Постанова

від 08.01.2024 по справі 914/2382/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р. Справа № 914/2382/22

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від прокуратури (скаржника) Місінська М.А.

від позивача-1 Валько В.Р.

від позивача-2 Кузь І.І.

від відповідача Стасишин Р.М.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, вих.№12-890вих-23 від 20 вересня 2023 року

та заяву Львівської міської ради, б/н від 30 жовтня 2023 року про приєднання до апеляційної скарги

на рішення Господарського суду Львівської області від 21 серпня 2023 року (підписане 01.09.2023), суддя Щигельська О.І.

у справі №914/2382/22

за позовом Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, в інтересах держави в особі:

позивача-1 Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

позивача-2 Львівської міської ради , м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кугуар Трейд», м. Львів

про зобов`язання вчинити дії та стягнення шкоди заподіяної державі

в с т а н о в и в :

27 вересня 2022 року Керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Львівській області та Львівської міської ради, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кугуар Трейд» про зобов`язання вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та привести у належний стан земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:05:001:0008, площею 0,1607 га за адресою: м. Львів, вул. Каховська, 34, шляхом прибирання будівельного та побутового сміття та стягнення збитків, завданих державі внаслідок забруднення та засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на суму 794 239,71 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21 серпня 2023 року у справі №914/2382/22 закрито провадження в частині позовних вимог про зобов`язання ТзОВ «Кугуар Трейд» вчинити дії, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині закриття провадження у справі мотивоване тим, що з долученого до матеріалів копії акту від 01.05.2023 року огляду земельної ділянки площею 0,1607 га за кадастровим №4610136300:05:001:0008 на вул. Каховська, 34 вбачається, що земельна ділянка, яка перебуває у власності ТзОВ «Кугуар Трейд», є прибраною від будівельного та побутового сміття. Відтак, у заяві від 15.06.2023 року прокурор просив закрити провадження у справі щодо зобов`язання ТзОВ «Кугуар Трейд» вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та приведення у належний стан земельної ділянки шляхом прибирання будівельного та побутового сміття, оскільки така приведена у належний стан. Щодо відмови в позові в частині відшкодування збитків рішення суду мотивоване тим, що Державною екологічною інспекцією не проводилася перевірка та не складався відповідний акт, як це передбачено Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні висновки судових експертиз, акти перевірки, протоколи про адміністративне правопорушення та інші документи, що складені уповноваженими на те особами, які б підтверджували факт засмічення (забруднення) земельної ділянки відповідачем. Поряд з тим, суд зазначив, що лист Держекоінспекції України №11/6/2.1/8-23 від 23.03.2023 року щодо застосування Методики працівниками Інспекції у випадку залучення в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, не є нормативно-правовим актом і не може встановлювати нові правові норми, а має лише інформаційний, рекомендаційний, роз`яснювальний характер та є службовою кореспонденцією (про що в ньому і зазначено).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 21 серпня 2023 року у справі №914/2382/22 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Зокрема, зазначає, що не проведення планової чи позапланової перевірки контролюючим органом не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, а акт органу державного нагляду (контролю) не є єдиною підставою для стягнення збитків, завданих навколишньому природному середовищу, разом з тим, звертає увагу на практику судів, коли останні визнавали належним та допустимим доказом висновок експертизи та/або нараховану шкоду контролюючим органом у межах кримінального провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач Львівська міська рада просить апеляційну скаргу задоволити, а рішення Господарського суду Львівської області від 21 серпня 2023 року у справі №914/2382/22 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Крім цього, Львівською міською радою подано заяву про приєднання до апеляційної скарги Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Львівської області від 21 серпня 2023 року у справі №914/2382/22, яка (заява) прийнята до розгляду разом з апеляційною скаргою ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13 листопада 2023 року.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що позивачами не доведено, що засмічення земельної ділянки будівельним сміттям призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища, як і не встановлено, що будівельне сміття має ознаки забруднюючих елементів, які стали або могли стати причиною можливого забруднення навколишнього природного середовища. Посилаючись на п.п.3.3, 4.1 та 5.1 Методики наголошує, що факт забруднення (засмічення) земель та розмір шкоди обчислюється екологічною інспекцією після проведення перевірки та складення акта здійснення перевірки (контролю) визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Крім цього, зазначає, що відбір ґрунту та вимірювання показників складу і властивостей ґрунтів виконано біля земельної ділянки кадастровий номер 4610136300:05:001:0008, а не на земельній ділянці, належній відповідачу, що підтверджується також координатами 49.826129 23.948783, зазначеними в акті відбору проб ґрунтів. Також відповідач стверджує, що всупереч вимогам Методики, лабораторією не проводилися вимірювання контрольного вмісту деяких речовин у ґрунті (а саме: кобальту, свинцю, цинку, сульфатів). Одночасно відповідач вважає безпідставними посилання скаржника на практику Верховного Суду, наведену в апеляційній скарзі, оскільки така, на його думку, не є релевантною до спірних правовідносин.

У письмових поясненнях прокурор також зазначає, що у Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства відсутні положення про обов`язковість проведення контролюючим органом перевірки та складання акту для визначення розміру шкоди, поряд з тим, факт забруднення та засмічення земель може підтверджуватися і іншими матеріалами. Наведене, на думку прокурора, також узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 18 травня 2023 року у справі №914/669/22, про те, що акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства, а подані сторонами докази, на підтвердження своїх вимог та заперечень, мають бути оцінені судами як окремо кожен так і в їх сукупності.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 21 серпня 2023 року у справі №914/2382/22 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача (Львівської міської ради) в судовому засіданні також підтримав вимоги апеляційної скарги та заяву про приєднання до апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 21 серпня 2023 року у справі №914/2382/22 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник позивача (Державної екологічної інспекції у Львівській області) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 21 серпня 2023 року у справі №914/2382/22 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги, а також дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга та заява про приєднання до апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка кадастровий №4610136300:05:001:0008, площею 0,1607 га за адресою: м. Львів, вул. Каховська, 34 перебуває у приватній власності відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кугуар Трейд» з 14 вересня 2020 року.

Відповідно до Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, у провадженні Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження №42022142080000061 від 20 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України («Забруднення або псування земель»)

Згідно з інформацією, наведеною у витязі, на земельній ділянці кадастровий №4610136300:05:001:0008, площею 0,1607 га за адресою: м. Львів, вул. Каховська, 34, що перебуває у приватній власності, наявне будівельне сміття, побутові відходи тощо, що могло спричинити забруднення або псування земель та створити небезпеку для довкілля.

10 червня 2022 року в ході досудового розслідування, на виконання ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 30 травня 2022 року, слідчим СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області, за участю спеціаліста в галузі охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області, проведено огляд на території земельної ділянки кадастровий №4610136300:05:001:0008, про що складено Протокол огляду місця події.

В ході огляду земельної ділянки проведено відбір проб ґрунту на зазначеній земельній ділянці, про що складено Акт відбору проб №61 від 10 червня 2022 року.

Листом від 12 серпня 2022 року Державна екологічна інспекція у Львівській області скерувала до Львівського районного управління поліції №2 Відділ №1 та до Франківської окружної прокуратури міста Львова матеріали спеціальних вишукувань (пошуку, визначення, дослідження території), а саме: карту-схему ділянки розміщення місць відбору проб ґрунту у м. Львові по вул. Каховська, 34, акт відбору проб ґрунтів №61 від 10 червня 2022 року, проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Львівській області, протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №(202-203)/22 від 06 липня 2022 року, згідно яких встановлено факт перевищення концентрації забруднюючих речовин забруднення та засмічення землі.

Відповідно до Акта відбору проб ґрунтів №61 від 10 червня 2022 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території Львівської міської ради (Львівська обл. Львівський р-н. м. Львів. вул. Каховська, 34), біля земельної ділянки кадастровий №4610136300:05:001:0008.

У відповідності до Протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №(202-203)/22 від 06 липня 2022 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області виявлено перевищення норм ГДК у ґрунті, а саме:

- проба №1 (реєстраційний №1-202) земельна ділянка площею 33 кв. м, з південно-західної сторони від земельної ділянки з будівельним та побутовим сміттям за кадастровим №4610136300:05:001:0008, координати 49.826129, 23.948783. Результат вимірювання, зокрема: 1) сульфати 504,09 мг/кг (нормований вміст 160,00 мг/кг); 2) цинк (рухомі форми) 45,71 мг/кг (нормований вміст 23,00 мг/кг); 3) кобальт (рухомі форми) 23,35 мг/кг (нормований вміст 5, 00 мг/кг); 4) залізо (рухомі форми) 608,22 мг/кг (нормований вміст 119,04 мг/кг); 5) свинець (рухомі форми) 10,81 мг/кг (нормований вміст 6,00 мг/кг).

- проба №2 (реєстраційний №2-203) земельна ділянка площею 4 кв. м, поблизу магазину торгівельного обладнання «Троянда», координати 49.826013, 23.948315 (контрольна проба). За результатами вимірювання перевищення нормованого вмісту фосфору, хлоридів, заліза, водневого показника не встановлено.

На підставі наведених вище документів, 11 серпня 2022 року Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів І. Савчишин проведено розрахунок розміру шкоди від засмічення земель на загальну суму 527 150,25 грн. та розрахунок загального розміру відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами на суму 267 089,46 грн.

Листами від 02 вересня 2022 року прокурор звертався до Львівської міської ради та Державної екологічної інспекції у Львівській області, якими повідомляв про наявність порушень інтересів держави та просив вжити заходи з метою захисту інтересів останньої шляхом звернення до суду з позовом чи зазначити причини невжиття таких. Одночасно повідомлено, що у разі невжиття заходів з метою захисту інтересів держави, такі будуть вжиті прокурором. Окрім того, до вказаної інформації прокурор просив долучити належним чином завірені копії підтверджуючих документів.

Львівською міською радою листом від 20 вересня 2022 року повідомлено, що останній про факт забруднення земельної ділянки стало відомо з листа прокурора та зазначено, що міська рада планує подати заяву про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №42022142080000061 від 20 травня 2022 року за фактом забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля (ч.1 ст.239 КК України). Додатково зазначено, що міською радою не готується та не була подана до суду позовна заява з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства. Окрім того, надано інформацію про реквізити рахунку, на який підлягають зарахування збитки, завдані навколишньому середовищу.

Державна екологічна інспекція у Львівській області листом від 09 вересня 2022 року повідомила, що інспекція може скеровувати претензії про добровільне відшкодування шкоди боржнику та в подальшому пред`являти позов з вимогою про стягнення нарахованих збитків лише на підставі матеріалів перевірки, а саме: складеного нею акту за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, який фіксує наявність порушення, а також розрахованої завданої шкоди. Також повідомила, що планова чи позапланова перевірка дотримання норм природоохоронного законодавства ТзОВ «Кугуар Трейд», Державною екологічною інспекцією у Львівській області не проводились, що позбавляє таку можливості звернутись до суду із позовною заявою про стягнення шкоди, завданої забрудненням земель вказаним товариством.

23 вересня 2022 року провідним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель м. Львова Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування ЛМР Гирун С.М., за участю головного спеціаліста інформаційно-аналітичного відділу Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ЛМР Антоняк А.В., прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Юрчишин Я.М., слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП України у Львівській області Павлюка Л.В., начальника відділу соціально-економічного розвитку Залізничної районної адміністрації Лозинської-Мацевко О.І., інженера-землевпорядника ПП «Центр ринкових досліджень» Лозинського О.Т. складено Акт №1, в якому зафіксовано, що комісією під час огляду за результатами винесення меж земельної ділянки за кадастровим №4610136300:05:001:0008 в натуру (на місцевості) встановлено, що місце взяття проби №1 відповідно до акту відбору проб, перебуває в межах вказаної земельної ділянки; місце взяття проби №2 (контрольної проби) відповідно до акту відбору проб, знаходиться поза межами земельної ділянки кадастровий №4610136300:05:001:0008, а саме: на протилежній стороні вулиці Каховської, біля будинку №39. До вказаного акту долучено план-схему земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Каховська, 34.

Листами від 23 вересня 2022 року Керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова на виконання вимог ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» повідомив Львівську міську раду та Державну екологічну інспекцію у Львівській області про підготовку та подання до суду позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області та Львівської міської ради до ТзОВ «Кугуар Трейд» про зобов`язання вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та привести у належний стан земельну ділянку за кадастровим №4610136300:05:001:0008, площею 0,1607 га за адресою: м. Львів, вул. Каховська, 34, шляхом прибирання будівельного та побутового сміття, а також стягнення збитків, завданих державі внаслідок забруднення та засмічення земельних ресурсів внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 794 239,71 грн.

Крім цього, судом встановлено, що актом огляду земельної ділянки площею 0,1607 га за кадастровим № 4610136300:05:001:0008 на вул. Каховська, 34 у м. Львові від 01 травня 2023 року підтверджується, що на вказаній земельній ділянці відсутнє побутове сміття, однак виявлено залишки будівельного сміття з північної та південної частин оглянутої земельної ділянки.

У зв`язку з наведеним, під час розгляду справи в суді першої інстанції, прокурор звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та привести у належний стан земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:05:001:0008, площею 0,1607 га за адресою: м. Львів, вул. Каховська, 34, шляхом прибирання будівельного та побутового сміття.

Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Львівській області та Львівської міської ради, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Частинами 1,3 ст.4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Звертаючись з цим позовом до суду, прокурор визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме: Державну екологічну інспекцію у Львівській області та Львівську міську раду і зазначив, що вказані органи належним чином не здійснювали захист інтересів держави шляхом вчинення певних дій, зокрема і звернення до суду з позовом про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 794 239,71 грн.

Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави в даному випадку полягає в заподіянні шкоди державним інтересам внаслідок забруднення та засмічення земель.

Державна екологічна інспекція у Львівській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та підпорядковується їй.

Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також Положенням.

Інспекція діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №51 від 02 лютого 2021 року.

Відповідно до п.2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням підприємствами, установами, організаціями вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами.

Згідно з п.3 Положення Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Пунктом 6 Положення визначено, що інспекція звертається до суду із позовом щодо:

-обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин;

-визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Крім цього, Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п.9 Положення).

Відтак, Інспекція лише на підставі матеріалів перевірки, а саме: складеного нею Акту за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, який фіксує наявність порушення, а також розрахованої завданої шкоди, може скеровувати претензії про добровільне відшкодування шкоди боржнику та в подальшому пред`являти позов з вимогою про стягнення нарахованих збитків.

Оскільки планова чи позапланова перевірки дотримання норм природоохоронного законодавства ТзОВ «Кугуар Трейд» Державною екологічною інспекцією у Львівській області не проводились, то це позбавляє Інспекцію можливості звернутись до суду із позовом про стягнення шкоди, завданої забрудненням земель даним ТзОВ, про що і було повідомлено прокурора листом №13-2956 від 09 вересня 2022 року.

Щодо Львівської міської ради, прокурор зазначив, що остання, як орган місцевого самоврядування, повинна була вжити заходи щодо захисту порушених інтересів держави, оскільки порушення виявлено органом контролю на території Львівської міської ради, а сума збитків, завданих порушенням вимог природоохоронного законодавства підлягає зарахуванню на відповідний рахунок Львівської міської ради.

Слід зазначити, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені можливі порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звертався до позивачів та повідомляв їх про виявлені порушення, зокрема: Львівську міську раду листами вих.№14.51/04-16-5466вих-22 від 02 вересня 2022 року, вих.№14.51/04-16-6088вих-22 від 23 вересня 2022 року та Державну екологічну інспекцію у Львівській області листами вих.№14.51/04-16-5465вих-22 від 02 вересня 2022 року, вих.№14.51/04-16-6086вих-22 від 23 вересня 2022 року, зазначивши в таких, зокрема першочергово про виявлені порушення та в подальшому про намір звернутися до суду на підставі ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» з позовом про зобов`язання вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та приведення у належний стан земельної ділянки шляхом прибирання будівельного та побутового сміття, а також стягнення збитків, завданих державі внаслідок забруднення та засмічення земельних ресурсів, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в сумі 794 239,71 грн.

Вказане свідчить про те, що позивачі були обізнані про виявлені прокурором порушення, однак не вчинили заходів, спрямованих на захист інтересів держави, не зверталися до суду з відповідним позовом з метою стягнення збитків та приведення земельної ділянки у належний стан, а прокурор обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 ЗУ «Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Львівській області та Львівської міської ради, з огляду на що, судом першої інстанції правомірно прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено спір по суті.

Щодо суті спору, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.

У статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду; шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

У цій справі спір стосується відшкодування державі шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельної ділянки.

Так, згідно з ст.35 ЗУ «Про охорону земель» власники і землекористувачі, у тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст.56 ЗУ «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з ч.ч.1,4 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Частиною 1 ст.17 ЗУ «Про відходи» передбачено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України (ст.43 ЗУ «Про відходи»).

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Так, згідно з п.3.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Відповідно до п.3.2 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п.3.3 Методики).

Пунктом 4.1 Методики визначено, що розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Таким чином, з наведених норм чинного законодавства, що регулює порядок визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, вбачається, що для встановлення факту засмічення (забруднення) земельної ділянки і відповідно, визначення розміру шкоди, є необхідними відповідні документи уповноважених осіб, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, як то акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, що підтверджують такий факт засмічення (забруднення) земель.

Як встановлено судом вище, ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду міста Львова Мруць І.С. надано дозвіл слідчому СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області за участю спеціаліста в галузі охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної служби у Львівській області на проведення огляду, а також отримання взірців ґрунтів на території земельної ділянки, що знаходиться у власності ТОВ «Кугуар Трейд» з метою проведення в подальшому необхідних судових експертних досліджень для встановлення забруднення, засмічення або псування землі в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022142080000061 від 20 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України.

У матеріалах справи відсутні докази та це не заперечується учасниками у справі, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області не проводилися будь-які перевірки щодо відповідача ТОВ «Кугуар Трейд», акт перевірки не складався, так як і протокол про адміністративне правопорушення та акт про забруднення, також прокурором та позивачем не надано суду будь-яких висновків судових експертних досліджень для встановлення забруднення, засмічення або псування землі, з метою проведення яких і було надано дозвіл слідчому за участю спеціаліста в галузі охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної служби у Львівській області на проведення огляду, а також отримання взірців ґрунтів на території земельної ділянки, що знаходиться у власності ТОВ «Кугуар Трейд».

Колегія суддів не бере до уваги посилання прокурора в апеляційній скарзі на практику Верховного Суду, зокрема: постанови від 15 лютого 2018 року у справі №927/1096/16, від 24 лютого 2021 року у справі №906/366/20 та від 18 травня 2023 року у справі №914/669/22, оскільки предметом спору в таких справах було стягнення шкоди, завданої навколишньому середовищу, внаслідок незаконної порубки дерев, відтак, правове регулювання таких правовідносин є відмінним (суди керувалися лісовим законодавством), при цьому, будь-які висновки щодо застосування положень Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, у таких постановах відсутні, відтак, суд не може брати до уваги висновки, викладені Верховним Судом у зазначених скаржником постановах.

Разом з тим, колегія суддів погоджується, що докази на підтвердження факту забруднення (засмічення) земель слід оцінювати в їх сукупності.

Так, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, посилається зокрема на: акт відбору проб ґрунтів №61 від 10 червня 2022 року, проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Львівській області та протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №(202-203)/22 від 06 липня 2022 року.

Щодо забруднення земель:

Згідно з п.3.4 Методики визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування.

Відповідно до Акту відбору проб ґрунтів №61 від 10 червня 2022 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території Львівської міської ради (Львівська обл. Львівський р-н. м. Львів. вул. Каховська, 34), біля земельної ділянки кадастровий №4610136300:05:001:0008.

У відповідності до Протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №(202-203)/22 від 06 липня 2022 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області виявлено перевищення норм ГДК у ґрунті, а саме:

- проба №1 (реєстраційний №1-202) земельна ділянка площею 33 кв. м, з південно-західної сторони від земельної ділянки з будівельним та побутовим сміттям за кадастровим №4610136300:05:001:0008, координати 49.826129, 23.948783. Результат вимірювання, зокрема: 1) сульфати 504,09 мг/кг (нормований вміст 160,00 мг/кг); 2) цинк (рухомі форми) 45,71 мг/кг (нормований вміст 23,00 мг/кг); 3) кобальт (рухомі форми) 23,35 мг/кг (нормований вміст 5, 00 мг/кг); 4) залізо (рухомі форми) 608,22 мг/кг (нормований вміст 119,04 мг/кг); 5) свинець (рухомі форми) 10,81 мг/кг (нормований вміст 6,00 мг/кг).

Щодо проби №2 (реєстраційний №2-203) земельна ділянка площею 4 кв. м поблизу магазину торгівельного обладнання «Троянда», координати 49.826013, 23.948315, яка є контрольною пробою, за результатами відповідних вимірювань перевищення нормованого вмісту фосфору, хлоридів, заліза, водневого показника не виявлено. При цьому, у протоколі відсутні відомості щодо вимірювань перевищення нормованого вмісту інших показників, а саме: сульфатів, цинку (рухомі форми), кобальту (рухомі форми) та свинцю (рухомі форми), перевищення нормованого вмісту яких визначено у пробі №1.

Щодо розрахунків розмірів шкоди внаслідок забруднення земель (арк.арк. справи 71-75 том І), такі проведено за формулою 1, що передбачена п.4.6 Методики, а саме:

Рш = А х Гоз х Пд х Кз х Кн х Кег, де:

Рш розмір шкоди від забруднення земель, грн;

А питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Гоз нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн/кв.м;

Пд площа забрудненої земельної ділянки, кв.м;

Кз коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

Кн коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;

Кег коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Як зазначено в таких розрахунках, такі показники, як площа забрудненої ділянки та глибина просочування забруднюючої речовини одержано за актом про забруднення земель та за матеріалами спеціальних вишукувань, однак, як встановлено судом у матеріалах справи відсутні складені Державною екологічною інспекцією у Львівській області акти про забруднення, а наявні у матеріалах справи акт відбору проб ґрунтів та протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів не є матеріалами спеціальних вишукувань, які б підтверджували визначену позивачем площу забрудненої земельної ділянки.

Щодо засмічення земель:

Пунктом 3.5 Методики визначено, що при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п.3.5.1 Методики).

Згідно з п.п.5.1, 5.2 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Як вбачається з розрахунку розміру шкоди від засмічення земель від 11 серпня 2022 року (арк. справи 76 том І) такі показники, як площа засміченої ділянки та об`єм відходів одержано або розраховано за актом перевірки, проте, як встановлено судом вище, перевірка Державною екологічною інспекцією у Львівській області на об`єкті відповідача не проводилася та відповідний акт нею не складався.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, зважаючи на те, що подані прокурором докази не є достатніми для покладення на відповідача відповідальності за змістом статті 1166 ЦК України, з урахуванням положень Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову щодо стягнення з відповідача збитків, завданих державі внаслідок забруднення та засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства в сумі 794 239,71 грн.

Щодо висновку суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання ТзОВ «Кугуар Трейд» вчинити дії, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, слід зазначити, що рішення місцевого господарського суду в цій частині учасниками справи не оскаржується. Як встановлено судом першої інстанції, з долученого до матеріалів копії акту від 01.05.2023 року огляду земельної ділянки площею 0,1607 га за кадастровим №4610136300:05:001:0008 на вул. Каховська, 34 вбачається, що земельна ділянка, яка перебуває у власності ТзОВ «Кугуар Трейд», є прибраною від будівельного та побутового сміття, відтак, у заяві від 15.06.2023 року прокурор просив закрити провадження у справі щодо зобов`язання ТзОВ «Кугуар Трейд» вчинити дії.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги без задоволення.

Доводи скаржника про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Судовий збір за подання апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника та заявника відповідно.

Керуючись ст.ст.236, 265, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 21 серпня 2023 року у справі №914/2382/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури та заяву Львівської міської ради про приєднання до апеляційної скарги без задоволення.

Матеріали справи №914/2382/22 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 10 січня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.