Постанова

від 19.12.2023 по справі 910/5658/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2023 р. Справа№ 910/5658/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Гогія Ю.С. самопредставництво;

від відповідача: Щербак С.В. за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 (повний текст складено 31.07.2023)

у справі №910/5658/23 (суддя Демидов В.О.)

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ХАБ"

про стягнення 1 367 962,93 грн,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - позивач) звернулась у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ХАБ" (далі - відповідач) про стягнення 1 367 962,93 грн, у тому числі: 168 287,67 грн пені, 10 097,26 грн 3% річних та 20475,00 грн інфляційних втрат коштів за порушення зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, а також 472 953,00 грн пені та 696 150,00 грн штрафу за порушення строків поставки товару.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 586-22 (ЦЗ) на закупівлю костюмів літніх польових типу 4 класу 7 за рахунок коштів резервного фонду від 12.10.2022 в частині строків поставки товару, у зв`язку з чим відповідачу було нараховані пеня та штраф. Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційне збільшення за порушення умов Договору щодо повернення частини попередньої оплати за товар, який не був поставлений у встановлений Договором строк.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що нарахування штрафних санкцій на суму попередньої оплати здійснено неправомірно, оскільки позивач не заявляв вимоги про повернення попередньої оплати до відповідача, а відтак, відповідач не повинен був повертати суму попередньої оплати. Також, на думку відповідача, він виконав умови п. 9.3 Договору та своєчасно повідомив позивача про виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які зумовили прострочення виконання поставки товарів та в подальшому звернувся до Торгово-промислової палати за отриманням документу про засвідчення існування заявлених обставин. Підставою для зміни умов договору є не військова агресія РФ, як обставина форс-мажору, а наявний дефіцит в енергосистемі України, що викликаний перерозподілом навантажень на енергосистему і неможливістю повного технічного відновлення об`єктів інфраструктури.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 липня 2023 року позов задоволено частково.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ХАБ" стягнуто на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) штрафні санкції у розмірі 50000,00грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 17536грн 54 коп.

У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення 1 367 962,93 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам, оскільки встановивши вину постачальника у простроченні поставки товару, суд безпідставно зменшив розмір штрафних санкцій за це прострочення (пеню і штраф) до 50000,00 грн, врахувавши лише інтереси відповідача та не врахувавши інтереси позивача і його обов`язки щодо оперативності та сталості закупівлі товарів для подальшого гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони України в умовах воєнного стану; відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення пені, інфляційних втрат коштів та 3% річних, нарахованих на суму неповернутої попередньої оплати, суд не врахував умови договору та положення ч.3 ст. 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якими передбачено нарахування процентів на суму попередньої оплати та правові позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №918/631/19; суд не надав належної оцінки листам позивача, якими він попереджав відповідача про штрафні санкції, наголошував про обов`язок належного виконання умов договору і вимагав повернути попередню оплату у разі невиконання зобов`язань; судом невірно було визначено розмір судового збору, який має бути покладений на відповідача.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що лист позивача від 19.11.2022 не містив чіткого формулювання позивачем свого права або вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, тому відповідачем було обрано варіант постачання товару позивачу, який було виконано повністю, хоча і з порушенням строків поставки; вказаний лист був направлений до закінчення строку поставки, визначеного договором, і станом на вказану дату відповідач вже частково виконав зобов`язання з поставки товару і виробництво товару продовжувалось; позивач не заявлялось вимоги про стягнення процентів, нарахованих згідно ч.3 ст. 693 ЦК України, як і не заявлялось вимоги про стягнення попередньої оплати, а зобов`язання зі сплати пені, 3% річних і інфляційних втрат, нарахованих на суму попередньої оплати є акцесорним до основного зобов`язання; позивачем неправильно трактуються умови договору, якими передбачено, що нарахування штрафних санкцій на суму попередньої оплати можливе у разі розірвання договору, однак позивачем такі вимоги не ставились; судом обґрунтовано зменшено розмір штрафних санкцій, нарахованих у зв`язку із порушенням строків поставки товару.

Згідно статті 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судовому засіданні оголошувалась перерва з 07 листопада по 19 грудня 2023 року.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням від 01.08.2022 Адміністрація Державної прикордонної служби доручила коменданту Окремої комендатури охорони і забезпечення провести закупівлю матеріальних засобів номенклатури речового забезпечення, у тому числі костюмів літніх польових.

На виконання вказаного розпорядження, 12.10.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 , як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-ХАБ", як Постачальником, було укладено Договір № 586-22 (ЦЗ) на закупівлю костюмів літніх польових типу 4 класу 7 за рахунок коштів резервного фонду (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується у 2022 році поставити Замовнику (Товароодержувачу) товари, зазначені в Специфікації (Додаток № 1), а Замовник (Товароодержувач) - прийняти і оплатити такі товари.

Згідно з п. 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: костюм літній польовий тип 4 клас 7 (ТУ У 14.1-00034022-078:2015 (зі сповіщенням про зміни № 3) з тканини верху за ТУ У 13.2-00034022-024:2015 (зі сповіщенням про зміни № 3) арт. 3636 (маскувальний малюнок ММ-14, колір 9665/1414 зі змінами № 3), код ДК 021:2015-18110000-3 "Формений одяг". Кількість товарів в асортименті та цінами згідно специфікації (Додаток № 1).

Товароодержувач - уповноважена особа військової частини за місцем поставки товару згідно з Специфікацією (Додаток № 1) (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, загальна сума Договору складає 21 450 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 3 575 000,00 грн. Ціна на товар зазначається у специфікації (Додаток № 1) із врахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок- фактура) та накладна Постачальника, підписана Сторонами (п. 3.2 Договору).

Товар, що поставляється Постачальником, оплачується Замовником за попередньо узгодженою обома Сторонами ціною відповідно до пункту 3.2 цього Розділу ІІІ Договору (п. 4.5 Договору).

Згідно з п. 4.6 Договору, оплата Товару здійснюється у такому порядку:

- попередня оплата у розмірі 30% від загальної вартості товарів у сумі 6 435 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 1 072 500,00 грн, здійснюється на підставі рахунку-фактури на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів з дня підписання договору Сторонами на строк, визначений пунктом 5.1 даного договору;

- перерахування 70% від загальної вартості товарів у сумі 15 015 000,00грн, у т.ч. ПДВ 20% - 2 502 500,00 грн, Замовником здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі товару за фактично поставлений Товар, якщо сума поставки перевищує суму попередньої оплати.

Умовами п. 4.7 Договору передбачено, що у разі порушення Постачальником зобов`язань за Договором понад 2 (два) календарні дні Постачальник зобов`язується повернути суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту направлення Замовником вимоги (листа, претензії).

Строк (термін) поставки (передачі) товарів: Постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження Замовника (Товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах Договору в термін не пізніше 20.11.2022 (п. 5.1 Договору).

Датою прийняття та передачі у власність товару слід вважати дату, вказану уповноваженою особою Товароодержувача та представника Постачальника при отриманні товару в акті приймання-передавання товару для перевезення (п. 5.5 Договору).

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 Договору Замовник має право достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку у разі невиконання зобов`язань з боку Постачальника понад 10 (десять) календарних днів, повідомивши його про це у десятиденний термін, з подальшим стягненням штрафних санкцій.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України) сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.6 Договору передбачено, що у випадку перерахування Замовником коштів на умовах передплати та не виконання Постачальником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до його розірвання Замовником, сума коштів, на яку не виконане зобов`язання, повертається Замовнику протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня повідомлення Замовником Постачальника про розірвання Договору. У цьому випадку Сторони погоджуються, що у Постачальника виникає перед Замовником відповідне грошове зобов`язання.

За умовами п. 7.7 Договору, Постачальник у відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України за весь час користування чужими коштами - з моменту отримання передоплати і до моменту отримання Замовником зазначених грошових коштів, сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, а також, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, зобов`язаний сплатити зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період та три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з п. 9.1 Договору, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.

Сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов`язана не пізніше 10 днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) інформувати іншу Сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов`язана надати іншій стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків (п. 9.2 Договору).

Відповідно до п. 9.3 Договору неповідомлення/несвоєчасне повідомлення Стороною, для якої склались обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), іншу Сторону про їх настання або припинення веде до втрати права Сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором.

Згідно з п. 11.1 Договору він набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами та діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань Сторонами.

Обмежувальні заходи, введені для запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, не впливатимуть на виконання умов цього договором (п. 12.5. Договору).

Відповідно до п. 12.7 Договору військова агресія Російської Федерації проти України не може бути підставою для невиконання цього договору.

Сторонами була погоджена Специфікація (Додаток № 1 до Договору), згідно умов якої товаром є Костюм літній польовий (ТУ У 14.1-00034022-078:2015 (зі сповіщенням про зміни № 3) з тканини верху за ТУ У 13.2-00034022-024:2015 (зі сповіщенням про зміни № 3) тип 4, клас 7 арт. 3636 (маскувальний малюнок ММ-14, колір 9665/1414 зі змінами № 3); Опис: ДК 021:2015-18110000-3; Кількість: 11 000 шт.; Сума, у т.ч. ПДВ: 21450000,00 грн; Товароодержувачі: Військова частина НОМЕР_2 , Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Савинці, у кількості 11000 шт.

На виконання умов Договору позивачем, згідно умов п. 4.6 Договору, здійснено попередню оплату товару в розмірі 30% від загальної вартості у розмірі 6 435 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2220 від 20.10.2022 з відміткою казначейства про зарахування попередньої оплати на рахунок постачальника 21.10.2022.

31.10.2022 ТОВ "ТК-ХАБ" звернулось до командира Військової частини НОМЕР_1 з листом за вих. №25/22/1 про можливість перенесення строків поставки, в якому відповідач зазначав, що у зв`язку із запровадженням у жовтні 2022 року віялових та екстрених відключень електроенергії в Київській області, в тому числі у м. Бориспіль, де знаходиться виробництво ТОВ "ТК-ХАБ", підприємство з високою вірогідністю буде не в змозі поставити партію продукції в повному обсязі станом на 22.11.2022. При цьому ТОВ "ТК-ХАБ" вживає заходів щодо підключення альтернативних джерел електроенергії для виробничого приміщення, а також суттєво змінює умови праці співробітників для того, щоб забезпечити виготовлення готової продукції та здійснення поставки. У зв`язку з викладеним відповідач просив погодити внесення змін у редакцію пункту 5.1 Договору та визначити строки поставки остаточної партії продукції на дату 28.12.2022 та зазначив, що весь виготовлений товар до цього строку зобов`язується поставляти щотижня або щодекадно.

Вказаний лист був отриманий позивачем 31.10.2022 та 19.11.2022, про що свідчить відмітка про отримання у лівому нижньому куті і позивачем не спростовується.

19.11.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулась до ТОВ "ТК-ХАБ" з листом № 703/7431-22-Вих, в якому зазначала про зобов`язання постачальника, передбачені договором, та відповідальність за їх невиконання, а у разі неможливості вчасного постачання товару, надати обґрунтування щодо причин не виконання зобов`язань згідно умов договору, а також, у разі настання форс-мажорних обставин надати документи, що їх підтверджують (довідка з торгово-промислової палати тощо). Також позивач зазначав, що зацікавлений в постачанні товару в повному обсязі, але разом з тим у разі невиконання відповідачем своїх зобов`язань до нього будуть застосовані штрафні санкції відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а у разі неможливості виконання зобов`язань повернуті кошти попередньої оплати на рахунок військової частини.

Доказів надсилання вказаного листа відповідачеві в матеріали справи надано не було.

22.11.2022 ТОВ "ТК-ХАБ" звернулось до Військової частини НОМЕР_1 з листом за вих. №39/11/22, в якому повідомило, що у зв`язку із запровадженням віялових та екстрених відключень електроенергії в Київській області та по всій території України, виробництво не в змозі виконати поставку до 20.11.2022 згідно договору, але відповідачем вжито усіх можливих заходів для вчасного виконання замовлення, виробництво працює та докладає всіх зусиль, щоб виконати поставку у найкоротший час. Також відповідач повідомив про звернення до Київської ТПП для фіксації та підтвердження факту масованих відключень електроенергії внаслідок ракетних обстрілів, що унеможливлюють ритмічну роботу виробництва, яке було зареєстровано в Київській ТПП за вх.№ 703 від 22.11.2022.

23.11.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулась до ТОВ "ТК-ХАБ" з листом № 701/622-22-Вих, в якому повідомила про розгляд листа від 31.10.2022 №25/22/1 щодо продовження строків виконання зобов`язань та повідомила, що у разі надання належним чином підтверджених доказів обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання зобов`язань, звернення відповідача щодо продовження строків виконання зобов`язань буде розглянуто за встановленим порядком.

29.11.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулась до ТОВ "ТК-ХАБ" з листом № 703/7891-22-Вих, в якому зазначала, що відповідачем не вжито заходи щодо виконання зобов`язань згідно умов договору, а у разі невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором до нього будуть вживатись всі заходи щодо накладення штрафних санкцій та притягнення до відповідальності згідно вимог чинного законодавства.

Доказів надсилання вказаного листа відповідачеві в матеріали справи надано не було.

02.12.2022 позивачем було повторно отримано від відповідача лист за вих. №25/22/1 про можливість перенесення строків поставки, про що свідчить відмітка в лівому нижньому куті вказаного листа.

06.12.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулась до ТОВ "ТК-ХАБ" з листом № 703/8209-22-Вих, в якому зазначила, що відповідачем не вжито заходи щодо виконання зобов`язань згідно умов договору та звернуто увагу відповідача на те, що у разі невиконання ним своїх зобов`язань, до нього будуть застосовані штрафні санкції відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Доказів надсилання вказаного листа відповідачеві в матеріали справи надано не було.

Листом від 08.12.2022 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України звернувся до Центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України Через Міністра внутрішніх справ України, Національної гвардії України, установ, закладів та підприємств, що належать до сфери управління МВС, в якому інформувало, що рядом підприємств, у тому числі ТОВ "ТК-ХАБ", порушено умови договорів, укладених із розпорядниками бюджетних коштів системи Міністерства внутрішніх справ України і просило врахувати це під час виконання бюджетних зобов`язань за договорами з вказаними контрагентами.

09.12.2022 ТОВ "ТК-ХАБ" звернулось до Військової частини НОМЕР_1 з пропозицією про внесення змін у договір в частині строків виконання поставки товару, в якій повідомило про виниклі істотні зміни обставин, які сторони не могли передбачити під час укладання договору, а також повторно просив продовжити строки поставки з 20.11.2022 до 31.12.2022. Крім того, до зазначеного листа було додано висновок Київської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин за нормами ст.652 ЦК України № 17/03-4/487 від 07.12.2022.

Вказана пропозиція була отриманий позивачем 09.12.2022, про що свідчить відмітка про отримання у лівому нижньому куті.

09.12.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулась до ТОВ "ТК-ХАБ" з листом № 703/8475-22-Вих, в якому позивач повідомив відповідача, що наявність або відсутність форс-мажорних обставин підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат. Рекомендував відповідачу звернутися до Торгово-промислової палати України для отримання Сертифікату з підтвердженням обставин непереборної сили. Також зазначив, що станом на 09.12.2022 відповідачем порушено строки виконання зобов`язань за договором.

Вказаний лист на першій сторінці містить відмітку про підписання кваліфікованим електронним підписом керівника позивача, однак доказів надсилання вказаного листа відповідачеві в матеріали справи надано не було.

22.12.2022 ТОВ "ТК-ХАБ" звернулось до Військової частини НОМЕР_1 з листом Вих. № 67/12/22, в якому повідомило, що у зв`язку з масовими обстрілами української інфраструктури та запровадженням планових та екстрених відключень електроенергії в Київській області та по всій території України, що зберігаються до поточного дня ускладнився та подовжився процес виробництва, при цьому відповідачем вжито усіх можливих заходів для вчасного виконання замовлення: нічні зміни, закупівля генераторів на виробництвах тощо. Поставки виготовленої продукції відбуваються регулярно (щотижнево), відповідач докладає усіх зусиль для постачання замовлення в повному обсязі, але з вищенаведених причин виробництво не в змозі було виконати поставку до 20.11.2022 згідно Договору, про що повідомляло у відповідних листах № 19/11/22 від 18.10.2022, № 25/22/1 від 31.10.2022, №39/11/22 від 22.11.2022 із підтвердженням своєї готовності виконати контракт в повному обсязі, але з незначними змінами у строках.

Також відповідач повторно зазначав про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а також просив розглянути прохання щодо перенесення строків поставки до 31.12.2022 з урахуванням висновку Київської ТПП від 07.12.2022 № 17/03-4/497.

Вказаний лист був отриманий позивачем 22.12.2022, про що свідчить відмітка про отримання у лівому нижньому куті.

24.12.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулось до ТОВ "ТК-ХАБ" з листом № 703/9230-22-Вих, в якому позивач зазначав, що станом на 23.12.2022 відповідачем порушено строки виконання зобов`язань за договором, а наданий раніше Висновок про істотну зміну обставин за нормами ст. 652 Цивільного кодексу України" від 07.12.2022 № 17/03-4/497 не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов Договору. Крім того, за наявності такого висновку продовжити строк виконання умов Договору, який вже сплинув 20.11.2022, не вбачається можливим. Наразі, єдиною підставою звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань та продовження строку дії договору є обставини непереборної сили, які мають бути засвідчені сертифікатом Торгово-промислової палати України, що в свою чергу й передбачено розділом IX Договору та Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні", у зв`язку з чим позивач рекомендував звернутися до Торгово-промислової палати України про надання замовнику Сертифікату з підтвердженням обставин непереборної сили.

Також позивач в черговий раз звернув увагу відповідача на те, що у разі невиконання ним своїх зобов`язань, до нього будуть застосовані штрафні санкції відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Вказаний лист на першій сторінці містить відмітку про підписання кваліфікованим електронним підписом керівника позивача, однак доказів надсилання вказаного листа відповідачеві в матеріали справи надано не було.

23.01.2023 ТОВ "ТК-ХАБ" звернулось до Військової частини НОМЕР_1 з листом № 6/23/01, в якому зазначило, що на 26.12.2022 поставка здійснена у повному обсязі та на підтвердження настання обставин непереборної сили додана копія Сертифікату Київської обласної (регіональної) ТПП від 11.01.2023 №3200-23-0124 про форс-мажорні обставини.

Вказаний лист був отриманий позивачем 24.01.2023, про що свідчить відмітка про отримання у лівому нижньому куті.

26.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулось до ТОВ "ТК-ХАБ" з листом № 14/1021-23-Вих, в якому позивач зазначав, що надані відповідачем документи не звільняють його від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, оскільки з копії сертифікату вбачається, що дії форс-мажорних обставин для нього існували з 13.10.2022 по 24.11.2022, що свідчить про несвоєчасне повідомлення постачальником замовника про настання таких обставин.

Вказаний лист на першій сторінці містить відмітку про підписання кваліфікованим електронним підписом керівника позивача, однак доказів надсилання вказаного листа відповідачеві в матеріали справи надано не було.

Відповідачем було поставлено обумовлений договором товар на суму 21 450 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується Актами приймання-передавання товару для перевезення № 44 від 16.11.2022 на суму 3 510 000,00 грн з ПДВ (товароодержувачем в/ч 1471 отримано товар 18.11.2022 у кількості 1800 шт.), № 75 від 30.11.2022 на суму 3 510 000,00 грн з ПДВ (товароодержувачем в/ч 1471 отримано товар 02.12.2022 у кількості 1800 шт.), № 95 від 07.12.2022 на суму 1521 000,00 грн з ПДВ (товароодержувачем в/ч 1471 отримано товар 09.12.2022 у кількості 780 шт.), № 112 від 15.12.2022 на суму 2 964 000,00 грн з ПДВ (товароодержувачем в/ч 1471 отримано товар 16.12.2022 у кількості 1520 шт.), № 128 від 21.12.2022 на суму 4 446 000,00 грн з ПДВ (товароодержувачем в/ч 1471 отримано товар 22.12.2022 у кількості 2280 шт.), № 155 від 26.12.2022 на суму 2 925 000,00 грн з ПДВ (товароодержувачем в/ч 1471 отримано товар 26.12.2022 у кількості 1500 шт.) та № 151 від 26.12.2022 на суму 2 574 000,00 грн з ПДВ (товароодержувачем в/ч 1471 отримано товар 27.12.2022 у кількості 1320 шт.).

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначив, що відповідачем було порушено строки поставки товару, передбачені Договором, оскільки частину попередньо оплаченого товару на суму 2 925 000,00 грн здійснено 02.12.2022, а решта 70% від загального обсягу товарів також була остаточно поставлена 27.12.2022, тоді як згідно умов Договором поставка всієї партії товару мала бути здійснена до 20.11.2022, у зв`язку з чим позивачем нараховані 168 287,67 грн пені, 10 097,26 грн 3% річних та 20475,00 грн інфляційних втрат коштів за зобов`язання щодо повернення суми попередньої оплати, згідно пункту 7.7 Договору та ст.693 ЦК України, а також 472953,00грн пені та 696 150,00 грн штрафу за порушення строків поставки товару, згідно пункту 7.2 Договору.

Вказані суми пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат коштів відповідачем сплачено не було, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач, заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, посилався на те, що позивач не направляв вимоги щодо повернення попередньої оплати, договір не був розірваний з ініціативи замовника, тому були відсутні підстави для повернення попередньої оплати та, відповідно, відсутні підстави для застосування санкцій на підставі пункту 7.7 Договору та ст.693 ЦК України. Несвоєчасне виконання зобов`язань сталось через те, що починаючи із 10 жовтня 2022 року держава агресор - Російська Федерація почала масово наносити ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України, що призвело до тривалих аварійних, позапланових відключень електроенергії, внаслідок чого виробничі потужності відповідача зазнавали простою, проте відповідач вчиняв дії щодо недопущення господарського правопорушення, зокрема запровадив на виробництві додаткові зміни та залучив підрядників з достатніми виробничими потужностями, а встановити генератор не дозволяли правила пожежної безпеки та санітарного благополуччя населення, оскільки виробничий підрозділ розташовано у будівлі гуртожитку. Про вказані форс-мажорні обставини відповідач повідомляв позивача у відповідності до умов договору, тому він підлягає звільненню від відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

На підтвердження вказаних доводів відповідачем долучено висновок Київської ТПП від 07.2022 про істотну зміну обставин за нормами ст.652 ЦК України; Сертифікат Київської обласної ТПП від 11.01.2023 про форс-мажорні обставини; договір на виконання робіт з пошиття виробів від 17.10.2022 між відповідачем та ТОВ "Рекламно-виробнича компанія Алексія"; звернення відповідача до Київської ТПП щодо надання висновку; листи Бориспільської міської ради, ПрАТ "Рівнеобленерго", ПрАТ "ДТЕК "Київські регіональні електромережі" щодо графіків відключення електропостачання тощо.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 168 287,67 грн пені, 10 097,26 грн 3% річних та 20475,00 грн інфляційних втрат коштів за порушення зобов`язання щодо повернення суми попередньої оплати є безпідставними, необґрунтованими і не підлягають задоволенню, а позовні вимоги про стягнення 472 953,00 грн пені та 696 150,00 грн штрафу за порушення строків поставки товару є доведеними і обґрунтованими, однак, з врахуванням встановлених обставин, суд зменшив розмір вказаних штрафних санкцій до 50 000,00 грн і задовольнив ці вимоги частково.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат коштів за порушення зобов`язання щодо повернення суми попередньої оплати, проте не погоджуються із висновком суду щодо розміру, до якого мають бути зменшені штрафні санкції за порушення строків поставки товару, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору № 586-22 (ЦЗ) на закупівлю костюмів літніх польових типу 4 класу 7 за рахунок коштів резервного фонду від 12.10.2022, який за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов`язковим для сторін.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення штрафних санкцій за порушення строку поставки товару за Договором та за неповернення суми попередньої оплати.

Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 4.6. Договору, оплата Товару здійснюється у такому порядку:

- попередня оплата у розмірі 30% від загальної вартості товарів у сумі 6 435 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 1 072 500,00 грн, здійснюється на підставі рахунку-фактури на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів з дня підписання договору Сторонами на строк визначений пунктом 5.1 даного договору;

- перерахування 70% від загальної вартості товарів у сумі 15 015 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 2 502 500,00 грн, Замовником здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі товару за фактично поставлений Товар, якщо сума поставки перевищує суму попередньої оплати.

Матеріалами справи підтверджується, що платіжним дорученням №2220 від 20.10.2022 позивачем було здійснено попередню оплату товару в розмірі 30% від загальної вартості у розмірі 6 435 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що строк (термін) поставки (передачі) товарів: Постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження Замовника (Товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах Договору в термін не пізніше 20.11.2022.

Згідно п.5.5 Договору датою прийняття та передачі у власність товару слід вважати дату вказану уповноваженою особою Товароодержувача та представника Постачальника при отриманні товару в акті приймання-передавання товару для перевезення.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було поставлено обумовлений договором товар на суму 21 450 000,00 грн, отже зобов`язання з поставки товару виконані у повному обсязі.

Однак, зі змісту Актів приймання-передавання товару для перевезення вбачається, що у межах встановленого Договором строку (не пізніше 20.11.2022) було поставлено товар лише на суму 3 510 000,00 грн (акт №44 від 16.11.2022, підписаний товароодержувачем 18.11.2022), а інші партії товару поставлені поза межами встановленого Договором строку, зокрема: по акту №75 від 30.11.2022 на суму 3 510 000,00 грн товар отримано 02.12.2022, по акту №95 від 07.12.2022 на суму 1 521 000,00 грн товар отримано 09.12.2022, по акту №112 від 15.12.2022 на суму 2 964 000,00 грн товар отримано 16.12.2022, по акту №128 від 21.12.2022 на суму 4 446 000,00 грн товар отримано 22.12.2022, по акту №155 від 26.12.2022 на суму 2 925 000,00 грн товар отримано 26.12.2022 та по акту №151 від 26.12.2022 на суму 2 574 000,00 грн товар отримано 27.12.2022.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання за Договором щодо своєчасної поставки товару належним чином доведений, підтверджений матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару позивачем заявлено вимоги про стягнення з останнього сум пені, 3% річних та інфляційного збільшення за порушення строків здійснення поставки товару за попередньою оплатою та не повернення її, а також пені та штрафу за порушення строків поставки товару.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини другої статті 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Умовами п. 9.1 Договору передбачено, що Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.

Сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов`язана не пізніше 10 днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) інформувати іншу Сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов`язана надати іншій стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків (п. 9.2. Договору).

Відповідно до п. 9.3 Договору неповідомлення/несвоєчасне повідомлення Стороною, для якої склались обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), іншу Сторону про їх настання або припинення веде до втрати права Сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п. 12.7 Договору військова агресія російської федерації проти України не може бути підставою для невиконання цього договору.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на існування обставин непереборної сили (форс-мажору) - не військової агресії РФ, а наявність дефіциту в енергосистемі України, що викликаний перерозподілом навантажень на енергосистему і неможливістю повного технічного відновлення об`єктів інфраструктури, про настання яких було своєчасно, згідно умов п. 9.3 Договору, повідомлено позивача листом вих.№25/22/1 від 31.10.2022, саме з дати (31.10.2022) коли стало чітко зрозуміло, що відключення електроенергії стали наслідком повної неможливості виконати умови Договору у строк, вказаний у Договорі, тобто обставини, які не можливо відвернути.

Відповідачем було надано висновок Київської торгово-промислової палати від 07.12.2022 № 17/08-4/487 про істотну зміну обставин за нормами ст.652 ЦК України та Сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 11.01.2023 № 012/03.23, відповідно до якого період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для ТОВ "ТК-ХАБ" за договором № 586-22 (ЦЗ) від 12.10.2022 - з 13.10.2022 по 24.11.2022.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Отже, для звільнення від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов`язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Договір був укладений 12.10.2022, у той час, як зазначає сам відповідач у відзиві, починаючи із 10.10.2022, тобто до укладання Договору, держава агресор - Російська Федерація почала масово наносити ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України, що призвело до тривалих аварійних, позапланових відключень електроенергії.

Тому є вірним висновок суду першої інстанції про те, що наявність дефіциту в енергосистемі України, що викликаний перерозподілом навантажень на енергосистему і неможливістю повного технічного відновлення об`єктів інфраструктури, виникли саме внаслідок нанесення ракетних ударів РФ по енергетичній системі України, що підтверджує прямий зв`язок військової агресії Російської Федерації проти України та обставин непереборної сили (форс-мажору), на які посилається відповідач.

Крім цього, відповідач звернувся до позивача з листом за вих. №25/22/1 від 31.10.2022 про неможливість постачання товару в строки, обумовлені Договором, через існування обставин непереборної сили (форс-мажору) саме - 31.10.2022, тобто з порушенням 10-денного строку з дати настання обставин непереборної сили), встановленого п. 9.2 Договору для повідомлення про настання обставин непереборної сили, оскільки згідно Сертифікату Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 11.01.2023 № 012/03.23 період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для ТОВ "ТК-ХАБ" за договором № 586-22 (ЦЗ) від 12.10.2022 настав саме з 13.10.2022 по 24.11.2022, у зв`язку з чим відповідач втратив право посилатися на дії обставин непереборної сили як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань.

Належних доказів на підтвердження посилання відповідача, що саме з 31.10.2022 стало чітко зрозуміло, що відключення електроенергії стали наслідком повної неможливості виконати умови Договору у строк, вказаний у Договорі, тобто настання обставин, які неможливо було відвернути, в матеріали справи надано не було, а з доданого до листа Бориспільської міської ради графіку погодинного відключення електроенергії вбачається, що відповідні відключення за місцем розташування виробничих потужностей відповідача розпочались з 10.10.2022, тобто ще до укладання Договору між сторонами.

Таким чином, є юридично правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 168 287,67 грн пені, 10 097,26 грн 3% річних та 20 475,00 грн інфляційних втрат коштів за порушення строків здійснення поставки товару за попередньою оплатою апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України, на яку посилається позивач, встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас згідно положень чинного в Україні законодавства авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані), тобто у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27.08.2019 в справі № 911/1958/18 та постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/10958/19.

Як зазначав позивач у позові, ним був обраний другий варіант вимоги, передбачений частиною другою ст. 693 ЦК України у вигляді повернення суми попередньої оплати, про що ним було зазначено у листі № 703/7431-22-Вих від 19.11.2022.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, зі змісту листа №703/7431-22-Вих від 19.11.2022 вбачається, що позивач звертав увагу відповідача на те, що перш за все зацікавлений в постачанні товару в повному обсязі, але разом з цим, у разі не виконання своїх обов`язків, до продавця будуть застосовані штрафні санкції відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства та наголошено про те, що у разу неможливості виконання відповідачем обов`язків згідно умов Договору, просив повернути кошти попередньої оплати на рахунок Військової частини.

Таким чином, є слушними доводами відповідача про те, що вказаний лист не містить чіткого формулювання позивача вибору свого права або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати, оскільки, як вказував позивач, він зацікавлений саме у постачанні товару, і як альтернативу вибору для відповідача запропоновано виконати обов`язки згідно умов Договору, або у разі неможливості такого виконання повернути кошти попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було обрано варіант постачання товару позивачу, який було виконано повністю, хоча і з порушенням строків його поставки.

Крім того, вказаний лист датований 19.11.2022, тобто до закінчення строку, визначеного Договором на поставку товару, та до порушення вказаного строку відповідачем. При цьому станом на 19.11.2022 відповідач вже частково виконав зобов`язання з поставки товару і виробництво товару продовжувалось з метою повного виконання відповідачем своїх зобов`язань. Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів надсилання вказаного листа відповідачу та його обізнаності про нього іншим законним способом, оскільки у листах відповідача відсутні посилання на вказаний лист позивача.

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 Договору Замовник має право достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку у разі невиконання зобов`язань з боку Постачальника понад 10 (десять) календарних днів, повідомивши його про це у десятиденний термін, з подальшим стягненням штрафних санкцій.

Пунктом 7.6 Договору передбачено, що у випадку перерахування Замовником коштів на умовах передплати та не виконання Постачальником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до його розірвання Замовником, сума коштів, на яку не виконане зобов`язання, повертається Замовнику протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня повідомлення Замовником Постачальника про розірвання Договору. У цьому випадку Сторони погоджуються, що у Постачальника виникає перед Замовником відповідне грошове зобов`язання.

За умовами п. 7.7 Договору, Постачальник у відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України за весь час користування чужими коштами - з моменту отримання передоплати і до моменту отримання Замовником зазначених грошових коштів, сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, а також, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, зобов`язаний сплатити зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період та три відсотки річних від простроченої суми.

З системного аналізу наведених положень Договору вбачається, що невиконання постачальником зобов`язань може бути підставою для розірвання договору замовником в односторонньому порядку, та, відповідно, після цього у постачальника виникає обов`язок сплатити проценти за користування коштами, 3% річних та інфляційних втрат коштів, однак матеріали справи не містять доказів того, що позивач у встановленому порядку повідомляв відповідача про розірвання договору.

Щодо посилань позивача на правові позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №918/631/19, то вони відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки постанова у вказаній справі була прийнята за інших обставин справи, інших правовідносин та за іншої фактично-доказової бази, ніж у даній справі.

Таким чином, як вірно встановив суд першої інстанції, позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування зобов`язання відповідача повернути суму попередньої оплати та сплатити пеню, 3% річних та інфляційні втрати коштів за весь час користування чужими коштами.

Враховуючи викладене, є юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач безпідставно нарахував відповідачу 168 287,67 грн пені, 10 097,26 грн 3% річних та інфляційного збільшення у розмірі 20 475,00грн за порушення строків здійснення поставки товару за попередньою оплатою та не повернення її, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 472 953,00 грн пені та 696150,00грн штрафу за порушення строків поставки товару, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

У сфері господарювання, згідно з частини 2 статті 217 та частини 1 статті 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України) сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Замовником за договором є ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), діяльність якої врегульована Законом України "Про Державну прикордонну службу України".

Згідно статті 27 вказаного Закону фінансування діяльності Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законодавством.

Отже, застосуванню до спірних правовідносин підлягають вищенаведені приписи статті 231 ГК України, згідно яких пеня стягується за порушення зобов`язання в частині строків поставки товару, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф.

За порушення строку поставки товару позивачем заявлені до стягнення з відповідача 472 953,00 грн пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, з врахуванням здійснених відповідачем поставок, та 696 150,00 грн штрафу за прострочення понад тридцять днів у розмірі семи відсотків вартості товару, з врахуванням здійснених відповідачем поставок.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, апеляційний господарський суд встановив, що він відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства, є арифметично та методологічно правильним, а тому є юридично вірним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і доведеними.

Однак, статтею 233 ГК України передбачене право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено і ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 Цивільного кодексу України).

Вказані правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Аналогічна правова позиція щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 року у справі №916/2268/18, від 04.05.2018 року у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 року у справі №908/868/18, від 13.05.2019 року у справі №904/4071/18, від 18.02.2020 у справі №920/694/19.

При цьому чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не є правильним застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

З матеріалів справи та доводів відповідача вбачається, що порушення строків виконання зобов`язань за Договором було спричинено запровадженням графіку погодинного відключення електроенергії на виробничих потужностях відповідача, проте ним вчинялись дії, спрямовані на недопущення порушення умов Договору з його боку, зокрема запроваджено на виробництві додаткові зміни, був укладений договір на виконання робіт з пошиття виробів від 17.10.2022 з ТОВ "Рекламно-виробнича компанія Алексія", та в подальшому у повному обсязі виконанні зобов`язання щодо постачання товару. Внаслідок вжитих відповідачем заходів відбулось незначне порушення строків поставки частини товару лише у 36 днів, а той час як позивачем не підтверджено наявності збитків через неналежне виконання відповідачем умов Договору.

Посилання позивача на його обов`язки щодо оперативності та сталості закупівлі товарів для подальшого гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони України в умовах воєнного стану апеляційним господарським судом враховані, однак за умовами договору відповідачем здійснювалась поставка костюмів літніх польових і позивачем не доведено, що поставка літніх костюмів з простроченням на 36 днів (у протягом грудня, замість кінця листопада) суттєво і негативно вплинула на потреби безпеки та оборони України в умовах воєнного стану.

За встановлених обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо можливості зменшення нарахованих пені і штрафу, однак, застосовуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, вважає, що загальна сума штрафних санкцій (штрафу та пені) підлягає зменшенню до 55 000,00 грн, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Згідно ч. 14 ст.129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.

Проте, згідно ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до положень ч.9 ст.129 ГПК України, апеляційним господарським судом покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 20 липня 2023 року, виклавши пункт 2 його резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ХАБ" (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 2; ідентифікаційний код юридичної особи: 33994359) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код юридичної особи: 14321955) штрафні санкції у розмірі 55 000 грн 00 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 20129 грн 95 коп.".

3. В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ХАБ" (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 2; ідентифікаційний код юридичної особи: 33994359) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код юридичної особи: 14321955) - 30 779 грн 16 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва. 6. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.01.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

Г.П. Коробенко