Рішення

від 29.12.2023 по справі 953/7431/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/7431/22

н/п 2/953/1951/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2023 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Лисиченко С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справі №953/7431/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: державний нотаріус П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Зімніцька В.П., про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Харківської міської ради, третя особа: державний нотаріус П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Зімніцька В.П., відповідно до якої просить: визнати, що строк на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , пропущено ним з поважної причини; визначити йому додатковий строк 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його дядько, ОСОБА_2 . З померлим він спілкувався, та йому було достеменно відомо, що померлий за життя склав заповіт на свою племінницю ОСОБА_3 , і таким чином вважав, що все майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 належить їй, згідно даного заповіту, тому після смерті та поховання ОСОБА_2 , позивач не звертався до нотаріальної контори, з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 . Після початку війни на території України позивач вимушений був покинути місце свого проживання у Харкові та виїхати у Львівську область, с.Риків у квітні місяці. У листопаді2022року позивач повернувся до Харківської області, та змушений був проживати у с.Просяне, Харківської області. Після повернення у Харківську область, він довідався що квартира, що належить померлому та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , частково пошкоджена, задля збереження майна, він поїхав до квартири, щоб вставити вікна та навести лад у приміщенні. Під час огляду квартири, у листопаді2022року, він із здивуванням виявив документ, а саме заповіт померлого ОСОБА_2 , який складений 10.06.2020 на його ім`я, про який позивачу взагалі нічого не було відомо, до листопада2022року. Таким чином, він був впевнений, що немає ніякого стосунку до майна померлого, тому не звернувся у визначений законом строк до органів нотаріату, задля подання заяви про вступ до спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 . Також, йому стало відомо, згідно документів, які він виявив, що після смерті відкрилася спадщина, до якої входить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будинок та земельна ділянка, які знаходяться в с.Сінне, Богодухівського району, Харківської області та банківські вклади. Після того, як позивач знайшов у листопаді2022року заповіт на своє ім`я, він звернувся до державного нотаріуса П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але 2 грудня2022року отримав від нотаріуса відмову у вчинені нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що він ані юридично не прийняв спадщину, тобто ним не було подано заяву про прийняття спадщини, в строк, який встановлений ст.1270ЦК України, ані фактично- на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем ОСОБА_2 . Так, для отримання спадщини він не зміг у встановлений строк звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки не знав та не міг знати про існування заповіту на своє ім`я, але вважає що строк ним пропущено з поважних причин. Позивач вказує, що він не дотримався норм закону та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, з поважної причини, пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2022 справу передано для розгляду судді Садовському К.С.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 22.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

26.12.2022 до канцелярії суду надійшла нова редакція позовної заяви після усунення недоліків.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27.12.2022 провадження по цивільній справіза вказаною позовною заявою відкрито, постановлено здійснюватирозгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.03.2022 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про передачу справи за підсудністю.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова, 12.04.2023 визначено головуючу суддю у справі: Лисиченко С.М. Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: звільнення з посади, Відповідно до п.2.3.50 Положень про автоматизовану систему документообігу суду винятково у разі, коли суддя у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи (рішення Вищої ради правосуддя №325/0/15-23 від 11.04.2023 «Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Київського районного суду м.Харкова у відставку»).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.04.2023 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: державний нотаріус П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Зімніцька В.П., про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - прийнято до провадження судді Київського районного суду м. Харкова Лисиченко С.М., призначено підготовче засідання.

30.05.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що позивач мав строк для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини (з урахуванням вимог п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164) від 18.08.2022, однак звернувся до нотаріуса лише у грудні 2022 року. У позовній заяві ОСОБА_1 причиною пропуску строку для прийняття спадщини зазначає, нібито, незнання про існування заповіту. Разом з цим, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини. Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку. Позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував факт його необізнаності про існування заповіту та/або виявлення позивачем наявності заповіту, складеного на його ім`я, саме у листопаді 2022 року (а не раніше) тощо. Саме лише посилання позивача на наявність, на його думку, поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини без наявності підтверджуючих доказів не доводять факт існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для спадкоємця на вчинення дій, спрямованих на прийняття спадщини.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 03.10.2023 залучено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживаєза адресою: АДРЕСА_2 , до участі у справі в якості співвідповідача у цивільній справі № 953/7431/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: державний нотаріус П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Зімніцька В.П., про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

В судове засідання, призначене на 29.12.2023, позивач не з`явився, про час, день та місце підготовчого засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

В судове засідання, призначене на 29.12.2023, представник Харківської міської ради не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку. Причини неявки суду невідомі.

В судове засідання, призначене на 29.12.2023, ОСОБА_3 не з`явилася, про час, день та місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Причини неявки суду невідомі.

В судове засідання, призначене на 29.12.2023, третя особа не з`явилася, про час, день та місце підготовчого засідання повідомлялася у встановленому законом порядку, До суду завідувачем П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Зімніцькою В.П. подано заяву про розгляд справи у відсутності представника нотаріальної контори.

Згідно із частиною 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, та за наявними в справі доказами за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини 2статті 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з даними свідоцтва про смерть, виданого повторно, серії НОМЕР_1 від 29.11.2022, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м.Харкова, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 22.10.2021 складено актовий запис №20318.

Відповідно до даних, які містяться у заповіті, складеному 05.02.2013, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гончаренко О.М., зареєстрованого в реєстрі за №119, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження, належну йому квартиру АДРЕСА_3 , а також все інше його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на момент його смерті буде належати і на що він за законом матиме право він заповідає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до даних, які містяться у заповіті, складеному 10.06.2020, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №1226, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , все своє майно, яке буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також все те, що буде належати йому за законом на день його смерті та що згідно із законодавством України може бути успадкованим, у повному обсязі, без будь-яких винятків, він заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з даними Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №046166, виданого 17.12.2002 Богодухівською райдержадміністрацією, ОСОБА_2 , який проживає за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с.Сінне, на підставі розпорядження Богодухівської районної державної адміністрації від 11.11.2002 №244 є власником земельної ділянки площею 7,23га, кадастровий номер земельної ділянки 6320888000:02:005:0036, у межах згідно з планом, що розташована у Сіннянській сільській раді КСП «Вперед», цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №34.

05.04.1986 державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Селютіною Л.П. видано свідоцтво про право на спадщину, зареєстроване в реєстрі за №368, номер спадкової справи 227/1985, яким посвідчила, що на підставі заповіту, посвідченого Сіннянською сільською радою Богодухівського району 15.10.1981 та зареєстрованого в реєстрі за №19, спадкоємцем вказаного в заповіті майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .Спадкове майно, на яке видано дане свідоцтво, складається з: житлового будинку, жилою площею 21,6 кв.м., який знаходиться в с.Сінне, Богодухівського району.

ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 32,2 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м.

Даний факт підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_2 від 26.09.2006, виданим головою районної ради Кононовим В.Ф.; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» номер витягу 12226966 від 20.10.2006.

Відповідно до даних довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 13.10.2021, станом на 13.10.2021, за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з даними довідки від 14.11.2022 №6320-7001624071, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , взятий на облік як внутрішньо-переміщена особа 14.11.2022 та місце його проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до даних, які містяться у довідці №392 від 04.04.2022 за підписом старости округу №6 Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку та тимчасово проживає без реєстрації на території Козівської сільської ради в АДРЕСА_6 .

Постановою державного нотаріуса П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Зімніцької В.П. від 02.12.2022 №1120/02-14 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 вважається спадкоємцем, що не прийняв спадщину ні юридично (в установлений ст.1270 ЦК України строк ним до нотаріальної контори не було подано заяви про прийняття спадщини), ні фактично (згідно ч.3 ст.1268 ЦК України він не проживав постійно разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини).

Статтею 1216 ЦК Українипередбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини ( частини 3статті 1223 ЦК України).

Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу або в сільських населених пунктах -уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування з заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Разом з тим, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску такого строку, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м.Харкова, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час смерті останній проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , взятий на облік як внутрішньо-переміщена особа 14.11.2022 та місце його проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до даних, які містяться у довідці №392 від 04.04.2022 за підписом старости округу №6 Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку та тимчасово проживає без реєстрації на території Козівської сільської ради в АДРЕСА_6 .

Доказів того, що позивач на час відкриття спадщини проживали із спадкодавцем за однією адресою, у суду немає.

Таким чином, враховуючи положення статей 1221,1270 ЦК України позивач повинен був звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в період з 18.01.2021 до 18.04.2022.

Разом з цим, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в Україні продовжено на даний час.

Активні бойові дії заХарківта його околиці в ходіповномасштабного вторгнення російських військдо України тривали з24 лютого2022року до11 вересня2022 року.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 вересня 2022 року» з наступними змінами, який діяв до 22.12.2022, Харківська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року.

У подальшому, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Харківську територіальну громаду віднесено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До теперішнього часу, а саме станом на день розгляду справи Харківська міська громада не виключена з переліку територій, на який ведуться бойові дії.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", в редакції від 06.03.2022, на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

29.06.2022 внесені зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", відповідно до яких перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Тобто, перебіг відповідного строку за вже відкритою спадщиною було зупинено з 06 березня 2022 року (включно), в день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 № 209 Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164, якою Постанову було доповнено пунктом 3.

З урахуванням останніх змін пунктом 3 Постанови встановлено граничний строк зупинення перебігу такого строку 4 місяці. Таким чином, для спадщини, 6-місячний строк для прийняття якої не сплинув до набрання чинності пунктом 3 Постанови або яка відкрилася під час дії воєнного стану, строк для прийняття (відмови від) спадщини становитиме 10 місяців.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що в умовах воєнного стану, строк на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , продовжено до 18.09.2022.

Позивач звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто з пропуском в 3 місяці.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом у лютому 2023 року, як на підстави поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 18.01.2021, позивач посилався на необізнаність про існування складеного на його ім`я заповіту, про наявні якого він дізнався у листопаді 2022 після повернення до Харківської області та прибирання в квартирі, де мешкав спадкодавець, яка була пошкоджена в результаті ракетного обстрілу, а також на введення на території України воєнного стану, у зв`язку з чим він був вимушений покинути місце його мешкання в м.Харкові.

Вирішуючи питанняповажності причинпропущення строку,визначеного статтею1270ЦК України,для прийняттяспадщини,суд враховує,що такіпричини визначаютьсяв кожномуконкретному випадкуз оглядуна обставинисправи,оскільки сама по собі необізнаність про заповіт без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини, не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд зазначає, що позивач не є спадкоємцем першої черги, у зв"язку з чим, він дійсно не мав підстав звертатися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини до моменту, коли дізнався про існування заповіту, складеного спадкодавцем на його ім"я 10.06.2020.

Врахувуючи зазначене, незначний проміжуток пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (три місяці), принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд приходить до висновку, що встановлені в межах розгляду даної справи обставини, а саме: наявність заповіту на ім"я ОСОБА_3 , складеного спадкодавцем 05.02.2013 та необізнаність позивача про наявність заповіту на його ім"я, складеного 10.06.2020 ОСОБА_2 , ведення в м. Харкові та Харківській області активних бойових дій в ходіповномасштабного вторгнення російських військдо України, щозмусило позивачавиїхати до Лівської області, свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача, як спадкоємця за заповітом при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення йому додаткового, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, строку протягом двох місяців.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями12,13,76-82,89,200,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: державний нотаріус П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Зімніцька В.П., про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті ОСОБА_2 .

Стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http:// www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 ;

відповідач: Харківська міська рада, місце знаходження: м.Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243;

третя особа: державний нотаріус П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Зімніцька В.П., місце перебування: м.Харків, вул.Валентинівська, 27Г.

Суддя-С.М. Лисиченко