Ухвала

від 10.01.2024 по справі 140/9311/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2024 року

м. Київ

справа №140/9311/23

адміністративне провадження № К/990/38928/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі № 140/9311/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов`язання вчинити дії,

установив:

Головне управління ДПС у Волинській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі № 140/9311/23.

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: уточнення судових рішень, що ним оскаржуються та вимоги до суду касаційної інстанції; подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку; надання документу про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, скаржником надіслано уточнену касаційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надано документ про сплату судового збору.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зауважує, що за подання цієї касаційної скарги був сплачений судовий збір, який не був сплачений при поданні первинної касаційної скарги. Зазначає про те, що у зв`язку із введенням на території України воєнного стану Головне управління ДПС у Волинській області, як державний орган бюджетного асигнування, був обмежений у фінансуванні витрат на сплату судового збору. Також просить урахувати те, що судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі був сплачений невідкладно після отримання чергового траншу бюджетних асигнувань, призначених для сплати судового збору. Крім того, що зазначає про те, що Головне управління ДПС у Волинській області є стороною по адміністративним провадженням, у яких платники податків зареєстровані на території Миколаївської області, що суттєво збільшило надходження судових справ до підрозділу. Також скаржник просить урахувати, що ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2022 року у справі № 803/123/16 подібне клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про поновлення строку на касаційне оскарження було задоволено.

Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Як було установлено, скаржник вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року (провадження №К/990/32710/23) її було повернуто на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Копію ухвали Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року про повернення касаційної скарги скаржником отримано 09 жовтня 2023 року.

Однак з повторною касаційною скаргою скаржник звернувся через «Електоронний суд» лише 20 листопада 2023 року.

Наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та не є об`єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав.

Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.

Так, невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Скаржник, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків.

Верховний Суд зауважує, що обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені обставини щодо відсутності (недостатності) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Крім того, скаржник не надав доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на можливість своєчасної сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Також Верховний Суд зазначає про те, що труднощі в організації належного виконання обов`язків працівників контролюючого органу не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Щодо посилання скаржника на ухвалу Верховного Суду від 15 листопада 2022 року у справі № 803/123/16, якою було поновлено строк на касаційне оскарження, то колегія суддів це також не бере до увагу, оскільки питання поновлення процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Отже, станом на 10 січня 2024 року недоліки касаційної скарги скаржником в повному обсязі не усунуто, поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не зазначено.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі № 140/9311/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко