Постанова

від 05.12.2024 по справі 308/20105/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/20105/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 грудня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів : Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» (особа, яка не брала участі у справі) на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 листопада 2023 року у складі судді Крегул М.М., у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дерев`янко Олександр Васильович на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Матіко С.Р., звернулася до суду із скаргою, де заінтересовані особи: ПАТ «Комерційний банк «Надра» (стягувач), старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дерев`янко О.В., на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця.

В обґрунтування доводів скарги представник заявниці (боржника) посилався на те, що 03.10.2016 старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС (колишнє найменування відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) Дерев`янко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52475370 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 154435,81 грн.

Вважав, що вищевказана постанова про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016 є протиправною, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Представник боржника щодо протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016 вказував, що як вбачається з цієї постанови, примусовому виконанню підлягає виконавчий лист № 2п-7629/10, виданий 26.05.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області. З аналізу змісту виконавчого листа від 26.05.2011 видно, що даний виконавчий лист підлягає пред`явленню до виконання протягом одного року, тобто до 26.05.2012. Водночас, у виконавчому листі № 2п-7629/10 від 26.05.2011 містяться записи про його повернення стягувачу на підставі п. 4 ст. 47 Закону № 606-ХІV, а саме 13.11.2013 та 30.12.2014.

Відповідно до інформації про виконавче провадження № 52475370, наявної в Автоматизованій системі виконавчого провадження, датою надходження виконавчого документа до виконавця є 03.10.2016.

Звертав увагу на те, що з аналізу інформації, наявної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, в матеріалах виконавчого провадження №61677374 відсутні будь-які докази, які би підтверджували факт переривання строку пред`явлення виконавчого листа № 2п-7629/10 від 26.05.2011 до виконання після 30.12.2014 та до 03.10.2016.

Представник боржника зазначав, що всупереч вимогам п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 606-ХІV та наявності у державного виконавця прямого обов`язку повернути виконавчий лист № 2п-7629/10 від 26.05.2011 без прийняття до виконання, останній все-таки відкрив виконавче провадження, в результаті чого з ОСОБА_1 безпідставно стягується 154435,81 грн.

Враховуючи вказані порушення, вважав, що постанова державного виконавця Дерев`янко О.В. про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016 підлягає скасуванню.

Щодо строку звернення із скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця представник боржника зауважував, що 25.10.2023, після ознайомлення 23.10.2023 представника ОСОБА_1 адвоката Матіко С.Р. із матеріалами виконавчого провадження № 52475370, остання звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою, предметом якої було оскарження постанови державного виконавця Дерев`янко О.В. про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016.

За наслідками розгляду вказаної скарги 27.10.2023 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 308/18412/23 постановлено ухвалу, згідно з якою скаргу ОСОБА_1 повернуто без розгляду.

Звертав увагу на те, що 15.11.2023 представником Микитюк В.В. від відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції згідно з листом від 10.11.2023 за вих. № 52475370/23 отримано додаткове документальне підтвердження факту ознайомлення 23.10.2023 адвоката Матіко С.Р. із матеріалами виконавчого провадження.

Одночасно наголошував на тому, що оскільки положеннями національного законодавства не передбачено надання державним виконавцем жодних окремих документів про дату ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, лист відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді від 10.11.2023 за вих. № 52475370/23 був отриманий ОСОБА_1 лише 15.11.2023 у відповідь на поданий адвокатський запит від 06.11.2023.

Крім того, у поданому адвокатському запиті від 06.11.2023 представником Микитюк В.В. вказувалося на необхідності надання документального підтвердження особистого отримання Микитюк В.В. процесуальних документів, винесених державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 52475370. Однак, у листі від 10.11.2023року за вих. №52475370/23 жодного документального підтвердження отримання Микитюк В.В. процесуальних документів, винесених державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 52475370 додано не було. Додатком до листа від 10.11.2023 за вих. № 52475370/23 долучено лише засвідчену копію клопотання представника Микитюк В.В. від 12.10.2023 із відміткою про дату ознайомлення 23.10.2023, саме із цієї дати ОСОБА_1 і дізналася про порушення своїх прав.

Наголошує, що ОСОБА_1 жодних процесуальних документів в межах виконавчого провадження № 52475370 не отримувалося. Про існування виконавчого провадження № 52475370 ОСОБА_1 дізналася на початку жовтня 2023 року після арешту належного їй транспортного засобу в межах іншого виконавчого провадження, що слугувало підставою звернення 12.10.2023 із правовою допомогою до адвокатського бюро «Майор і Партнери» та наступною перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо дійсності виконавчого провадження № 52475370 вже її представником.

Враховуючи момент ознайомлення Микитюк В.В. із матеріалами виконавчого провадження 23.10.2023, дату першочергового звернення заявника із скаргою до суду 25.10.2023, тобто в межах встановленого ст. 449 ЦПК України десятиденного строку, отримання 15.11.2023 додаткового документального підтвердження ознайомлення Микитюк В.В. із матеріалами виконавчого провадження № 52475370 та не вручення жодних процесуальних документів в межах такого провадження, а також не передбачення чинним ЦПК України можливості залишення скарги заявника, поданої у порядку ст. 447 ЦПК України без руху для надання додаткових доказів підтвердження моменту порушення своїх прав, представник боржника вважає, що строк для подання даної скарги повинен бути поновлений.

На підставі наведеного, представник боржника просив суд:

- поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016, винесеної старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Дерев`янко О.В.;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016, винесену старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Дерев`янко О.В.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27листопада 2023року поновлено строк для подання скарги ОСОБА_1 (боржника), в інтересах якої діє представник адвокат Матіко Станіслав Романович, де заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (стягувач), старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дерев`янко Олександр Васильович, на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, до суду як такий, що пропущений з поважних причин.

Скаргу ОСОБА_1 (боржника), в інтересах якої діє представник адвокат Матіко Станіслав Романович, де заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (стягувач), старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дерев`янко Олександр Васильович, на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця задоволено.

Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016, винесену старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Дерев`янко Олександром Васильовичем.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп», як особа, яка не брала участі у справі, просить ухвалусуду першоїінстанції скасуватита ухвалитинове рішення,яким відмовитиу задоволенніскарги,посилаючись нанеповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи,невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в даному випадку виконавчий документ було видано судом 26.05.2011року,тобто привідкритті виконавчогопровадження (вперше) за пред`явленим стягувачем виконавчим документом до виконання, державний виконавець повинен був керуватися строками, регламентованими Законом № 606-XIV - один рік із дня набрання рішенням законної сили, тобто з 26.05.2011 року по 26.05.2012 рік. З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист вперше був поданий в строки та перебував постійно на виконанні. Разом із тим, постановою державного виконавця від 30.12.2014 року, виконавчий лист № 2-П-7623/12 (2п-3306/10), виданий 26.05.2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, на підставі ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», повернуто стягувачу. З огляду на вказане, виконавчий документ, який був повернутий стягувачу на підставі постанови державного виконавця від 30.12.2014 року, для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, згідно з Законом № 1404-VIII (з огляду на пункт 5 Розділу XIII) встановлюється в три роки і вираховується з дня його повернення або з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Тобто, строки пред`явлення виконавчого листа № 2-П-7623/12 (2п-3306/10), виданого 26.05.2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, були перервані, оскільки виконавчий документ перебував на виконанні в органах державної виконавчої служби, а в подальшому був повернений стягувачу, що не позбавляє стягувача права повторно звернутися в строк, встановлений ЗУ «Про виконавче провадження», а це щонайменше до 30.12.2017 року. Відтак, 03.10.2016 року державним виконавцем правильно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-П-7623/12 (2п-3306/10), виданого 25.05.2013 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.

У відзиві-запереченні на апеляційну скаргу представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Матіко С.Р., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» - адвоката Сисоєвої Катерини Миколаївни надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Колегія суддів на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З аналізу наведеної норми закону вбачається, що особи, які не брали участі у справі, мають право на апеляційне оскарження судового рішення лише за умови, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: - учасники справи; - особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до справи особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, свобод, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права, свободи, інтереси та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, свободи, інтересів та (або) обов`язків скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №237/6159/18 (провадження №61-14202св20).

Так, предметом скарги заявника є рішення старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС (колишнє найменування відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) Дерев`янко О.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №52475370 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 154435,81 грн.

Звертаючись зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, ОСОБА_1 визначила, що заінтересованою особою, зокрема, є стягувач за виконавчим провадженням ВП №52475370 ПАТ КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкова І.О.

Разом з тим, не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що право вимоги за кредитним договором №2007/980-МК/79 від 22.08.2007, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп», у зв`язку з чим ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи та інтереси як правонаступника ПАТ КБ «Надра» .

На підтвердження набуття прав нового кредитора у зобов`язанні заявником надано: копію договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_A_2 від 04.08.2020, укладеного між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, що є додатком №1 до договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_A_2 від 24.08.2020, копію договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_A102 від 20.08.2020, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп», реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, що є додатком №1 до договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_A102 від 20.08.2020.

Як передбачено п. 4 ч. 3. ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, оскільки зазначена ухвала стосується прав та інтересів ТОВ «Фінанс Проперті Групп», яке не брало участі у справі, як правонаступника ПАТ КБ «Надра» за кредитним договором №2007/980-МК/79 від 22.08.2007, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра».

Вирішаючи спір по суті, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 449 ЦПК України).

У частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, аналіз частини першої статті 449 ЦПК України та статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі №2-1441/10 (провадження №61-17257св20).

За загальним правилом строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, або відсутні докази поважності причин пропуску такого строку, скарга залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку на оскарження постанови державного виконавця, необхідно виходити з фактичних обставин справи, поведінки заявника та особливостей правозастосовчої практики з питань розгляду такої категорій справ. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №439/1493/15-ц (провадження №61-7804св19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій.

Згідно з постановою Верховного Суду від 04 листопада 2022 року у справі №761/38464/20 (провадження №61-7465св22) перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 26.05.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист у справі № 2п-7629/10 на виконання рішення цього ж суду від 04.11.2010, що набрало законної сили 25.11.2010, згідно з яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра», в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородського регіонального управління, заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 152788,81 грн. та судові витрати в розмірі 1647,88 грн.

Зазначений виконавчий лист видано щодо боржника ОСОБА_1 .

У виконавчому листі №2п-7629/10 від 26.05.2011 на звороті містяться записи про його повернення стягувачеві без виконання на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: 13.11.2013 та 30.12.2014 відповідно.

На підставі заяви ПАТ КБ «Надра», поданої 03.10.2016, постановою старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Дерев`янко О.В. від 03.10.2016 відкрито виконавче провадження № 52475370 з примусового виконання виконавчого листа № 2п-7629/10 від 26.05.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця про відкриття виконавчого провадження надсилаються до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Факт направлення заявнику оскаржуваної постанови державного виконавця рекомендованим поштовим відправленням на адресу, зазначену у виконавчому документі, належними доказами не підтверджено.

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2023, після ознайомлення 23.10.2023 представником ОСОБА_1 адвокатом Матіко С.Р. з матеріалами виконавчого провадження №52475370, заявник звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою про скасування постанови державного виконавця Дерев`янко О.В. про відкриття виконавчого провадження № 52475370 від 03.10.2016.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.10.2023 у справі №308/18412/23 вищевказану скаргу повернуто заявнику без розгляду, оскільки таким пропущено процесуальний строк на звернення до суду зі скаргою, клопотання про поновлення такого строку заявником не подано.

Відповідно до листа відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді від 10.11.2023 за вих. № 52475370/23 вбачається, що 23 жовтня 2023 року адвокатом Матіко С.Р. було ознайомлено із матеріалами виконавчого провадження №52475370. Додатком до цього листа долучено копію клопотання представника заявника від 12.10.2023 із відміткою про дату ознайомлення адвоката Матіко С.Р. 23.10.2023.

За твердженням представника заявника, Микитюк В.В. жодних процесуальних документів у межах виконавчого провадження №52475370 не отримувала та про існування виконавчого провадження дізналася на початку жовтня 2023 року після арешту належного їй транспортного засобу в межах іншого виконавчого провадження. У подальшому заявник звернулася 12.10.2023 за правовою допомогою до адвокатського бюро «Майор і Партнери», що підтверджується долученим до скарги ордером про надання правничої допомоги серії АО №11044715 від 25.10.2023, що слугувало наступною перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо дійсності виконавчого провадження № 52475370 вже її представником.

Із даною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Матіко С.Р., звернулася до суду 17.11.2023.

Таким чином, оскільки докази про вручення процесуальних документів в межах виконавчого провадження №52475370 відсутні, а заявник ознайомилася з матеріалами вказаного виконавчого провадження 23 жовтня 2023 року та без зволікань першочергово звернулася зі скаргою до суду 25 жовтня 2023 року, яку ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2023 року у справі №308/18412/23 залишено без розгляду, у зв`язку з чим остання повторно звернулася до суду зі скаргою 17 листопада 2023 року після отримання нею 15 листопада 2023 року додаткового документального підтвердження ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №52475370, колегія суддів, беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення доступу до правосуддя, вважає, що строк для подання даної скарги до суду для оскарження рішення органу державної виконавчої служби є такий, що пропущений з поважних причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій і вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції Закону № 2677-VІ, який набрав чинності 08.03.2011) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону № 2677-VІ) строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.

Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист видано Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 26 травня 2011 року, тобто після набрання чинності Законом № 2677-VІ, тому строк пред`явлення цього виконавчого листа до виконання повинен визначатися цим Законом і становити один рік з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили (25.11.2010).

Як зазначалося вище, у виконавчому листі № 2п-7629/10 від 26.05.2011 на звороті містяться записи про його повернення стягувачеві без виконання на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: 13.11.2013 та 30.12.2014 відповідно.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №52475370 від 03 жовтня 2016 року, винесеної старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Дерев`янко О.В., вбачається, що заява про примусове виконання виконавчого листа №2п-7629/10, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 26 травня 2011 року, була подана до державного виконавця 03 жовтня 2016 року, тобто з пропуском річного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який діяв на час повернення стягувачу без виконання виконавчого листа №2п-7629/10 від 26.05.2011 (30.12.2014).

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б факт переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання після 30.12.2014 та до 03.10.2016.

Крім цього, апелянтом не заперечується, що до відкриття 03 жовтня 2016 року виконавчого провадження №52475370 на підставі заяви ПАТ КБ «Надра» від 28 вересня 2016 року, виконавчий лист №2п-7629/10 від 26.05.2011 востаннє був повернутий стягувачу 30 грудня 2014 року, тобто такий міг бути повторно пред`явлений стягувачем до виконання протягом строку, встановленого Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, який діяв на час винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За вказаних обставин, враховуючи, що виконавчий документ, виданий на підставі рішення суду, був пред`явлений до виконання поза межами строків, установлених ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час винесення постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2016), питання про поновлення пропущеного строку в установленому законом порядку не вирішувалося, і відповідно зазначена обставина, виходячи з положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час винесення постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2016), була підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, відтак вимоги скарги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Посилання апелянта на те, що строки для пред`явлення виконавчого листа №2п-7629/10, виданого 26.05.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, були перервані, оскільки виконавчий документ перебував на виконанні в органах державної виконавчої служби, та в подальшому був повернений стягувачу, у зв`язку з чим для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, згідно з Законом № 1404-VIII (з огляду на пункт 5 Розділу XIII) встановлюється строк в три роки, який вираховується з дня його повернення, що не позбавляє права стягувача повторно пред`явити виконавчий лист до виконання щонайменше до 30.12.2017, є безпідставними, оскільки на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №52475370 (03 жовтня 2016 року) діяли положення Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, яким визначено річний строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, натомість Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення скарги з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» задовольнити частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 листопада 2023 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Матіко Станіслав Романович, строк на подання скарги.

Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Матіко Станіслав Романович, задовольнити.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №52475370 від 03.10.2016, винесену старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Дерев`янко Олександром Васильовичем.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 16 грудня 2024 року.

Головуючий:

Судді: