Ухвала

від 05.01.2024 по справі 823/1458/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 січня 2024 року Справа № 823/1458/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №823/1458/18 за позовом приватного підприємства «Стамат» (ЄДРПОУ 35550164, вул.Шевченка, с.Матвіївка, Золотоніський район, 19751 / листування: с.Домантове, вул. Героїв Майдану 3 кв. 6, 19754) до Державної фіскальної служби України, постановив ухвалу.

28.12.2023 Верховний Суд у справі за позовом Приватного підприємства «Стамат» до Державної фіскальної служби України, третя особа на стороні відповідача: Головне управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 (суддя Паламар П.Г.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018 скасувати, а справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд висновує: підставою для зупинення реєстрації податкової накладної згідно квитанції № 1 від 27.12.2018 було саме виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 1005 «кукурудза». Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог квитанції № 1 від 27.12.2017 підприємством було надане до ДФС України повідомлення від 29.12.2017.

03.01.2024 за результатом автоматизованого розподілу справа передана судді Л.В.Трофімовій.

04.04.2018 вх.8101/18 представник позивача у позовній заяві просив:

- скасувати Рішення комісії ДФС від 10.01.2018 №552967/35550164 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.12.2017 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.12.2017 №3 щодо постачальника підприємства та отримувача ТОВ «Агроскорм» (ЄДРПОУ 23513096).

Додатково просить стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 1762 грн, проте не зазначає за рахунок бюджетних асигнувань якого із відповідачів.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача необхідно визначати окремо (висновки ВС у справі № 758/5118/21).

Позивач формує вимоги до різних відповідачів, проте не надає доказ доплати судового збору щодо вимоги немайнового характеру у сумі 1762 грн до іншого відповідача.

ВС у справі №429/3281/13-а зазначає: можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Першу вимогу позивач сформував без урахування вимог п.2 ч.1 ст.5 КАС України до колегіального суб`єкта - комісії ДФС, проте якого саме рівня (територіально чи центрального) не зазначив і про правонаступництво ДФС України, Головного управління ДФС у Черкаській області не повідомив.

ВПВС у справі №999/222/23 зауважує, що зазначення у вступній частині позовної заяви прізвища особи, яка, на думку позивача, має брати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи під час відкриття суддею провадження у справі.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Позивач не окреслює зміст і характер порушеного права і у позовній заяві не зазначає про яке порушене право йдеться усупереч вимог п.9 ч.5 ст.160 КАС України.

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Позовну заяву підписував адвокат Ігнатенко В.М. згідно довіреності від 30.03.2018 (на три роки), проте РНОКПП не зазначив під час оформлення адміністративного позову. Відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається про наявність електронного кабінета.

Усупереч вимог ДСТУ додатки не містять опису із зазначенням кількості аркушів до кожного додатка.

Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження справу №823/1458/18 за позовом ПП «Стамат» (ЄДРПОУ 35550164) та залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: редакції адміністративного позову з урахуванням правонаступництва та змісту п.2 ч.1 ст.5 КАС України; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено кожним із обраних відповідачів з урахуванням правонаступництва; надання доказів на підтвердження протиправності індивідуального якого саме відповідача; доказу доплати судового збору у сумі 1762 грн щодо вимог немайнового характеру до різних відповідачів; зазначенням адвокатом про наявність електронного кабінету; надання опису додатків із зазначенням кількості аркушів; документів на підтвердження повноважень адвоката; обгрунтованого клопотання про залучення співвідповідача та/або третіх осіб.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА