абоінших фінансовихустановах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративніправа,віртуальніактиви,щодоякихухвалоючирішеннямслідчогосудді,судувизначенонеобхідністьарештумайна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 цього Кодексу слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенніпитанняпроарештмайнаслідчийсуддя,зокрема,повиненвраховувати: (1)правову підставудляарештумайна; (2)можливістьвикористаннямайнаякдоказуукримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченомупунктом1частинидругоїстатті170цьогоКодексу); (5)розумністьта співрозмірністьобмеженняправавласностізавданнямкримінальногопровадження; (6) наслідки арешту майна для третіх осіб.
5.Мотиви та оцінка слідчого судді
5.1. Правова підстава для арешту майна
З клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області розпочато досудове розслідування, яке внесене до ЄРДР за №12023220000001314 від 13.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.
Слід зазначити, що кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості, тобто слідчий суддя не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь їх вини.
5.2. Розумність та співрозмірність
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності.
У той же час, не застосування обмежень на розпорядження та користування цим майном може призвести до вжиття власником майна заходів до перетворення чи знищення відомостей, які у них містяться.
Разом із цим, слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
6.Висновки
З урахуванням встановлених вище обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власності є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України,-
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , - задовольнити.
Накласти арешт на видаткові частини розрахункових рахунків, що відкриті в АТ «Сенс Банк», МФО 300346, розташованого за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, а саме на рахунок № НОМЕР_2 відкритий на ім`я Благодійної організації «Благодійний фонд «Безмежна підтримка», ЄДРПОУ 45060824, та на рахунок № НОМЕР_3 відкритий на ім`я ОСОБА_5 , іпн. НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (к. т. НОМЕР_6 ) із забороною розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на вказаному рахунку та грошовими коштами, які в подальшому можуть надходити на даний рахунок, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.
Зобов`язати посадових осіб АТ «Сенс Банк», МФО 300346, розташованого за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, на момент накладення арешту вказати залишок грошових коштів на вищевказаних розрахункових рахунках № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя - ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2023 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 116103562 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Київський районний суд м.Харкова
Власова Ю. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні