ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" січня 2024 р. Справа №914/2382/22
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача):Якімець Г.Г.,
Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
представники сторін в судове засідання не викликались
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кугуар Трейд, від 11 січня 2024 року
про ухвалення додаткового рішення
у справі №914/2382/22
за позовом Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, в інтересах держави в особі:
позивача-1 Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів
позивача-2 Львівської міської ради , м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Кугуар Трейд, м. Львів
про зобов`язання вчинити дії та стягнення шкоди заподіяної державі
В С Т А Н О В И В :
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08 січня 2024 року у справі №914/2382/22 рішення Господарського суду Львівської області від 21 серпня 2023 року у справі №914/2382/22 про відмову в задоволенні позову залишено без змін, а апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури та заяву Львівської міської ради про приєднання до апеляційної скарги без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що за подання відзиву ТОВ «Кугуар Трейд» понесло витрати на правову допомогу.
Поряд з тим, до закінчення судових дебатів у справі представник відповідача зробив заяву про подання доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
11 січня 2024 року від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кугуар Трейд» до апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь відповідача 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Вказаний документ сформований в системі «Електронний суд» 11.01.2024.
Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.244 ГПК України).
Згідно з ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою суду від 12 січня 2024 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кугуар Трейд» про ухвалення додаткового рішення призначено на 22 січня 2024 року, поряд з тим, суд не вбачав підстав для виклику в судове засідання учасників у справі.
22 січня 2024 року від прокуратури до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Вказаний документ сформований в системі «Електронний суд» 19 січня 2024 року.
Одночасно 22 січня 2024 року від Львівської міської ради до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Вказаний документ сформований в системі «Електронний суд» 19 січня 2024 року.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кугуар Трейд» про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вирішила таку задоволити частково, з огляду на наступне:
Згідно з ч.1 ст.281 ГПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
В силу положень ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представництво інтересів відповідача у суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Стасишин Роман Миронович, який діяв на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1244608, виданого АО «Справедливість» 27 листопада 2023 року на підставі договору про надання правової допомоги №1-03/23 від 01 березня 2023 року.
24 листопада 2023 року сторонами підписано замовлення №1, яким передбачено, що розмір оплати визначається згідно з обсягом фактично наданих послуг з розрахунку 1 год. роботи = 3 000 грн., а також участь у судових засіданнях (у т.ч. в режимі відеоконференції) з розрахунку за участь у 1 судовому засіданні 2 000 грн., та включає в себе:
1.Підготовка відзиву на апеляційну скаргу 2 год. (6 000 грн.);
2.Участь у судових засіданнях у ЗАГС за 1 судове засідання (2 000 грн.).
10 січня 2024 року сторонами підписано акт за договором №1-03/23 про надання правової допомоги від 01.03.2023, відповідно до якого адвокатським об`єднанням надано відповідачу послуги, передбачені в замовленні №1 від 24.11.2023, а саме:
1.Підготовка відзиву на апеляційну скаргу 2 год. (6 000 грн.);
2.Участь у судовому засіданні 27.11.2023 по справі №914/2382/22 за 1 судове засідання (2 000 грн.);
3.Участь у судовому засіданні 08.01.2024 по справі №914/2382/22 за 1 судове засідання (2 000 грн.).
У вказаному акті зазначено, що за виконану роботу клієнт зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню винагороду у розмірі 10 000 грн.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ст.19 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, в тому числі є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характер; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Поряд з тим, згідно з ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
У запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення Львівська міська рада просить відмовити у задоволенні заяви, оскільки відповідачем до заяви не долучено копії платіжної інструкції про сплату ним коштів за надану правничу допомогу, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Поряд з тим, міська рада вважає, що заявлений у заяві розмір витрат на професійну правову допомогу не співмірний із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (в порядку ч.6 ст.126 ГПК України) прокурор просить суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат у справі, у зв`язку з відсутністю доказів підтвердження витрат на правову допомогу. Разом з тим, зазначає, що у випадку встановлення судом належних доказів документального підтвердження витрат на правову допомогу, просить суд зменшити розмір таких витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Слід зазначити, що предметом позову у цій справі було стягнення 794 239,71 грн. збитків, розрахованих на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за №285/2725; позиція відповідача протягом розгляду справи як в суді першої так і апеляційної інстанції не змінювалася; відзив на апеляційну скаргу здебільшого є тотожним відзиву на позовну заяву
Так, здійснивши порівняльний аналіз заявленої до стягнення суми судових витрат, понесених відповідачем за розгляд справи в суді апеляційної інстанції із кількістю та вартістю послуг, які надані відповідачу його представником (це зокрема, складання відзиву на апеляційну скаргу та участь представника відповідача у двох судових засіданнях), частково взявши до уваги доводи прокурора та Львівської міської ради, викладені ними у заявах, колегія суддів дійшла висновку про обмеження розміру витрат відповідача на професійну правову допомогу, з огляду на їх розумну необхідність та співмірність із складністю справи та об`ємом наданих адвокатом робіт, а відтак, часткове задоволення заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з Львівської обласної прокуратури (апелянта) і позивача-2 Львівської міської ради (особи, яка приєдналася до апеляційної скарги) на користь відповідача 5 000 грн. (по 2 500 грн. з кожного) у відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу під час розгляду справи апеляційним судом.
При цьому, судом враховано позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі №923/199/21, згідно з якою прокурор бере участь у розподілі судових витрат на рівні з іншими учасниками справи, відтак, суд вважає справедливим покладення таких витрати на Львівську обласну прокуратуру поряд з Львівською міською радою.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
З огляду на все наведене вище, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, враховуючи, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені відповідачем витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанцій підлягають відшкодуванню частково у розмірі 5 000 грн. (зокрема, за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу та участь представника відповідача у двох судових засіданнях).
Щодо доводів прокурора та Львівської міської ради про відсутність доказів фактичної оплати відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи, незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та від 22 листопада 2019 року у справі №910/906/18, а також у постановах Верховного Суду від 11 січня 2024 року у справі №902/113/23 та від 09 січня 2024 року у справі №922/1253/23).
Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначалось вище, постановою Західного апеляційного господарського суду від 08 січня 2024 року у справі №914/2382/22 рішення Господарського суду Львівської області від 21 серпня 2023 року у справі №914/2382/22 про відмову в задоволенні позову залишено без змін, а апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури та заяву Львівської міської ради про приєднання до апеляційної скарги без задоволення.
Відтак, враховуючи положення ст.129 ГПК України, з огляду на зменшення судом заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з прокуратури та міської ради слід стягнути на користь відповідача 5 000 грн. (по 2 500 грн. з кожного) у відшкодування витрат на професійну правову допомогу під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.
Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 221, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кугуар Трейд» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/2382/22 задоволити частково.
Стягнути з Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, Проспект Шевченка, 17/19; ідентифікаційний код юридичної особи 02910031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кугуар Трейд» (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 170; ідентифікаційний код юридичної особи 43457136) 2 500 грн. у відшкодування витрат на професійну правову допомогу під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.
Стягнути з Львівської міської ради (79006, м. Львів, Площа Ринок, 1; ідентифікаційний код юридичної особи 04055896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кугуар Трейд» (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 170; ідентифікаційний код юридичної особи 43457136) 2 500 грн. у відшкодування витрат на професійну правову допомогу під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.
У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кугуар Трейд» - відмовити.
На виконання додаткової постанови видати накази.
Матеріали справи №914/2382/22 повернути до Господарського суду Львівської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну додаткову постанову складено 25 січня 2024 року
Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
СуддяБонк Т.Б.
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2024 |
Оприлюднено | 29.01.2024 |
Номер документу | 116537998 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Якімець Ганна Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні