Ухвала

від 04.01.2024 по справі 580/2402/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 січня 2024 року Справа № 580/2402/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/2402/23 за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури (вул.Б.Хмельницького 60, м.Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 02911119) в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Шевченка 185, м.Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 40270297) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії та зустрічним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 34924214, бульвар Шевченка 185, м.Черкаси, 18001), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача заступник керівника Черкаської окружної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення про зобов`язання вчинити певні дії, постановив ухвалу.

30.03.2023 вх.12185/23 у позовній заяві прокурором сформована вимога (без обгрунтування обраного способу захисту відповідно до ст.5 КАС України): зобов`язати ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Житловий будинок кінця ХІХ ст.» (вул. Митницька 7, м. Черкаси), що відповідно до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 23.11.2010 №10/03-21 включений до переліку щойно виявлених пам`яток архітектури.

12.12.2023 Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково: рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 (суддя Гайдаш В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 скасував - справу №580/2402/23 направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 01.01.2024 справа передана для розгляду судді Л.В.Трофімовій.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Прокурор і ОСОБА_1 обирають спосіб захисту, що не передбачений ст.5 КАС України.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

В обгрунтуванні ОСОБА_1 немає тверджень про наказ (додаток до наказу) як акт індивідуальної дії у контексті порушеного права позивача з покликанням на індивідуалізований приписи щодо виконання конкретній юридичній особі з огляду на обраний спосіб захисту.

Особливістю адміністративного правонаступництва Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА щодо наказу від 23.11.2010 №10/03-21 є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною і врегульованою нормами адміністративного права.

Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2008 року у справі № 21-1169во08 зазначив: норми права, що зазнавали змін, мають застосовуватися виключно у межах дії кожної з їх редакцій і не можуть бути застосовані за аналогією права.

Якщо орган державної влади припинив свою діяльність, то суд має залучити до участі в справі правонаступників; якщо відсутні правонаступники до участі потрібно залучити орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушених прав чи інтересів.

Верховний Суд у справі № 160/9717/21 висновує про акт, який відповідає ознакам нормативно-правового: перевіряючи законність рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання управлінських функцій необхідно розмежовувати поняття «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт». До нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовуються неодноразово (п.62). Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі (п.64). Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини). Під порушенням права розуміється позбавлення його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Верховний Суд у справі № 804/2428/16 зазначає: у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 2 ст. 47 КАС України). Зміна предмета або підстав позову під час нового розгляді справи допускається у строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання під час первісного розгляду справи (ч. 3 ст. 47 КАС України). З аналізу ст. 47 КАС України вбачається, що зміна предмета або підстав позову після направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції можлива лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи (п.16). Предмет позову становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, характер позовної вимоги визначається характером спірних матеріальних правовідносин, з якого випливає вимога позивача (п.19). Під підставами позову, що може змінити лише позивач, варто розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, що тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними (п.20).

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні заяви Черкаської окружної прокуратури та ОСОБА_1 залишити без руху.

Зобов`язати учасників надати протягом п`яти днів з дати отримання ухвали відомості (з доказами на підтвердження) про видання у якому наказ від 23.11.2010 №10/03-21 був або мав бути офіційно оприлюднений.

Надати для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачами (у т.ч. за зустрічним позовом) недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено обраними відповідачами з наданням актуальної інформації про реєстрацію в ЄДР суб`єкта владних повноважень (правонаступника); надання доказів на підтвердження протиправності наказу у частині та письмової позиції про обрання способу захисту порушеного права; обґрунтованого клопотання про залучення третіх осіб; повідомлення про наявність/відсутність електронного кабінета у позивачів та відповідачів на виконання вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України; обгрунтування обставин справи та надання доказів у зв`язку із висловленою позицією Верховного Суду (ЄДРСР 115598443) у п.51, 64, 67 та про оприлюднення наказу від 23.11.2010 №10/03-21; доказів для доведеності ОСОБА_1 порушення прав у якій частині наказу.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачам.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА