Ухвала

від 04.01.2024 по справі 916/10/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/10/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Рога Н. В., розглянув заяву виконувача обов`язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (вх.№2-12/24 від 02.01.2024р.) про забезпечення позову у справі №916/10/24

За позовом: виконувача обов`язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 10, код ЄДРПОУ Одеської обласної прокуратури 03528552) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691)

До відповідача: Приватного підприємства «БАСТІОН-2015» (67584, Одеська обл., Одеський р-н, селище Ліски, вул. Южна, буд.103, код ЄДРПОУ 39669170)

про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «БАСТІОН-2015» про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою територіальної громади міста Одеси шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва - нежитлової будівлі загальною площею 295,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1436928151101).

Разом з позовною заявою до Господарського суду Одеської області Виконувач обов`язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлової будівлі загальною площею 295, 6 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1436928151101).

Позовна заява окружної прокуратури обґрунтована тим, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. від 08.12.2017р. за індексним номером 38610613 за Райчуком Андрієм Олександровичем

зареєстровано право власності на господарську будівлю загальною площею 184,1 кв. м. за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 153Д/1 (реєстраційний номер 1431917151101).

Підставою для державної реєстрації зазначено: виписку № 332, видану 10.12.1992р. від імені виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих, та технічний паспорт, виданий 05.12.2017р. ТОВ «ПРОФПРОЕКТ».

Проте, як зазначає прокурор, відповідно до інформації Департаменту архівної справи та

діловодства Одеської міської ради, виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів рішення № 332 від 10.12.1992р. щодо відведення земельних ділянок під забудову в м. Одесі по вул. Перекопської дивізії (на теперішній час Фонтанська дорога), 153Д/1, в тому числі на користь ОСОБА_1 не приймалося.

Натомість, рішення з реквізитами «№ 332 від 03.09.1992р.» стосується реєстрації регіональної зовнішньоекономічної інвестиційної асоціації «Регионалвнешинвест» та не має жодного відношення до спірного об`єкта.

Крім того, прокурор зазначив, що відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24.05.2001р. за № 127, технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 09.02.2022р. у справі № 752/9104/18, з огляду на норми Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24.05.2001р. за № 127, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. за № 582/5573, технічний паспорт на будинок не підтверджує право власності та, відповідно, не заміняє собою свідоцтво про право власності чи інший правовстановлюючий документ, не дає право володіти, користуватись чи розпоряджатись нерухомістю - це лише документ, який фіксує технічні дані об`єкта. Отже, технічний паспорт лише підтверджує проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна та не являється правоустановчим документом.

Крім того, як зазначає прокурор, за інформацією Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, рішення щодо передачі у власність чи користування земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (з урахуванням дробів і літер) Одеською міською радою не приймалось.

Таким чином, прокурор дійшов висновку про те, що первинна реєстрація права власності на спірну господарську будівлю відбулася без відповідних правових підстав, за

відсутності у ОСОБА_1 права власності або користування земельною ділянкою.

Разом з тим в подальшому державним реєстратором Махортовим І.О. на підставі висновку № 02/12 від 08.12.2017р. прийнято рішення про поділ об`єкта нерухомого майна (з відкриттям розділів) на два самостійні об`єкти, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 182,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1436928151101, рішення від 13.12.2017р. за індексним номером 3871 1861) та нежитлове приміщення загальною площею 2 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1436932851101,

рішення від 13.12.2017 р. за індексним номером 38711812).

В результаті вказаного поділу ОСОБА_1 став власником нежитлової будівлі загальною площею 182,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1436928151101) та нежитлового приміщення загальною площею 2 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1436932851 101).

В подальшому на підставі договору дарування № 20 від 03.01.2018р. ОСОБА_1 подарував по 1\2 нежитлової будівлі загальною площею 182,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 1436928151 101) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які надалі на підставі акту прийому-передачі від 19.04.2018 р. передали вказану нежитлову будівлю загальною площею 182,1 кв. м до статутного фонду приватного підприємства «БАСТЮН-2015», директором якого є ОСОБА_3 .

Надалі, в період з 16.11.2018р. по 08.04.2019р., ПП «БАСТЮН-2015» проведено роботи з капітального ремонту вказаної нежитлової будівлі, в результаті чого її площу збільшено з 182,1 кв. м до 295,6 кв. м, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондара О.М. від 17.05.2019р. за індексним номером 46908839).

Як зазначає прокурор, вказані обставини були предметом дослідження у цивільній справі № 520/16267/19 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ПП «БАСТЮН-2015», державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О., за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А., про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, про визнання недійсним договорів дарування та акту прийому-передачі.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.06.2021р. у справі № 520/16267/19 у задоволенні позовної заяви прокурора відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 18.05.2023р. частково задоволено апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10.06.2021р. у справі № 520/16267/19, яким відмовлено у задоволенні позовної заяви Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПП «БАСТЮН-2015», державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О., за

участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна по Фонтанській дорозі, 153Д/1 в м. Одесі, визнання недійсними

договорів дарування та акту прийому-передачі, скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким:

- визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 38610613) на господарську будівлю - об`єкт нежитлової нерухомості, розташованого по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер: 1431917151101);

- визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 38711861) щодо поділу господарської будівлі - об`єкту нежитлової нерухомості, розташованого по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 1436928151101);

- визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 38711703) щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер: 1436928151 101);

- визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 38711812) щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення розташованого по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер: 1436932851101).

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що первинна реєстрація права власності на нерухоме майно за вказаною адресою відбулась без правових підстав, а правова природа майна та його належність на законних підставах ОСОБА_1 не встановлена, в результаті чого порушено право комунальної власності Одеської міської ради на відповідну земельну ділянку.

Посилаючись на положення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 4 ст. 75 ГПК України, прокурор вважає, що обставини, встановлені у постанові Одеського апеляційного суду від 18.05.2023р. у цивільній справі № 520/16267/19 щодо незаконності первинної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на господарську будівлю за адресою: АДРЕСА_2 - не потребують доказування у зазначеній господарській справі.

Крім того, позивач зауважив, що за вищевикладеними обставинами Київською окружною прокуратурою м. Одеси відносно ОСОБА_1 було скеровано до Київського районного суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023162480000132 від 25.01.2023р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. З ст. 197-1 КК України (підроблення офіційного документу за попередньою змовою групою осіб, використання завідомо підробленого документу, самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.02.2023р. у справі № 947/4291/23 ОСОБА_1 на підставі п. 2, п. 3, ч. 1 ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12023162480000132 від 25.01.2023р. за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України відносно ОСОБА_1 - закрито. Водночас, як зауважив прокурор, така підстава закриття кримінального

провадження відноситься до нереабілітуючих.

Так, у постанові від 02.12.2021р. у справі № 449/1689/19 Верховний Суд наголосив, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, зазначена ухвала Київського районного суду м. Одеси від 17.02.2023р., якою провадження у справі № 947/4291/23 за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито з нереабілітуючих підстав, набрала законної сили 27.02.2023р.

Також, прокурор зазначив, що станом на теперішній час спірна нежитлова будівля загальною площею 295.6 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 перебуває у власності ПП «БАСТЮН-2015», код СДРПОУ 39669170 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1436928151101).

Водночас, ані первинний набувач - ОСОБА_1, ні останній набувач ПП «БАСТЮН- 2015» не отримували права власності чи користування земельною ділянкою під таким об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно висновку експерта судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи №22-519-521 від 31.05.2023р., виготовленого в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.12.2021 за № 42021163010000117 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, загальна фактична площа земельної ділянки під досліджуваною нежитловою будівлею - 421 кв.м.

Враховуючи все викладене вище, посилаючись на положення ст.ст.136, 137 ГПК України, у зв`язку із тим, що у зв`язку із пред`явленням позову ПП «БАСТЮН-2015» може здійснити подальшу перереєстрацію права власності на спірний об`єкт на третіх осіб, що істотно ускладнить чи навіть унеможливить реальне виконання судового рішення та поновлення порушених інтересів територіальної громади міста Одеси та створить умови для необхідності звернення до суду з іншими позовами, прокурор просить суд заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно нежитлової будівлі, загальною площею 295,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1436928151101).

Розглянув матеріали справи, заяву про забезпечення позову, виходячи з матеріалів справи, суд дійшов наступного висновку:

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру (позовні вимоги щодо витребування майна мають майновий характер) є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Дослідивши викладені виконувачем обов`язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову шляхом заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно нежитлової будівлі, загальною площею 295,6 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, Фонтанська

дорога, 153Д/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі

речових прав на нерухоме майно 1436928151101) з предметом спору, співмірність і адекватність, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006р. у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

У п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004р. № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003р. № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Слід зауважити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Приписами п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (з наступними змінами та доповненнями) підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

В силу вимог ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі:

1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, щодо якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;

3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно (крім іпотеки);

5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;

6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;

7) державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем;

8) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна.

На підставі зазначеного вище, суд вбачає наявність підстав для заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам іншим особам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно: нежитлову будівлю, загальною площею 295,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1436928151101).

Суд також вважає, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуває у його володінні, а обмежується лише можливість вчиняти щодо цього майна реєстраційні дії.

Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню. Частиною 8 ст.140 ГПК України встановлено, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також, не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву виконувача обов`язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (вх.№2-12/24 від 02.01.2024р.) про забезпечення позову у справі №916/10/24 - задовольнити.

2. Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав , пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно: нежитлову будівлю, загальною площею 295,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1436928151101).

За даною ухвалою стягувачем є: Одеська міська рада (65026, м. Одеса, пл. Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691)

Боржником є: Приватне підприємство «БАСТІОН-2015» (67584, Одеська обл., Одеський р-н, селище Ліски, вул. Южна, буд.103, код ЄДРПОУ 39669170)

Ухвала підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання у строк, передбачений ст.12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Рога Наталія Василівна