Рішення

від 27.12.2023 по справі 914/2666/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2023 Справа № 914/2666/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я., за участю секретаря судових засідань Бернацької Л. В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівбудпостач",до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут",третя особа:фізична особа - підприємець Редя Надія Омелянівна,про:стягнення 71' 911,22 грн,У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:не з`явилися,відповідача:Дятлов О. Л.,третьої особи:не з`явилися.I. ПРОЦЕДУРИ.

1. Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача про стягнення 71' 911,22 гривень.

2. Ухвалою від 11.09.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань. Ухвалою від 29.09.2023 суд залучив до участі у справі третю особу та вирішив здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Зважаючи на виконання завдань підготовчого провадження, суд 15.11.2023 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 20.12.2023.

4. У судовому засіданні 27.12.2023 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини. Початково у судовому засіданні 27.12.2023 взяли участь представники всіх учасників справи (Дятлов О. Л., Копцюх Н. Р. та Брикар О. Л.). Однак зважаючи на повітряну тривогу на території Львівської області, суд оголосив перерву у судовому засіданні на 27.12.2023 о 15:00 год. У судове засідання після перерви з`явився лише Дятлов О. Л.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Позиція позивача.

5. Позивач помилково сплатив Відповідачу 71' 911,22 гривень. Між Сторонами не існує договірних правовідносин. Договірні відносини існують між Відповідачем та Третьою особою.

6. На підставі пунктів 4.5 та 4.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії виконання обов`язку щодо оплати електричної енергії покладено на споживача, яким є Третя особа, а не Позивач. Позивач не може виконувати замість Третьої особи її зобов`язання за договором постачання електричної енергії.

7. Позивач та Третя особа лише обговорювали можливість укладення договору оренди, однак не уклали його. Позивач не користувався приміщенням Третьої особи та не споживав електричної енергії за відповідною адресою.

8. Предметом позову є стягнення 71' 911,22 гривень.

9. Підставою позову є безпідставне набуття Відповідачем грошових коштів Позивача (стаття 1212 Цивільного кодексу України).

10. Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з таких сум:

10.1. 2' 684,00 грн витрат на оплату судового збору.

10.2. 10' 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заперечення відповідача.

11. Між Відповідачем та Третьою особою існують правовідносини на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

12. Позивач орендує у Третьої особи будівлю, куди Відповідач постачає електричну енергію. Третя особа повідомила Відповідача, що оплату електричної енергії буде здійснювати Позивач.

13. Позивач сплатив Відповідачу 71' 911,22 грн, кожного разу вказуючи у призначенні платежу, що це оплата за електричну енергію.

14. Отже, Позивач користувався будівлею Третьої особи, використовував електричну енергію, яку постачав Відповідач у цю будівлю та сплатив за неї 71' 911,22 гривень. Таким чином, Відповідач набув вказані кошти підставно.

Пояснення третьої особи.

15. З 10.12.2021 Відповідач користувався нерухомим майном Третьої особи. Відповідно до умов договору оренди Відповідач мав обов`язок сплачувати комунальні та інші платежі.

16. Третя особа як власник приміщення повідомила Відповідача про укладення договору оренди та просила зараховувати сплачені Позивачем платежі за спожиту електричну енергію.

17. Третя особа надавала Позивачу рахунки на оплату спожитої ним електричної енергії, а Позивач оплачував їх. Позовні вимоги є безпідставні, оскільки Відповідач споживав та свідомо оплачував вартість спожитої електричної енергії.

III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

18. Частинами 1 та 2 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

19. Відповідно до статей 633-634 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець, взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

20. Відповідно до пункту 7 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та абзацу 5 пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

21. Згідно з Переліком постачальників універсальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268, ТОВ "Львівенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Львівської області.

22. Абзацом 68 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу ПРРЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Аналогічне визначення міститься у пункті 84 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії".

23. ТОВ "Львівенергозбут" з березня по жовтень 2022 року виставляло ФОП Реді Н. О. рахунки на оплату електричної енергії (а. с. 52-59), вказуючи у рахунках номер договору 0416300, особовий рахунок НОМЕР_1 . Вказане свідчить про споживання електричної енергії за місцезнаходженням об`єкту нерухомості, належного ФОП Реді Н. О.

24. Отже, між ФОП Редя Н. О. та ТОВ "Львівенергозбут" виникли правовідносини за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (особовий рахунок 5700000650, договір № 0416300).

25. Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

26. ТОВ "Львівбудпостач" та ФОП Редя Н. О. уклали договір оренди будівлі № 21/04 від 10.12.2021 (а. с. 70-72) (далі - Договір оренди від 10.12.2021).

27. Згідно з Договором оренди від 10.12.2021 ФОП Редя Н. О. надала ТОВ "Львівбудпостач" в оренду будівлю за адресою: с. Суховоля, вул. Липова, 9б та 9є загальною площею 373,7 м2. Обидві сторони підписали акт прийому-передачі будівлі від 10.12.2021 (а. с. 73). В акті зазначено, що він складений на виконання договору оренди будівлі від 19.12.2021. Водночас Позивач визнав, що інших договорів (окрім Договору від 10.12.2021) з ФОП Редею Н. О. не укладав. Зважаючи на вказане, суд вважає, що в акті допущено описку у даті укладення Договору від 10.12.2021.

28. Наведене вище спростовує аргументи Позивача, зазначені у пункті 7 цього рішення.

29. Учасники справи визнали обставину, що у спірній будівлі знаходиться деяке обладнання Позивача, що свідчить про наявність доступу до приміщення.

30. Пунктами 5.1 та 5.5 Договору оренди від 10.12.2021 встановлено, що розмір місячної орендної плати становить гривневий еквівалент 350 доларів США. До складу орендної плати не входять витрати на утримання будівлі (комунальних послуг… тощо).

31. Пунктом 4.2.2 Договору оренди від 10.12.2021 встановлено, що орендар має обов`язок здійснювати оплату комунальних та інших послуг (електропостачання… тощо).

32. ФОП Редя Н. О. 09.06.2022 подала ТОВ "Львівенергозбут" заяву (а. с. 68-69) з проханням зараховувати сплачені ТОВ "Львівбудпостач" кошти як оплату спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 0416300 (особовий рахунок 5700000650).

33. ТОВ "Львівбудпостач" з червня по жовтень 2022 року сплачувало ТОВ "Львівенергозбут" 71' 911,22 грн, вказуючи у призначенні платежу "оплата за електричну енергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 , договір № 0416300". Вказана обставина підтверджується платіжними інструкціями:

33.1. № 48 від 29.06.2022 за березень 2022 року на суму 20' 100,00 грн (а. с. 61).

33.2. № 49 від 01.07.2022 за квітень 2022 року на суму 12' 500,00 грн (а. с. 62).

33.3. № 72 від 06.07.2022 за травень 2022 року на суму 10' 500,00 грн (а. с. 63).

33.4. № 94 від 12.08.2022 за червень 2022 року на суму 9' 665,27 грн (а. с. 64).

33.5. № 108 від 16.09.2022 за липень 2022 року на суму 11' 189,14 грн (а. с. 65).

33.6. № 129 від 17.10.2022 за серпень 2022 року на суму 6' 868,82 грн (а. с. 66).

33.7. № 107 від 16.09.2022 за відшкодування витрат постачальника за послуги з виконання робіт припинення/відновлення на суму 1' 087,99 грн (а. с. 67).

34. Крім того, Відповідач виставив ФОП Реді Н. О. рахунок на суму 1' 087,99 грн від 16.09.2022 на оплату відшкодування витрат постачальника на послуги з виконання робіт припинення/відновлення постачання електричної енергії (а. с. 60). Вказаний рахунок Позивач також оплатив, зазначаючи аналогічне призначення платежу (див. пункт 33.7 цього рішення).

35. Адвокат ТОВ "Львівбудпостач" надіслав ТОВ "Львівенергозбут" адвокатський запит, у якому просив надати інформацію хто є платником за постачання електричної енергії за договором № 0416300; надати копію цього договору та чи існують договірні відносини між ТОВ "Львівбудпостач" та ТОВ "Львівенергозбут" (а. с. 74).

36. У відповідь ТОВ "Львівенергозбут" відповіло, що відомості про укладені договори з партнерами ТОВ "Львівенергозбут" є інформацією з обмеженим доступом та не може бути надана третім особам. Крім того, зазначило, що між ТОВ "Львівенергозбут" та ТОВ "Львівбудпостач" відсутні договірні відносини щодо постачання електричної енергії (а. с. 77).

37. У судовому засіданні 27.12.2023 Позивач усно зазначив, що рахунки Відповідача виставлені за поставку електричної енергії за адресами: с. Суховоля, вул. Липова, 9б та 9в. Однак Позивач користувався лише приміщенням у будівлі 9б. Цей аргумент у Позивача виник лише на стадії розгляду справи по суті, а тому суд його не бере до уваги.

38. Виконання цивільного обов`язку завжди здійснюється вольовим актом зобов`язаної особи. Виконання зобов`язання постає як єдність надання виконання боржником та його прийняття кредитором, тобто включає щонайменше дві вольові дії різних суб`єктів.

39. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено або законом, не випливає із суті ' чи ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

40. Згідно з частиною 1 статті 528 Цивільного кодексу України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

41. Зазначена норма регулює відносини між кредитором і боржником, а не між кредитором та іншою особою, на яку боржником покладене виконання обов`язку останнього. Виконання обов`язку іншою особою розглядається як виконання обов`язку боржником.

42. Пунктом 4.5 та 4.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила) встановлено, що споживач, який купує електричну енергію відповідно до умов договору в електропостачальника, здійснює оплату за виставленим електропостачальником рахунком виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання цього електропостачальника в одному з уповноважених банків. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії…

43. Позивач посилається на пункти 4.5 та 4.7 Правил як на встановлення законом обов`язку Третьої особи виконати зобов`язання зі сплати спожитої електричної енергії особисто. Однак суд не погоджується з таким трактуванням, адже Правила не є законом. Крім того, про обов`язок сторони виконувати зобов`язання особисто (як виключення з загального правила) повинно бути чітко зазначено у законі чи договорі. Очевидно, що загальні положення законодавства про певний вид договору передбачають виконання цього договору саме сторонами. Однак це не означає, що ці загальні положення забороняють третій стороні виконувати обов`язки однієї зі сторін договору на підставі статті 528 Цивільного кодексу України.

44. Вказане спростовує аргументи Позивача, зазначені у пункті 6 цього рішення.

45. Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

46. Всупереч вказаному суд установив, що Відповідач набув кошти Позивача на підставі статті 528 Цивільного кодексу України, а також договору постачання електричної енергії та Договору оренди від 10.12.2021. Позивач самостійно та добровільно їх сплачував упродовж семи місяців, зазначаючи при цьому чітке призначення платежу.

47. Згідно з постановою Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 185/446/18 безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) зі сплати коштів, проте здійснює таку сплату. Вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

48. Зважаючи на вказану позицію Верховного Суду, навіть у випадку відсутності у Позивача обов`язку оплачувати спожиту на об`єкті оренди електроенергію, потрібно враховувати, що він систематично перераховував кошти Відповідачу (вважаючи, що між ними відсутнє зобов`язання). А тому поведінка Позивача є суперечливою (Позивач вільно і без помилки погодився на настання відповідних наслідків). За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно перерахованих коштів.

IV. СУДОВІ ВИТРАТИ.

49. Витрати на оплату судового збору та професійну правничу допомогу залишаються за Позивачем на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 04.01.2024.

Суддя Рим Т.Я.