Постанова

від 09.01.2024 по справі 592/9266/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року м.Суми

Справа №592/9266/22

Номер провадження 22-ц/816/17/24, 22-ц/816/199/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

у присутності :

представників позивача ОСОБА_1 адвокатів Касьяненка Дениса Сергійовича, Волохової Вікторії Олегівни,

представника відповідача Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства«СУМИОБЛАГРОЛІС» адвоката Шестова Андрія Валерійовича ,

представника Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп» - адвоката Тимошенко Марини Володимирівни

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «СУМИОБЛАГРОЛІС»

нарішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 червня 2023 року у складі судді Косолап М.М., ухваленого в м. Суми, повний текст якого виготовлено 27 червня 2023 року, та на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 вересня 2023 року у складі судді Косолап М.М., ухваленого в м. Суми,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «СУМИОБЛАГРОЛІС», Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп», Управління майном Сумської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі контракту, укладеного 23 вересня 2022 року обіймав посаду директора Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп» (далі Сумський ДП «Сумський агролісгосп»). Наказом Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «СУМИОБЛАГРОЛІС» (далі - ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС») від 18 листопада 2022 року № 49-К його звільнено з посади директора з 18 листопада 2022 року, у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи, згідно пунктом 2 частини 1 статті 40 КЗпП України та достроково припинено дію контракту. Як підстави для оскаржуваного наказу зазначено довідку МСЕК від 03 червня 2016 року, погодження Управління майном Сумської обласної ради від 18 листопада 2022 року. 18 листопада 2022 року йому вручено повідомлення від 18 листопада 2022 та запропоновано вакантну посаду головного економіста Сумський ДП «Сумський агролісгосп», оскільки був не згоден з наказом про звільнення, тому не вважав, що має підстави погоджуватись на запропоновану роботу. З 17 листопада 2022 року генеральним директором ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» був ОСОБА_2 , але наказ про звільнення підписав виконуючий обов`язки генерального директора ОСОБА_3 .

Оскаржуваний наказ вважає прийнятим з грубим порушенням норм трудового права, є дискримінацією особи з інвалідністю, відсутні підстави для дострокового припинення контракту, порушено порядок звільнення.

Посадові обов`язки директора передбачені п. 2.3 контракту не відносяться до важкої фізичної праці та не передбачають переохолодження. Жодних протипоказань за станом здоров`я для виконання роботи на керівній посаді директора не має.

Вважає, що факт установлення інвалідності не може бути підставою для звільнення працівника за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП, оскільки звільнення працівників з мотивів інвалідності заборонене законом. Претензій стосовно виконання посадових обов`язків не було. Причини для звільнення вважає дискримінаційними.

Просив суд ухвалити рішення, яким: визнати незаконним та скасувати наказ ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» від 18 листопада 2022 року № 49 К «Про звільнення директора Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп» ОСОБА_1 »; поновити його на посаді директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп»; стягнути з Сумського ДП «Сумський агролісгосп» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» від 18 листопада 2022 року № 49 «К» «Про звільнення директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп» ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп» з 19 листопада 2022 року.

Допущено негайневиконаннярішеннясуду в частині поновлення на роботі.

Стягнуто з Сумського ДП «Сумський агролісгосп» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 19 листопада 2022 року по 22 червня 2023 року у розмірі 151777 грн 78 коп., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Стягнуто з ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.

Стягнуто з Сумського ДП «Сумський агролісгосп» на користь держави судовий збір у розмірі 1517 грн 78 коп.

02 серпня 2023 року представником ОСОБА_1 адвокатом Жмакіною Н.В. подано заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просила стягнути з ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» та Сумського ДП «Сумський агролісгосп» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 вересня 2023 року заяву адвоката Жмакіної Н.В. задоволено.

Стягнуто у дольовому порядку з ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС», Сумського ДП «Сумський агролісгосп» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 5000 грн 00 коп. з кожного.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» подало апеляційні скарги.

Так, в апеляційній скарзі на рішення суду, ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що позивач сам у своїй заяві підтвердив факт того, що не може за станом здоров`я виконувати посадові обов`язки директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп». Вважає помилковими висновки суду про недоведеність відповідачем неможливості виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків, оскільки ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» не мав можливості примусово направити ОСОБА_1 , як директора дочірнього підприємства, на попередній медичний огляд.

Наголошує на тому, що позивач самостійно надав відповідний висновок МСЕК, яким підтверджується його невідповідність займаній посаді. Про наявність проблем із здоров`ям позивач не повідомляв при прийнятті його на посаду директора.

Вказує на те, що директор дочірнього підприємства, за посадою входить до складу лісової охорони ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС», до посадових обов`язків яких, зокрема належить організація та здійснення охорони лісів від самовільний порубів, пошкоджень, розкрадання та інших правопорушень. Тобто, директор ДП, як керівник лісової охорони, зобов`язаний, зокрема і в зимовий період часу, організовувати та приймати участь в роботі рейдових бригад з охорони лісу, тоді як ОСОБА_1 за станом здоров`я заборонено допуск переохолодження на робочому місці.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення суду, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити представнику позивача в ухваленні додаткового рішення.

У доводах апеляційної скарги звертає увагу на те, що з моменту поновлення позивача на виконання рішення суду, що мало місце 23 червня 2023 року він перебував на роботі всього 3 робочі дні, решту часу він перебував на лікарняному.

У доводах апеляційної скарги на додаткове рішення, заявник вказує на те, що в порушення вимог ст. 270 ЦПК України це додаткове рішення ухвалено майже через два місяці після надходження заяви представника позивача.

Посилається на те, що в матеріалах справи, крім копії договору про надання правової допомоги, не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження реальності понесених його клієнтом витрат, а саме: актів прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень про здійснення оплати за надані адвокатом послуги.

Крім того зазначає, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами відповідачем не було подано з об`єктивних причин, оскільки на момент подання представником позивача попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат, в матеріалах справи були відсутні належні та достатні докази на їх підтвердження.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Волохова В.О. просить рішення суду залишити без змін, а доводи апеляційної скарги відхилити, так як вони не відповідають обставинам справи та не узгоджуються з приписами діючого трудового законодавства, які були грубо порушені при прийнятті рішення про звільнення позивача, що і було встановлено судом першої інстанції. Зазначає, що подання позивачем заяви про звільнення за станом здоров`я, яка була ним відкликана, не є беззаперечною підставою для розірвання строкового трудового договору з ініціативи роботодавця. Вказують на те, що довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 03 березня 2016 року №155384, не є належним доказом невідповідності позивача займаній посаді директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп» та не можливість виконувати функції з лісової охорони.

Звертає увагу на те, що після звернення позивача із заявою про примусове виконання оспорюваного рішення в частині поновлення на роботі, ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» ОСОБА_1 було направлено на проведення періодичного медичного огляду, при чому визначивши характеристику умов праці посади, яку займає позивач зорово-напружені роботи. Тобто, сам роботодавець в направленні на періодичний медичний огляд працівника не визначив таких особливостей роботи, які можуть бути пов`язані з можливими переохолодженням.

Крім того, представник позивача просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 9000 грн 00 коп.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представників позивача думку, представника Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп», який підтримав доводи апелянта , перевіривши законність й обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У справі,що переглядається,суд першоїінстанції встановив,що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання безтерміново, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 03 березня 2016 року №155384 та Актом №181 огляду медико-соціальною експертною комісією від 03 березня 2016 року. Йому протипоказана важка фізична праця, переохолодження.

Позивачу протипоказана праця в несприятливих виробничих умовах. Може працювати черговим, гардеробником (пункт 30.1 акту №181) (т.1, а.с. 15-16, т.2 а.с.2-5).

03 березня 2016 року розроблена індивідуальна програма реабілітації інваліда №169 (т.1, а.с. 17-22).

Наказом від 22 вересня 2022 року №40 «К» ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» ОСОБА_1 призначено на посаду директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп» з 23 вересня 2022 року (т.1, а.с. 73).

23 вересня 2022 року укладено контракт з директором Сумського ДП «Сумський агролісгосп» Блинником В.М. на строк з 23 вересня 2022 року до 22 вересня 2025 року (т.1, а.с. 29-39).

Підстави для припинення контракту з ініціативи генерального директора ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» до закінчення терміну дії контракту визначені у пункті 5.3. Контракту, зокрема і інші підстави, передбачені законодавством і умовами даного договору.

У пункті 5.4. контракту передбачено, що керівник може за своєю ініціативою розірвати контракт до закінчення терміну його дії у випадку хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню обов`язків за цим контрактом чи з інших поважних причин.

Рішенням Сумської обласної ради від 14 листопада 2001 року затверджено положення про лісову охорону ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» (т.1, а.с. 168-173).

Згідно пункту 1.1 вказаного Положення лісова охорона підприємства ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» - спеціалізована служба, яка створена відповідно до рішення обласної ради і діє в межах лісового фонду ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС», районних агролісогосподарських підприємств для організації і забезпечення здійснення комплексу спеціалізованих, лісоохоронних, лісогосподарських, інженерно-технічних та інших заходів, спрямованих на збереження від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, боротьбу з браконьєрством, а також розширене відтворення, раціональне використання лісосировинних ресурсів.

Організація, керівництво спеціалізованою лісовою охороною та контроль за її діяльністю в ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» покладається на генерального директора та головного лісничого, в агролісгоспах області на директора та головного лісничого, в агролісництвах на лісничого та помічника лісничого (пункт 2.1 Положення).

До лісової охорони входять працівники, що мають спеціальну професійну підготовку та освіту, і відповідно до своїх посадових обов`язків виконують функції охорони лісів підприємств «СУМИОБЛАГРОЛІС», агролісгоспів та агролісництв (пункт 4.1 Положення).

Згідно Додатку 1 до Положення посада директора дочірнього агролісогосподарського підприємства входить до складу лісової охорони ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» (т.1 а.с. 173).

15 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до директора ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» з заявою про звільнення з 17 листопада 2022 року у зв`язку з станом здоров`я та розірвання контракту, додавши довідку про інвалідність (т. 1, а.с. 74).

17 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до директора ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» з заявою про відкликання його заяви від 15 листопада 2022 року про звільнення та розірвання контракту (т.1, а.с. 75).

Наказом від 18 листопада 2022 року №49 «К» ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» ОСОБА_1 звільнено з займаної посади директора дочірнього агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп» 18 листопада 2022 року у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи, згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України (т.1, а.с. 27).

Наказ підписано уповноваженою особою і погоджено Управлінням майном Сумської обласної ради.

18 листопада 2022 року ОСОБА_1 вручено повідомлення у якому запропоновано вакантну посаду головного економіста Сумського ДП «Сумський агролісгосп» (т.1, а.с. 28).

Посада головного економіста Сумського ДП «Сумський агролісгосп» не була вакантною, що підтверджується штатним розписом працівників Сумського ДП «Сумський агролісгосп» та не оспорюється відповідачами (т. 1, а.с. 89, 90).

При цьому станом на 18 листопада 2022 року вакантними були посади: начальника нижнього складу, заточувальника деревообробного інструмента 4 розряду, слюсара ремонтника 5 розряду, водія вантажного автомобіля, рамника, лісоруба, підсобного робітника, комірника, верстатника деревообробних верстатів (т.1, а.с. 88).

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 985 грн. 57 коп., що підтверджується довідкою Сумського ДП «Сумський агролісгосп» (т.1, а.с. 217).

Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач не може належно виконувати покладені на нього трудові обов`язки директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп» чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я відповідачами суду не надано. Зазначені обставини вказують на те, що звільнення ОСОБА_1 із займаної посади директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп» проведено з порушенням трудового законодавства, а тому є підстави для його поновлення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Пунктом 2 частини 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Невідповідність працівника посаді, яку він займає, або виконуваній роботі може виявлятися у стані здоров`я, що перешкоджає продовженню роботи. Про невідповідність працівника може свідчити висновок МСЕК, якщо працівника визнано інвалідом і йому рекомендована робота інша, ніж він виконує.

При розгляді справ про звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу (пункт 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Частина 2 статті 40 КЗпП України передбачає звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, яке допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно зі статтею 4 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року№ 3933-XII (далі - Конвенція), трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

За змістом п. 2 ст. 9 Конвенції, щоб тягар доведення необґрунтованого звільнення не лягав лише на працівника, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 Конвенції, лежить на роботодавцеві.

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі - це документально підтверджена неможливість продовжувати виконання роботи працівником за умови, що така робота потребує певної кваліфікації чи стану здоров`я.

Згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Тобто, МСЕК вирішує питання встановлення інвалідності за наявності стійкого порушення функцій організму, стійкої втрати працездатності (встановлює відсотки), профзахворювання. Доказами невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі через стан здоров`я можуть бути відповідні медичні висновки МСЕК, якими працівника визнано інвалідом і йому рекомендовано роботу іншу, ніж та, яку він виконує.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6статті 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання. За результатами проведеного 03 березня 2016 року огляду ОСОБА_1 медико-соціальною експертною комісією були встановлені протипоказання праці в несприятливих виробничих умовах, зокрема важка праця та переохолодження.

Підставою для видачі ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп» є довідка огляду МСЕК від 03 березня 2016 року.

Проте, як обґрунтовано вказував суд першої інстанції, зазначена довідка не є належним доказом невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп» та не підтверджує неможливість виконувати ним визначених умовами укладеного 23 вересня 2022 року контракту посадових обов`язків.

Під час розгляду справи інстанційними судами, відповідачами не було надано відповідного висновку медико-соціальної комісії про те, що за станом здоров`я ОСОБА_1 не може постійно працювати на посаді директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп».

Колегія суддів погоджується також і з висновками суду першої інстанції про те, що подання позивачем заяви про його звільнення з посади директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп» та припинення строку дії укладеного з ним контракту з 17 листопада 2022 року за станом здоров`я (ч. 1 ст. 38 КЗпП України), яка в подальшому була ним відкликана, не є підставою для звільнення позивача з ініціативи роботодавця з підстав невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров`я (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України) за відсутності відповідного висновку МСЕК, яким рекомендовано позивачу іншу роботу, ніж посаду директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп».

Враховуючи те, що долучені до відзиву на апеляційну скаргу направлення на періодичний медичний огляд працівника від 23 червня 2023 року, медична довідка про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника від 27 червня 2023 року були складені після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, то ці докази не могли бути подані у визначені ст. 83 ЦПК України строки, а тому підлягають врахуванню судом апеляційної інстанції.

Так, з направлення на проходження медичного огляду працівника від 23 червня 2023 року вбачається, що ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» при поновлені на посаді, на виконання рішення суду, ОСОБА_1 було направлено на проходження медичного огляду, із зазначенням умов праці на посаді директора - зорово-напружена робота (т.2, а.с. 141).

Відповідно до медичної довідки про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника, виданої 27 червня 2023 року ТОВ «Сумський медичний центр «Сімейна поліклініка», ОСОБА_1 придатний до роботи за професією директор (т.1, а.с. 142).

Таким чином, з огляду на те, що відповідачами не було надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп» через стан здоров`я, а тому суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про незаконність виданого 18 листопада 2022 року ОКАП «СУМИОБЛАГРОЛІС» наказу про звільнення ОСОБА_1 та його скасування.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 235 КЗпП Україниу разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Встановивши, що позивача було звільнено з порушенням вимог трудового законодавства, суди першої інстанції дійшов до правильного висновку про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Сумського ДП «Сумський агролісгосп» та стягнення на його користь середнього заробітку за час перебування у вимушеному прогулі.

Розмір присудженого позивачу до стягнення середнього заробітку заявником апеляційної скарги не ставиться під сумнів, а тому апеляційним судом не перевіряється.

Колегія суддів погоджується також із додатком рішенням суду першої інстанції щодо вирішення питання про розподілу між сторонами понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, а доводи апеляційної скарг підлягають відхиленню, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, за змістом частин 1 - 6статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як передбачено частинами 1 - 5, 8статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції представництво ОСОБА_1 здійснювала адвокат Жмакіна Н.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 21 листопада 2022 року (т. 1, а.с. 42-43).

Звертаючись до суду з позовом, на виконання вимог ст. 134 ЦПК України позивачем було наведено попередній (орієнтований) розмір судових витрат, які він планує понести в суді першої інстанції, що складається із судового збору в сумі 992 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн 00 коп.

Умовами укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Жмакіною Н.В. договору визначено, гонорар адвоката за виконання доручень клієнта за чим договором складає 10000 грн 00 коп. (п. 4.1 договору).

Усупереч доводам апеляційної скарги, договір про надання правничої допомоги в цивільній справі від 21 листопада 2022 року був наданий позивачем разом із позовною заявою, а тому відповідачі були обізнані з узгодженим між позивачем та його представником розміром гонорару та мали достатньо часу для надання обґрунтованого клопотання про їх зменшення.

Відсутність в матеріалах справи доказів фактичної сплати позивачем узгодженого розміру витрат на професійну правничу допомогу, не є підставою для відмови у стягненні цих витрат за результатами розгляду справи, адже відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розподілу підлягають витрати, що вже були сплачені або підлягають сплаті.

Щодо відсутності в матеріалах справи детального розрахунку розміру витрат на професійну правничу допомогу та акту прийому-передачі виконаних робіт, то колегія суддів звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16 листопада 2022 року у справі 922/1964/21, в якій йдеться про те, що фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Таким чином, з огляду на те, що сторонами визначено фіксований розмір гонорару адвоката, а також у зв`язку з відсутністю клопотань відповідачів про зменшення розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що узгоджений між позивачем та адвокатом розмір правничої допомоги підлягає стягненню з відповідачів в дольовому порядку.

Відповідно дост. 375 ЦПК Україниапеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішень місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

У суді апеляційної права та інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Волохова В.О., на підставі договору, укладеного 04 серпня 2023 року, умовами якого передбачено, що сторони домовилися про встановлення фіксованого гонорару за надані послуги, загальний розмір якого складає 9000 грн 00 коп. (т.2, а.с. 160-161).

Враховуючи те,що занаслідками апеляційногоперегляду рішеньсуду доводиапеляційної скаргивідповідача ОКАП«СУМИОБЛАГРОЛІС» відхилені,але представникамивідповідачів надані обґрунтованіклопотання прозменшення розмірувитрат направничу допомогу,які підлягаютьрозподілу міжсторонами, враховуючискладність справи, з відповідачів Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «СУМИОБЛАГРОЛІС» та Сумськогодочірнього агролісогосподарського підприємства «Сумськийагролісгосп» які допустили порушення трудових прав позивача, на користь позивача належить стягнути 4000 грн 00 коп., понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в дольовому порядку по 2000 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «СУМИОБЛАГРОЛІС»залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 червня 2023 року та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 вересня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «СУМИОБЛАГРОЛІС» на користь ОСОБА_1 2000 гривень 00 копійок, понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Сумського дочірньогоагролісогосподарського підприємства«Сумський агролісгосп» на користь ОСОБА_1 2000 гривень 00 копійок, понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судоверішення складене10січня 2024року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова