Ухвала

від 11.01.2024 по справі 711/6382/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6382/23

Провадження № 2-о/711/12/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Мелещенкової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,-

в с т а н о в и в:

Адвокат Кучер Ю.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси в порядку окремого провадження із заявою, в якій просила встановити факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 з 09.09.1978 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Заявниця та її чоловік проживали та були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 з 15.07.1988. З 2017 року заявниця та її чоловік проживали в АДРЕСА_2 . Відповідно до довідки від 11.09.2017 № 1419112524 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 отримував пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки свого часу працював на роботах, що віднесені до Списку № 1 професій, що мають право на пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку її перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України, що розташовувались в м. Бахмут, оскільки м. Горлівка було тимчасово окупованою територією. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер в м. Горлівка, Донецької області. 23.02.2021, 11.05.2021 та 04.12.2021 заявниця зверталась до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявами про призначення пенсії по втраті годувальника, оскільки вона ніде не працювала, дохід не отримувала, весь період перебування в шлюбі з покійним чоловіком перебувала на його утриманні. На вказані вище заяви ГУ ПФУ у Черкаській області було надано відповіді від 02.03.2021, 24.05.2021 та 14.12.2021 згідно яких для визначення права на пенсію в разі втрати годувальника та можливості її призначення рекомендовано звернутись з наявними документами до Черкаських відділів обслуговування громадян ГУ ПФУ у Черкаській області. 05.07.2023 заявниця в черговий раз звернулась до ГУ ПФУ у Черкаській області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника. Рішенням № 232730021363 від 13.07.2023 заявниці відмовлено в призначенні пенсії по втраті годувальника, у зв`язку з відсутністю довідки про спільне проживання з померлим годувальником. Заявниця за період перебування у шлюбі не працювала, жодного доходу не отримувала. Засобами для існування заявниці були лише кошти, які отримував її чоловік, на утриманні котрого вона перебувала до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку з вказаними вище обставинами виникла необхідність встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка - ОСОБА_3 .

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.09.2023 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Кучер Ю.В. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, про причини неявки не повідомили.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, пояснень по суті заявлених вимог не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи в порядку окремого провадження, приходить до наступного.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин 1, 3 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України).

Положеннями пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, перебування фізичної особи на утриманні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 викладено правовий висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов,а саме:якщозгідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 752/20365/16-ц, від 05.12.2019 у справі № 750/9847/18, від 03.02.2021 у справі № 644/9753/19, від 16.06.2021 у справі № 643/6447/19/19, від 08.09.2021 у справі № 641/5187/20.

Судом встановлено, що з 09.09.1978 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Горлівка, Донецької області ОСОБА_3 помер. Факт його смерті встановлений рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.10.2020 по справі № 711/7487/20, на підставі якого 06.11.2020 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ЦМУ МЮ (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 2998 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті чоловіка заявниця звернулася до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, однак рішенням № 232730021363 від 13.07.2023 їй було відмовлено у призначені пенсії у зв`язку з відсутністю довідки про спільне проживання з померлим годувальником.

Визначаючи, чи пов`язується зі встановлення факту перебування на утриманні покійного чоловіка виникнення у заявниці певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини 1 статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю фізичних осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

За змістом пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023 у справі № 214/1309/21 вказано, що: до адміністративної юрисдикції відносяться справи, які виникають зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити зі змісту права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі № 539/4118/19 зазначила, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, щодо якого виник публічно-правовий спір, не може бути предметом розгляду у порядку цивільного судочинства.

Зазначене також узгоджується з постановою Верховного Суду у справі № 522/1620/23-ц від 04.12.2023.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ГУ ПФУ в Черкаській області виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для призначення та виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника. За предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, враховуючи, що вимоги заявниці не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі.

На підставівикладеного, керуючись ст.ст. 257-261, 255, 293, 294 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.

Головуючий: Г. В. Булгакова