Рішення

від 08.01.2024 по справі 211/2807/23

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/2807/23

Провадження № 2/211/1686/23

Р І Ш Е Н Н Я

менем України

08 січня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

при секретарях Дереклєєвій А.О., Брюховій В.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 (в режимі відео конференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відео конференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека низьких цін Кремінь» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека низьких цін Кремінь» (далі по тексту ТОВ «Аптека низьких цін Кремінь») та просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 30451,61 грн. з відрахуванням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, а також спричинену моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн., посилаючись на порушення вимог трудового законодавства. В обґрунтування вимог зазначила, що вона працювала у ТОВ «Аптека низьких цін Кремінь» на посаді маркувальника. Наказом (розпорядженням) відповідача №25/08-3к від 25 серпня 2022 року її було звільнено на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін. Останнім її робочим днем є 25 серпня 2022 року, що підтверджується вищевказаним наказом, який вона отримала в день звільнення. Однак, у день звільнення, незважаючи на те, що вона перебувала на роботі, їй не було видано трудової книжки. В подальшому позивач неодноразово зверталася до адміністрації підприємства, однак, її прохання були проігноровані. Лише 13 січня 2023 року вона, повторно звернувшись до відповідача, змогла отримати трудову книжку, про що відповідач має докази у вигляді її розписки про отримання трудової книжки, що нарешті надало їй змогу працевлаштуватися та отримувати дохід. Зауважує, що будь-яких повідомлень від відповідача вона не отримувала та не повідомлялася іншим чином. При цьому зазначає, що зважаючи на ту обставину, що вона не отримала відомості про розмір її середнього заробітку, позивач позбавлена можливості надати розрахунок середнього заробітку за період затримки у видачі трудової книжки, відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995. Через що вона просить суд стягнути середній заробіток у розмірі мінімальної заробітної плати по України, визначений Законом на час затримки, тобто 6500,00 6700,00 гривень, а саме: серпень 2022 року 1258,06 грн. (6500 / 31 *6); вересень 2022 року 6500,00 грн.; жовтень 2022 року 6700,00 грн.; листопад 2022 року 6700,00 грн.; грудень 2022 року 6700,00 грн.; січень 2023 року 2593,55 грн. (6700 / 31*12); а разом 30451,61 грн. Також зауважує, що з боку відповідача мало місце порушення законних її прав, спричинене затримкою у видачі трудової книжки. Слід також врахувати, що порушення її права тривало протягом довгого часу з причин, які не залежали від її волі. Безумовно факт її звільнення з допущеними порушеннями та невидача їй трудової книжки негативно вплинуло на її психоемоційний стан і так чи інакше порушило нормальні життєві зв`язки, що вимагало у позивача додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення порушеного права, а тому вона вважає за необхідне заявити також позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, а достатнім розміром компенсації понесеної моральної шкоди вважає суму у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 09 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху з пропозицією позивачу усунути недоліки.

20 червня 2023 року недоліки було усунуто та ухвалою суду від 04 липня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ТОВ «Аптека низьких цін Кремінь» скористався правом подання відзиву до суду та 22 серпня 2023 року до суду подано відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що громадянка ОСОБА_3 з 01.04.2021 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Аптека низьких цін Кремінь», прийнята на посаду маркувальника Аптеки №8 (м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 66-А) згідно з наказом від 31.03.2021 №01/04-11к. 23.08.2022 ОСОБА_3 надала заяву про звільнення із займаної посади 25.08.2022 за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Дана заява була задоволена відповідачем та відповідно наказу від 23.08.2022 №25/08-3к ОСОБА_3 було звільнено із займаної посади 25 серпня 2022 року та проведено остаточний розрахунок. Одночасно із заявою на звільнення, ОСОБА_3 надала заяву від 23.08.2022, якою прохала у зв`язку з її звільненням 25.08.2022 та неможливістю особисто отримати трудову книжку в офісі підприємства у м. Запоріжжя, переслати її поштою на адресу аптеки № 8 ТОВ «Аптека низьких цін Кремінь» (м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 66-А, прим. № 1-4). 23.08.2022 відповідно до заяв позивача, відповідачем було підготовлено наказ про звільнення та оформлено трудову книжку. Щоб видати її у день звільнення, 24.08.2022 було заплановано її направлення на адресу Аптеки №8 (як того і прохала позивач), але в цей день з ранку 24.08.2022 місто Запоріжжя було атаковано російськими військами 9 ракетами, також згідно повідомлень у пресі був ризик повторних обстрілів через День незалежності України, у зв`язку з чим адміністрацією підприємства було прийнято рішення не виводити працівників до офісу та дозволити 24.08.2022 та 25.08.2022 працювати віддалено. У зв`язку з цим, трудова книжка ОСОБА_3 була направлена поштою на адресу Аптеки №8 26.08.2022 та фактично була отримана аптекою №8 - 27.08.2022. У своїй позовній заяві гр. ОСОБА_3 зазначає, що свою трудову книжку вона отримала лише 13.01.2023 після повторного звернення до відповідача, чим останній порушив вимоги ст. 47 КЗпП України і має сплатити на її користь середній заробіток за весь час затримки у видачі трудової книжки. Але вини відповідача у затримці видачі трудової книжки немає. Як вже зазначалось, трудова книжка позивача була доставлена на аптеку № 8, згідно її згоди, 27.08.2022 (це була субота, аптека працювала) та у той же день зав. Аптеки №8 ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_3 та попередила її, що трудова вже на місці, вона може прийти забрати, але позивач за трудовою книжкою не прийшла. 30.08.2022 на адресу Позивача поштою було направлено повідомлення про те, що трудова книжка знаходиться в Аптеці №8, отже ОСОБА_3 в будь-який зручний для неї час, з урахуванням режиму роботи аптеки, може прийти та забрати трудову книжку. Оскільки позивач за трудовою книжкою так і не прийшла, зав. Аптеки №8 ОСОБА_4 неодноразово телефонувала ОСОБА_3 та направляла їй повідомлення у Вайбер. Наприклад, 13.09.2022 о 17-05 ОСОБА_4 у месенджері Вайбер написала ОСОБА_3 повідомлення, щоб вона прийшла забрати свою трудову книжку, на що позивач одразу (о 17-06) відповіла, що так вона зайде забере, але так і не прийшла. Після цього, у жовтні 2022 року на адресу ТОВ «Аптека низьких цін Кремінь» надійшов лист від ОСОБА_3 від 22.10.2022, в якому вона, окрім обвинувачень у нібито упередженому ставленні до неї збоку керівництва аптекою, також зазначала, що їй до цього часу не видано трудову книжку, через що вона буде звертатись до суду. У відповідь, листом від 07.11.2022 ТОВ «Аптека низьких цін Кремінь» повідомило позивача, що її трудова книжка була направлена поштою до Аптеки №8 (м.Кривий Ріг, вул.Співдружності, буд. 66-А, прим. 1-4) та фактично надійшла на зазначену адресу 27.08.2022, та по цей час зберігається там, але за отриманням трудової книжки до Аптеки №8 позивач по цей час не з`явилась, з невідомих для відповідача причин. У зв`язку з чим, порушень чинного законодавства під час звільнення не має, а свою трудову книжку позивач може отримати в будь-який день (з урахуванням режиму роботи) в Аптеці №8. Оскільки вимоги трудового законодавства під час звільнення позивача порушені роботодавцем не були, вимушені прогули відсутні, підстав для виплати ОСОБА_3 будь-яких пов`язаних з цим компенсацій також немає. Даний лист також був направлений на адресу позивача 11.11.2022 та фактично був отриманий нею 03.12.2022, але за своєю трудовою книжкою ОСОБА_3 знову ж-таки не з`явилась. Після цього, 12.01.2023 завідувач аптекою Шаповалова А.С. у черговий раз у месенджері Вайбер написала ОСОБА_3 повідомлення, щоб вона прийшла забрати свою трудову книжку, інакше її відправлять назад до офісу в Запоріжжя, Позивач, нарешті, з`явилась 13.01.2023 до аптеки та отримала свою трудову книжку, про що вона також вказує і у своїй позовній заяві. Що стосується суми моральної шкоди, яку позивач оцінює в 10000,00 грн., також є незрозумілим, з яких обставин виходить позивач, вказуючи цю суму, оскільки жодного розрахунку цієї суми, із зазначенням її складових частин, документального підтвердження понесених втрат до позовної заяви не додано, та не вказується цих даних і за змістом позову. Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди є необґрунтованими та мають бути відхилені судом у повному обсязі.

У судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 на позовних вимогах наполягав з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засідання заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Вислухавши представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з частиною першої статті 15 та частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У судовому засідання встановлено та підтверджується матеріалами, що позивач ОСОБА_5 з 01 квітня 2021 року працювала у ТОВ «Аптеканизьких цінКремінь» напосаді маркувальника Аптеки №8за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31 копія Наказу (розпорядження) №01/04-11к від 31.03.2021).

23 серпня 2022 року ОСОБА_3 скеровано на ім`я директора ТОВ «Аптека низьких цін Кремінь» ОСОБА_6 заяву про звільнення із займаної посади 25 серпня 2022 року за угодою сторін (а.с. 32 копія заяви). Дана заява була задоволена відповідачем та відповідно Наказу (розпорядження) №25/08-3к від 23.08.2022 ОСОБА_3 було звільнено із займаної посади 25 серпня 2022 року та проведено остаточний розрахунок (а.с. 5 копія наказу).

Одночасно із заявою на звільнення, ОСОБА_3 було складено заяву від 23 серпня 2022 року, відповідно до якої остання прохала у зв`язку із звільненням 25 серпня 2022 року та неможливістю отримати трудову книжку особисто, надіслати належним чином оформлену її трудову книжку поштою на адресу: Аптеки № 8 (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 66-А, прим. № 1-4). Відповідно до абзацу другого п. 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, надала згоду на пересилання її трудової книжки поштою на вищевказану адресу (а.с. 33).

Позивач, як на підставу задоволення позову, посилається на те, що відповідач 25 серпня 2022 року, у день звільнення, незважаючи на те, що вона перебувала на роботі, їй не видав трудову книжку. В подальшому позивач неодноразово зверталася до адміністрації підприємства, однак, її прохання були проігноровані. Лише 13 січня 2023 року вона, повторно звернувшись до відповідача, змогла отримати трудову книжку.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов`язковому порядку не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Порядок веденнятрудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України. А саме Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства раці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993.

Як вбачаєтьсяз п.4.1.Розділу 4Інструкції пропорядок веденнятрудових книжокпрацівників,у разізвільнення працівникавсі записипро роботуі нагороди,що внесеніу трудовукнижку зачас роботина цьомупідприємстві,засвідчуються підписомкерівника підприємстваабо спеціальноуповноваженою нимособою тапечаткою підприємстваабо печаткоювідділу кадрів. Власникабо уповноваженийним органзобов`язанийвидати працівникуйого трудовукнижку вдень звільненняз внесенимдо неїзаписом прозвільнення. Призатримці видачітрудової книжкиз винивласника абоуповноваженого ниморгану працівниковісплачується середнійзаробіток завесь часвимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Пунктом 4.2.Інструкції визначено,що,якщо працівниквідсутній нароботі вдень звільнення,то власникабо уповноваженийним органв цейдень надсилаєйому поштовеповідомлення ізвказівкою пронеобхідність отриманнятрудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Як вбачається з позовної заяви, позивач у позовній заяві стверджує, що 25 серпня 2022 року, у день звільнення, вона перебувала на роботі. Однак, одночасно надає суду доказ (лист від 22.10.2022), з якого вбачається, що 24 та 25 серпня 2022 року вона перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, тобто не була присутня на роботі.

Відповідач, у свою чергу, не надає інформації з цього приводу, але зауважує, що 23 серпня 2022 року відповідно до заяв позивача, відповідачем було підготовлено наказ про звільнення та оформлено трудову книжку. Щоб видати її у день звільнення, 24 серпня 2022 року було заплановано її направлення на адресу Аптеки №8 (як того і прохала позивач), але в цей день з ранку 24 серпня 2022 року місто Запоріжжя було атаковано російськими військами 9 ракетами, також згідно повідомлень у пресі був ризик повторних обстрілів через День незалежності України, у зв`язку з чим адміністрацією підприємства було прийнято рішення не виводити працівників до офісу та дозволити 24 та 25 серпня 2022 року працювати віддалено. У зв`язку з цим, трудова книжка ОСОБА_3 була направлена поштою на адресу Аптеки №8 26 серпня 2022 року та фактично була отримана аптекою №8 27 серпня 2022 року. Про що було надані відповідні докази: копії заяв позивача та лист від 30.08.2022 за №34, з якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_3 було складено лист про необхідність отримання трудової книжки (а.с. 34). Однак, суду не надано було доказів направлення вказаного листа позивачу.

Однак, відповідачем було надано роздруківку з месенджеру Вайбер, з якої вбачається, що ОСОБА_3 було ще раз повідомлено про необхідність отримання трудової книжки, яка зберігається Аптеці № 8 (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 66-А, прим. № 1-4). На що позивач відповіла: дякую, добре. Переписка датовано датою 13.09.2022 (а.с. 36). ОСОБА_3 вказаний факт ніяким чином не спростувала та не заперечила.

Натомість 22 жовтня 2022 року звернулася до відповідача з листом, в якому просила ТОВ «Аптека низьких цін Кремінь» завчасно повідомити та узгодити дату та місце видачу трудової книжки, також повідомила, що у зв`язку з обстрілами вимушена виїхати з Кривого Рогу (а.с. 6, 7 копія листа, а.с. 8, 9 копії доказів направлення).

Листом за вих.. №48 від 07.11.2022, який було направлено 11.11.2022, ТОВ «Аптека низьких цін Кремінь» повідомило позивача, що трудова книжка відповідно до її заяви була надіслана поштою та з 27 серпня 2022 року знаходиться і зберігається у приміщенні Аптеки №8, зауважили, що з часу надходження трудової книжки до аптеки, вона не з`являється за її отриманням. Також позивачу за її заявою відповідно до додатку було надано її копію заяви від 23.08.2023 про направлення трудової книжки поштою, скан-підтвердження відправки трудової книжки ОСОБА_3 поштою, довідку про нараховану та виплачену заробітну плату за останні 6 місяців (а.с. 38, 39 зв.). Вказаний лист позивач отримала 03 грудня 2022 року (а.с. 39).

Однак, позивач не поспішала забирати трудову книжку, та, коли отримала ще одне повідомлення у месенджері Вайбер від 12.01.2023 (а.с. 37), з якого вбачалося, що ОСОБА_3 повідомили, що трудова книжка буде знаходиться на зберіганні у аптеці до кінця робочого тижня, та у суботу її буде повернуто до офісу у м. Запоріжжя, позивач 13 січня 2023 року отримала її.

З огляду на викладене вище, суд не вбачає, що дії відповідача спричинили затримку в отриманні трудової книжки, оскільки трудова книжка позивача була відповідно до її заяви надіслана поштою на адресу аптеки, в якій працювала позивач. Також суд бере до уваги те, що позивач не може визначитися чи то вона була присутня на робочому місці у день звільнення, чи ні. Суд вважає встановленим, що позивача було поінформовано про надходження трудової книжки до аптеки (суд бере до уваги причини поважності затримки надсилання відповідачем у зв`язку з воєнним станом у країні), однак остання тільки з відомих їй причин не з`являлася для її отримання, оскільки вже 13 вересня 2022 року позивача повторно повідомили про необхідність отримання трудової книжки, та вона не заперечувала цей факт.

До того ж позивачем не було надано доказів причин поважності не появи для отримання трудової книжки. Та відхиляє доводи позивача, що відсутність трудової книжки не дало ї можливість працевлаштуватися у подальшому, оскільки відповідно до приписів ст. 48 КЗпП України наразі облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», та тільки на вимогу працівника до трудової книжки, яка зберігається у працівника, вносяться записи.

У зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Але вважає за необхідне зауважити позивачу, що 13 січня 2023 року вона отримала трудову книжку та відповідно до поштового повідомлення 03 грудня 2022 року отримала від відповідача довідку про нараховану та виплачену заробітну плату. Однак, суд не були надані вказані докази, та навіть у позовні заяві позивач посилається на те, що вона позбавлена можливості надати розрахунок середнього заробітку за період затримки у видачі трудової книжки, відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, оскільки вказані відомості не надані їй відповідачем. При цьому позов до суду подано 04 травня 2023 року.

Крім того, як вбачається з п. 4.1. Розділу 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, якщо судом буде встановлено, що відбувся факт затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові, днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції. Однак, позивач не висуває такої вимоги до відповідача.

Також суд не вбачає відстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., оскільки це похідна вимога від первісної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено. Крім того, суд погоджується з запереченням відповідача, викладеним у відзиві на позов, та вважає, що позивач ніяким чином не обґрунтовує свою вимогу та не надає її розрахунок. Та суд ще раз наголошує, що наразі відсутність трудової книжки не становить для фізичної особи перепони для подальшого працевлаштування.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог у повному обсязі позивачу має бути відмовлено через необґрунтованість позову.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивач на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, на підставі статті 141 ЦПК України, він компенсується за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Аптека низькихцін Кремінь»про стягненнясереднього заробіткуза часвимушеного прогулута моральноїшкоди відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Юзефович