Рішення

від 10.01.2024 по справі 560/19135/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/19135/23

РІШЕННЯ

іменем України

10 січня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна служба України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.10.2023 ВП№73079608.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Державною службою України з безпеки на транспорті було винесено постанову від 08.06.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, згідно з якою до позивача застосований штраф 51000 грн. Постанова була оскаржена, відтак рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 04.08.2023 у задоволенні позову відмовлено. За наслідками розгляду апеляційної скарги Сьомим апеляційним адміністративним судом постановою від 27.09.2023 рішення Хмельницького міськрайонного суду залишене без змін. Позивач вважає, що державний виконавець передчасно прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки йому не було відомо про постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023, якою залишене в силі рішення місцевого суду. Позивач вважає, що він був позбавлений можливості своєчасно добровільно сплатити штраф, відтак у подальшому відповідачем протиправно стягнуто суму штрафу у подвійному розмірі. Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, просить скасувати її.

Розгляд справи призначений в межах строків, визначених КАС України.

Судом витребувані необхідні матеріали виконавчого провадження.

Відповідач надав суду витребувані матеріали та відзив. У відзиві позов не визнає, вказуючи на те, що стягувач 17.10.2023 звернувся до органу ДВС щодо примусового виконання виконавчого документу. До заяви про примусове виконання додавались рішення судів, у тому числі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №686/16797/23. Зазначає, що виконавчий документ на момент його пред`явлення до виконання відповідав вимогам закону, тому постанова про відкриття виконавчого провадження була прийнята правомірно.

У письмових поясненнях Державна служба України з питань безпеки на транспорті заперечує стосовно доводів позивача.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені. Позивач та відповідач подали заяви про розгляд справи без участі своїх представників, доводи та заперечення підтримують. З огляду на це, ухвалою від 09.01.2023 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що 08.06.2023 старшим державним інспектором Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову АА№00009332 про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, відповідно до якої до ОСОБА_1 застосований штраф у розмірі 51 000 грн. Отримавши примірник постанови, позивач звернувся до місцевого загального суду з позовом про її скасування.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.08.2023 по справі №686/16797/223 у задоволенні позову щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду - без змін.

17.10.2023 на адресу Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява Державної служби України з питань безпеки на транспорті про примусове виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення АА №00009332.

Як встановлено судом, у цій постанові зазначається, що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 2 ст. 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання органи ДВС з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 102000 грн.

17.10.2023 начальником Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрите виконавче провадження ВП№73079608 щодо виконання вказаної постанови (на суму 102000 грн.) Також 17.10.2023 прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів боржника.

Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII(далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст. 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, у тому числі, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами (п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII ). Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців ( ч. 1, 2 статті 12 Закону №1404-VIII ) Строки встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з ч. 4 ст. 4 закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Розділ V Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає порядок виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу. Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Стаття 300-2 КУпАП передбачає порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

У разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.

У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Судом встановлено, що позивач оскаржив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, а тому відповідно до статті 300-2 КУпАП він повинен був сплатити суму штрафу не пізніше 10 днів після розгляду його скарги.

Як видно зі змісту супровідного листа Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2023 у справі №686/16797/23 на електронну адресу ОСОБА_1 надсилалась копія постанови суду від 27.09.2023, якою його апеляційна скарга залишена без задоволення. Таким чином, позивач вважається повідомленим про залишення його скарги без задоволення з 06.10.2023, тому обов`язок щодо сплати суми штрафу повинен був бути виконаний ним самостійно не пізніше 10 днів після цього.

Як вбачається зі змісту документів виконавчого провадження, стягувач 17.10.2023 звернувся до органу ДВС щодо примусового виконання виконавчого документу, відтак посадова особа органу ДВС відкрила виконавче провадження. До заяви про примусове виконання додавались рішення судів, у тому числі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №686/16797/23.

Отже, оскільки станом на 17.10.2023 державним виконавцем не були встановлені обставини, що свідчили про невідповідність виконавчого документа вимогам Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження було відкрите правомірно і це не виходило за межі повноважень виконавця.

Позивач надав до суду копію квитанції від 30 жовтня 2023 про сплату ним 51000 грн. штрафу. Водночас, ця обставина не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, а свідчить про часткове виконання виконавчого документу під час виконавчого провадження.

З огляду на вищезазначені норми КУпАП, які регулюють питання виконання постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку, що відповідач в особі державного виконавця не порушив вимоги закону при прийнятті оскарженої постанови, тому підстави для задоволення позовну відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 січня 2024 року 11.55

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницький відділ ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального МУ МЮ (м. Київ) (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29018 35014284)

Головуючий суддя І.С. Козачок