Постанова

від 28.03.2024 по справі 560/19135/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/19135/23

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

28 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна служба України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.10.2023ВП№73079608.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки станом на 17.10.2023 державним виконавцем не були встановлені обставини, що свідчили про невідповідність виконавчого документа вимогам Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження було відкрите правомірно і це не виходило за межі повноважень виконавця.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що про прийняття постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 позивачу стало відомо лише 18.10.2023, тобто вже після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Зазначає, що доставка судового рішення електронним листом особисту електронну адресу особи не є врученням такого рішення.

Крім того, враховуючи, що судове рішення направлено на електронну адресу позивача 06.10.2023, граничним строком оплати штрафу було 21.10.2023, тобто після відкриття виконавчого провадження.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу де зазначено, що до Відділу для примусового виконання надійшла заява про примусове виконання постанови, до якої також долучено судові рішення, які набрали чинності 27.09.2023, а тому державний виконавець зобов`язаний вживати заходи щодо примусового виконання рішень.

Третя особа подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АА № 00009332 винесено 08.06.2023 та скеровано на адресу позивача АДРЕСА_1 , які внесені до офіційних державних реєстрів, поштовим відправленням №0690204526636. Згідно з копіями поштового відправлення № 0600219752250, позивач скористався правом на отримання поштового відправлення і лист із оскаржуваною постановою був отриманий 18.06.2023.

Відтак Укртрансбезпекою виконано всі законодавчо встановлені дії щодо направлення оскаржуваної постанови на адресу ОСОБА_1 , яка внесена до державних реєстрів.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 18.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 26.03.2024 на 10:00 год.

22.03.2024 до суду надійшло клопотання третьої особи Державної служби України з безпеки на транспорті про перенесення розгляду справи оскільки представник Укртрансбезпеки перебуватиме у відпустці.

Стосовно вказаного клопотання слід зазначити, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст. 287 КАС України.

Частиною 7 ст. 287 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.

Враховуючи скорочені терміни розгляду даної категорії справ, а також наявність відзиву третьої особи на апеляційну скаргу відсутні підстави для задоволення клопотання та перенесення розгляду справи

Оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, при цьому в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

08.06.2023 старшим державним інспектором Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову АА№00009332 про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, відповідно до якої до ОСОБА_1 застосований штраф у розмірі 51 000 грн. Отримавши примірник постанови, позивач звернувся до місцевого загального суду з позовом про її скасування.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.08.2023 по справі №686/16797/223 у задоволенні позову щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду - без змін.

17.10.2023 на адресу Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява Державної служби України з питань безпеки на транспорті про примусове виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення АА №00009332.

У цій постанові зазначається, що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 2 ст. 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання органи ДВС з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 102000 грн.

17.10.2023 начальником Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрите виконавче провадження ВП№73079608 щодо виконання вказаної постанови (на суму 102000 грн.), а також вказано про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 200 грн та мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 245 грн.

Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII(далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст. 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, у тому числі, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами (п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII ). Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців ( ч. 1, 2 статті 12 Закону №1404-VIII ) Строки встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з ч. 4 ст. 4 закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Розділ V КУпАП визначає порядок виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу. Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Стаття 300-2 КУпАП передбачає порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

У разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.

У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Згідно матеріалів справи, позивач оскаржив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.08.2023 по справі №686/16797/23 у задоволенні позову щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду - без змін.

Така постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Разом з тим слід зазначити, що розгляд справи відбувся в порядку письмового провадження без участі сторін.

Копію постанови суду направлено позивачу на електронну адресу 06.10.2023. Проте підтвердження про отримання ним постанови відсутнє.

Водночас колегія суддів враховує пояснення позивача, що про вказану постанову суду йому стало відомо лише 18.10.2023, після відкриття виконавчого провадження. Позивачем зазначено, що постанова суду доставлена на його електронну адресу у розділ «Спам», у зв`язку з чим він не міг своєчасно дізнатись про її прийняття.

Вказана обставина позбавила позивача можливості вчасно сплатити штраф згідно постанову про адміністративне правопорушення.

Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди зобов`язані надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом. Як зазначено у постанові від 27.10.2021 у справі №279/5407/20, суд після виготовлення та підписання процесуального документа паралельно з порядком, визначеним процесуальним законодавством, надсилає електронні копії процесуального документа, скріплені електронним підписом судді.

У постанові від 02 серпня у справі №914/1191/20 Верховний суд дійшов висновку, що надсилання копії рішення на електронну адресу представника не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства щодо порядку надсилання судових рішень.

Також питання належності вручення процесуальних документів учасникам справи було предметом неодноразового аналізу Верховним Судом. Так, зокрема у постановах від 01.07.2021 (справи №522/3546/20, №802/118/17-а), від 17.06.2021 (справа № 420/2097/20), від 09.04.2021 (справа №500/90/19), 31.03.2021 (справа №240/13092/20), від 28.01.2021 (справа №260/1888/20), від 31.10.2019 (справі №760/22516/18) Верховний Суд зазначив про необхідність застосування саме положень підпункту 15.15 пункту 15 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України та вручення судових рішень судами в паперовій формі.

Аналогічні висновки в подальшому застосовували Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.03.2023 у справі № 620/1443/22 та від 20.12.2023 у справі № 120/16747/21-а.

За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що позивач вважається повідомленим про залишення його апеляційної скарги без задоволенняз 06.10.2023.

Відтак, враховуючи, що позивач не був обізнаний про прийняття Сьомим апеляційним адміністративним судом постанови від 27.09.2023, а тому був позбавлений можливості сплатити в десятиденний термін штраф та за відсутності доказів про отримання ним постанови суду державний виконавець безпідставно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.10.2023ВП№73079608.

Крім того матеріалами справи підтверджується, що позивачем вжито заходів для сплати штрафу у короткі терміни, а саме, згідно квитанції від 30.10.2023 позивачем сплачено51000 грн. штрафу згідно постанови АА№00009332 про адміністративне правопорушення, тобто в межах десятиденного строку після того, як позивачу стало відомо про те, що оскаржувана ним постанова набрала чинності.

Проте у постанові про відкриття виконавчого провадження державних виконавець стягує штраф у подвійному розмірі - 102 000 грн. Стягнення штрафу у подвійному розмірі призвело до стягнення виконавчого збору у розмірі 10 200 грн та мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 245 грн.

Оскільки позивачем сплачено штраф у розмірі, вказаному у постанові про адміністративне правопорушення - 51 000 грн в межах десятиденного терміну після того, як йому стало відомо про набрання чинності постановою суду, то відповідно відсутні підстави для стягнення з позивача штрафу у подвійному розмірі та витрат, пов`язаних із виконавчим провадженням.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 6 ст. 139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 2684 грн. судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції від 10.11.2023 на суму 1073,60 грн та платіжної інструкції від 16.02.2024 на суму 1610,40 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17 жовтня 2023 року ВП №73079608.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судові витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 4 ст.272, 328, 329 КАС України

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.