Постанова

від 21.11.2024 по справі 627/253/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 627/253/23 Головуючий суддя І інстанції Вовк Л. В.

Провадження № 22-ц/818/1367/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: оренди

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючогоЯцини В.Б.,

суддів колегіїМальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засіданняЗінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Висіцької Ірини Володимирівни на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 28 грудня 2023 року, по цивільній справі № 627/253/23, за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди землі та розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди землі та розірвання договору оренди землі, в якому просив розірвати договір оренди землі б/н від 01.04.2012, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , та стягнути з відповідача на його користь заборгованість з орендної плати за 2017-2022 роки у розмірі 104 150,00 грн , пеню у сумі 824,87 грн .

У позові ОСОБА_1 зазначив , що на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії ЯА № 330394 йому належить земельна ділянка площею 6,6883 га, з кадастровим номером 632355544001373, що знаходиться на території Краснокутської (колишньої Костянтинівської) селищної ради Богодухівського (колишнього - Краснокутського) району Харківської області . 01.04.2012 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди землі б/н від 01.04.2012 , зареєстрований у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, та у Державному реєстрі земель вчинено реєстраційний запис від 12.11.2012 за № 632355544001373.

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 передав ФОП ОСОБА_2 у строкове платне користування належну йому на праві власності земельну ділянку строком на 20 років зі сплатою орендної плати у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік , кожного року до 30 грудня , з урахуванням індексу інфляції . Всупереч умовам укладеного між ними договору , відповідач не сплачував йому орендну плату, внаслідок чого за 2017-2022 роки існує заборгованість у розмірі 104 150 ,00 грн , а також нарахована пеня за період з 12.03.2019 року та до дня подання позову у розмірі 0,001% несплаченої суми за кожний день прострочення у сумі 824 ,87 грн.

У лютому 2023 року на адресу ФОП ОСОБА_2 було направлено вимогу про виплату заборгованості та розірвання договору оренди землі, однак орендна плата відповідачем не сплачена .

У травні 2023 року ОСОБА_1 , який діє через свою представницю - адвоката Висіцьку І.В., доповнив підстави позову. Вказав, що відповідач у 2015-2017 р. протиправно , всупереч умовам договору оренди землі б/н від 01.04.2012 та нормам чинного законодавства України, без попередньої письмової згоди орендодавця позивача ОСОБА_1 , передав належну йому на праві власності земельну ділянку у користування, по суті в суборенду, СФГ «Ковальчуківське». В укладеному між сторонами договорі оренди землі не передбачено право орендаря ФОП ОСОБА_2 на передачу земельної ділянки в суборенду. Також позивач не надавав своєї письмової згоди на передачу земельної ділянки в користування СФГ «Ковальчуківське». Таким чином відповідачка цілком незаконно розпорядилася земельною ділянкою позивача, передавши її в суборенду без погодження з позивачем, та порушила істотні умови Договору, що є додатковою підставою для розірвання договору оренди землі.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 28 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Суд відмовив у задоволенні позову з мотивів його недоведеності.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Висіцька І.В. посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, та позов задовольнити.

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 будь-яких перешкод в користуванні орендарем земельною ділянкою не чинив, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про зворотне.

Як вбачається із доданих відповідачем квитанцій та повідомлень про поштові перекази, вони не містять підпису ОСОБА_1 що ще раз свідчить про те, що ніяких грошових переказів або повідомлень про надходження таких переказів він не отримував.

Вказує, що показання свідків не могли та й не можуть бути покладені в основу рішення, адже вони є неправдивими та суперечливими.

Вважає, що факт систематичної, протягом шести років несплати відповідачем позивачем орендної плати за договором оренд землі від 01.04.2012 підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчила матеріали справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннямист. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає.

Відмовляючи у позові суд вказав наступне:

Судом встановлено , що несплата орендної плати за 2017-2022 роки стала внаслідок недобросовісної поведінки позивача через неотримання орендних платежів, незважаючи на те, що орендарем вживались заходи по платі орендної плати позивачу.

Оскільки позивачем не доведено , а судом не встановлено систематичну несплату орендної плати та передачу в суборенду іншій особі спірної земельної ділянки , то відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень закону про істотне порушення умов договору та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції, який доводами скарги не спростовані, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6, 6883 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області , яку успадкував після брата ОСОБА_3 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 330394 . ( а.с.31-32).

01.04.2012 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір оренди землі б/н від 01.04.2012 , зареєстрованого у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2012 за № 632355544001373. ( т.1 а.с. 23-29)

13.11.2012 , згідно акту прийому - передачі об`єкта оренди за Договором оренди землі від 01.04.2012 , спірна земельна ділянка ОСОБА_1 передана ФОП ОСОБА_2 (т.1 а.с. 30)

Відповідно до умов цього Договору, ОСОБА_1 передав ФОП ОСОБА_2 у строкове платне користування належну йому на праві власності земельну ділянку площею 6, 6883 га з кадастровим номером : 6323555400:02:001:0223 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Краснокутської селищної ради строком на 20 років з визначенням орендної плати в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розрахунком по її сплаті до 30 грудня поточного року.

Відповідно до п.9 , 10 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% нормативної грошової оцінки , що станом на день укладення цього Договору становило 4 106,51 грн , а також у натуральній формі :культурно- зернові , олійні , технічні культури. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації . ( т.1 а.с. 24)

Пунктом 29 Договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У пункті 39 вказаного Договору оренди зазначено , що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін ; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків , передбачених договором та внаслідок випадкового знищення , пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню , а також з інших підстав визначених законом . (т.1 а.с. 27).

Відповідно до вимоги ОСОБА_1 від 10.02.2023, позивач у визначений строк вимагав ФОП ОСОБА_2 сплатити заборгованість за Договором оренди землі б/н від 01.04.2012 у розмірі 104 150,00 грн та підписати договір про розірвання договору оренди землі . (т.1 а.с.15-16)

В поясненні на вимогу ОСОБА_1 про сплату заборгованості з орендної плати від 11.03.2023, ФОП ОСОБА_2 повідомила , що орендна плата направлялася неодноразово поштовим переказом , також були намагання вручити орендну плату особисто , окрім того просила ОСОБА_1 відкрити банківський рахунок для отримання орендної плати . ( т.1 а.с. 102)

В розрахунку суми орендної плати , згідно до Договору оренди землі б/н від 01.04.2012 , складеним ФОП ОСОБА_2 від 07.04.2023, загальна сума до виплати за оренду земельного паю з 2017 по 2022 роки складає 93 150,00 грн , згідно витягу № НВ -9917125702023 із технічної документації з нормативної оцінки земельних ділянок , а саме позивачу нараховано орендну плату за 2017 р.- 15 000,00 грн , з яких утримано 2 925,00 грн , до сплати - 12 075,00 грн ; за 2018 р. нараховано орендної плати - 15 000,00 грн , з яких утримано - 2 925,00 грн , до сплати - 12 075,00 грн; за 2019 р. нараховано орендної плати - 22 360,25 грн , з яких утримано 4 360,00 грн , до сплати - 18 000,00 грн ; за 2020 р. нараховано орендної плати - 22 360,25 грн , з яких утримано - 4 360,00 грн , до сплати - 18 000,00 грн ; за 2021 р. нараховано орендної плати - 22 360,25 грн , з яких утримано- 4360,00 грн , до сплати - 18 000,00 грн ; за 2022 р. нараховано орендної плати - 18 633,54 грн , з яких утримано - 3 633,54 грн , до сплати - 15 000,00 грн . ( т.1 а.с. 103)

Окрім того , згідно розрахунку суми орендної плати за 2017-2022 р. , складеним відповідачем ФОП ОСОБА_2 , виникла переплата орендної плати ОСОБА_1 у загальній сумі 78 169,57 грн, а саме за 2017 р.- 8 845,12 грн, 2018 р.- 8 845,12 грн, 2019 р.- 16 205,37 грн, 2020 р.- 16 205,37 грн, 2021 р.- 16 205,37 грн, 2022 р.- 11 863 ,22 грн. ( т.2 а.с. 141)

Згідно рекомендованого повідомлення до поштового переказу АТ « Укрпошта» від 29.12.2017 , ОСОБА_1 . ФО- П ОСОБА_2 направлена орендна плата за 2017 рік у розмірі 12 075 ,00 грн , за 2018 рік у сумі 12 075, 00 грн , від яких ОСОБА_1 відмовився , про що свідчить запис « за відмовою адресата». (т.1 а.с.88)

В 2019 році ФОП ОСОБА_2 направлений лист ОСОБА_1 з проханням отримати орендну плату за попередні роки та 2019 р , відповіді на який відповідачу не надано . (т.1 а.с.90-91)

Як свідчить рекомендоване повідомлення про виплату поштового переказу АТ « Укрпошта» від 13.12.2019 , ОСОБА_1 відмовився від орендної плати від ФОП ОСОБА_2 на суму 18 000,00 грн ( т.1 а.с.92)

Окрім того , листом від 29.12.2020, ФОП ОСОБА_2 просила ОСОБА_1 надати банківські реквізити для перерахування орендної плати за 2020 рік та за попередні роки , або з`явитися особисто за адресою: АДРЕСА_1 чи надати доручення для отримання орендної плати. Вказаний лист ОСОБА_1 відмовився отримувати , про що працівником АТ « Укрпошта» в довідці зроблено запис про відмову в отриманні . (т.1 а.с.93-94)

Видатковим касовим ордером від 04.07.2023 , розпискою ОСОБА_4 від 04.07.2023 підтверджується , що ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 виплачена та отримана його дружиною ОСОБА_4 по довіреності оренда плата за використання земельної ділянки за період з 2017 по 2023 р., згідно договору оренди землі б/н від 01.04.2012 , в сумі 93 150 ,00 грн.

Таким чином судом встановлено, що відповідач сплатив позивачу орендну плату за вище вказаний період у більшому розмірі, визначений договором оренди, та наданий час заборгованості з орендної плати у ФОП ОСОБА_2 за 2017-2023 роки перед позивачем не існує.

Суд правильно вважав за необґрунтованістю неможливим взяти за основу розрахунок, проведений позивачем у справі, так як розмір орендної плати, яку визначив позивач за період з 2017 року, не відповідає умовам укладеного договору оренди землі ( 3% від нормативної грошової оцінки , розмір якої визначався щорічно).

Окрім того, узгодження вказаного розміру орендної плати підтверджується фактичним виконанням цих умов договору при сплаті ділянкою ФОП ОСОБА_2 за користування спірною земельного податку, про що свідчать наявні у справі квитанції та податкові повідомлення. (т.1 а.с. 97-99)

Згідно відповіді СФГ « Ковальчуківське» від 15.06.2023 за №59 , в суборенду жодної земельної ділянки у ФОП ОСОБА_2 господарство протягом 2015-2017 р. не брало, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 6323555400:02:001:0223 фактично не орендувало та вказаною земельною ділянкою не користувалося . Орендної плати ОСОБА_1 господарство не виплачувало та не доручало працівнику господарства ОСОБА_5 передавати кошти у вигляді орендної плати від СФГ « Ковальчуківське» ОСОБА_1 . Протягом 2016-2017 р. , згідно договору № 09/12 від 09.12.2016 про взаємну співпрацю та надання послуг с/г техніки один одному , СФГ «Ковальчуківське» дійсно надавало ФОП ОСОБА_2 послуги по оранці , боронуванню, культивації , посіву кукурудзи ,внесенню аміаку . У 2018 році , згідно договору №10/10/2018 про надання послуг по збиранню кукурудзи від 10.10.2018 , СФГ « Ковальчуківське» надавало ФОП ОСОБА_2 послуги по збиранню кукурудзи , що підтверджується договором №09/12 про взаємну співпрацю про надання послуг с/г техніки один одному , фінансової допомоги та інших супутніх послуг від 09.12.2016 ; додатковою угодою №1 до договору №09/12 від 09.12.2016 ; рахунком на оплату №56 від 12.12.2016 , актом прийому-передачі наданих послуг від 12.12.2016 до договору №09/12 від 09.12.2016; додатковою угодою №2 від 30.05.2017 до договору №09/12 від 09.12.2016; актом прийому -передачі наданих послуг від 30.05.2017 до договору №09/12 від 09.12.2016 ; рахунком на оплату №51 від 30.05.2017 ; договором №10/10/2018 про надання послуг по збиранню кукурудзи від 10.10.2018 ; актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №1 від 17.10.2018 , рахунком на оплату №80 від 17.10.2018 ; договором № 10/2018 про надання послуг по збиранню кукурудзи від 10.10.2018 , актом здачі -приймання робіт ( надання послуг) №1 від 17.10.2018 ; рахунком на оплату №54 від 17.10.2018 (т.1 а.с.199, 200- 213).

Позивач вказаних доказів не спростував.

Допитана по справісвідок ОСОБА_4 пояснила,що з 2017р по2022 р.оренду платувід ФОП ОСОБА_2 її чоловік ОСОБА_1 не отримував,додому оренднуплату вонане привозила,грошовий переказвід відповідачкинадходив,проте чоловіквідмовився йогоотримувати, так як умовами договору було передбачено, що кошти ФОП ОСОБА_2 повинна булапривозити додому.

Однак, доводи представника позивача та вказані пояснення свідка ОСОБА_4 щодо систематичної несплати відповідачем ФОП ОСОБА_2 орендної плати позивачу, спростовуються письмовими доказами про відмову позивача від отримання орендної плати, а також про її надсилання на адресу позивача поштовим зв`язком, та показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які позивач достатніми доказами також не спростував.

Допитаний по справі свідок ОСОБА_6 пояснив, що дійсно його дружина ОСОБА_2 орендувала у ОСОБА_1 три земельні ділянки, на даний час в оренді перебуває одна. Кожного року ОСОБА_1 чинить перешкоди на спірній земельній ділянці в період посівної кампанії. Свідок підтвердив, що в період з 2017 по 2022 р. він привозив дружину до ОСОБА_1 з метою вручити орендну плату, однак останній та його дружина ОСОБА_4 відмовлялися в отриманні коштів. Після чого орендна плата направлялася поштовим переказом та поверталася через відмову в її отриманні. Дружина ОСОБА_2 в суборенду спірну земельну ділянку , належну ОСОБА_1 , іншому господарству не передавала.

Допитана по справі свідок ОСОБА_8 пояснила , що працює листоношею відділення зв`язку с.Костянтинівка АТ « Укрпошта» та підтвердила факт , що з 2017 року неодноразово відносила ОСОБА_1 грошовий переказ , а саме орендну плату від ФОП ОСОБА_2 та рекомендовані листи , однак ОСОБА_1 та його дружина відмовлялися в їх отриманні , після чого грошові перекази поверталися ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_7 підтвердила в суді, що проживає по сусідству з позивачем та в 2021 -2022 роках бачила й чула як ОСОБА_1 відмовлявся отримувати орендну плату від ОСОБА_2 .

Отже за неспростованих позивачем доказах суд обґрунтовано виснував, що відповідачем вживалися заходи щодо виплати орендної плати позивачу за 2017-2022 роки шляхом запрошення через поштове повідомлення, поштовим переказом грошових коштів, шляхом особистого вручення орендної плати, а також, як було встановлено в суді апеляційної інстанції на підставі наявних у справі копій листів, з підтвердженням їх надсилання на адресу позивача, листуванням з пропозицією отримати орендну плату.

Доводи представникапозивача,щосвідчення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 неможна сприймати як достовірні та об`єктивні і брати їх до уваги , оскільки між сім`єю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 існує конфлікт з 2010 року , вони уникають один одного та у свідка є особистий інтерес, щоб зашкодити позивачу, а ОСОБА_6 є чоловіком відповідачки, суд відхиляє, оскільки усі свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень та приведені до присяги, а прямих доказів на спростування їх показань до суду не було надано

З урахуванням вищевказаних обставин суд також обгрунтовано узяв до уваги ту обставину, що в період з 2017 по 2022 рік (під час начебто несплати орендної плати), позивачем ОСОБА_1 не вживалося жодних заходів, спрямованих на стягнення заборгованості чи розірвання договору оренди землі, в зв`язку з невиконанням істотних умов договору.

Окрім того , про наміри ОСОБА_1 на протязі тривалого часу розірвати договір оренди землі свідчить складений та підписаний позивачем договір від 10.02.2023 про розірвання договору оренди землі б/н від 01.04.2012 , а також тойфакт,що у вересні 2013 року ОСОБА_1 , бажаючи розірвати спірний договір оренди землі, звертався до суду з позовомдо ФОП ОСОБА_2 про визнання цього ж договору оренди недійсним та скасування державної реєстрації договору .

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 17.11.2014, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24.12.2014 по справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації договору, у позові ОСОБА_1 відмовлено. Рішення набрало законної сили. ( а.с. 70-74).

Окрім того, згідно розписки від 19.12.2014 , ОСОБА_1 відмовляється від орендної плати за земельну ділянку у сумі 4 658,00 грн. ( т.1 а.с. 87)

Також попередженням ОСОБА_1 , адресованому в 2016 р до ФОП ОСОБА_2 , підтверджується, що він попереджає відповідачку про невиконання умов договору від 01.04.2012 та свої наміри самостійного обробітку землі . ( т.1 а.с. 226 ).

З огляду на вищевказані обставити суд обґрунтовано не знайшов у діях орендаряознак умисної або несистематичної невиплати орендноїплати.

Таким чином судом було правильно встановлено, що не дивлячись на неодноразові пропозиції відповідача ФОП ОСОБА_2 отримати ОСОБА_1 орендну плату, останній, бажаючи у односторонньому порядку розірвати спірний договір оренди землі уникав від отримання орендної плати, уникав комунікації з орендодавцем та створював штучні підстави для розірвання договору оренди. Колегія суддів розцінює таку його процесуальну поведінку як недобросовісну, а тому відхиляє наведені з цього приводу доводи апеляційної скарги.

Також суд обґрунтовано не прийняв до уваги доводи позивача з приводу того, що ФОП ОСОБА_2 в 2015 -2017 р. протиправно, всупереч умовам Договору від 01.04.2012 , передала спірну земельну ділянку в суборенду СФГ « Ковальчуківське», та без згоди позивача, незаконно розпорядилася земельною ділянкою, чим істотно порушила умови Договору оренди землі, що є додатковою умовою для його розірвання, оскільки вони спростовуються вище вказаними письмовими доказами про взаємну співпрацю з вказаним фермерським господарством та показаннями свідка ОСОБА_6 ..

Надана позивачем розписка від 28.09.2015 про отримання ним від представника СФГ « Ковальчуківське» ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 24 000,00 грн за три земельні паї не свідчить про те, що спірна земельна ділянка , власником якої є ОСОБА_1 , перебувала у суборенді СФГ « Ковальчуківське» та за користування нею була виплачена орендна плата .

Доводи представникапозивачапро те,що ОСОБА_1 черезстан здоров`яне мігособистоотримати оренднуплатута вестибудь-якірозмовизприводу їївиплатиз ОСОБА_2 ,також незнайшлисвогооб`єктивного підтвердженняусудовому засіданні.

Відповідно до п.43 Договору оренди землі б/н від 01.04.2012 сторона, яка порушила зобов`язання звільняється від відповідальності, якщо вона доведе , що це порушення сталося не з її вини.

За таких обставин, судом правильно встановлено , несплата орендної плати за 2017-2022 роки була внаслідок недобросовісної поведінки позивача, незважаючи на те, що орендарем вживались заходи щодо орендної плати позивачу.

Відповідно до вимогстатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч процесуального обов`язку позивач не довів належними і допустимим доказами доводи апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Висіцької Ірини Володимирівни залишити без задоволення.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 28 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 09 грудня 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді колегії Ю.М. Мальований

О.В. Маміна