Рішення

від 08.01.2024 по справі 922/4704/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4704/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства "Ан-Кор", с. Олійники до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант", м. Коростень про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство "Ан-Кор", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант", відповідач, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь 116 785,60 грн., з яких: 68 800,00 грн. основний борг, 35 622,72 грн. інфляційні втрати, 6 868,73 грн. три проценти річних, 5 494,15 грн. пеня. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу №05/08/Ю від 05.08.2020 щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару. Витрати по оплаті судового збору позивач просив суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 09.11.2023 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

24.11.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав суму основного боргу у розмірі 68 800,00 грн. та надав суду копії платіжних інструкцій №522 від 14.11.2023 на суму 10 000,00 грн. та №529 від 22.11.2023 на суму 58 800,00 грн. У відзиві відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 68 800,00 грн. у зв`язку зі сплатою її відповідачем. Проти позовних вимог про стягнення нарахованих позивачем пені, процентів річних та інфляційних втрат відповідач заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову в цій частині. В обґрунтування заперечень вказує на порушення позивачем умов договору, а саме п. 1.4, щодо своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН. На думку відповідача, несвоєчасне виконання ним грошового зобов`язання мало місце через прострочення кредитора - позивача, і відповідач звільняється від відповідальності, яка передбачена ст. 625 ЦК України, оскільки порушення грошового зобов`язання у вигляді його прострочення відповідачем не настало, і в такому разі вважається, що виконання зобов`язання відстрочено на час прострочення позивача.

Крім того, сторонами до суду були надані відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2023, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05.08.2020 між Фермерським господарством "Ан-Кор" (позивач, продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авант" (відповідач, покупець за договором) був укладений договір купівлі-продажу №05/08/Ю, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару: жито (далі-товар). Продавець гарантує, що він безпосередньо є виробником товару, що є предметом цього договору та що для нього це є першим продажем. Документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: витратна та податкова накладна. Податкові накладні формуються в електронній формі та підлягають реєстрації в ЄРПН. Електронна податкова накладна до її реєстрації в ЄРПН має бути надіслана покупцеві на узгодження.

Відповідно до п.п. 2.1 2.2 договору, одиниця виміру кількості товару: тонна.

Загальна кількість товару за даним договором становить орієнтовно -105 (сто п`ять) тон.

У п.п. 4.1 та 5.1 договору сторони погодили, що товар повинен бути повністю поставлений покупцю протягом 15-ти діб з моменту укладання договору. Ціна за даним договором становить - 4800,00 (чотири тисячі вісімсот грн. 00 коп.) за одну тону, з врахуванням ПДВ та завантаження.

Згідно п.п. 6.1, 6.2 договору, термін оплати товару складає : оплата згідно рахунка-фактури від продавця по факту завантаження кожної партії товару. Вид розрахунку: безготівковий.

Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки (склад продавця). Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством (розділ 9 договору).

У розділі 11 договору сторони погодили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі неотриманий прибуток у порядку, передбаченому чинним законодавством. Покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за прострочку оплати вартості партії товару - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочки оплати; продавець за даним договором несе наступну відповідальність: за прострочку поставки партії товару - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочки поставки.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору купівлі-продажу №05/08/Ю від 05.08.2020 позивачем було передано відповідачу товар (жито) на загальну суму 502 944,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1 від 11.08.2020, товарно-транспортною накладною №1 від 11.08.2020, довіреністю на отримання товару №23 від 11.08.2020; видатковою накладною №1 від 01.10.2020, товарно-транспортною накладною №2 від 01.10.2020, довіреністю на отримання товару №37 від 01.10.2020; видатковою накладною №1 від 13.11.2020, товарно-транспортною накладною №1 від 13.11.2020.

Позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури на оплату товару, а саме: №1 від 11.08.2020 на суму 189 984,00 грн., №1 від 02.10.2020 на суму 188 256,00 грн., №1 від 13.11.2020 на суму 124 704,00 грн.

Разом з тим, відповідач отриманий товар оплачував несвоєчасно та не у повному обсязі, через що станом на дату подання позову до суду у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 68 800,00 грн.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, позивачем останньому нараховані 5 494,15 грн. пені, 6 868,73 грн. три проценти річних та 35 622,72 грн. інфляційних втрат.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови. Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками. Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище по тексту рішення, відповідачем сума основного боргу була сплачена у повному обсязі, що підтверджується копією платіжної інструкції №522 від 14.11.2023 на суму 10 000,00 грн. та копією платіжної інструкції №529 від 22.11.2023 на суму 58 800,00 грн., та не спростовується позивачем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 68 800,00 грн. сплачена відповідачем у повному обсязі після подачі позову до суду, що підтверджується наданими доказами, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Суд роз`яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановлені вище обставини, а саме наявність прострочення виконання відповідачем господарського зобов`язання, свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 5 494,15 грн., інфляційних втрат у розмірі 35 622,72 грн. та трьох процентів річних у розмірі 6 868,73 грн.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені, процентів річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що останній виконано арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов договору.

При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача щодо нарахування йому пені, процентів річних та інфляційних втрат, оскільки згідно умов договору №05/08/Ю від 05.08.2020 неналежна реєстрація та не надання позивачем відповідачу податкових накладних жодним чином не пов`язана з обов`язком відповідача здійснити оплату за товар та не звільняє останнього від виконання ним договірних зобов`язання в частині здійснення оплати в обумовлені договором строки.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5 494,15 грн., інфляційних втрат у розмірі 35 622,72 грн. та трьох процентів річних у розмірі 6 868,73 грн., як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем. В частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 68 800,00грн. суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 1102,82 грн. покладається на відповідача. Судовий збір у розмірі 1581,18 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, для чого останньому необхідно звернутись до господарського суду з відповідним клопотанням.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 68 800,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант" (11509, Житомирська область, м. Коростень, вул. Сосновського, 43-к, код ЄДРПОУ 22050168) на користь Фермерського господарства "Ан-Кор" (64510, Харківська область, Сахновщинський район, с. Олійники, вул. Франка, 11, код ЄДРПОУ 37825017) - 5 494,15 грн. пені, 35 622,72 грн. інфляційних втрат, 6 868,73 грн. трьох процентів річних та 1102,82 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Фермерське господарство "Ан-Кор" (64510, Харківська область, Сахновщинський район, с. Олійники, вул. Франка, 11, код ЄДРПОУ 37825017).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авант" (11509, Житомирська область, м. Коростень, вул. Сосновського, 43-к, код ЄДРПОУ 22050168).

Рішення підписано 08 січня 2024 року.

СуддяО.В. Погорелова