Ухвала

від 27.11.2023 по справі 308/20105/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/20105/23

4-с/308/50/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Цмур Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді скаргу ОСОБА_1 (боржника), в інтересах якої діє представник адвокат Матіко Станіслав Романович, де заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (стягувач), старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дерев`янко Олександр Васильович, на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Матіко С.Р., звернулася до суду із скаргою, де заінтересовані особи: ПАТ «Комерційний банк «Надра» (стягувач), старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дерев`янко О.В., на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця.

В обґрунтування доводів скарги представник заявниці (боржника) посилається на те, що 03.10.2016 старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС (колишнє найменування відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) Дерев`янко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52475370 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 154435,81 грн.

Вважає, що вищевказана постанова про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016 є протиправною, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Представник боржника щодо протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016 вказує, що як вбачається з цієї постанови, примусовому виконанню підлягає виконавчий лист № 2п-7629/10, виданий 26.05.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області. З аналізу змісту виконавчого листа від 26.05.2011 видно, що даний виконавчий лист підлягає пред`явленню до виконання протягом одного року, тобто до 26.05.2012. Водночас, у виконавчому листі № 2п-7629/10 від 26.05.2011 містяться записи про його повернення стягувачу на підставі п. 4 ст. 47 Закону № 606-ХІV, а саме 13.11.2013 та 30.12.2014.

Відповідно до інформації про виконавче провадження № 52475370, наявної в Автоматизованій системі виконавчого провадження, датою надходження виконавчого документа до виконавця є 03.10.2016.

Звертає увагу на те, що з аналізу інформації, наявної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, в матеріалах виконавчого провадження №61677374 відсутні будь-які докази, які би підтверджували факт переривання строку пред`явлення виконавчого листа № 2п-7629/10 від 26.05.2011 до виконання після 30.12.2014 та до 03.10.2016.

Представник боржника зазначає, що всупереч вимогам п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 606-ХІV та наявності у державного виконавця прямого обов`язку повернути виконавчий лист № 2п-7629/10 від 26.05.2011 без прийняття до виконання, останній все-таки відкрив виконавче провадження, в результаті чого з ОСОБА_1 безпідставно стягується 154435,81 грн.

Враховуючи вказані порушення, вважає, що постанова державного виконавця Дерев`янко О.В. про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016 підлягає скасуванню.

Щодо строку звернення із скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця представник боржника зауважує, що 25.10.2023, після ознайомлення 23.10.2023 представника ОСОБА_1 адвоката Матіко С.Р. із матеріалами виконавчого провадження № 52475370, остання звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою, предметом якої було оскарження постанови державного виконавця Дерев`янко О.В. про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016.

За наслідками розгляду вказаної скарги 27.10.2023 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 308/18412/23 постановлено ухвалу, згідно з якою скаргу ОСОБА_1 повернуто без розгляду.

Звертає увагу на те, що 15.11.2023 представником ОСОБА_1 від відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції згідно з листом від 10.11.2023 за вих. № 52475370/23 отримано додаткове документальне підтвердження факту ознайомлення 23.10.2023 адвоката Матіко С.Р. із матеріалами виконавчого провадження.

Одночасно наголошує на тому, що оскільки положеннями національного законодавства не передбачено надання державним виконавцем жодних окремих документів про дату ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, лист відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді від 10.11.2023 за вих. № 52475370/23 був отриманий ОСОБА_1 лише 15.11.2023 у відповідь на поданий адвокатський запит від 06.11.2023.

Крім того, у поданому адвокатському запиті від 06.11.2023 представником ОСОБА_1 вказувалося на необхідності надання документального підтвердження особистого отримання ОСОБА_1 процесуальних документів, винесених державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 52475370. Однак, у листі від 10.11.2023року за вих. №52475370/23 жодного документального підтвердження отримання ОСОБА_1 процесуальних документів, винесених державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 52475370 додано не було. Додатком до листа від 10.11.2023 за вих. № 52475370/23 долучено лише засвідчену копію клопотання представника ОСОБА_1 від 12.10.2023 із відміткою про дату ознайомлення 23.10.2023, саме із цієї дати ОСОБА_1 і дізналася про порушення своїх прав.

Наголошує, що ОСОБА_1 жодних процесуальних документів в межах виконавчого провадження № 52475370 не отримувалося. Про існування виконавчого провадження № 52475370 ОСОБА_1 дізналася на початку жовтня 2023 року після арешту належного їй транспортного засобу в межах іншого виконавчого провадження, що слугувало підставою звернення 12.10.2023 із правовою допомогою до адвокатського бюро «Майор і Партнери» та наступною перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо дійсності виконавчого провадження № 52475370 вже її представником.

Враховуючи момент ознайомлення ОСОБА_1 із матеріалами виконавчого провадження 23.10.2023, дату першочергового звернення заявника із скаргою до суду 25.10.2023, тобто в межах встановленого ст. 449 ЦПК України десятиденного строку, отримання 15.11.2023 додаткового документального підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 із матеріалами виконавчого провадження № 52475370 та не вручення жодних процесуальних документів в межах такого провадження, а також не передбачення чинним ЦПК України можливості залишення скарги заявника, поданої у порядку ст. 447 ЦПК України без руху для надання додаткових доказів підтвердження моменту порушення своїх прав, представник боржника вважає, що строк для подання даної скарги повинен бути поновлений.

На підставі наведеного, представник боржника просить суд:

поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016, винесеної старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Дерев`янко О.В.;

скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016, винесену старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Дерев`янко О.В.

Заявник (боржник) ОСОБА_1 та її представник адвокат Матіко С.Р. у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги.

Представник ПАТ «КБ «Надра» (стягувач) у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, про причини неявки суд не повідомлено, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дерев`янко О.В. у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомлено, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 450 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи за поданою скаргою та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 26.05.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист у справі № 2п-7629/10 на виконання рішення цього ж суду від 04.11.2010, що набрало законної сили 25.11.2010, згідно з яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра», в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородського регіонального управління, заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 152788,81 грн. та судові витрати в розмірі 1647,88 грн.

Зазначений виконавчий лист видано щодо боржника ОСОБА_1 .

На підставі заяви ПАТ КБ «Надра», поданої 03.10.2016, постановою старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Дерев`янко О.В. від 03.10.2016 відкрито виконавче провадження № 52475370з примусового виконання виконавчого листа № 2п-7629/10 від 26.05.2011.

У виконавчому листі № 2п-7629/10 від 26.05.2011 на звороті містяться записи про його повернення стягувачеві без виконання на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: 13.11.2013 та 30.12.2014 відповідно.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

У пункті а) ч. 1 ст. 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права чи свободи.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця про відкриття виконавчого провадження надсилаються до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Факт направлення заявнику оскаржуваної постанови державного виконавця рекомендованим поштовим відправленням на адресу, зазначену у виконавчому документі, належними доказами не підтверджено.

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2023, після ознайомлення 23.10.2023 представником ОСОБА_1 адвокатом Матіко С.Р. з матеріалами виконавчого провадження № 52475370, заявник звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою про скасування постанови державного виконавця Дерев`янко О.В. про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.10.2023 (справа № 308/18412/23) вищевказану скаргу повернуто заявнику без розгляду, оскільки заявником пропущено процесуальний строк на звернення до суду зі скаргою, клопотання про поновлення такого строку заявником не подано.

Матеріалами справи встановлено, що 15.11.2023 представником заявника адвокатом Микитюк В.В. від відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції згідно з листом від 10.11.2023 за вих. № 52475370/23 отримано документальне підтвердження про факт ознайомлення адвоката Матіко С.Р. із матеріалами виконавчого провадження 23.10.2023.

Лист відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді від 10.11.2023 за вих. № 52475370/23 отримано 15.11.2023 у відповідь на поданий адвокатський запит від 06.11.2023. Додатком до цього листа долучено копію клопотання представника заявника від 12.10.2023 із відміткою про дату ознайомлення адвоката Матіко С.Р. 23.10.2023.

За твердженням представника заявника, ОСОБА_1 жодних процесуальних документів у межах виконавчого провадження № 52475370 не отримувала та про існування виконавчого провадження дізналася на початку жовтня 2023 року після арешту належного їй транспортного засобу в межах іншого виконавчого провадження. У подальшому заявник звернулася 12.10.2023 за правовою допомогою до адвокатського бюро «Майор і Партнери», що підтверджується долученим до скарги ордером про надання правничої допомоги серії АО № 11044715 від 25.10.2023, що слугувало наступною перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо дійсності виконавчого провадження № 52475370 вже її представником.

Із даною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Матіко С.Р., звернулася до суду 17.11.2023.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) вказано, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року у справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22) перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

З урахуванням наведеного, оскільки моментом ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження є 23.10.2023, датою першочергового звернення заявника із скаргою до суду 25.10.2023, датою отримання додаткового документального підтвердження ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 52475370 15.11.2023, а також відсутність доказів про вручення процесуальних документів в межах цього провадження, суд вважає, що строк для подання даної скарги до суду для оскарження рішення органу державної виконавчої служби є такий, що пропущений з поважних причин.

Статтею 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне поновити заявнику строк для подання скарги до суду як такий, що пропущений з поважних причин.

Що стосується вимог скарги у частині скасування оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій і вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції Закону № 2677-VІ, який набрав чинності 08.03.2011) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону № 2677-VІ) строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.

Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

За пунктом 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2677-VІ, який набрав чинності 08.03.2011, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа.

У даній справі виконавчий лист суд видав 26.05.2011, тобто після набрання чинності Законом № 2677-VІ, тому строк пред`явлення цього виконавчого листа до виконання повинен визначатися цим Законом і становити один рік з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили (25.11.2010).

Зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред`явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом.

Суд має право лише поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 24, п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час винесення постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2016) державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Саме такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-711цс15.

Я зазначалося вище, у виконавчому листі № 2п-7629/10 від 26.05.2011 на звороті містяться записи про його повернення стягувачеві без виконання на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: 13.11.2013 та 30.12.2014 відповідно.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Інформацією про виконавче провадження № 52475370, наявною в Автоматизованій системі виконавчого провадження, встановлено, що датою надходження виконавчого документа до державного виконавця є 03.10.2016, при цьому у матеріалах виконавчого провадження №61677374 відсутні будь-які докази, які підтверджували б факт переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання після 30.12.2014 та до 03.10.2016.

Згідно зі ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як роз`яснено у п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6, виходячи зі змісту статті 387 ЦПК України (стаття 451 ЦПК України у чинній редакції), у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Таким чином, із урахуванням норм п. 2 ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 24, п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час винесення постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2016), пункту 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2677-VІ, суд приходить до висновку, що скарга в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016, винесеної старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Дерев`янко О.В., є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки виконавчий документ, виданий на підставі рішення суду після набрання чинності Законом України № 2677-VІ, був пред`явлений до виконання поза межами строків, установлених ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час винесення постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2016), питання про поновлення пропущеного строку в установленому законом порядку не вирішувалося, і відповідно зазначена обставина, виходячи з положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час винесення постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2016), була підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 247, 259-261, 354, 355, 450, 451 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити строк для подання скарги ОСОБА_1 (боржника), в інтересах якої діє представник адвокат Матіко Станіслав Романович, де заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (стягувач), старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дерев`янко Олександр Васильович, на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, до суду як такий, що пропущений з поважних причин.

Скаргу ОСОБА_1 (боржника), в інтересах якої діє представник адвокат Матіко Станіслав Романович, де заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (стягувач), старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дерев`янко Олександр Васильович, на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця задовольнити.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016, винесену старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Дерев`янко Олександром Васильовичем.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Крегул