Рішення

від 10.01.2024 по справі 917/1981/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2024 Справа № 917/1981/23

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., при секретарі судового засідання Білій І.М., розглянувши матеріали

за позовною заявою Приватного підприємства «Гелиос-Транс» ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38269701, вул. Заводська, 35, кімната 16, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93402; адреса для листування: проспект Корабелів, 16-А, кв. 4, м. Миколаїв, 54052

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будіва ТМ» (ідентифікаційний код 41795348, вул. Степова, 18/20, м. Одеса, 65091)

про стягнення 432 314,08 грн

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.

Розглядається позовна заява про стягнення 432 314,08 грн вартості вантажу, втраченого при перевезенні.

Згідно з ухвалою від 07.11.2023 суд залишив позовну заяву без руху.

Позивач у визначений судом термін усунув недоліки позовної заяви. Згідно з ухвалою від 14.11.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду від 14.11.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі направлена позивачу до електронного кабінету 14.11.2023, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа. Відповідач та третя особа отримали зазначену ухвалу 21.11.2023, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Згідно з ухвалою від 29.11.2023 суд відмовив Приватному підприємству «Гелиос-Транс» у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі ФОП Зарембовського А.І. як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою від 11.12.2023 суд поновив третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Будіва ТМ» строк для подання пояснень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач прийняв до перевезення вантаж, що підтверджується Договором-заявкою на перевезення вантажу №Р11-24524 від 10.12.2021 (далі - Договір-заявка) та товарно-транспортною накладною № ДП-00000150 від 10.12.2021 (далі - ТТН), але не доставив його до місця призначення. Крім того, позивач посилається на те, що договір перевезення був укладений ним з відповідачем в інтересах ТОВ «Будіва ТМ» (третьої особи), відповідно до умов договору № КР-00000066/1 на надання транспортно-експедиційних послуг від 23.04.2021 (далі - Договір № КР-00000066/1), на підставі погодженої між ним та третьою особою Заявки №ОД-00002062/1 від 10.12.2021, а пошук перевізника був здійснений на його замовлення ФОП Зарембовським А.І. відповідно до договору про надання послуг від 04.01.2021.

Відповідач у відзиві (а.с. 93-100) проти позову заперечує, посилаючись на те, що він не мав жодних договірних відносин з позивачем, третьою особою та ФОП Зарембовським А.І. та не підписував жодного документа, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог. Також у відзиві відповідач зазначає, що 10-11.12.2021 здійснював перевезення, але за замовленням ТОВ «Сатава-Транском», яке оформлювалося в онлайн-режимі на логістичній платформі Ларді-Транс, та за вказівкою контактної особи (диспетчера) ТОВ «Сатава-Транском» змінив місце призначення вантажу на м. Запоріжжя. В підтвердження вказаних обставин до відзиву додано копію заяви свідка ОСОБА_1 , який є власником транспортного засобу, на якому здійснювалося відповідне перевезення.

У відзиві відповідач також посилається на те, що позивачем не доведено факт спричинення саме йому збитків внаслідок втрати вантажу, оскільки вартість вантажу не була відшкодована позивачем його власнику (третій особі).

Крім того, відповідач повідомляє у відзиві, що позивач звертався з аналогічним позовом до відповідача, його позовна заява була залишена без розгляду ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.02.2023 по справі № 917/2020/21, а оригінал заяви свідка ОСОБА_1 знаходиться у матеріалах вказаної справи.

Позивач у відповіді на відзив (а.с. 149-151) стосовно доводів відповідача заперечує, звертаючи увагу на те, що відповідно до ТТН відповідач як перевізник взяв на себе зобов`язання щодо доставки вантажу з м. Києва до м. Дніпро, але самостійно змінив місце розвантаження, зазначене в ТТН, на м. Запоріжжя, а також на те, що саме ТТН є належним доказом прийняття відповідачем вантажу до перевезення. Одночасно позивач зазначає, що скріншоти з невідомого сайту та скріншоти обміну повідомленнями з невідомими особами не можуть підтверджувати обставини, на які посилається відповідач.

Також позивач повідомляє, що ТОВ «Будіва ТМ» (третьою особою) до нього подано позов про стягнення 432 314,08 грн збитків за договором № КР-00000066/1 на надання транспортно-експедиційних послуг від 23.04.2021, який розглядається господарським судом Луганської області (справа № 913/70/22).

ТОВ «Будіва ТМ» (третьою особою) надано суду письмові пояснення (а.с. 133-134), в яких третя особа зазначає, що між нею та позивачем було укладено договір № КР-00000066/1 на надання транспортно-експедиційних послуг від 23.04.2021, а також була погоджена та підписана Заявка №ОД-00002062/1 від 10.12.2021, відповідно до якої позивач як перевізник зобов`язався перед третьою особою надати послуги з перевезення вантажу (будівельних матеріалів вартістю 432 314,08 грн) за маршрутом, визначеним у вказаній заявці. Вантаж був прийнятий уповноваженою особою позивача до перевезення згідно з ТТН, але доставлений за місцем призначення не був.

З урахуванням викладеного, третя особа в свої поясненнях посилається на те, що саме їй були спричинені збитки внаслідок втрати вантажу, а також вважає, що відповідальність за втрату вантажу водієм, залученим до перевезення, покладається на позивача як на перевізника відповідно до п.п.4.5, 4.9, 6.3, 6.4 Договору № КР-00000066/1.

В наданих суду запереченнях (а.с. 157-160) відповідач посилається на те, що позивачем не надано належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували наявність господарських відносин між ним та позивачем; а також звертає увагу, що відсутній вирок суду по кримінальній справі, яким би підтверджувався факт вчинення ОСОБА_2 умисних дій щодо заволодіння майном ТОВ «Будіва ТМ» на свою користь чи на користь третіх осіб; крім того, зазначає, що його не допитували по будь-якій кримінальній справі стосовно відповідних обставин, будь-яких підозр та звинувачень в межах кримінального провадження йому пред`явлено не було.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

23.04.2021 між ТОВ «Будіва ТМ» (третьою особою) як Замовником та відповідачем як Виконавцем було укладено Договір № КР-00000066/1 на надання транспортно-експедиційних послуг (а.с.36-42), відповідно до п.1.1 якого цей договір встановлює порядок взаємовідносин між Виконавцем і Замовником при здійсненні перевезення вантажів на території України та іноземних держав у відповідності з чинним законодавством України, вимогами міжнародних угод і Конвенцій, відповідно до узгодженої сторонами Заявки на перевезення.

Згідно з п.3.2 Договору № КР-00000066/1, Замовник зобов`язаний оформити належним чином транспортну заявку на перевезення вантажу з зазначенням : маршруту, адрес завантаження/розвантаження; контактні дані; назва і характеристика вантажу, його об`єм, вагу (кількість); сума фрахту та інші умови перевезення. Забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних документів, необхідних для перевезення і здачі вантажу отримувачу. Окремо погоджувати з виконавцем транспортування небезпечних, негабаритних, і таких, що вимагають дотримання температурного режиму вантажів.

Виконавець відповідно до п. 4.1. Договору зобов`язаний забезпечити подання транспортного засобу під завантаження в погоджений сторонами термін, вказаний в заявці і стані, придатному для автомобільних перевезень вантажу (відповідно до санітарних, технічних, гігієнічних, нормативних та інших вимог), з урахуванням вимог Завяки, типу вантажу, а також норм законодавства України. До початку завантаження транспортного засобу, надати контактні дані водія та автомобілю, на якого покладається обов`язок з перевезення вантажу.

Виконавець гарантує наявність у нього всіх дозволів, ліцензій та інших документів, необхідних для перевезення вантажу, зазначеного сторонами в заявці (п.4.2 Договору № КР-00000066/1).

П.4.4 Договору № КР-00000066/1 передбачає, що при завантаженні транспортного засобі представник виконавця (водій/експедитор) зобов`язаний звірити всі дані в товарно-транспортній накладній: - дата і місце складання документу (згідно місце розташування заводу/складу); - назва перевізника/експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоотримувача; - кількість і стан вантажу, завантаженого на транспортний засіб, з кількістю і станом вантажу, зазначеного в товарно-транспортній накладній; - точність вказаних даних про транспортний засіб (авто і причіп) - марка, модель, тип, реєстраційний номер; - правильність написання ПІП водія; пункт завантаження/розвантаження з вказівкою певної адреси. У випадку виявлення помилок в заповнених товарно-транспортних документах, водій /експедитор зобов`язаний змінити їх у вантажовідправника на вірно оформлені.

Виконавець також зобов`язаний слідувати інструкціям Замовника, що стосуються перевезенням вантажів. доставити ввірений Вантажовідправнику вантаж в обумовлений термін в пункт призначення і видати його Вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортній накладній, CMR (Заявці) (п.4.5 Договору № КР-00000066/1).

З урахуванням викладеного, вказаними вище умовами Договору № КР-00000066/1, передбачено можливість надання позивачем третій особі послуг з перевезення, на підставі узгодженої між ними Заявки, при цьому водій/експедитор, який безпосередньо здійснює перевезення, діє як представник Виконавця.

Сторона, яка привернула третю особу до виконання своїх зобов`язань, несе перед іншою Стороною цього Договору відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань третьою особою, як за свої власні. Виконавець несе повну відповідальність за дії, бездіяльність та невиконання вимог договору водієм, залученим до здійснення перевезення вантажу (п.п.6.2,6.3 Договору № КР-00000066/1).

Між позивачем та ФОП Зарембовським А.І. було укладено договір про надання послуг (а.с.38-42), відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, пов`язані з супроводом господарської діяльності Замовника, вказані у пункті 1.2 даного Договору, а замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити в порядку та на умовах, визначених цим договором, зокрема, інформаційно-консультаційні послуги (п.1.2.1 договору).

Як свідчить наданий до позовної заяви акт наданих послуг від 10.12.2021 до договору про надання послуг б/н від 04.01.2021, надані ФОП Зарембовським А.І. послуги (пошук перевізника згідно заявки-замовлення № 74 від 09.12.2021, що відображено в звіті від 10.12.2021 про виконання заявки-замовлення № 74 від 09.12.2021 до Договору) надані вчасно та в повному обсязі, сторони претензій одна до іншої не мають (п. 4, 6 акта) (а.с.18,55).

10.12.2021 позивачем та третьою особою була підписана Заявка №ОД-00002062/1 (а.с.44) на перевезення вантажу автомобільним транспортом, відповідно до якої узгоджено: адреса завантаження - м. Київ, вул. Новопирогівська, 60 10.12.2021; адреса відвантаження: м. Дніпро, вул. Квітки-Основ`яненка, 5, 12.12.2021; найменування вантажу - будівельні матеріали вагою 20,194 т, кількість місць 29 шт; автомобіль, що надається для виконання перевезення - Renault Premium держ. Номер а/м НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2.

10.12.2021 було оформлено також Договір-заявка на перевезення вантажу №Р11-24524 (а.с. 43), в якій визначено найменування вантажу: будівельні матеріали, вага 20,194т. кількістю місць 29; перевізник для виконання рейсу: Renault Premium держ. Номер а/м НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2; дата завантаження: 10.12.2021, найменування вантажовідправника: ТОВ «БУДІВА ТМ». Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу і зобов`язується відшкодувати замовнику всі збитки, що виникли в ході виконання даного договору-заявки. Перевізником у вказаному Договорі-заявці зазначено ОСОБА_2. (відповідача).

У вказаному Договорі-заявці найменування вантажоодержувача не зазначено.

Відповідач підписання вищезгаданого Договору-заявки заперечує, разом з тим, будь-які докази, які б свідчили про те, що підпис на ній від імені ОСОБА_2. вчинено іншою особою, надані суду не були.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № ДП-00000150 від 10.12.2021 (ТТН, а.с.51) на перевезення вантажу з пункту м. Київ, вул. Новопирогівська, 60 до пункту м. Дніпро, вул. Квітки-Основ`яненка, 5, позивач визначений як автомобільний перевізник, а замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем є третя особа.

У вказаній ТТН зазначено відомості про вантаж: рулонний матеріал Уніфлекс ЕПП 3,8 (10), рулонний матеріал Уніфлекс ЄКР сланець сірий (10), плити піно полістирольні екструзій ні CARBON ECOТВ 1180х580х100-L на загальну сму 432 314,08 грн.

ТТН містить також посилання на накладну №59 від 10.12.2021 як супровідний документ на вантаж.

Зазначена накладна (а.с.47) є внутрішнім документом на переміщення товару, виданим третьою особою, таким чином, вона підтверджує факт належності права власності на відповідний товар ТОВ «Будіва ТМ» (третій особі).

Як свідчить талон-повідомлення єдиного обліку № 23408 від 15.12.2021, відділом поліції Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області прийнята та зареєстрована заява (повідомлення) про кримінальне правопорушення (а.с.50), стосовно заволодіння шахрайським шляхом 20,194 тонн єврорубероїду, який був прийнятий для перевезення з м. Києва до м. Дніпра, але був відвантажений в м. Запоріжжі.

ТОВ «Будіва ТМ» було направлено лист вих. № 16 від 16.12.2021 ПП «ГЕЛИОС-ТРАНС» з вимогою негайного повернення вантажу або сплати його вартість у розмірі 432314,08 грн (а.с.46).

Під час розгляду заявлених позовних вимог по суті судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу (далі - ЦК ) України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввіреній їй другій стороні (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу (далі - ГК) України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законом чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Враховуючи викладене, сторонами за договором перевезення є вантажовідправник, вантажоодержувач та перевізник.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.ч.2, 3 ст. 909 ЦК України). Аналогічна за змістом норма передбачена в ч.2 ст. 307 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Суд вважає, що Договір-заявка на перевезення вантажу №Р11-24524 від 10.12.2021 (Договір-заявка), на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не може розглядатися як договір перевезення, оскільки в ньому зазначено лише перевізника та вантажовідправника, в той же час вантажоодержувача не зазначено взагалі. Зазначення у вказаному Договорі-заявці «контактної особи на розвантаження» не може свідчити про визначення вантажоодержувача, оскільки не зрозуміло, представником якого саме одержувача має бути така особа.

Позивач у вказаному Договорі-заявці зазначений не вантажовідправником, а замовником, в той час як вантажовідправником визначено третю особу - ТОВ «Будіва ТМ».

Крім того, суд звертає увагу, що у Договорі-заявці найменування вантажу (будівельні матеріали, вага 20,194 т, кількість місць 29) є неконкретизованим та не дозволяє встановити, який саме вантаж, якої кількості та вартості, підлягає перевезенню.

Договір-заявка також не містить посилання на товарну накладну, яка супроводжує вантаж, зокрема, на накладну на переміщення № 59 від 10.12.2021.

Водночас, судом приймається до уваги, що нормами ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Відповідно до ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК ) України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, доказом укладення між позивачем та відповідачем договору перевезення може слугувати лише товарно-транспортна накладна, в якій відповідач був би визначений перевізником. Разом з тим, позивачем відповідна товарно-транспортна накладна надана суду не була.

Правовідносини позивача з третьою особою були врегульовані Договором № КР-00000066/1 від 23.04.2021 на надання транспортно-експедиційних послуг, який за правовим змістом є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 929 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Таким чином, відповідно до умов договору транспортного експедирування експедитор може як сам виконати перевезення, так і надати послуги з його організації, в тому числі шляхом укладення договору перевезення в інтересах клієнта.

ТТН, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не може підтверджувати укладення ним договору з відповідачем як з перевізником, оскільки в зазначеній ТТН автомобільним перевізником визначено ПП «Гелиос-Транс», тобто самого позивача, а ОСОБА_2 вказаний лише як водій (тобто, уповноважена особа перевізника, яка фактично має здійснити перевезення).

Стороною за вказаним договором перевезення є третя особа (як вантажовідправник та вантажоодержувач) та позивач, який зазначений в ТТН як автомобільний перевізник.

Як було встановлено судом, умовами Договору № КР-00000066/1 була передбачена можливість надання позивачем третій особі послуг з перевезення, на підставі узгодженої між ними Заявки, при цьому водій/експедитор, який безпосередньо здійснює перевезення, діє як представник Виконавця (позивача), що передбачено в п.4.4 Договору № КР-00000066/1.

Цим же пунктом Договору № КР-00000066/1 обов`язок перевірки правильності відомостей, які зазначаються в ТТН, покладено саме на Виконавця, тобто позивача, а в п.6.3 передбачено, що Виконавець несе повну відповідальність за дії, бездіяльність та невиконання вимог договору водієм, залученим до здійснення перевезення вантажу.

З урахуванням встановлених обставин, суд констатує, що ТТН дійсно підтверджує укладення договору перевезення, але за таким договором вантажовідправником та вантажоодержувачем є третя особа, а перевізником - позивач, а не відповідач, до якого подано позов.

Відповідач, до якого заявлено позов, не є стороною за таким договором, тому він не є зобов`язаною особою по відношенню до позивача з підстав, визначених в позовній заяві.

Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

У частині 5 ст. 306 ГК України зазначено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до визначення, яке наведено в розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 (зі змінами, далі - Правила), приймання вантажу - це подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.

Згідно з п.11.1 Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості зазначити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов`язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1- 10 товарно-транспортної накладної). У таких випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ у паперовій або електронній формі, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником (п. 11.6 Правил).

З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не доведено факт укладення ним договору перевезення з відповідачем та факт передачі йому як перевізнику певного вантажу шляхом підписання відповідної товарно-транспортної накладної, вимоги про стягнення з відповідача вартості втраченого вантажу є необґрунтованими.

В той же час, суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст.925 ЦК України, позов до перевізника може бути пред`явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

Як було встановлено судом, за договором перевезення, укладення якого підтверджується ТТН, відправником вантажу та його одержувачем є не позивач, а третя особа.

Згідно з ч. 3 ст. 216 ГК України господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими, зокрема, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як було встановлено судом, позивач не є власником втраченого вантажу, який належав на праві власності ТОВ «Будіва ТМ» (третій особі). В той же час, саме третя особа була вантажовідправником та вантажоодержувачем за договором перевезення, укладення якого підтверджується ТТН.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З урахуванням викладеного, суд констатує, що збитки від втрати майна в процесі перевезення спричинені не позивачу, а третій особі, тому позовні вимоги про стягнення вартості втраченого майна на користь позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позивач не посилається в позовній заяві на фактичне понесення ним будь-яких витрат внаслідок втрати вантажу, зазначеного в ТТН, зокрема, не надав докази, які б свідчили про сплату ним на користь третьої особи 432 314,08 грн вартості вантажу.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 75 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням викладених обставин в їх сукупності, заявлені позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та підлягають відхиленню в повному обсязі.

Судовий збір згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

2. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Пушко І.І.