Ухвала

від 08.01.2024 по справі 922/2737/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2737/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023

у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз")

до Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" (далі - ТЕЦ)

про стягнення 237 641 561,82 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. АТ "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТЕЦ, в якому просило стягнути з відповідача 206 001 803,00 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за листопад - грудень 2016 року та квітень 2017 року; 4 903 407,30 грн 3% річних та 26 736 351,52 грн інфляційних втрат.

2. Господарський суд Харківської області рішенням від 05.09.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, в позові відмовив.

3. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- необхідною умовою для застосування положень ст.8 Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" є правильне застосування цін реалізації природного газу категоріям споживачів, визначених положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;

- у листопаді 2016 року Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 (Положення №758), не покладало на НАК "Нафтогаз України" спеціального обов`язку постачання природного газу для виробництва електричної енергії, безпосередньо не встановлювало ціни реалізації природного газу для такої категорії споживання, а також не передбачало застосування для цієї категорії цін, які встановлені постачальником із спеціальними обов`язками, однак, при розрахунку суми компенсації (оплати) позивач безпідставно використовує обсяги природного газу, відібрані та спожиті ТЕЦ для виробництва електричної енергії (власних потреб) та використовує для цього ціну 6 819,00 грн за тис. куб. м., яка безпосередньо не передбачена п.16 Положення №758 і згідно з довідкою НАК "Нафтогаз України" від 22.11.2021 №23/4-1305-21 встановлена самим постачальником на природний газ, який використовувався для надання послуг з опалення та постачання бюджетних та інших організацій;

- у грудні 2016 року Положення №758 також не покладало на НАК "Нафтогаз України" спеціального обов`язку постачання природного газу для виробництва електричної енергії, безпосередньо не встановлювало ціни реалізації природного газу для такої категорії споживання, а також не передбачало застосування для цієї категорії цін, які встановлені постачальником із спеціальними обов`язками, починаючи з 23.12.2016 п.16 Положенням №758 взагалі не було передбачено застосування цін на природний газ, що постачається НАК "Нафтогаз України" такій самій категорії споживачів за таких самих умов постачання за ціною, встановленою НАК "Нафтогаз України", однак, при розрахунку суми компенсації (оплати) позивач безпідставно використовує обсяги природного газу, відібрані та спожиті відповідачем для виробництва електричної енергії (власних потреб) та використовує для цього ціну 7 148,00 грн, яка не передбачена п.16 Положення №758 і згідно з довідкою НАК "Нафтогаз України" від 22.11.2021 №23/4-1305-21 встановлена самим постачальником на природний газ для інших суб`єктів (крім бюджетних);

- необґрунтованими є аргументи позивача про поширення дії ч.2 ст.8 Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" на відбори відповідачем природного газу у листопаді - грудні 2016 року з огляду на віднесення ч.1 ст.1 Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" до заборгованості, що підлягає врегулюванню, кредиторської заборгованості теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу за спожитий природний газ за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва електричної енергії;

- враховуючи невідповідність заявлених позовних вимог в частині стягнення 206 001 803,00 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу приписам ч.2 ст.8 Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", п.16 Положення №758, та відсутність у відповідача відповідного зобов`язання з компенсації (оплати), вимога про стягнення суми основного боргу не підлягає задоволенню;

- з огляду на похідний характер вимог про стягнення 4 903 407,30 грн процентів річних, 26 736 351,52 грн інфляційних втрат, вони не підлягають задоволенню.

4. 19.12.2023 АТ "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. 27.12.2023 від АТ "Укртрансгаз" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію від 26.12.2023 №23407 на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 503 040 грн.

6. Перевіривши матеріали касаційної скарги (з урахуванням заяви про усунення недоліків), Верховний Суд дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням вимог статей 287, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

7. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 4 ч.2 ст.287, п.1 ч.3 ст.310 ГПК та зазначає, що:

1) суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування ч.2 ст.8 Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", викладені у постанові від 04.05.2023 у справі №914/1940/22;

2) висновки суду апеляційної інстанції, що не підписані постачальником акти приймання-передачі природного газу не є належними доказами щодо спожитих відповідачем без номінацій обсягів природного газу, є необґрунтованими та такими, що зроблені без належного дослідження наявних в матеріалах справи доказів; надані позивачем докази в сукупності давали можливість судам належним чином встановити обсяги спожитого відповідачем без номінацій природного газу, зокрема і по категоріях споживання;

3) суди попередніх інстанцій порушили норми статей 2, 7, 11, 13, 42, 73-80, 86, 236, 237, 238 ГПК, Закону "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини", що спричинило невідповідність висновків суду обставинам справи, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та призвело до ухвалення незаконного рішення.

8. Враховуючи обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №922/2737/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз".

2. Призначити до розгляду справу №922/2737/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 на 28 лютого 2024 року о 14:20 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 26.01.2024.

4. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

7. Витребувати з Господарського суду Харківської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №922/2737/23.

8. Звернути увагу учасників справи та їх представників, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- адвокати нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- якщо касаційна скарга подана до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець