Ухвала

від 04.01.2024 по справі 376/1923/23

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1923/23

Провадження № 1-кс/376/8/2024

УХВАЛА

Іменем України

"04" січня 2024 р.

Слідчий суддя Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора - ОСОБА_3 , представника заявника - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сквирського районного суду Київської області в м. Сквира, Київської області клопотання Сквирської міської ради, про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 42023112030000222 від 02 червня 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сквирського районного суду Київської області надійшло клопотання Сквирської міської ради (надалі - заявник), про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 42023112030000222 від 02 червня 2023 року.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 30 червня 2023 року накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,3000 га, кадастровий номер «3224010100:01:056:0030», що розташована за адресою: вул. Соборна, 21, м. Сквира, Білоцерківський район, Київська область та належить юридичній особі - Сквирська міська рада Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04054961) і на праві постійного користування земельною ділянкою перебуває у користуванні Комунального підприємства «СКВИРАБЛАГОУСТРІЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43131772).

Заборонено в будь-який спосіб вчинювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, площею 0,3000 га, кадастровий номер «3224010100:01:056:0030», що розташована за адресою: вул. Соборна, 21, м. Сквира, Білоцерківський район, Київська область та належить юридичній особі - Сквирська міська рада Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04054961) і на праві постійного користування земельною ділянкою перебуває у користуванні Комунального підприємства «СКВИРАБЛАГОУСТРІЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43131772), в тому числі, але не виключно, подавати будь-які заяви відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з вчиненням реєстраційних дій щодо земельної ділянки, площею 0,3000 га, кадастровий номер «3224010100:01:056:0030», що розташована за адресою: вул. Соборна, 21, м. Сквира, Білоцерківський район, Київська область та належить юридичній особі - Сквирська міська рада Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04054961) і на праві постійного користування земельною ділянкою перебуває у користуванні Комунального підприємства «СКВИРАБЛАГОУСТРІЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43131772).

Зі змісту ухвали суду від 30 червня 2023 року, встановлено, що в провадженні СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112030000222 від 02 червня 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Підставою для накладення арешту стало те, що вищезазначена земельна ділянка є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та для запобігання можливості її відчуження, зміною, поділом, враховуючи необхідність проведення ряду слідчих дій та проведення судових експертиз для встановлення об`єктивної істини в кримінальному провадженні.

Однак, як зазначає заявник, з матеріалів кримінального провадження не вбачається, а в клопотанні про накладення арешту не доведено й не обґрунтовано, що відносно майна, власником якого є Сквирська міська рада та на яке накладено арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальний конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Окрім цього, на думку заявника, матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту майна, власником якого є Сквирська міська рада.

В судовому засіданні представник заявника клопотання про скасування арешту майна, подане в інтересах Сквирської міської ради підтримала та просила його задовольнити повністю на підставах зазначених у клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо клопотання, просив відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що підстави у зв`язку з якими накладався арешт на вказане вище майно не змінилися і є всі мотиви вважати, що арештоване майно є предметом здійснення злочинної діяльності.

Відповідно до ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112030000222 від 02 червня 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 30 червня 2023 року в межах даного кримінального провадження накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,3000 га, кадастровий номер «3224010100:01:056:0030», що розташована за адресою: вул. Соборна, 21, м. Сквира, Білоцерківський район, Київська область та належить юридичній особі - Сквирська міська рада Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04054961) і на праві постійного користування земельною ділянкою перебуває у користуванні Комунального підприємства «СКВИРАБЛАГОУСТРІЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43131772).

Згідно зі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Представник заявника зазначає, що арештована земельна ділянка не була знаряддям вчинення злочину, не зберегла на собі його сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також зазначає, що в клопотанні про накладення арешту на майно, прокурор вказує ряд відомостей, які не відповідають дійсності та суперечать обставинам справи.

Так прокурор зазначає, що згідно Договору інвестування на виконання робіт з будівництва громадської будівлі «Багатофункціонального комплексу комерційного призначення з громадською вбиральнею, площею відпочинку громадян та зупинкою громадського транспорту» від 19 грудня 2022 року (надалі - Договір від 19 грудня 2022 року), КП «Сквираблагоустрій» надає для будівництва земельну ділянку, а ФОП ОСОБА_5 здійснює забудову земельної ділянки з кадастровим номером 3224010100:01:056:0030.

Заявник стверджує, що такі судження прокурора не відповідають дійсності, оскільки забудову земельної ділянки з кадастровим номером 3224010100:01:056:0030 здійснює її землекористувач КП «Сквираблагоустрій.

КП «Сквираблагоустрій», зокрема:

- згідно рішення Сквирської міської ради № 47-27-VIII від 06 грудня 2022 року виступає замовником будівництва «Багатофункціонального комплексу комерційного призначення з громадською вбиральнею, площею відпочинку громадян та зупинкою громадського транспорту»;

- отримувало містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 28.12.2023 року;

- виступало замовником проектної документації на будівництво;

- подавало на реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС051230530135.

Відповідно вищезазначене вказує на те, що будівництво на земельній ділянці здійснюється КП «Сквираблагоустрій», як землекористувачем, згідно чинного законодавства України.

Також, заявник не погоджується з твердженнями прокурора про те, що після закінчення будівництва у власність КП «Сквираблагоустрій» переходять лише зупинка громадського транспорту та громадська вбиральня, оскільки згідно рішення Сквирської міської ради № № 47-27-VIII від 06 грудня 2022 року весь комплекс комерційного призначення переходить у власність Сквирської міської територіальної громади в особі Сквирської міської ради.

Поряд з цим, заявник звертає увагу і на помилковість твердження прокурора про безоплатну передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3224010100:01:056:0030 забудовнику, оскільки зазначена земельна ділянка має цільове призначення «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», яке згідно із чинним законодавством України виключає можливість її безоплатної передачі.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).

Також, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Так, у справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.

Згідно зі ст. 7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно до частин 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України).

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Суд звертає увагу, що прокурором не надано жодного доказу на підтвердження того, що існує подальша потреба в арешті майна, а обставини у зв`язку з якими накладався арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3224010100:01:056:0030 не змінилися.

Наразі в кримінальному провадженні № 42023112030000222 жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні злочину. Також, прокурором не надано доказів проведення слідчих дій, призначення будь-яких експертиз, що зумовило б подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Так само у вказаному кримінальному провадженні, станом на цей час не заявлено жодного цивільного позову, як цього вимагає стаття 128 КПК України та наявність якого, була би підставою для подальшого застосування арешту майна.

Разом з тим, Сквирська міська рада є добросовісним набувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3224010100:01:056:0030 та здійснює свою діяльність на ній у встановленому законодавством порядку, принаймні жодних доказів чи фактів протилежного до суду прокурором не надано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана не обгрунтованому процесуальному обмеженню.

Із системного аналізу норм КПК України можливо зробити висновок, що слідчому судді при вирішення питання накладення арешту майна, та при розгляді його скасування, при обґрунтованості такого клопотання, слід обирати або залишати такий спосіб арешту майна, який не призведе до надмірного обмеження прав володільця майна, яке суттєво позначиться на його інтересах.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на володіння заявником належним йому майном, оскільки подальший арешт майна спричинить індивідуальний та надмірний тягар, що суперечить загальним засадам володіння особою майном, вимогам законодавства, зокрема: ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (справи "Баландіна проти України, "Батрак проти України", "Панов проти України").

Керуючись ст.ст. 1, 9, 98, 100, 131, 170, 171-174, 309, 372 КПК України слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Сквирської міської ради про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 42023112030000222 від 02 червня 2023 року - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 03 липня 2023 року на земельну ділянку, площею 0,3000 га, кадастровий номер «3224010100:01:056:0030», що розташована за адресою: вул. Соборна, 21, м. Сквира, Білоцерківський район, Київська область та належить юридичній особі - Сквирська міська рада Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04054961) і на праві постійного користування земельною ділянкою перебуває у користуванні Комунального підприємства «СКВИРАБЛАГОУСТРІЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43131772).

Зняти заборону в будь-який спосіб вчинювати буді-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, площею 0,3000 га, кадастровий номер «3224010100:01:056:0030», що розташована за адресою: вул. Соборна, 21, м. Сквира, Білоцерківський район, Київська область та належить юридичній особі - Сквирська міська рада Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04054961) і на праві постійного користування земельною ділянкою перебуває у користуванні Комунального підприємства «СКВИРАБЛАГОУСТРІЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43131772), в тому числі, але не виключно, подавати будь-які заяви відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зняти заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з вчиненням реєстраційних дій щодо земельної ділянки, площею 0,3000 га, кадастровий номер «3224010100:01:056:0030», що розташована за адресою: вул. Соборна, 21, м. Сквира, Білоцерківський район, Київська область та належить юридичній особі - Сквирська міська рада Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04054961) і на праві постійного користування земельною ділянкою перебуває у користуванні Комунального підприємства «СКВИРАБЛАГОУСТРІЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43131772).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 08.01.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1