Ухвала від 08.01.2024 по справі 357/47/24

Справа № 357/47/24

1-кс/357/43/24

У Х В А Л А

08 січня 2024 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на рахунок та грошові кошти, які знаходяться на ньому і надходять на нього номер НОМЕР_1 , що належать ТОВ «СПЕЙСТОРГ» та відкритий в АТ «КОМІНБАНК» в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111030005585 від 28.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

сторони кримінального провадження

прокурор ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В:

Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з клопотанням про накладення арешту на рахунок та грошові кошти, які знаходяться на ньому номер НОМЕР_1 , що належать ТОВ «СПЕЙСТОРГ» та відкритий в АТ «КОМІНБАНК» в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111030005585 від 28.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що до чч Білоцерківського РУП надійшла заява від директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарма Плазма", ОСОБА_4 про те, що 22.11.2023 року їх товариство здійснило оплату ТОВ "Спейсторг" в сумі 300 000 гривень, чим ТОВ "Спейсторг" шляхом введення в оману, заволоділо грошовими коштами на вище вказану суму в умовах воєнного стану, чим ТОВ "Біофарма Плазма" завдано майнової шкоди.

26.12.2023 року допитано у якості представника потерпілого ОСОБА_5 , який повідомив, що з 2021 року є інспектором з пожежної безпеки у ТОВ «Біофарма Плазма» в м. Біла Церква, Київської області. 24.11.2023 року він перебував на робочому місці та провідний інженер з керування та обслуговування лабораторного корпусу в ТОВ «Біофарма Плаза» ОСОБА_6 повідомив, що з метою придбання для потреб господарської діяльності Товариства Модульної заправної станції 25 м.куб «Міні АЗС» здійснив пошук Товару у мережі інтернет та зв`язався засобами телефонного зв`язку з компанією ТОВ «СПЕЙСТОРГ» (код ЄДПОУ 44986885) за номером НОМЕР_2 , яка розмістила оферту про продаж відповідного товару на порталі ОЛХ. Представник ТОВ «СПЕЙСТОРГ» підтвердив наявність товару та надіслав з електронної пошти ТОВ «СПЕЙСТОРГ» ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту працівника ТОВ «Біофарма Плаза» ІНФОРМАЦІЯ_2 фото товару, рахунок фактуру, файл з реквізитами Товариства та витяг з реєстру платників ПДВ ТОВ «Спейсторг», після чого надіслав проект Договору поставку зі специфікацією. На підставі рахунку-фактури та інших наявних документів ТОВ «Біофарма Плазма» 22.11.2023 року здійснило повну передоплату Товару в сумі 300 000 грн. Після здійснення передплати представники ТОВ «Біофарма Плаза» неодноразово намагались зв`язатися з представником ТОВ «Спейсторг» для узгодження поставки, проте представник ТОВ «СПЕЙСТОРГ» жодного разу не вийшов на зв`язок - номер контактної особи НОМЕР_2 не відповідає та ігнорує повідомлення в електронній пошті. Крім того, спроби зв`язатися з директором та засновником ТОВ «СПЕЙСТОРГ» ОСОБА_7 також виявилися марними. Враховуючи вище викладене, ТОВ «СПЕЙСТОРГ» шляхом обману заволоділо грошовими коштами ТОВ «Біофарма Плаза» у сумі 300 000 грн., чим останнім завдано майнової шкоди на вказану суму.

Крім того надано платіжну інструкцію № 22784 від 22 листопада 2023 року відповідно до якої ТОВ «Біофарма Плазма» (код платника 39000694) із рахунку НОМЕР_3 перерахувало ТОВ «СПЕЙСТОРГ» (код отримувача 44986995) на рахунок НОМЕР_1 суму 300 000 грн. 00 коп.

Також, 26.12.2023 року допитано у якості свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що у кінці листопада 2023 року від керівника ТОВ «Біофарма Плаза» надійшла вказівка про закупівлю цистерн для палива. Ним та ще декількома працівниками здійснювалися пошуки підходящої фірми для замовлення необхідного їм товару, однак варіанти, які він пропонував не підходило керівництву по вартості та чоловік ОСОБА_9 з іншої фірми запропонував звернутися ТОВ «СПЕЙСТОРГ» та надіслав їх дані. Останній з метою придбання для потреб господарської діяльності Товариства Модульної заправної станції 25 м.куб «Міні АЗС» здійснив пошук Товару у мережі інтернет та зв`язався засобами телефонного зв`язку з компанією ТОВ «СПЕЙСТОРГ» (код ЄДПОУ 44986885) за номером НОМЕР_2 , яка розмістила оферту про продаж відповідного товару на порталі ОЛХ. Після чого він зв`язався у менеджері «Вайбер» із представником ТОВ «СПЕЙСТОРГ» та той підтвердив наявність товару та надіслав з електронної пошти ТОВ «СПЕЙСТОРГ» ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту працівника ТОВ «Біофарма Плаза» ІНФОРМАЦІЯ_2 фото товару, рахунок фактуру, файл з реквізитами Товариства та витяг з реєстру платників ПДВ ТОВ «Спейсторг», після чого надіслав проект Договору поставку зі специфікацією. 21.11.2023 року він зв`язався з останнім телефонним зв`язком та слухавку підняв чоловік, який представився менеджером ТОВ «СПЕЙСТОРГ» та обговорювали умови договору. Після чого, на підставі рахунку-фактури та інших наявних документів ТОВ «Біофарма Плазма» 22.11.2023 року здійснило повну передоплату Товару в сумі 300 000 грн. Після здійснення передплати представники ТОВ «Біофарма Плаза» неодноразово намагались зв`язатися з представником ТОВ «Спейсторг» для узгодження поставки, проте представник ТОВ «СПЕЙСТОРГ» жодного разу не вийшов на зв`язок - номер контактної особи НОМЕР_2 не відповідає та ігнорує повідомлення в електронній пошті. Крім того, спроби зв`язатися з директором та засновником ТОВ «СПЕЙСТОРГ» ОСОБА_7 також виявилися марними. Враховуючи вище викладене, ТОВ «СПЕЙСТОРГ» шляхом обману заволоділо грошовими коштами ТОВ «Біофарма Плаза» у сумі 300 000 грн., чим останні завдано майнової шкоди на вказану суму.

11.12.2023 року грошові кошти у безготівковій формі в розмірі 300 000 гривень, які перераховані із рахунку НОМЕР_3 , який належить ТОВ «Біофарма Плазма» (код платника 39000694) на рахунок НОМЕР_1 , який належить ТОВ «СПЕЙСТОРГ» (код отримувача 44986995), постановою слідчого визнано речовими доказами в порядку ч. 1 ст. 98 КПК України.

У зв`язку з тим, що вищезазначений рахунок використовується з метою вчинення кримінального правопорушення та зберіг сліди або відомості, що можуть бути використанні як доказ у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні арешту на нього.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання уточнив, просив накласти арешт на 300000 грн, які знаходяться на рахунку номер НОМЕР_1 , що належать ТОВ «СПЕЙСТОРГ» та відкритий в АТ «КОМІНБАНК». Зазначив, що інші докази, ніж ті, які додані до клопотатання, у сторони обвинувачення відсутні та потерпілою стороною не надавалися

Заслухавши доводи прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в проваджені слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 28.11.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111030005585 за ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудове розслідування проводиться за фактом вчинення шахрайських дій ТОВ «Спейсторг» в ході яких відбулося заволодіння грошовими коштами ТОВ «Біофарма Плазма» в сумі 300000 грн.

Постановою слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 від 11.12.2023 року, грошові кошти у безготівковій формі в розмірі 300000 грн, які перераховані із рахунку НОМЕР_3 , який належить ТОВ «Біофарма Плазма» (код платника 39000694) на рахунок НОМЕР_1 , який належить ТОВ «СПЕЙСТОРГ» (код отримувача 44986995), визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023111030005585 від 28.11.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Отже, слідчий суддя враховує, що обов`язок доведення існування підстав, передбачених статтею 132 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження покладається на прокурора та слідчого, який звертається з відповідним клопотанням.

Однак, слідчий суддя вважає, що внесене прокурором клопотання не відповідає вимогам закону, оскільки не містить достатніх відомостей для необхідності такого арешту.

Зокрема, слід врахувати неприпустимість свавільного втручання суду у здійснення права власності володільця майна, який не має у цьому кримінальному провадженні жодного статусу, є добросовісним набувачем.

Таким чином накладення арешту на майно, за відсутністю передбачених для цього підстав, порушує права власників на вільне використання своєї власності, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Висловлені прокурором доводи, на думку слідчого судді, не є правовою підставою для арешту грошової суми у кримінальному провадженні, а потреби досудового розслідування можуть бути задоволені у інший, менш обтяжливий для власників спосіб.

Під час розгляду клопотання, прокурором не наведено достатніх правових і фактичних підстав для необхідності накладення арешту.

З матеріалів клопотання вбачається, що постановою слідчого ВРЗЗС слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 від 11.12.2023 року, грошові кошти у безготівковій формі в розмірі 300000 грн, які перераховані із рахунку НОМЕР_3 , який належить ТОВ «Біофарма Плазма» (код платника 39000694) на рахунок НОМЕР_1 , який належить ТОВ «СПЕЙСТОРГ» (код отримувача 44986995), визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023111030005585 від 28.11.2023 року.

Однак, сам по собі факт наявності постанови про визнання грошових коштів речовим доказом не є ключовим фактором, адже якщо виходити з структурного змісту норми ч. 3 ст. 170 КПК України, то слідує, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 указаного Кодексу, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

Крім того, клопотання обгрутнтоване зокрема тим, що на електронну пошту працівника ТОВ «Біофарма Плазма» надійшли договір поставки зі специфікацією, рахунок -фактура, фото товару, файл з реквізитами товариства та на підставі цих і інших наявних документів ТОВ «Біофарма Плазма» 22.11.2023 року було здійснено повну передоплату товару в сумі 300000 грн. на рахунок ТОВ «СПЕЙСТОРГ». Разом із тим, зазначені документи, зокрема договір поставки зі специфікацією, рахунок -фактура, фото товару, файл з реквізитами товариства не долучені до матеріалів клопотання, а також як встанолвено в судовому засіданні в сторони обвинувачення відсутні. Відсутність вказаних документів, на які посилається сторона обвинувачення, як на підстави для арешту майна, унеможливлює прийняття обгрунтованого рішення.

Додана до клопотання копія платіжного доручення з якої незрозуміло, що за послуги і по якому рахунку та договору вони оплачені та показання представника потерпілого і свідка, не є достатніми підставами для арешту рахунку товариства та грошових коштів, що на ньому знаходяться та надходять.

В судовому засіданні прокурором не доведено необхідністі задоволення клопотання про накладення арешту, а в матеріалах справи відсутні достатні та переконливі докази необхідності накладення арешту.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора є передчасним, необґрунтованим та безпідставним, наведені прокурором обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання не зазначено та не доведено доданими до клопотання матеріалами наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 170 КПК України. З огляду на це слідчий суддя вважає, що підстави накладення арешту відсутні.

Отже, з урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що в задоволенні клопотання прокурора про накладання арешту на майно слід відмовити.

Керуючись статтями 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт грошових коштів в сумі 300000 грн, які знаходяться та надходять на рахунку номер НОМЕР_1 , що належать ТОВ «СПЕЙСТОРГ» та відкритий в АТ «КОМІНБАНК» в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111030005585 від 28.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,- відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддяОСОБА_11