Рішення

від 28.12.2023 по справі 627/253/23

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/253/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2023 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючої Вовк Л. В.,

з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Панченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди землі та розірвання договору оренди землі,

у с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди землі та розірвання договору оренди землі, в якому просить розірвати договір оренди землі б/н від 01.04.2012, укладений між ОСОБА_2 та ФО-П ОСОБА_3 , та стягнути з відповідача на його користь заборгованість з орендної плати за 2017-2022 роки у розмірі 104 150,00 грн , пені у сумі 824,87 грн .

У позові ОСОБА_2 зазначив , що на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії ЯА № 330394 йому належить земельна ділянка площею 6,6883 га, з кадастровим номером 632355544001373 , що знаходиться на території Краснокутської (колишньої - Костянтинівської) селищної ради Богодухівського (колишнього - Краснокутського) району Харківської області . 01.04.2012 між ОСОБА_2 та ФО-П ОСОБА_3 укладено договір оренди землі б/н від 01.04.2012 , зареєстрований у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2012 за № 632355544001373. Відповідно до умов договору, ОСОБА_2 передав ФО-П ОСОБА_3 у строкове платне користування належну йому на праві власності земельну ділянку строком на 20 років зі сплатою орендної плати у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік , кожного року до 30 грудня , з урахуванням індексу інфляції . Всупереч умовам укладеного між ними договору , відповідач не сплачував йому орендну плату, внаслідок чого за 2017 -2022 роки утворилась заборгованість у розмірі 104 150 ,00 грн , а також пені за період з 12.03.2019 року та до дня подання позову у розмірі 0,001% несплаченої суми за кожний день прострочення у сумі 824 ,87 грн . В лютому 2023 року на адресу ФО-П ОСОБА_3 було направлено вимогу про виплату заборгованості та розірвання договору оренди землі , однак орендна плата відповідачем не сплачена .

В травні 2023 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 , адвоката Висіцької І.В., про зміну підстав позову, обгрунтована тим , що відповідач у 2015-2017 р. протиправно , всупереч умовам договору оренди землі б/н від 01.04.2012 та нормам чинного законодавства України , без попередньої письмової згоди ОСОБА_2 , передав належну йому на праві власності земельну ділянку у користування по суті, в суборенду СФГ « Ковальчуківське ». В договорі оренди землі відсутнє положення , за яким би ОСОБА_2 надавав ФО-П ОСОБА_3 право на передачу земельної ділянки в суборенду. Також позивач не надавав свою окрему письмову згоду на передачу земельної ділянки в користування СФГ « Ковальчуківське ». Таким чином відповідачка цілком незаконно розпорядилася земельною ділянкою позивача , передавши її в суборенду без погодження позивача , чим істотно порушила істотні умови Договору , що є додатковою підставою для розірвання договору оренди землі.

На позовну заяву 13.04.2023 ФО-П ОСОБА_3 подала відзив , в якому зазначено , що позов відповідачка не визнає та просить відмовити в повному обсязі , оскільки позивач з 2017 по 2022 роки уникав отримання орендної плати. З моменту укладення договору з ОСОБА_2 , відповідачка , як орендар, виконувала всі належні їй обов`язки , але з боку орендодавця протягом часу договірних відносин проявлялася доволі суперечлива поведінка , котра на її думку , спрямована на створення штучної заборгованості з оплати оренди земельної ділянки та як наслідок розірвання договірних відносин. У 2013 році ОСОБА_2 звертався до суду з позовом до ФО-П ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі від 01.04.2012 недійсним та рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 17.11.2014, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24.12.2014 , йому було відмовлено в позові . Після чого , з весни 2017 року з боку орендодавця ОСОБА_2 почалися дії , спрямовані на перешкоджання ведення господарської діяльності відповідачем на спірній земельній ділянці . Окрім того, з 2017 року позивач систематично ухиляється від отримання орендної плати . На усні пропозиції відповідачки укласти додаткову угоду щодо порядку розрахунку за користування землею, позивач ігнорував . З 2017 року відповідачка сплачувала податки , відповідно до умов договору , та здійснювала нарахування орендної плати для виплати орендодавцю більше ніж 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки . У зв`язку з відсутністю банківських реквізитів орендодавця та неможливістю встановити з ним контакт , грошові перекази перераховувалися позивачу через АТ « Укрпошта», а саме в 2017 році орендна плата в розмірі 12 075, 00 грн ; 2018 році - 12 075,00 грн , 2019 р.- 18 000,00 грн, від яких ОСОБА_2 відмовився . З 2020 року позивачу направлялися листи щодо отримання ОСОБА_2 орендної плати та з проханням надати банківські реквізити для перерахунку орендної плати. В березні 2023 року від ОСОБА_2 надійшла вимога щодо виплати заборгованості з орендної плати, на яку було направлено відповідь з проханням надати банківські реквізити для зарахування нарахованої орендної плати. Проте позивачем було вчергове проігноровано прохання ФО-П ОСОБА_3 . З боку орендаря жодних умисних дій щодо ухилення від сплати орендної плати не було , а навпаки всіма можливими способами здійснювалося направлення коштів та сплачувалися податки. Нарахування пені позивачем , на думку відповідачки , також є незаконним.

У відповіді на відзив від 27.04.2023 представником позивача зазначено, що ОСОБА_2 не чинив та й не чинить ніяких перешкод ФО-П ОСОБА_3 в користуванні спірною земельною ділянкою , не здійснював погроз , а ні тиску на останню , тому такі твердження є необгрунтованими . Всі кримінальні провадження , відкриті за заявами ФО-П ОСОБА_3 , були закриті. ОСОБА_2 з 2017 року не отримував орендної плати від ФО-П ОСОБА_3 та йому не надходили повідомлення від АТ « Укрпошта» щодо грошових переказів ФО-П ОСОБА_3 . На зазначених повідомленнях відсутні дані оператора поштового зв`язку , відсутній підпис оператора та дата невручення переказу. Із доданих відповідачем квитанцій та повідомлень про поштові перекази , вони не містять підпису ОСОБА_2 та свідчать про те, що він їх не отримував . Не надано квитанцій про грошовий переказ за 2020-2022 роки. Крім того, листи від ФО-П ОСОБА_3 за 2019 ,2020 р. ОСОБА_2 не отримував. Окрім того, в договорі не передбачено , що сплата орендної плати може здійснюватися поштовим переказом. Також, на думку представника позивача, відповідачка могла сплатити орендну плату , шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса , нотаріальної контори. Таким чином відповідачка систематично протягом 7 років , починаючи з 2017 р не сплачує ОСОБА_2 орендну плату , що є підставою для розірвання договору оренди землі та припинення нею права користування земельною ділянкою.

01.05.2023 ФО-П ОСОБА_3 подала заперечення на відповідь на відзив , зазначивши , що з моменту укладення договору , нею жодним чином не було факту ухилення від сплати орендної плати , про що вказує наявність документів, квитанцій , а також сплата земельного податку . Сплата за 2017 р. орендної плати підтверджується доданими квитанціями від АТ « Укрпошта». У період з 2021 по 2023 р. відповідачка разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 привозила кошти ОСОБА_2 та до них виходив ОСОБА_2 із дружиною ОСОБА_5 , які відмовлялися від отримання коштів. Ім були запропоновані альтернативні варіанти отримання орендної плати . Систематичність відмов позивача від отримання листів , коштів , вказує на його умисну поведінку , що спрямована на неможливість виконання відповідачкою в повній мірі договірних умов.

Також 29.06.2023 від представника відповідача ФО-П ОСОБА_3 , адвоката Панченко О.О. , надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову від 01.05.2023 , в якому відповідач позов не визнала і просить відмовити в позові . У відзиві зазначено , що з 2014 року позивач перестав відповідати на дзвінки відповідачки, за орендною платою не з`являвся, банківських реквізитів позивача відповідачка не мала , після чого позивач обрав тактику не отримувати орендну плату , штучно створюючи умови для розірвання договору оренди землі. ОСОБА_2 був обізнаний , що відповідач ФО-П ОСОБА_3 фактично протягом 2015-2016 користувалася трьома його земельними паями № 603, 604, 605. Так, в 2015 році, за проханням ФО-П ОСОБА_3 , дійсно орендна плата за один із паїв передавалася відповідачкою ОСОБА_2 , працівником СФГ « Ковальчуківське» Гришком В.М. СФГ « Ковальчуківське» у позивача не брало в оренду в 2015-2016 роках земельні ділянки , а ФО-П ОСОБА_3 не передавала зазначеному господарству в суборенду земельну ділянку .

У відповіді на відзив від 12.07.2023 , представник позивача , адвокат Висіцька І.В. зазначила , що категорично не погоджується з твердженнями відповідача , так як ФО-П ОСОБА_3 не надала до суду жодного доказу, який би підтверджував , що остання у 2021 ,2022, 2023 р. здійснила дії направлені на виплату орендної плати позивачу. Таким чином , на її думку, ФО-П ОСОБА_3 систематично, протягом 7 років, не сплачує позивачу орендну плату , що є підставою для розірвання договору оренди землі б/н від 01.04.2012.

24.07.2023 представник відповідача ФО-П ОСОБА_3 , адвокат Панченко О.О., подала заперечення на відповідь на відзив , в якому зазначено , що представником позивача жодних доказів на вчинення ФО-П ОСОБА_3 дій щодо розпорядження спірною земельною ділянкою позивача ОСОБА_2 та самостійного здійснення господарською діяльністю на вказаній земельній ділянці не надано та просить відмовити в позові.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позов, просить задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала , просить відмовити, оскільки з боку відповідачки жодних умисних дій щодо ухилення від сплати орендної плати не було , а навпаки можливими способами здійснювалося направлення коштів та сплачувалися земельні податки , а позивач ОСОБА_2 з 2017 року перешкоджає відповідачу у веденні господарської діяльності на орендованій земельній ділянці та ухиляється від отримання орендної плати.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши докази по справі , допитавши свідків , дійшов наступного.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Неодмінним елементом правовідносин є їхній зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певні матеріальні або нематеріальні блага з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створенням об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та (або) нематеріального блага.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України щодо підстав дострокового розірвання такого договору.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналізуючи спірні правовідносини на предмет наявності систематичної несплати орендної плати орендарем, судам слід перевіряти, яким чином орендарем виконувалося зобов`язання за договором в частині виконання такої істотної умови, а саме слід встановити, чи слугувала винна поведінка орендаря причиною невиконання істотної вимоги договору оренди останнім.

Згідно з вимогами статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора.

Зазначена норма надає за певних умов право добросовісному кредитору виконати свій обов`язок іншим шляхом, ніж надання орендної плати особисто орендодавцю.

Однак зазначені положення не свідчать про обов`язковість таких дій, а лише регламентують можливу поведінку орендаря та нотаріуса.

Винна поведінка, яка є підставою для припинення правовідносин, кореспондується з обов`язком та небажанням його виконувати на умовах, визначених договором.

Відсутність у договорі обов`язку перераховувати кошти на депозит нотаріуса і нездійснення орендарем таких дій, не може бути безумовною підставою для розірвання договору, а лише тягне за собою виплату цих сум.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 709/1089/17, а також у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 146/350/20, від 27 липня 2022 року у справі № 274/3707/20.

Звертаючись до суду із позовом , ОСОБА_2 зазначив підставами для розірвання спірного договору оренди землі - систематичну несплату орендарем ФО-П ОСОБА_3 орендної плати та передачу відповідачем в суборенду , без погодження позивача , спірну земельну ділянку, що є істотним порушенням умов Договору.

Матеріалами справи встановлено , що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6, 6883 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області , яку успадкував після брата ОСОБА_6 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 330394 . ( а.с.31-32).

01.04.2012 між ОСОБА_2 та ФО-П ОСОБА_3 укладено Договір оренди землі б/н від 01.04.2012 , зареєстрованого у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2012 за № 632355544001373. ( т.1 а.с. 23-29)

13.11.2012 , згідно акту прийому - передачі об`єкта оренди за Договором оренди землі від 01.04.2012 , спірна земельна ділянка ОСОБА_2 передана ФО-П ОСОБА_3 (т.1 а.с. 30)

Відповідно до умов цього Договору, ОСОБА_2 передав ФО-П ОСОБА_3 у строкове платне користування належну йому на праві власності земельну ділянку площею 6, 6883 га з кадастровим номером : 6323555400:02:001:0223 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Краснокутської селищної ради строком на 20 років з визначенням орендної плати в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розрахунком по її сплаті до 30 грудня поточного року.

Відповідно до п.9 , 10 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% нормативної грошової оцінки , що станом на день укладення цього Договору становило 4 106,51 грн , а також у натуральній формі :культурно- зернові , олійні , технічні культури. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації . ( т.1 а.с. 24)

Пунктом 29 Договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У пункті 39 вказаного Договору оренди зазначено , що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін ; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків , передбачених договором та внаслідок випадкового знищення , пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню , а також з інших підстав визначених законом . (т.1 а.с. 27).

Відповідно до вимоги ОСОБА_2 від 10.02.2023, позивач у визначений строк вимагав ФО-П ОСОБА_3 сплатити заборгованість за Договором оренди землі б/н від 01.04.2012 у розмірі 104 150,00 грн та підписати договір про розірвання договору оренди землі . (т.1 а.с.15-16)

В поясненні на вимогу ОСОБА_2 про сплату заборгованості з орендної плати від 11.03.2023, ФО-П ОСОБА_3 повідомила , що орендна плата направлялася неодноразово поштовим переказом , також були намагання вручити орендну плату особисто , окрім того просила ОСОБА_2 відкрити банківський рахунок для отримання орендної плати . ( т.1 а.с. 102)

В розрахунку суми орендної плати , згідно до Договору оренди землі б/н від 01.04.2012 , складеним ФО-П ОСОБА_3 від 07.04.2023, загальна сума до виплати за оренду земельного паю з 2017 по 2022 роки складає 93 150,00 грн , згідно витягу № НВ -9917125702023 із технічної документації з нормативної оцінки земельних ділянок , а саме позивачу нараховано орендну плату за 2017 р.- 15 000,00 грн , з яких утримано 2 925,00 грн , до сплати - 12 075,00 грн ; за 2018 р. нараховано орендної плати - 15 000,00 грн , з яких утримано - 2 925,00 грн , до сплати - 12 075,00 грн; за 2019 р. нараховано орендної плати - 22 360,25 грн , з яких утримано 4 360,00 грн , до сплати - 18 000,00 грн ; за 2020 р. нараховано орендної плати - 22 360,25 грн , з яких утримано - 4 360,00 грн , до сплати - 18 000,00 грн ; за 2021 р. нараховано орендної плати - 22 360,25 грн , з яких утримано- 4 360,00 грн , до сплати - 18 000,00 грн ; за 2022 р. нараховано орендної плати - 18 633,54 грн , з яких утримано - 3 633,54 грн , до сплати - 15 000,00 грн . ( т.1 а.с. 103)

Окрім того , згідно розрахунку суми орендної плати за 2017-2022 р. , складеним відповідачем ФО-П ОСОБА_3 , виникла переплата орендної плати ОСОБА_2 у загальній сумі 78 169,57 грн, а саме за 2017 р.- 8 845,12 грн, 2018 р.- 8 845,12 грн, 2019 р.- 16 205,37 грн, 2020 р.- 16 205,37 грн, 2021 р.- 16 205,37 грн, 2022 р.- 11 863 ,22 грн. ( т.2 а.с. 141)

Згідно рекомендованого повідомлення до поштового переказу АТ « Укрпошта» від 29.12.2017 , ОСОБА_2 ФО- П ОСОБА_3 направлена орендна плата за 2017 рік у розмірі 12 075 ,00 грн , за 2018 рік у сумі 12 075, 00 грн , від яких ОСОБА_2 відмовився , про що свідчить запис « за відмовою адресата». (т.1 а.с.88)

В 2019 році ФО-П ОСОБА_3 направлений лист ОСОБА_2 з проханням отримати орендну плату за попередні роки та 2019 р , відповіді на який відповідачу не надано . (т.1 а.с.90-91)

Як свідчить рекомендоване повідомлення про виплату поштового переказу АТ « Укрпошта» від 13.12.2019 , ОСОБА_2 відмовився від орендної плати від ФО-П ОСОБА_3 на суму 18 000,00 грн ( т.1 а.с.92)

Окрім того , листом від 29.12.2020, ФО-П ОСОБА_3 просила ОСОБА_2 надати банківські реквізити для перерахування орендної плати за 2020 рік та за попередні роки , або з`явитися особисто за адресою: АДРЕСА_1 чи надати доручення для отримання орендної плати. Вказаний лист ОСОБА_2 відмовився отримувати , про що працівником АТ « Укрпошта» в довідці зроблено запис про відмову в отриманні . (т.1 а.с.93-94)

Видатковим касовим ордером від 04.07.2023 , розпискою ОСОБА_5 від 04.07.2023 підтверджується , що ОСОБА_2 ФО-П ОСОБА_3 виплачена та отримана його дружиною ОСОБА_5 по довіреності оренда плата за використання земельної ділянки за період з 2017 по 2023 р., згідно договору оренди землі б/н від 01.04.2012 , в сумі 93 150 ,00 грн.

Таким чином судом встановлено, що відповідач сплатив позивачу орендну плату за вище вказаний період у більшому розмірі, визначений договором оренди, та наданий час заборгованості з орендної плати у ФО-П ОСОБА_3 за 2017-2023 роки перед позивачем не існує.

Суд не може взяти за основу розрахунок , проведений позивачем у справі ,так як розмір орендної плати ,яку визначив позивач за період з 2017 року , не відповідає умовам укладеного договору оренди землі ( 3% від нормативної грошової оцінки , розмір якої визначався щорічно ).

Окрім того , за користування спірною земельною ділянкою ФО-П ОСОБА_3 сплачено земельний податок , про що свідчать квитанції та податкові повідомлення. (т.1 а.с. 97-99)

Згідно відповіді СФГ « Ковальчуківське» від 15.06.2023 за №59 , в суборенду жодної земельної ділянки у ФО-П ОСОБА_3 господарство протягом 2015-2017 р. не брало , в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 6323555400:02:001:0223 фактично не орендувало та вказаною земельною ділянкою не користувалося . Орендної плати ОСОБА_2 господарство не виплачувало та не доручало працівнику господарства ОСОБА_7 передавати кошти у вигляді орендної плати від СФГ « Ковальчуківське» ОСОБА_2 . Протягом 2016-2017 р. , згідно договору № 09/12 від 09.12.2016 про взаємну співпрацю та надання послуг с/г техніки один одному , СФГ « Ковальчуківське» дійсно надавало ФО-П ОСОБА_3 послуги по оранці , боронуванню, культивації , посіву кукурудзи ,внесенню аміаку . У 2018 році , згідно договору №10/10/2018 про надання послуг по збиранню кукурудзи від 10.10.2018 , СФГ « Ковальчуківське» надавало ФО-П ОСОБА_3 послуги по збиранню кукурудзи , що підтверджується договором №09/12 про взаємну співпрацю про надання послуг с/г техніки один одному , фінансової допомоги та інших супутніх послуг від 09.12.2016 ; додатковою угодою №1 до договору №09/12 від 09.12.2016 ; рахунком на оплату №56 від 12.12.2016 , актом прийому-передачі наданих послуг від 12.12.2016 до договору №09/12 від 09.12.2016; додатковою угодою №2 від 30.05.2017 до договору №09/12 від 09.12.2016; актом прийому -передачі наданих послуг від 30.05.2017 до договору №09/12 від 09.12.2016 ; рахунком на оплату №51 від 30.05.2017 ; договором №10/10/2018 про надання послуг по збиранню кукурудзи від 10.10.2018 ; актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №1 від 17.10.2018 , рахунком на оплату №80 від 17.10.2018 ; договором № 10/2018 про надання послуг по збиранню кукурудзи від 10.10.2018 , актом здачі -приймання робіт ( надання послуг) №1 від 17.10.2018 ; рахунком на оплату №54 від 17.10.2018 (т.1 а.с.199, 200- 213).

Допитана по справі свідок ОСОБА_5 пояснила , що з 2017 р по 2022 р. оренду плату від ФО-П ОСОБА_3 її чоловік ОСОБА_2 не отримував , додому орендну плату вона не привозила , грошовий переказ від відповідачки надходив, проте чоловік відмовився його отримувати так як умовами договору було передбачено, що кошти ФО-П ОСОБА_3 повинна була привозити додому.

Однак , доводи представника позивача та вказані пояснення свідка ОСОБА_5 щодо систематичної несплати відповідачем ФО-П ОСОБА_3 орендної плати позивачу , спростовуються письмовими доказами та показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Допитаний по справі свідок ОСОБА_4 пояснив, що дійсно його дружина ОСОБА_3 орендувала у ОСОБА_2 три земельні ділянки, на даний час в оренді перебуває одна . Кожного року , ОСОБА_2 чинить перешкоди на спірній земельній ділянці в період посівної кампанії. Свідок підтвердив , що в період з 2017 по 2022 р. він привозив дружину до ОСОБА_2 з метою вручити орендну плату , однак останній та його дружина ОСОБА_5 відмовлялися в отриманні коштів .Після чого орендна плата направлялася поштовим переказом та поверталася через відмову в її отриманні. Дружина ОСОБА_3 в суборенду спірну земельну ділянку , належну ОСОБА_2 , іншому господарству не передавала.

Допитана по справі свідок ОСОБА_9 пояснила , що працює листоношею відділення зв`язку с.Костянтинівка АТ « Укрпошта» та підтвердила факт , що з 2017 року неодноразово відносила ОСОБА_2 грошовий переказ , а саме орендну плату від ФО-П ОСОБА_3 та рекомендовані листи , однак ОСОБА_2 та його дружина відмовлялися в їх отриманні , після чого грошові перекази поверталися ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_8 підтвердила в суді, що проживає по сусідству з позивачем та в 2021 -2022 роках бачила й чула як ОСОБА_2 відмовлявся отримувати орендну плату від ОСОБА_3 .

Отже відповідачем вживалися заходи щодо виплати орендної плати позивачу за 2017-2022 роки , шляхом запрошення через поштове повідомлення, поштовим переказом грошових коштів , шляхом особистого вручення орендної плати.

Про те а ні позивач , а ні його представник не з`являлися до ФО-П ОСОБА_3 для отримання орендної плати , не повідомляли орендарю банківські рахунки , листи відповідачки залишені без відповіді.

Доводи представника позивача , що свідчення ОСОБА_8 та ОСОБА_4 не можна сприймати як достовірні та об`єктивні і брати їх до уваги , оскільки між сім`єю ОСОБА_10 та ОСОБА_11 існує конфлікт з 2010 року , вони уникають один одного та у свідка є особистий інтерес , щоб зашкодити позивачу , а ОСОБА_4 є чоловіком відповідачки , суд відхиляє, оскільки свідки попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень та приведені до присяги.

Суд також враховує ту обставину , що в період з 2017 по 2022 рік (під час начебто несплати орендної плати) , позивачем ОСОБА_2 не вживалося жодних заходів, спрямованих на стягнення заборгованості чи розірвання договору оренди землі, в зв`язку з невиконанням істотних умов договору.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до орендаря за період 2017-2022 р. з питань своєчасного розрахунку за користування земельною ділянкою.

Окрім того , про наміри ОСОБА_2 на протязі тривалого часу розірвати договір оренди землі , свідчить складений та підписаний позивачем договір від 10.02.2023 про розірвання договору оренди землі б/н від 01.04.2012 , а також той факт, що у вересні 2013 року ОСОБА_2 , бажаючи розірвати спірний договір оренди землі, звертався до суду з позовом до ФО-П ОСОБА_3 про визнання цього ж договору оренди недійсним та скасування державної реєстрації договору .

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 17.11.2014, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24.12.2014 по справі за позовом ОСОБА_2 до ФО-П ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації договору, у позові ОСОБА_2 відмовлено. Рішення набрало законної сили. ( а.с. 70-74).

Окрім того , згідно розписки від 19.12.2014 , ОСОБА_2 відмовляється від орендної плати за земельну ділянку у сумі 4 658,00 грн. ( т.1 а.с. 87)

Також , попередженням ОСОБА_2 , адресованому в 2016 р ФО-П ОСОБА_3 , підтверджується, що він попереджає відповідачку про невиконання умов договору від 01.04.2012 та самостійний обробіток землі . ( т.1 а.с. 226 )

Судом встановлено, що не дивлячись на неодноразові пропозиції відповідача ФО-П ОСОБА_3 отримати ОСОБА_2 орендну плату, останній, бажаючи розірвати спірний договір оренди землі , створював різні підстави для уникнення отримання орендної плати.

У той же час, в діях орендаря суд не вбачає ознак умисної або несистематичної невиплати орендної плати.

Також суд не приймає до уваги доводи позивача з приводу того, що ФО-П ОСОБА_3 в 2015 -2017 р. протиправно, всупереч умовам Договору від 01.04.2012 , передала спірну земельну ділянку в суборенду СФГ « Ковальчуківське» ,та без згоди позивача, незаконно розпорядилася земельною ділянкою , чим істотно порушила умови Договору оренди землі, що є додатковою умовою для його розірвання, оскільки вони спростовуються вище вказаними письмовими доказами про взаємну співпрацю з вказаним фермерським господарством та показаннями свідка ОСОБА_4 ..

Надана позивачем розписка від 28.09.2015 про отримання ним від представника СФГ « Ковальчуківське» Гришка В.М. грошових коштів у сумі 24 000,00 грн за три земельні паї не свідчить про те, що спірна земельна ділянка , власником якої є ОСОБА_2 , перебувала у суборенді СФГ « Ковальчуківське» та за користування нею була виплачена орендна плата .

Доводи представника позивача з приводу , що ОСОБА_2 через стан здоров`я не міг особисто отримати орендну плату та вести будь-які розмови з приводу її виплати з ОСОБА_3 , також не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні .

Відповідно до п.43 Договору оренди землі б/н від 01.04.2012 сторона , яка порушила зобов`язання звільняється від відповідальності ,якщо вона доведе , що це порушення сталося не з її вини.

За таких обставин , судом встановлено , несплата орендної плати за 2017-2022 роки стала внаслідок недобросовісної поведінки позивача через неотримання орендних платежів , незважаючи на те, що орендарем вживались заходи щодо орендної плати позивачу.

Відповідно до вимог статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач не обгрунтував належними і достатніми доказами для підтвердження обставин ,які свідчать про відсутність намірів у відповідача сплачувати орендну плату позивачу . Також позивачем суду не надано доказів , що спірна земельна ділянка була передана ФО-П ОСОБА_3 ,без погодження позивача , в суборенду.

Оскільки позивачем не доведено , а судом не встановлено систематичну несплату орендної плати та передачу в суборенду іншій особі спірної земельної ділянки , то відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень закону про істотне порушення умов договору та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Згідно ст.141 ЦПК України ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Інші судові витрати , пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови в позові.

Оскільки позов задоволенню не підлягає , то понесені судові витрати суд залишає за позивачем.

Керуючись ст.1, 2, 13, 15 ,21 ,31 ,32 Закону України « Про оренду землі», ст. 509, 527, 626, 651 ЦК України , ст.141 ЗК України, ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_2 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди землі та розірвання договору оренди землі - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 , РНОКПП : НОМЕР_1 ;

Відповідач: Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 , місце знаходження за адресою : АДРЕСА_3 , РНОКПП : НОМЕР_2 .

Суддя Л.В. Вовк