Рішення

від 12.09.2023 по справі 354/555/19

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/555/19

Провадження по справі № 2/354/52/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

Головуючої судді: Остап`юк М.В.

при секретарях судового засідання: Дрозді Я.І., Андрійків А.Я., Купчак І.Р., Солоджук Б.В., Бабаєвій Є.М.

з участю сторін:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: адвоката Куцого О.С.

представника відповідача 1: адвоката Воєвідко М.Я.

представника відповідача 2: адвоката Мєлєкєсцева О.І.

відповідача 3: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору дарування, витребування домоволодіння з чужого з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області з позовними вимогами: провизнання права власності в порядку спадкування на домоволодіння АДРЕСА_1 ; про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок АДРЕСА_1 ; про визнання недійсним договору дарування житлового будинку від 06.08.2018 за № 662; про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_4 ; про витребування цього домоволодіння у його користь з незаконного володіння ОСОБА_4 .

1.1. Процесуальний рух справи в Суді

09.07.2019 ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Яблуницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору дарування, витребування домоволодіння з чужого з незаконного володіння.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області у складі судді Польської М.В. від 11 липня 2019 відкрито провадження у справі і призначено до підготовчого судового розгляду (т.1 а.с.52).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2019 витребувано докази по справі з архіву Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Яремчанської ради та від приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Побережної І.М.(т.1, а. с. 162)

У зв`язку із закінченням станом на 27.03.2020 терміну відрядження судді Польської М.В. до Яремчанського міського суду та відсутністю у штаті суду суддів, процесуальних рух у справі не здійснювався до 03.08.2020 (т.2, а. с. 36)

03.08.2020 відбувся повторний автоматизований розподіл судової справи. Справа передана для розгляду судді Остап`юк М.В. (т.2, а.с. 38).

12 жовтня 2020 ухвалою Суду справу прийнято до провадження (т.2, а. с. 46).

26 липня 2021 ухвалою Суду залучено правонаступника відповідача Яблуницької сільської ради - Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області (т.2, а. с. 138-139).

26 липня 2021 ухвалою Суду витребувано з Яремчанської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_5 (т.2, а. с. 139).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області 06.08.2021 закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду по суті (т.2, а. с. 128).

01 листопада 2022 розпочався розгляд справи по суті.

Ухвалою Суду від 01 березня 2023 витребувано від ВП №1 Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківські області матеріали кримінального провадження по кримінальній справі № 12018090110000152 від 03.10.2018 за ч.1 ст. 190 КК України (т.3, а. с. 95).

Ухвалою суду від 13 березня 2023 витребувано докази від Архівного відділу Яремчанської міської ради Надвірнянського району Івано-Фрранківської області рішення органу місцевого самоврядування та документи, які стали підставою для оформлення права власності на спірну нерухомість Відповідачем (т.3, а. с. 116).

22 серпня 2023 відбувся розгляд справи по суті.

12 вересня 2023 року завершено розгляд справи по суті.

1.2. Зміст позовних вимог та позиції учасників

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його тато ОСОБА_6 . Після його смерті спадщину прийняла мама ОСОБА_5 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є його рідними братом та сестрою. Позивач зазначає, що у 2001 році він виїхав на роботу в Португалію, а у 2012 році - повернувся в Україну до своєї мами ОСОБА_5 , яка проживала як одинока, у вкрай важких матеріально-побутових умовах (житловий будинок знаходився в аварійному стані, вікна повибивані, між кімнатами відсутні двері, мама спала на ліжку в кімнаті де були потріскані всі стіни, тощо). Тому, після повернення з роботи, з 2012 року він постійно проживав разом із матір`ю та здійснював догляд за нею. Для покращення умов її проживання він поміняв фундамент і тим самим укріпив будинок, добудував у будинку ванну кімнату із туалетом, провів воду і каналізацію, зробив інші ремонтні роботи, щоб були забезпечені необхідні умови для проживання мами. ІНФОРМАЦІЯ_2 їхня мати ОСОБА_5 померла. За життя остання заповіту не складала, тому після її смерті відкрилася спадщина за законом. Оскільки на час її смерті у житловому будинку АДРЕСА_1 разом із нею проживав та був зареєстрований, як спадкоємець першої черги, тільки позивач, то останній звернувся до нотаріуса у шестимісячний термін для прийняття спадщини. Проте, у видачі свідоцтва про спадщину за законом на житловий будинок йому було відмовлено, оскільки він не надав правовстановлюючий документ, який би підтвердив право власності його матері на вищевказане будинковолодіння. Позивач вказує, що відповідно до технічного паспорта, спадковий житловий будинок складається із: житлового будинку під літерою "А"; літньої кухні, під літерою "Б"; сараю, під літерою "В"; криниці, під №1. Вищевказаний житловий будинок разом із господарськими спорудами зазначений в погосподарських книгах Яблунецької сільської ради Яремчанської міської ради. За змістом діючих на той час нормативно-правових актів, виникнення права власності на житловий будинок та господарські споруди, які були побудовані у 1950 році підтверджувалося записами у погосподарських книгах. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що має право на спадкове майно після смерті своєї матері ОСОБА_5 і бажає оформити та зареєструвати своє право власності на нього. Разом з тим, у жовтні 2018 року поштою йому прийшла заява -попередження покинути житловий будинок, відповідно до якої йому стало відомо про те, що власником спірного житлового будинку АДРЕСА_1 є його племінниця - ОСОБА_4 . Як вияснилося, його рідний брат, відповідач ОСОБА_3 , який з 10.04.1990 року вибув із села Яблуниці у місто Хмельницький, і з того часу до дня смерті мами жодного відношення до спірного домоволодіння не мав, 17.07.2018 року на підставі підроблених записів у погосподарських книгах, а згодом на підставі виписки із погосподарської книги за 2001- 2005 роки, виданої Яблуницькою сільською радою 27.06.2018 року, зареєстрував право власності на себе, незважаючи на те, що на час реєстрації права власності на домоволодіння згідно з виписки із погосподарських книг за 2011-2018 роки, виданої Яблуницькою сільською радою 15.08.2018 року, на обліку в даному домоволодінні перебувала їхня мати ОСОБА_5 . Вподальшому, щоб унеможливити повернення цього житлового будинку, 06.08.2018 відповідач ОСОБА_3 подарував його своїй дочці ОСОБА_4 . Вважає, що договір дарування є недійсним, оскільки відповідач ОСОБА_3 набув право власності на підставі підроблених документів, а саме виписки із погосподарської книги. А відтак, його брат ОСОБА_3 не мав права відчужувати спірний житловий будинок. З огляду на це, позивач змушений звертатися до суду із вказаним позовом для захисту свого права власності.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, з підстав, викладених вище. Просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 30.11.2022 відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала повністю. Пояснила, що є рідною сестрою позивача. Після того, як вийшла заміж, переїхала проживати до чоловіка. Їхня мати ОСОБА_5 певний час проживала одна у спірному домоволодінні, оскільки позивач ОСОБА_7 був на заробітках у Португалії, а відповідач ОСОБА_3 після одруження постійно проживав у м. Хмельницькому. Останній рідко приїжджав провідувати маму. Мамин будинок, який є предметом спору, був у дуже поганому стані, і їй було важко там жити. Відповідач ОСОБА_3 забрав її на певний час у місто Хмельницький, але так як мама посварилася (побилася) з невісткою, то ОСОБА_8 привіз її назад додому, залишив на ОСОБА_9 перевалі і сказав, що нехай живе і помирає де хоче. З того часу, півтора року, мати Сторін проживала з нею, а потім у сестер і племінників у с. Микуличині. Про жахливі умови проживання мами у спірному будинку, про його непридатний для проживання стан, вона повідомила позивача - брата ОСОБА_10 . Наголосила, що молодший брат відповідач ОСОБА_3 нічим не допомагав матері. Саме її чоловік за життя завжди возив дрова матері, щоб палити піч. У 2012 році приїхав з Португалії позивач - брат ОСОБА_10 , який зробив у будинку ремонти. Оскільки у матері була зламана нога, то позивач і вона ввесь час доглядали за матір`ю. Позивач навіть оплачував доглядальницю для мами, яка готувала їжу. Здійснив похованням мати. І лише через рік після смерті матері з`явився молодший брат відповідач 1 ОСОБА_3 , і в той час, коли позивач був у лікарні, поміняв у будинку замок, викинувши речі позивача на вулицю. Вважає, що відповідач поступив жорстоко до брата. Оскільки вони є всі троє дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , то їм належить у рівних частках будинок батьків. У зв`язку з тим, що у неї є у власності будинок, вона не претендує на частку у батьківському житлі, про те вважає, що буде справедливо, якщо саме Позивачеві належатиме будинок, оскільки останній ввесь час проживав з матір`ю, аж до дня її смерті, доглядав за нею, поховав її, та відремонтував спірний будинок, привів його у придатний для проживання стан. Просила задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник відповідача 1 ОСОБА_3 , адвокат Воєвідко М.І., заперечив щодо задоволення позовних вимог та пояснив, що спірний житловий будинок було побудовано в 1950 році. У погосподарській книзі його довірителя відповідача ОСОБА_3 вказано як члена сім`ї батьків сторін ОСОБА_12 і ОСОБА_5 , у той час як позивача по справі як члена сім`ї у погосподарській книзі взагалі не вказано. 31.05.2005 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до Яблуницької сільської ради про надання дозволу на оформлення права власності на спірний житловий будинок. На вказаній заяві за підписом ОСОБА_5 вчинено напис про те що вона не заперечує відносно надання житлового будинку у власність синові ОСОБА_3 . Під погодженням стоїть особистий підпис ОСОБА_5 . Тобто, ОСОБА_5 , мати сторін, відмовилась у письмовому вигляді від права власності на спірне майно, що відповідає вимогам законодавства. Виконавчий комітет Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради, своїм рішенням від 17 червня 2005 року №21 оформив право власності на житловий будинок в АДРЕСА_2 , погосподарський номер 70, за відповідачем ОСОБА_3 в цілому, а Коломийське МБТІ видало та зареєструвало свідоцтво на право власності на підставі вищевказаного рішення. Відповідач ОСОБА_3 на той момент вчинив всі передбачені чинним законодавством дії для належного оформлення та реєстрації права власності. Органи державної влади, визнавши право власності ОСОБА_3 на житловий будинок через свої помилки або безвідповідальність не оформили права фізичної особи належним чином. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України», кожен, чиї права та свободи, вказані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснюють свої офіційні повноваження. Тому представник відповідача зазначає, що відповідач ОСОБА_3 з моменту прийняття рішення уповноваженим органом про оформлення права власності на житловий будинок має право власності. Також 31.05.2005 року мати Сторін ОСОБА_5 дала згоду на вилучення із її постійного користування земельну ділянку площею 1,5 га, що підтверджується архівним витягом із матеріалів Яблуницької сільської ради від 25.06.2018 року. Відтак, Яблуницька сільська рада своїм рішення сесії від 05.07.2005 року вилучила із постійного користування у ОСОБА_5 та надала дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та площею 1,06 га для ведення особистого селянського господарства. В подальшому ОСОБА_3 31.07.2018 зареєстрував в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 2611093001:16:008:0414 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Після цього, в передбаченому чинним законодавством порядку, інформація про право власності на нерухоме майно була внесена в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Подальше вчинення правочину щодо дарування об`єкту нерухомого майна ОСОБА_4 ОСОБА_3 вчинив законно. Також законність користування земельною ділянкою, на якій розміщений спірний об`єкт нерухомості, підтверджується квитанціями про прийняття податків і зборів виданим Яблуницькою сільською радою. Виходячи з викладеного, представник відповідача у позовних вимогах просив відмовити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача 2 ОСОБА_4 адвокат Мєлєкєсцев О.І. категорично заперечив можливість задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що його довірителька ОСОБА_4 законно набула право власності на спірне домоволодіння, підстави для визнання договору купівлі-продажу нерухомості недійсним та скасування державної реєстрації права власності відсутні.

Представник відповідача Поляницької сільської ради у судові засідання не з`являвся. Повідомлений був належним чином. Письмова позиція Поляницької сільської ради щодо позову відсутня.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , 1933 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (т.1, а.с. 7).

Відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою Позивача.

Відповідачка ОСОБА_4 - племінницею, дочкою відповідача 1 ОСОБА_3 , що вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00020712436, сформованого 06.08.2018 року приватним нотаріусом Побережною І.М. (т.1, а.с. 193).

На даний час між Сторонами існує спір про право власності на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1 , у якому проживали їхні батьки: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Відповідно до Технічного паспорту, складеного 13 липня 2018 року ОКП «Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації», вказане домоволодіння складається із: житлового будинку, літера «А», літньої кухні, літера «Б», сараю, літера «В», криниці під № 1 (т.1, а.с. 28-32).

З`ясовано, що у цьому домоволодінні ввесь час проживали батьки Сторін, аж до своєї смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін - ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 - померла мати сторін ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами про смерть останніх серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 відповідно (т.1, 13-14).

На випадок своєї смерті, батьки Сторін не залишили заповіту.

За змістом Довідок виконавчого комітету Яблуницької сільської ради від 15.12.2014 № 1617, від 28.09.2016 № 1819, від 14.08.2018 № 1227, позивач ОСОБА_1 єдиний з дітей з 2012 року постійно проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 , тобто у спірному володінні. Вів спільне господарство аж до дня її смерті, здійснював догляд за нею, яка дійсно потребувала стороннього догляду (т.1, а.с. 15-17).

Аналогічна інформація зазначена у Акті обстеження матеріально-побутових умов від 15.08.2018, складеному депутатом Яблуницької сільської ради (далі - Акт). Так, відповідно до Акту, ОСОБА_1 зареєстрований та з 2012 року по даний час проживає за вказаною вище адресою. З 2012 року до дня смерті матері- ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ) спільно проживав з нею в будинку за зазначеною адресою та вів спільне господарство (т.1, а.с. 19).

В ході судового розгляду встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 (т.1, а. с. 79-80).

Як вбачається з довідки Яремчанського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області вих. № 641/05 від 13.08.2019, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ Надвірнянське об`єднане управління ПФУ і отримує пенсію по інвалідності (т.1, а.с. 81).

03 липня 2018 позивач ОСОБА_1 , звернувся до Яремчанської державної нотаріальної контори із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері, а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , як такий, що прийняв спадщину, оскільки на день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав з померлою за адресою: с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (т.2, а.с. 151).

За результатами розгляду заяви Позивача, Державний нотаріус прийняла постанову від 03.08.2018р. вих. № 503/02-31 (далі - Постанова) (т.1, а.с. 26).

Відповідно до вказаної Постанови ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом на майно, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері - ОСОБА_5 , яка до дня смерті постійно проживала за адресою: с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. До спадщини входить: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Однак, згаданою Постановою державного нотаріуса Бойчуку Я.І. відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане домоволодіння, оскільки спадкоємцем не пред`явлено правовстановлювальних документів на це майно (т.1, а.с. 26).

У ході судового розгляду з`ясовано, що Позивач у жовтні того ж року отримав заяву попередження від своєї племінниці ОСОБА_4 , відповідачки 3 у справі, про негайне звільнення житла до 20 жовтня 2018 року, оскільки власницею спірного домоволодіння є вона.

Так, як вбачається із заяви про попередження, нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу І.М. Побережної 27.09.2018 року, відповідач 1 ОСОБА_3 , брат Позивача, діючи від імені своєї дочки відповідачки 3 ОСОБА_4 , звернувся до позивача із заявою, у якій повідомив, що власницею житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 06.08.2018 року є ОСОБА_4 , та про намір останньої провести реконструкцію та ремонтні роботи у вищевказаному житловому будинку, у зв`язку з чим, Позивачу необхідно негайно звільнити житло в строк до 20 жовтня 2018 року від речей особистого користування та знятися з реєстрації місця проживання (т.1, а.с. 33).

Позивач зазначає, що в подальшому йому стало відомо, що його брат ОСОБА_3 без його відома та відома матері оформив право власності на житловий будинок батьків, і щоб унеможливити його повернення - подарував своїй дочці. Вважає, що Відповідач 1 набув право власності на домоволодіння батьків у незаконний спосіб, просить скасувати державну реєстрацію права власності відповідачів 1 та 3 на спірний будинок.

Вирішуючи питання про законність набуття відповідачами 2 та 3 права власності на спірне домоволодіння, Судом встановлено наступне.

Відповідно до Інформації що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі - Реєстр речових прав), власником спірного домоволодіння на даний час є ОСОБА_4 (т.1, а.с. 37).

Як вбачається з Реєстру речових прав, ОСОБА_4 набула право власності на об`єкт нерухомості на підставі Договору дарування, серії та номер: 662 від 06.08.2018 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу І.М. Побережною (далі - Договір дарування (т.1, а.с. 37).

Зі змісту вказаного Договору дарування, копія якого долучена до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_3 , тобто відповідач 1, подарував ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 .

У пункті 2 Договору дарування зазначається, що право власності Дарувальника на зазначений вище житловий будинок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 19.07.2018 ОСОБА_14 , державним реєстратором Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 131408271, номер запису про право власності - 27108159, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1602085726110 (т.1, а.с. 175).

Згідно з вказаним Витягом, підставою виникнення права власності у ОСОБА_3 (Відповідача 1) є виписка із погосподарської книги, серія та номер 241/022-21/20, видана 27.06.2018, видавник Яблуницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (т.1, а.с. 180).

З матеріалів справи вбачається, що це Виписка з погосподарської книги за 2001-2005 роки (т.1, а.с. 179), у відповідності до якої у користуванні ОСОБА_3 є житловий будинок загальною площею 80, 2 м2, житловою площею 50 м2, рік побудови - 1950-й, господарські споруди та літня кухня за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка 1, 31 га, в тому числі 0, 25 га для обслуговування житлового будинку).

Позивач оспорює законність такої виписки, оскільки інформація, яка міститься у ній суперечить дійсним обставинам справи, зокрема, його аргументи наступні: будинок побудований у 1950 роках, ще до народження Відповідача 1. Станом на 2001-2005 роки була жива мати Сторін, яка успадкувала цей будинок після батька, а тому домоволодіння не могло бути у користуванні його брата Відповідача 1, а перебувало у користуванні їхньої матері, яка і була його власницею аж до смерті.

Як вбачається з виписки з погосподарських книг за 2011-2018 рік, виданої Виконавчим комітетом Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 15.08.2018 № 324/02.2-21/20, спірний житловий будинок у АДРЕСА_1 , побудований у 1950 (т.1, а.с. 18). В судовому засіданні встановлено, що підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами, спірний будинок у АДРЕСА_1 , побудований у 1950 році.

Виникнення права власності на житловий будинок та господарські споруди, побудовані у 1950 роках регулювалося положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР»,Вказівками по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежали від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністром комунального господарства Української РСР В. Романовим 31.01.1966 р. передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (пункт 4 Інструкції), зокрема на підставі записів у погосподарських книгах (пункт 20 Інструкції).

Самі записи у погосподарських книгах визнаються Верховним Судом як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право приватної власності (Постанова від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13 та Постанова Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 559/375/16-ц).

Відповідно до даних погосподарської книги за період з 01.01.1977 по 01.06.1979 роки, головою сім`ї записаний ОСОБА_6 , батько Сторін, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із записами погосподарських книг за періоди з 01.01.1996 по 01.01.2000 роки, з 01.01.2001 по 01.01.2005 роки, з 01.01.2006 по 01.01.2010 роки, з 01.01.2011 по 01.01.2015 роки головою сім`ї записана ОСОБА_5 - мати Сторін (т.1, а.с. 11-12, т.3, а.с. 104, 111-112).

У погосподарській книзі за період з 2016 по 2023 роки першою записана ОСОБА_5 , з відміткою про смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 , а другим ОСОБА_1 - позивач.

Разом з тим, записи у погосподарській книзі за період з 01.01.2001 по 01.01.2005 роки містять виправлення (т.3, а.с. 111-112).

Так, вбачається, першою у погосподарській книзі за цей період записана ОСОБА_5 , як «голова сім`ї», що виправлено на «Мати», а другим - ОСОБА_3 (відповідач 1), внизу під прізвищем та ініціалами якого вказано: «голова сім`ї».

Вирішуючи питання про правомочність змін у погосподарській книзі, а саме щодо зміни у записі в погосподарській книзі голови домоволодіння з ОСОБА_5 на ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських (селищних) радах, затвердженої Наказом Держкомстату України від 17.07.2000 № 234 (далі - Інструкція від 17.07.2000 № 234), чинної у цей період, будь-які підчистки та не обумовлені текстовим записом виправлення в цих документах не допускаються. Будь-які виправлення та перекреслення повинні бути обумовлені та завірені підписом голови або секретаря виконкому сільської ради (особи, яка виконує функції секретаря виконкому сільської ради).

Отже, виправлення у Погосподарських книгах не допускалися, у разі, якщо все таки останні наявні, то мали бути належно завірені та обгрунтовані.

Однак, як вбачається, виправлення у погосподарській книзі за період з 01.01.2001 по 01.01.2005 роки не завірені підписом секретаря чи голови виконкому, підстави їх внесення не обгрунтовані (взагалі відсутні), що свідчить про невідповідність їх внесення вимогам законодавства.

З метою всестороннього розгляду справи, Суд ставивив на обговорення Сторін питання про виклик представника сільської ради для надання пояснень відносно виправлень у записах погосподарської книги за цей період. Однак, представники відповідачів заперечили необхідність отримання таких пояснень.

Про невідповідність законодавству записів у погосподарській книзі у цей період свідчить також і те, що в силу пункту 9 Інструкції від 17.07.2000 № 234 до Погосподарської книги записуються члени домогосподарства, що прописані і постійно проживають на території сільської ради,.

У той час, як вбачається з довідки, виданої виконкомом Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 14.08.2018 № 1226, ОСОБА_3 , вибув із села Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області 10.04.1990 року (т.1, а.с. 36).

З Інформації Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області від 24.07.2019 Відповідач 1 ОСОБА_3 з 10.09.1997 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (т.1, а.с. 68).

Отже, до Погосподарської книги за цей період внесені відомості про Відповідача, який на той час проживав і був зареєстрований у іншій області, що теж суперечило вимогам нормативно-правових актів.

Як уже зазначалося та підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, підставою виникнення права власності у ОСОБА_3 є саме Виписка з погосподарської книги за 2001-2005 роки (т.1, а. с. 179), яка, як встановлено вище, сформована на основі відомостей Погосподарської книги, внесених всупереч вимогам законодавства.

Твердження Сторони відповідачів про те, що вказана виписка ніким не визнана недійсною і факт її підробки не встановлений в рамках кримінального провадження № 12018090110000152 від 03.10.2018 року не спростовує незаконності внесення відомостей до Погосподарської книги за період 2001-2005 років в частині зміни голови домогосподарства, які вподальшому стали підставою для реєстрації права власності за відповідачем ОСОБА_3 .

Крім того, як встановлено за результатами огляду у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 12018090110000152 від 03.10.2018 року, за заявою позивача від 27.09.2018 року про те, що його рідний брат ОСОБА_3 шляхом шахрайства у 2018 році набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України.

За результатами досудового розслідування слідчим прийнято постанову про закриття кримінального провадження від 09.10.2019 року у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні (т.2, а.с. 17).

Таким чином, у рамках згаданого кримінального провадження оцінка ні діям, ні обставинам справи не надавалася. Зазначена постанова не носить доказового значення у цій справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що "рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - "суд знає закони" (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.»

Враховуючи досліджені письмові докази, зокрема, виписку з погосподарської книги за період з 2001 по 2005 роки в контексті відповідності змін, внесених до неї відносно голови домогосподарства, вимогам Закону, суд приходить до висновку, що внесення таких змін відбулося всупереч діючим на той час нормативно-правовим актам.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права припиняються.

Тому, з метою ефективного захисту права Позивача та уникнення формального підходу до розгляду справи, з огляду на винятковість обставин цієї справи, враховуючи, що факт незаконності первинних документів, на підставі яких набуто Відповідачем 1 ОСОБА_3 право власності на спірне домоволодіння встановлено обставинами справи, Суд вважає за необхідне визнати недійсною виписку із погосподарської книги, серія та номер: 241/022-21/20, виданий 27.06.2018, видавник: Яблуницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

З огляду на те, що підставою для виникнення права власності у Відповідача 1 ОСОБА_3 став документ, відомості до якого внесено з порушенням законодавства, а тому державна реєстрація права власності на спірний житловий будинок здійснена на підставі цього документа підлягає скасуванню.

Відповідно підлягають до задоволення і похідні позовні вимоги про визнання недійсним договору дарування від 06.08.2018, відповідно до якого ОСОБА_3 подарував ОСОБА_4 спірний житловий будинок та про скасування рішення про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_4 на цей будинок, оскільки судом встановлено порушення при набутті права власності первинним власником відповідачем 1 ОСОБА_3 на спірне домоволодіння.

Щодо твердження Сторони відовідачів про те, що рішенням Яблуницької сільської ради від 17 червня 2005 року №21 оформлено право власності за відповідачем ОСОБА_3 на спірний житловий будинок, то Судом досліджено вказане рішення, відповідно до пункту 3 якого вирішено оформити право приватної власності на житловий будинок в АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 , а також досліджено копію заяви останнього про надання дозволу на право власності на житловий будинок на участку Село (т.3, а.с. 126, 127).

На обґрунтування заперечень відносно позовних вимог, представник відповідача вказував, що на підставі вказаного рішення Відповідач 1 оформив право власності на спірний будинок, а на заяві наявне волевиявлення матері Сторін на те, щоб саме ОСОБА_3 надати у власність цей будинок.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як уже зазначалося вище, підставою виникнення права власності у ОСОБА_3 згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є саме Виписка з погосподарської книги за 2001-2005 роки, а не рішення виконавчого комітету Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 17.06.2005 № 21 «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок». Відповідно, на підставі вказаного рішення Відповідач не набув права власності на спірний будинок, причини суду не повідомлено, а відтак, останнє не має доказового значення у цій справі, оскільки не призвело для Відповідача жодних юридичних наслідків. Крім того, як встановлено за результатами вивчення матеріалів справи, це рішення і не стало підставою для внесення виправлень до погосподарської книги за період з 2001-2005 років в частині зміни голови домогосподарства.

Щодо заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на право власності на житловий будинок, де наявний дозвіл на це матері сторін ОСОБА_5 , то Суд звертає увагу учасників, що у матеріалах справи наявна копія такої заяви, і ця копія нечіткої якості (т. 3, а. с. 127).

Зі змісту заяви не вбачається ідентифікуючих даних житлового будинку, дозвіл на право власності якого просить надати Відповідач 1 і щодо якого не заперечує його мати, а саме, окрім інформації про місцерозташування будинку на участку Село, будь-яка інша інформація про адресу будинку відсутня. Крім того, дати заяви нечіткі, незрозуміло, вони написані у 2005 чи у 2006 році, а дата реєстрації цієї заяви у виконкомі Яблуницької сільської ради обрізана.

Крім того, ні зі змісту цієї заяви, ні з матеріалів справи не вбачається, що вказана заява стала підставою для внесення виправлень до Погосподарської книги 2001-2005 років щодо зміни голови домогосподарства.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на те, що у вказаній заяві відсутні чіткі ідентифікаційні дані житлового будинку про який йде мова, а також з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні правоустановлюючі документи, на яких є посилання на цю заяву, то остання не має доказового значення у цій справі.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на спірне домоволодіння за Позивачем у порядку спадкування, суд виходить з такого.

Статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як уже зазначалося вище, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

ОСОБА_5 , мати Сторін, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 була зазначена в погосподарських книгах як голова сім`ї спірного будинку, тому судом визнається набуття нею право власності на вказаний будинок, що підтверджується відповідними записами в погосподарських книгах.

На випадок своєї смерті ОСОБА_5 заповіту не залишила.

У відповідності до статті 1223, 1261 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують у першу чергу діти спадкодавця.

Судом встановлено, що Сторони по справі позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_5 та спадкоємцями за законом першої черги.

Згідно з частиною першою статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 1267 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом розглядом встановлено, що Позивач вважається таким, що прийняв спадщину, як такий, що постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З матеріалів витребуваної спадкової справи з`ясовано, що інші спадкоємці відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які не проживали на час смерті з спадкодавцем, не подавали заяв про прийняття спадщини(т.2, а.с. 151-174).

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні вважала, що успадкувати все майно після матері має її брат - Позивач у цій справі ОСОБА_1 , а тому заяву не подавала. Про те зазначила, що якщо її молодший брат відповідач ОСОБА_3 має право на частку, то вона також має право претендувати на спадкове майно.

У свою чергу відповідач ОСОБА_3 вважав себе власником спадкового житлового будинку, і тому, як вказував його представник, не реалізовував своє право на спадкування.

Відтак, з огляду на принцип рівності часток спадкоємців за законом та враховуючи особливості цієї справи, зокрема, що спір між рідними братами, стосується житлового будинку батьків Сторін, де останні народилися і виросли, суд вважає, що вимога про визнання права власності Позивача на ввесь житловий будинок та його витребування, на даний час є передчасною, оскільки це порушить права інших спадкоємців першої черги звернутися у встановленому законом порядку до нотаріуса для прийняття спадщини. А тому, у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 1216, 1217, 1218, 1223, 1261, 1267, 1270 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 77, 81, 259, 263 ЦПК України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору дарування, витребування домоволодіння з чужого з незаконного володіння - задовольнити частково.

Визнати недійсною виписку із погосподарської книги, серія та номер: 241/022-21/20, виданий 27.06.2018, видавник: Яблуницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42131406 від 19.07.2018 11:35:55, ОСОБА_14 , Державне підприємство «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Івано-Франківська обл.

Визнати недійсним договір дарування, серія та номер: 662, виданий 06.08.2018, видавник: Побережна І.М., приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер; 42409877 від 06.08.2018 17:07:31, приватний нотаріус Побережна Ірина Миколаївна, Хмельницький міський нотаріальний округ, Хмельницька обл.

У задоволенні позовних вимог про визнання права власності у порядку спадкування та про витребування майна - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач 1: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання29015, АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач 2: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач 3: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання78454, АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Відповідач 4: Поляницька сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, місцезнаходження юридичної особи:78593, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, село Поляниця, код ЄДРПОУ25596005.

Повний текст рішення складено 08.01.2024.

Суддя: М. В. Остап`юк