Ухвала

від 05.01.2024 по справі 127/594/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/594/24

Провадження № 2-а/127/4/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Павлишина Павла Олександровича про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Вінницької митниці Державної митної служби України, за участю третьої особи: Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови №0563/401000/22 від 10.01.2023 в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

05.01.2024 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлишин П.О. та адвокат Лялевич О.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці Державної митної служби України, за участю третьої особи: Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови №0563/401000/22 від 10.01.2023 в справі про порушення митних правил.

Одночасно з позовною заявою надійшла заява про забезпечення вищевказаного позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №73669136 відкритого на підставі постанови Вінницької митниці Державної митної служби України №0563/401000/22 від 10.01.2023 (оскаржуваної постанови), до набрання законної сили рішенням суду у справі №127/594/24.

Заяву мотивовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неправомірного стягнення коштів з позивача, що ускладнить поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача у випадку прийняття рішення у справі №127/594/24 на його користь.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

При постановленні ухвали суд виходить з наступного: забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, законом визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає, що підстави, визначені статтею 150 КАС України є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №826/9263/17.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №73669136 позивач наголошує на тому, що постанова про порушення митних правил №0563/401000/22 від 10.01.2023, яка послугувала підставою для відкриття виконавчого провадження №73669136, оскаржується позивачем у судовому порядку. Позивач стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неефективності захисту його прав та інтересів у випадку задоволення позовних вимог, оскільки кошти на виконання оскаржуваної постанови вже будуть безпідставно стягнуті, що завдасть позивачу значної матеріальної шкоди.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що оскаржувана у справі постанова звернута стягувачем до примусового виконання та станом на час розгляду цієї заяви державним виконавцем здійснюються виконавчі дії з примусового виконання оскаржуваної постанови, так 22.12.2023 винесено постанови: про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, про стягнення виконавчого збору, винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Відтак, дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що з метою недопущення негативних наслідків, які можуть настати в результаті невжиття заходів забезпечення позову, а саме стягнення з позивача коштів на примусове виконання оскаржуваної постанови, необхідним є забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №73669136 від 22.12.2023 року, відкритому на підставі виконавчого документа №0563/401000/22 від 10.01.2023 року (оскаржуваної постанови), до набрання законної сили рішенням суду у справі №127/594/24.

Отже, застосуванням заходів забезпечення позову не може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Запропонований заявником захід забезпечення позову відповідає предмету позову є тимчасовим та запобіжним.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Павлишина Павла Олександровича про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Вінницької митниці Державної митної служби України, за участю третьої особи: Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови №0563/401000/22 від 10.01.2023 в справі про порушення митних правил- задовольнити.

Зупинити стягнення штрафу у виконавчому провадженні №73669136 від 22.12.2023, відкритому на підставі постанови Вінницької митниці Державної митної служби України про порушення митних правил за №0563/401000/22 від 10.01.2023, до набрання законної сили рішенням суду у справі №127/594/24.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмовогопровадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя: