Постанова

від 19.12.2023 по справі 161/21587/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 161/21587/20 пров. № А/857/12808/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Затолочного В.С.,

за участю секретаря судових засідань - Гриньків І.С.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року (головуючий суддя: Лозовський О.В., місце ухвалення - м. Луцьк, дата складення повного тексту судового рішення - 22.06.2023) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Ковельської міської ради, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Ковельської міської ради, Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 , 29.12.2020 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасування рішення Житлово-побутової комісії Управління (далі - ЖПК), що викладене в протоколі засідання від 19.10.2021 № 79 в частині зняття позивача з квартирного обліку в Управлінні, де перебував на позачерговому квартирному обліку (далі - Протокол № 79);

- поновити ОСОБА_1 на позачерговому квартирному обліку, на якому позивач перебував в Управлінні з 2000 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення ЖПК, що викладене в протоколі засідання від 15.09.2020 № 163 про відсутність підстав для виведення квартири у АДРЕСА_1 , з числа службового житла та відмови в погодженні питання щодо виключення житлового приміщення з числа службових, визнання права ОСОБА_1 на користування житловим приміщенням на правах постійного проживання в цій квартирі (далі - Протокол № 163, Квартира відповідно);

- зобов`язати ЖПК належним чином підготувати документи про виключення житлового приміщення - квартири з числа службового житла, направити їх на погодження у відповідності до «Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень», затвердженої наказом СБУ від 06.11.2007 № 792 та погоджені документи подати до виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області (далі - Виконавчий комітет; Міська рада відповідно) з пропозицією про виключення цієї квартири з числа службових.

Обґрунтовує позов тим, що 15.09.2020 на засіданні комісії УСБУ у Волинській області прийнято рішення про відмову в задоволенні клопотання про виведення квартири у АДРЕСА_1 з числа службового.

Зазначене рішення, як і рішення про зняття з черги осіб, які потребують покращення житлових умов порушує житлові права, є незаконним та підлягає скасуванню.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2021, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 25.08.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 25.08.2022 судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано. Провадження у цивільній справі № 161/21587/20 закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2022 вказану справу передано для продовження розгляду до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виконавчий комітет Ковельської міської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради, Служба безпеки України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 140/161/21587/20 скасовано, а справу направлено до Волинського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати та прийняти судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.

Управління Служби безпеки України у Волинській області та Служба безпеки України 29.08.2023 подали відзиви на апеляційну скаргу в яких просили апеляційну скаргу відхилити.

Представник позивача Леонтьєв О.В., у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача Вознюк В.М. у судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представники Виконавчого комітету Ковельської міської ради та Служба у справах дітей Виконавчого комітету Ковельської міської ради у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, їхня участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, а тому їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області із 13.12.1996 по 18.05.2009.

Рішенням Управління Служби безпеки України у Волинській області, оформленим протоколом № 79 від 19.10.2001, надано ОСОБА_2 , сім`я якого складається з трьох осіб, службову квартиру у АДРЕСА_1 із зняттям його з квартирного обліку в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області, де він перебував на позачерговому квартирному обліку з 2000 року.

Рішенням Управління Служби безпеки України у Волинській області, оформленим протоколом № 163 від 19.10.2001, вирішено вважати неможливим виведення зі складу службового житла Управління Служби безпеки України у Волинській області службової квартири у АДРЕСА_1 , з огляду на те, що не відпала потреба в його використанні як службового для проживання військовослужбовців Управління, оскільки житлом не забезпечено сім`ї п`яти співробітників. ОСОБА_2 не перебував на обліку осіб, які потребують покращення житлових умов в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області, а крім того, відповідно до довідки Управління державної охорони № 7 від 18.07.2020 отримав службове житло як член сім`ї своєї дружини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

На засіданні ЖПК УСБУ у Волинській області 07.04.2021 переглянуто рішення від 19.10.2001, оформлене протоколом № 79. Рішенням, оформленим протоколом № 164 від 07.04.2021, скасовано рішення ЖПК УСБУ у Волинській області від 19.10.2001, оформлене протоколом № 79, в частині виключення ОСОБА_2 та членів його сім`ї з квартирного обліку в УСБУ у Волинській області, та вирішено вважати ОСОБА_2 разом із членами сім`ї такими, що виключені з квартирного обліку в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області із 26.10.2009, як виключених зі списків особового складу Управління.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутні підстави залишитися на квартирному обліку в УСБУ у Волинській області, оскільки припинено відносини військової служби з УСБУ у Волинській області.

Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи відповідача свідчать про законність дій щодо зняття позивача з квартирного обліку та правомірність оскаржуваних рішень, а викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затверджена наказом Служби безпеки України від 06 листопада 2007 року № 792 (тут і надалі Інструкція № 792, в редакції чинній на момент подання позову), визначає порядок організації забезпечення та надання житлових приміщень військовослужбовцям - особам офіцерського (у тому числі тим, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Служби безпеки України, а також особам, звільненим з військової служби в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у Службі безпеки України після звільнення (далі - співробітники) та членам їх сімей, уключаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти під час проходження військової служби, які перебувають на обліку осіб та потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).

Пунктами 4.1-4.3 Інструкції № 792 визначено, що житлова площа для забезпечення постійним житлом розподіляється відповідно до черги квартирного обліку та у межах норм, установлених законодавством.

Житловими приміщеннями забезпечуються тільки співробітники та члени їх сімей, які перебувають на квартирному обліку, крім випадків, передбачених законодавством.

Забезпечення за рахунок СБ України співробітників та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту на будівництво (купівлю) житла в установленому порядку.

Пунктом 2.2 Інструкції № 792 передбачено, що житлово-побутова комісія Центрального управління Служби безпеки України, житлово-побутові комісії органів, закладів та установ Служби безпеки України:

- організовують ведення квартирного обліку;

- здійснюють розгляд рапортів (звернень) співробітників Служби безпеки України та членів їх сімей про зарахування на квартирний облік, внесення змін до справ квартирного обліку, зняття з квартирного обліку, надання житлових приміщень, включення (виключення) до (з) списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання житлових приміщень, з інших питань житлового забезпечення;

- здійснюють розгляд матеріалів щодо правомірності перебування військовослужбовців Служби безпеки України та членів їх сімей на квартирному обліку та у списках осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання житлових приміщень, та перегляд рішень про надання їм житла в порядку, установленому законодавством;

- здійснюють перегляд раніше прийнятих рішень з питань житлового забезпечення;

- організовують перевірку житлових умов співробітників Служби безпеки України у випадках, визначених законодавством;

- взаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями відповідно до законодавства та компетенції;

- розглядають інші питання відповідно до законодавства.

Системний аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що відповідач у межах та у порядку, встановленому Інструкцією № 792, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій, в силу його особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто внаслідок проходження ним військової служби.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 40 Житлового кодексу Української РСР (в редакції чинній на момент подання позову) визначено випадки коли громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов, зокрема:

- припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Згідно з пунктом 3.11 Інструкції № 792, співробітники, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом в іншу місцевість, зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей зі збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.

Проаналізувавши наведені вище норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у разі перебування особи на квартирному обліку за місцем роботи (служби) у випадку припинення трудових відносин особи з підприємством, установою, організацією, припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією (переміщення по військовій службі), громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житла та у подальшому зараховуються на облік за новим місцем служби зі збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставами для прийняття рішення про виключення позивача з обліку осіб, які потребують покращення житлових умов, був п. 3 ч. 2 ст. 40 Житлового кодексу УРСР - припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, фактичні підстави - виключення зі списків особового складу Управління (припинення відносин військової служби з Управлінням СБУ у Волинській області) з 26.10.2009.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виключення позивача із списку осіб, які потребують покращення житлових умов, у зв`язку з припиненням відносин військової служби з УСБУ у Волинській області з 26.10.2009, відповідає вимогам наведеним вище нормам законодавства чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що після звільнення з УСБУ у Волинській області, позивач проходив військову службу в Управлінні Державної охорони України в період з 18.05.2009 по 18.08.2019, та був звільнений з військової служби в запас наказом начальника Управління державної охорони № 306-ос від 17.05.2019.

Тобто, позивач не звільнявся з військової служби з органів Служби безпеки України, а тому у відповідача відсутній обов`язок по забезпеченню позивача житлом для постійного проживання.

Крім цього, згідно довідки Управління державної охорони № 7 від 18.07.2020, позивач під час служби в Управлінні Державної охорони України отримував службове житло в якості члена сім`ї, зокрема дружиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи вищенаведене, оскільки у позивача відсутні правові підстави залишитися на квартирному обліку в УСБУ у Волинській області після припинення у нього відносин військової служби з УСБУ у Волинській області, а тому відсутні підстави для його перебування на квартирному обліку в Управлінні, що у свою чергу свідчить про правомірність дій відповідача щодо виключення позивача з квартирного обліку.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ЖПК належним чином підготувати документи про виключення житлового приміщення - квартири з числа службового житла, направити їх на погодження у відповідності до «Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень», затвердженої наказом СБУ від 06.11.2007 № 792 та погоджені документи подати до виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області з пропозицією про виключення цієї квартири з числа службових, то суд апеляційної інстанції вважає, що така вимога задоволенню не підлягає.

Оскільки, не відпала потреба в його використанні, як службового, для проживання військовослужбовців Управління СБУ у Волинській області у м. Ковелі (а. с. 40 том 1), а тому, у відповідності до п. 5.20 Інструкції № 792, відсутні правові підставі для виведення зі складу службового житла Управління Служби безпеки України у Волинській області службової квартири у АДРЕСА_1 ,

Крім цього, необхідно зазначити, що семе відповідач у межах та у порядку, встановленому Інструкцією № 792, наділений дискерційними повноваженнями приймати рішення про виключення житлового приміщення - квартири з числа службового житла, втручання в які перебуває за межами завдань адміністративного судочинства.

Щодо інших позовних вимог, то суд апеляційної інстанції зазначає, що такі вимоги є похідними та не можуть бути задоволеними, у зв`язку з тим, що за результатами розгляду справи, встановлено правомірність дій відповідача щодо зняття позивача з квартирного обліку осіб, які потребують покращення житлових умов в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у справі № 161/21587/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. С. Затолочний У зв`язку з перебуванням судді Затолочного В.С. у відпустці з 27.12.2023 по 07.01.2024 повний текст судового рішення складено та підписано 08.01.2024.